Стратегічне планування на підприємствах України - Управління підприємством в умовах перехідного періоду
Подолання спаду в українській економіці напряму залежить від того, як скоро ми засвоїмо передові методи управління виробництвом, навчимося раціонально організовувати виробничий процес. Основним інструментом, що допомагає в прийнятті обгрунтованих управлінських рішень, є планування. З розвалом єдиної планової системи колишнього СРСР порушилося планування і на мікрорівнях. Однак, в ринковій стихії непродумані дії загрожують великими збитками. Якщо раніше в захист планування на мікрорівні в умовах переходу до ринку виступали в основному вчені, зараз до нього все частіше звертаються найбільш далекоглядні господарські керівники. Тим часом, в цей час відсутня єдина методика планування виробництва в ринкових умовах, яка могла б бути запропонована підприємствам. Плани на місцях складаються, як правило, по застарілих інструкціях і відомчим положенням колишнього СРСР. У цих умовах вивчення зарубіжного досвіду придбаває особливо важливе значення.
Характерною особливістю радянської планової системи було те, що на мікрорівні здійснювалося, в основному, технічне або інженерне планування виробництва. Воно базувалося на визначенні виробничої потужності підприємства, під якою розумівся [1] "максимально можливий обсяг випуску продукції заданої номенклатури і асортименту в одиницю часу при повному використанні виробничого обладнання і площ, з урахуванням намічених в плановому періоді заходів щодо впровадження передової технології виробництва в науковій організації труда". Основоположний економічний показник, обсяг виробництва продукції, встановлювався підприємствам в директивному порядку з урахуванням паспортів розрахунку виробничих потужностей, що представляються у вищестоящі організації. Серед радянських вчених не було єдиної думки відносно поняття "виробнича потужність": одні вважали її чисто технічною категорією, що характеризує технічний рівень виробництва, інші розглядали виробничу потужність як економічну категорію, що відображає рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Так чи інакше, але у виданих інструкціях по визначенню виробничих потужностей підприємств різних галузей промисловості вона розраховувалася виключно по інженерних формулах і вимірювала технічні можливості машин і механізмів. На практиці економічний зміст з поняття "виробнича потужність" було вихолощено. Адже саме воно має на увазі те, що потужності підприємства не застигла маса, а мобільний в довгостроковому періоді ресурс, яким треба ефективно управляти.
У країнах з розвиненої ринкової економіки планування виробництва здійснюється на принципах маркетингу і повністю орієнтоване на комплексне вивчення потреб ринку. Серед елементів маркетингу самі важливі для підприємства вивчення попиту, формування ціни, визначення обсягу виробництва. Зарубіжні фірми звичайно використовують два вигляду планування: довгострокове (або стратегічне) і поточне (або річне фінансове). Стратегічне планування здійснює невелика група фахівців під керівництвом розділу: фірми. Початковим пунктом планування є прогноз ринку, стану і розвитку ринкової ситуації, який готує служба маркетингу і доводить його до вищого керівництва. На основі отриманої інформації і прогнозів формулюються довгострокові цілі, розробляються шляхи їх досягнення, В зв'язку з складністю цього процесу в ньому використовуються такі інструменти планування, як економетричні моделі і прогнози.
Первинним об'єктом аналізу стратегічного планування є стратегічна бізнес-одиниця-SBU (Strategic Business Unit). Поняття SBU було введене фірмою "Дженерал Електрик" в 1971 році для того, щоб виявити підрозділи, що мають найбільший потенціал і надати їм необхідні для зростання ресурси. SBU - це самостійний підрозділ в рамках однієї фірми, що відповідає за конкретний товар або товарну групу, з концентрацією на конкретному ринку і з керівником, наділеними повною відповідальністю за об'єднання всіх функцій в єдину стратегію. Звичайно SBU мають наступні загальні ознаки: точну цільову групу споживачів, контроль над своїми ресурсами, власну стратегію, певних конкурентів. Вони, як правило, об'єднують декілька виробничих відділень фірми і діють на ринку як самостійна господарська одиниця - центр прибутку. Так на фірмі "Дженерал Електрик" зараз існує біля тридцяти SBU, виробляючих широкий спектр товарів: від реактивних двигунів до побутової техніки. Виділення з складу фірм відособлених підрозділів, наділених широкими повноваженнями і самостійністю, пов'язане з пануючою зараз в зарубіжному менеджменті тенденцією до децентралізації керівництва великими компаніями. Це, як показує досвід, сприяє розвитку ініціативи і заповзятливості в первинній ланці управління, робить структуру управління компанією більш мобільної, приводить до скорочення штату адміністративних працівників. Мета стратегічного планування - дати обгрунтовану оцінку майбутньої рентабельності SBU на основі прогнозу розвитку ринкової ситуації. При цьому може бути прийняте рішення про припинення деяких видів підприємницької діяльності, закритті або продажу окремих SBU. Стратегічні плани складаються на термін від 2 до 5 років. Скороченням періоду планування досягається гнучкість плануючої системи, з'являється можливість швидко маневрувати ресурсами. Положення стратегічного плану конкретизуються в поточних річних планах SBU. Річний план (бюджет) - оперативний документ, згідно якому SBU визначає обсяг виробництва, що планується на поточний рік. При цьому ретельно аналізуються виробничі можливості відділенні і заводів. Розробка річного плану починається з прогнозу об'єму продажу товарів і послуг на рік, після чого розраховуються витрати виробництва і прибуток, що намічається. У річному плані деталізуються плани виробництва і збуту поквартально і щомісячно.
Організаційно процес планування в різних компаніях і фірмах реалізовується по-різному. Так в згадуваній раніше фірмі "Дженерал Електрик" кожні два роки розробляється стратегічний план на трирічний період з екстраполяцією основних показників на 5 років. Потрібно зазначити, що планування в зарубіжних компаніях покоїться на трьох китах [1]: ефективні системи обліку витрат і контролю за витратами, комплексне вивчення ринку, прогнозування розвитку ринкової ситуації.
Про організацію виробничого (управлінського) обліку на підприємстві вже багато писалося у вітчизняній економічній літературі (див., наприклад, "Бізнес"-1997.-№ 28;29;38). Уперше він став використовуватися в американських компаніях в 40-50-е роки. Управлінський облік дозволяє здійснювати контроль за витратами безпосередньо у всіх напрямах внутрівиробничого використання ресурсів. Завдяки високій ефективності управління, заснованій на наданні структурним підрозділам підприємства самостійності у витрачанні коштів і наділенні їх відповідальністю за ефективність витрат, управлінський облік набув широкого поширення закордоном, де ефективний менеджмент асоціюється, передусім, з ефективністю затре. Про його впровадження на українських підприємствах поки доводиться тільки мріяти. Але не за горами той день, коли і ми почнемо "боліти душею" про кожну витрачену гривню.
Прийняття стратегічних планових рішень зв'язане з рядом труднощів, зумовлених, по-перше, широкими можливостями маневрування ресурсами в довгостроковому періоді і, отже, великим набором (інакше він називається "портфелем") стратегій, по-друге, наявністю безлічі критеріїв, по яких необхідно вибирати стратегії. Фірмі необхідно визначити для себе пріоритетні сфери бізнесу з тим, щоб потім ефективно розмістити інвестиційні ресурси.
Для вибору стратегії дій на конкретному ринку використовуються різні матричні моделі Portfolio-аналізу (матричні моделі аналізу портфеля стратегій). Найбільш відомі з них: матриця стратегій Ансофа для зростаючих ринків [2], модель п'яти сил конкуренції М. Портера [З], матриця Бостонської Консалтингової Групи (БКГ-матриця) [4], матриця Хоуфера [4], багатофакторна матрична модель "Дженерал Електрик" [5] і матриця стратегічної відповідності сфер бізнесу (СС-матриця) [5]. У зв'язку з спільністю принципу їх використання обмежимося розглядом матричної моделі "Дженерал Електрик".
Для застосування матриці "Дженерал Електрик" необхідно оцінити довгострокову привабливість для фірми конкретних ринків і силу конкурентної позиції її SBU на кожному з них. Основою для такої оцінки служить комплексне дослідження ринкової ситуації і прогноз її
Розвитку. Кожний з вказаних Вище показників (привабливість ринку або сила бізнесу) є інтегральним по" безлічі критеріїв, що являють собою детермінанти ринкової кон'юнктури. Набір критеріїв неоднозначний і визначається самою фірмою в залежності від конкретних умов. Наприклад, Для опеньки довгострокової привабливості ринку можуть використовуватися наступні критерію: місткість ринку і темпи це зростання, інтенсивність і структура конкуренції, міра державного регулювання, середньоотрасльова рентабельність, різні характеристики попиту (сезонність, циклічність, еластичність) і інш. Позиція SBU фірми визначається по показниках: частка ринку" конкурентоздатність товару, витрати виробництва, кваліфікація персоналу і наявність досвіду роботи, ефективність каналів товарообігу. Деякі критерії, як наприклад місткість ринку, можуть бути оцінені кількісно. Для прогнозу їх зміни використовуються економіко-математичні моделі. Прогнозування здійснюється трендовим методом (пряма екстраполяція в майбутнє тенденцій, що склалися в минулому:) або методом аналізу причинних зв'язків (екстраполяція минулих тенденцій, але з урахуванням взаємозв'язку і взаємовпливу показників). Інші ж критерії (інтенсивність конкуренції, міра державного регулювання) поки не отримали кількісного вираження. Їх значення в теперішньому часі і майбутньому визначаються за допомогою експертних оцінок. Експертна оцінка являє собою випадкову суб'єктивну оцінку об'єктивних явищ або процесів. Точно також, як по теоремі Бернуллі при необмеженому збільшенні числа дослідів частота появи події в них сходиться до імовірності, велика кількість суб'єктивних експертних оцінок може дати уявлення про об'єктивну сторону явища. Для розрахунку по декількох критеріях комплексного інтегрального показника їх оцінки повинні бути приведені до порівнянного вигляду. Це реалізовується за допомогою АНР-методу (Analytic Hierarchy Process-Techilik) попарних порівнянь. На першому етапі встановлюється ієрархія критеріїв шляхом присвоєння кожному з них певної ваги важливості. Для цього критерії попарно порівнюються між собою по наступному: "1" - однакової важливості, "2" - більш важливий, "3" - набагато більш важливий, "1/2" - менш важливий, "1/3" - набагато менш важливий (шкала може бути і інший, з великою кількістю градацій). Результати порівняння заносяться в початкову матрицю (таблиця 1). На головній діагоналі у неї стоять одиниці, в інших клітках - відношення критерію строчки до критерію стовпця. Досить заповнити клітки матриці над головною діагоналлю і відобразити потім оцінки симетрично, взявши їх в мірі (- 1). Далі початкова матриця нормалізується: кожний елемент ділиться на суму елементів даного стовпця, біса важливості критеріїв знаходяться як відносини порядкових сум нормалізованої матриці до кількості критеріїв. На другому етапі АНР-методу для приведення кількісних і якісних оцінок до порівнянного вигляду всі вони виражаються у відносних бальних величинах: 7-9 балів - "відмінно", 4-6 балів - "добре", 0-3 балів - "задовільно". Інтегральна бальна оцінка розраховується як сума відносних оцінок критеріїв, помножених вагою важливості критерію. Приклад опеньки довгострокової привабливості для гіпотетичних сегментів ринку приведений в таблиці 2 (вона називається "матриця оцінки альтернатив").
Точно тим же шляхом набувають значення сили конкурентної позиції SBU фірми. Нехай для SBU, орієнтованої на сегмент 1 (SBU1), вона виявилася рівною 8 балів, SBU2 - 5 балів, SBU3 - 2 бали. Отримані оцінки визначають положення SBU в матриці стратегій "Дженерал Електрик" (таблиця 3). Матриця складається з 9 квадрантів, які об'єднуються в 3 зони. Сфери бізнесу, що попали в першу зону (SBU1), вважаються пріоритетними. У них фірма в довгостроковій перспективі повинна інвестувати ресурси насамперед. Друга зона охоплює SBU середньої значущості (SBU2). Вони можуть бути збережені в плановому періоді або перепрофільовані при наявності коштів (у другу чергу). У третю зону попадають SBU, що вичерпали свій потенціал (SBU3). Їх необхідно закривати або продавати. Для інвестиції вони є найменше привабливими об'єктами.
Таблиця 1. Ієрархія критеріїв довгострокової привабливості ринку (гіпотетичні дані)
Критерій порівняння |
Висхідна матриця |
Нормалізована матриця |
Вага | |||||
Критерій |
Критерій | |||||||
К1 |
К2 |
КЗ |
І |
Ю |
Ю |
Сумa | ||
Швидкість росту ринку(Ю) |
1 |
S |
3 |
03 |
0.25 |
0.5 |
I. OS |
035 |
Інтенсивність конкуренції (К2) |
2 |
1 |
2 |
0.6 |
0.5 |
03 |
1.4 |
0.47 |
Степінь державного регулювання (Ю) |
1/3 |
S |
1 |
0.1 |
0.25 |
0.2 |
055 |
0.18 |
Разом |
333 |
2 |
6 |
1 |
1 |
1 |
3 |
1 |
Таблиця 2. Оцінка довгострокової привабливості сегментів ринку
Сегмент ринку |
Відносна бальна оцінка критерію |
Оцінка з врахуванням важності |
Интегральна оцінкa | ||||
К1 |
К2 |
К3 |
Kl |
К2 |
КЗ | ||
Сегмент 1 |
9 |
5 |
7 |
3.15 |
2.35 |
1.26 |
6.76 |
Сегмент 2 |
7 |
7 |
7 |
1.45 |
3.29 |
1.26 |
5.74 |
Сегмент 3 |
3 |
3 |
7 |
1.05 |
1.41 |
1.26 |
3.72 |
Таблиця З. Матрична модель "Дженерал Електрік"
Довгострокова привабливість ринку |
Сила конкурентної позиції SBU | ||
Сильна (6-9 балів) |
Середня (З-б балів) |
Слаба (0-3 бал) | |
Висока (6-9 балів) |
ЗОНА1 |
ЗОНА1 |
ЗОНА2 |
Средня (3-6 балів) |
ЗОНА1 |
ЗОНА 2 |
ЗОНАЗ |
Низька (0-3 балів) |
ЗОНА 2 |
ЗОНАЗ |
ЗОНАЗ |
За допомогою матриці стратегій можна також розрахувати стратегічний конкурентний статус фірми. Він визначається як сума творів оцінок всіх SBU на їх питомі ваги загалом: об'ємі товаровиробництва фірми. Якщо для нашого гіпотетичного призера покласти такі ваги рівними: для
SBU1 - 0.6, SBU2 - 0.2 і SBU3 - 0.2,
То конкурентний статус буде рівний
(6.78*8*0.6+ 5.74*5*0.2+3.42*2*0.2)=40 балів.
Стратегічний конкурентний статус оцінюється по наступній шкалі: до 20 балів - вельми слабий ("агонія"), 20-30 балів - слабий <"під загрозою"), 30-50 балів - середній (" без претензій"), понад 50 балів - сильний ("лідер"). Таким чином в нашому прикладі фірма має середній конкурентний статус, їй в майбутньому необхідно вирішити питання про переклад ресурсів однієї з своїх бізнесу-одиниць, яка працює на малопривлекательном сегменті ринку (SBU3), в більш перспективні (наприклад, в SBU1), що дозволить фірмі укріпити своє положення на ринку.
"Старорежимним" керівникам вітчизняних підприємств приведені розрахунки можуть показатися наївної граючи в цифри. Ще б пак, адже все більш або менш важливі рішення в колишньому СРСР ( так і зараз на Україні) завжди приймалися "вгорі". Для іноземних же менеджерів стратегічне планування стало таким же невідйомним елементом управління виробництвом, як для нас очікування вказівок. Неспроможність надій на те, що система і методи стратегічного планування знайдуть широке застосування на українських підприємствах в найближчому майбутньому, пов'язана з інерційністю та інактивністю наших управлінських кадрів. Однак, деяким підприємствам воно необхідне вже зараз. Це ті фірми і компанії, які, звільнившись від опіки держави (що поміняли власника в процесі приватизації або знову створені), самі прокладають собі шлях в ринок. Їх, можливо, стратегічне планування приведе до ефективності і процвітання.
Похожие статьи
-
Підприємство - стратегія успіху Становлення і розвиток малого бізнесу є однією із основних проблем економічної політики в умовах переходу до ринкових...
-
Стратегічне планування, Етапи стратегічного планування - Планування у системі управління маркетингу
Етапи стратегічного планування Стратегічне планування - це управлінський процес створення й підтримки стратегічної відповідності між цілями, її...
-
Теоретико-суттєва характеристика прогнозів Прогноз -- це передбачення напрямків та тенденцій розвитку процесу, об'єкта або явища. У залежності від...
-
Стратегічні господарські підрозділи (СГП) - Планування у системі управління маркетингу
Після визначення свого завдання організація формує Стратегічні Господарські Підрозділи (СГП) - самостійні підрозділи або відділення відповідальні за...
-
Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Стратегія --...
-
Розробка стратегії маркетингу - Планування у системі управління маркетингу
Стратегія маркетингу визначає, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити й задовольнити цільові ринки й досягти цілей організації. У...
-
Перехід економіки України до якісно нової моделі господарювання, яка передбачає реформування всієї облікової системи і системи управління господарським...
-
Для визначення свого місця на ринку і прогнозування ринкової діяльності кожна фармацевтична фірма повинна аналізувати й оцінювати свій власний потенціал,...
-
Ринкова економіка регламентує ряд принципових задач, однією з цих задач є: максимально ефективне використання кадрового потенціалу під час стратегічного...
-
Процес стратегічного планування складається з 7 взаємозалежних етапів; здійснюється спільно керівництвом фірми й співробітниками маркетингових служб. Він...
-
За даними обстеження великих американських промислових фірм, розглянутий або схожі підходи до стратегічного планування використовують більше третини...
-
Значення факторингу в системі стратегічного управління підприємством
Стратегічне управління діяльністю підприємств здійснюється в умовах динамічної зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на...
-
Фінансова криза, принципи й політика антикризового управляння В умовах глобалізації світової економіки і все більш глибшої інтеграції економіки України у...
-
Планування цілей і стратегій - Планування у системі управління маркетингу
Мал. 1.2. Фактори, що впливають на планування цілей Цільове стратегічне планування грунтується на даних, отриманих у ході дослідження ринку. На...
-
Виробництво та реалізація продукції потребують трудових, матеріальних і грошових витрат. Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети...
-
Висновок - Планування у системі управління маркетингу
Кожна фірма зацікавлена в ефективному керуванні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, їй потрібно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати...
-
На певній стадії свого розвитку будь-яка компанія починає приділяти особливу увагу не тільки формуванню стратегії розвитку, але і вимірюванню її...
-
Взаємодія кадрової політики та стратегії підприємства - Кадрове планування
Підвищення ролі персоналу і зміни відношення до нього підприємців і менеджерів пов'язано перш за все з глибокими змінами у виробництві. Науково -...
-
Планування в системі маркетингу Українські менеджери працюють у складних умовах, обумовлених досить суперечливими й важко прогнозованими процесами в...
-
Бізнес-план - Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування
Бізнес-план (БП) підприємства чи організації -- це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї,...
-
Стратегія ТОВ фірма "Меркурій" орієнтована на якнайповніше задоволення потреб споживача. Це вимагає спеціальної перебудови організаційної структури. При...
-
Основні напрямки антикризового управління підприємством на базі застосування сучасних методів і моделей прийняття управлінських рішень Програма...
-
Важливою умовою успішного функціонування економіки України є удосконалення діючих систем управління підприємствами, упровадження сучасних досягнень...
-
Різноманіття особливостей виробництва викликає необхідність створення різних систем оперативно-календарного планування. Під системою оперативно -...
-
Процес кадрового планування складається з чотирьох базисних кроків: - визначення впливу організаційних цілей на підрозділи організації; - визначення...
-
Антикризове управління в логістичних компаніях України
Підприємства в Україні для ведення успішної діяльності в ринкових умовах мають шукати нові шляхи підвищення власної конкурентоспроможності на...
-
ВИСНОВОК - Дослідження та розробка ефективної організаційної структури управління підприємством
Виробничі підприємства визначають промисловий потенціал економіки України і безупинно змінюються в міру розвитку продуктивних сил і поглиблення...
-
Функція менеджменту - організація управління туристичним підприємством і виражає процес створення структури управління. Ця функція має два аспекти:...
-
Сутність планування як функції управління Управління являє собою ціленаправлену координацію суспільного виробництва. Це є управління машинами,...
-
Прогнозування і планування інноваційної діяльності - Інноваційна політика підприємства
Інновація конкурентоспроможність планування прогноз Процес управління інноваціями на підприємстві включає такі основні етапи: Установлення цілей -...
-
ВИСНОВКИ - Оперативне планування фінансової діяльності підприємства
При всім різноманітті форм підприємств існують проблеми характерні практично для всіх форм. Якщо виникають проблеми, то для їх вирішення потрібні...
-
Сутність та зміст тактичних планів - Оперативне планування фінансової діяльності підприємства
Складання середньо - та короткострокових планів належить до тактичного планування діяльності будь-якого підприємства. Тактичне планування за певними...
-
На думку більшості дослідників, взаємозв'язок між фірмою і її зовнішнім середовищем -- це головна характеристика стратегії. Так, Томсон А. розглядає...
-
Структура і види бізнес планів - Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування
У ринковій економіці існує безліч версій бізнес планів за формою, змісту, структурою і т. д. Можливі й інші класифікації бізнес планів, наприклад по...
-
Поняття стратегії розвитку підприємства У сучасному світі відбуваються глобальні зміни в системі суспільного виробництва. Здійснюється перехід від...
-
Використання можливостей автоматизованих інформаційних джерел для аналізу фінансового стану підприємства в умовах антикризового управління Наразі ТОВ ВКФ...
-
Розробка і впровадження операційної системи, включаючи розробку операційного (адміністративно-державного) процесу, рішення про Місцеположення необхідних...
-
Планування маркетингу, Види планів маркетингу - Планування у системі управління маркетингу
Види планів маркетингу Плани маркетингу можуть класифікуватися по тривалості, масштабу й методам розробки. Вони можуть бути як короткостроковими,...
-
Розрахунок інноваційних ризиків Відповідно до розглянутого у першому розділі циклу управління інноваційними ризиками на першому його етапі слід їх...
-
Дослідження підходів до визначення поняття "експортний потенціал" та методи оцінки експортного потенціалу підприємства На сучасному етапі розвитку...
Стратегічне планування на підприємствах України - Управління підприємством в умовах перехідного періоду