Проблеми інноваційного розвитку в Україні - Інноваційний менеджмент
Уповільнення з другої половини 2001 року темпів зростання основних макроекономічних показників супроводжується в українській економіці нагромадженням макроекономічних диспропорцій та суперечностей і зниженням регульованості економіки. В економіці України посилився вплив Серйозних макроекономічних проблем:
- - дефляції, яка відбувається на тлі зростання основних показників внутрішнього ринку та суттєвого збільшення грошової пропозиції; - збільшення розриву між дисконтною ставкою НБУ та ставками по кредитах комерційних банків, що веде до зростання реальних процентних ставок; - погіршення становища у фіскальній сфері, зростання недонадходжень до державного бюджету; - подальшого зростання заборгованості суб'єктів господарювання, скорочення залишків коштів на їхніх банківських рахунках; - прискорення відпливу іноземних інвестицій з України.
Головною причиною такої ситуації є, насамперед, те, що, за умов відсутності системної інвестиційної політики, у міру досягнення межі завантаження виробничих фондів Потенціал економічного зростання підійшов до межі вичерпання. Складовими цього процесу є:
- - зниження темпів зростання експорту. Кошти, отримані національною економікою під час сприятливої кон'юнктури для експорту металопродукції, не було використано належним чином на інвестиції в більш технологічні галузі, які могли б досягти конкурентоспроможності на світовому ринку; - вичерпання ефекту девальвації гривні, яка мала місце у 1998-1999 рр. За підрахунками експертів, ревальвація гривні поступово підвищила курс до рівня, який встановився після кризи вересня 1998 р.; - вичерпання позитивного ефекту збільшення доходів населення. Протягом 2001 року спостерігалося поступове випередження темпів зростання доходів населення над темпами зростання роздрібного товарообороту, причому з початку нинішнього року цей розрив посилився; - збільшення імпорту споживчих товарів, яке підтримується ревальваційними тенденціями; - втрата стимулюючого ефекту ремонетизації товарно-грошового обігу у зв'язку з тим, що падіння реальної швидкості обороту грошей перевищило темпи збільшення грошової пропозиції та призвело до створення дефіциту ресурсів на ринку безготівкових коштів.
Структурні зміни, що відбуваються протягом останніх років в економіці України, характеризуються стрімкою втратою позицій галузями, які визначають науково-технічний прогрес. Якщо скорочення частки галузей, які виробляють товари, у валовій доданій вартості (з 70,7 % у 1990 р. до 53,4 % у 2000 р.) є закономірним процесом, оскільки відбиває відповідне зростання питомої ваги сфери послуг, то напрям і динаміка трансформації структури промисловості свідчать про прогресуюче технологічне відставання України від розвинених країн світу. Частка машинобудування та металообробки неухильно знижувалася при тому, що понад 60 % складало виробництво сировинної та проміжної продукції (табл.1, рис.1). Тільки у 2001 р., за новою класифікацією видів економічної діяльності, питома вага машинобудування дещо зросла - з 11,3 до 12,1 %.
Таблиця 1
Галузева структура промисловості в Україні, %
Галузь промисловості |
1990 |
1995 |
2000 |
Електроенергетика |
3,2 |
11,0 |
12,1 |
Паливна промисловість |
5,7 |
13,2 |
10,1 |
Чорна металургія |
11,0 |
21,8 |
27,4 |
Кольорова металургія |
1,1 |
1,6 |
2,4 |
Хімічна та нафтохімічна промисловість |
5,5 |
7,0 |
5,9 |
Машинобудування та |
30,5 |
16,0 |
13,4 |
Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість |
2,9 |
2,2 |
2,4 |
Промисловість будівельних матеріалів |
3,4 |
3,9 |
2,7 |
Легка промисловість |
10,8 |
2,8 |
1,6 |
Харчова промисловість |
18,6 |
15,1 |
16,8 |
Інші галузі промисловості |
7,3 |
5,4 |
5,2 |
Джерело: Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки".
Рис.1. Динаміка структурних змін в промисловому виробництві України
Зазначена деформація структури промислового виробництва стала неминучою внаслідок відсутності державної промислової політики та переорієнтації товаровиробників на наявний платоспроможний попит, передусім за кордоном. Через це преференції отримали галузі, які виробляють продукцію з низьким ступенем переробки. Частка в експорті товарів неблагородних металів та виробів з них зросла з 32,3 % у 1996 р. до 41,6 % за січень-липень 2002 р., загалом частка сировинних і низькотехнологічних товарів за цей період складає близько 80 %, у той час як частка машинобудівної продукції стабілізувалася на рівні 14-15 % (табл. 2). При цьому обсяг експорту машин і устаткування за січень-липень 2002 року знизився на 10 %, транспортних засобів - на 6 % до відповідного періоду попереднього року.
З огляду на посилення відкритості української економіки (за підсумками першого півріччя 2002 р. зовнішній оборот товарів і послуг склав 104,5 % ВВП, в тому числі експорт - 57,2 %, імпорт - 47,3 %), негативний ефект від неефективної структури зовнішньої торгівлі посилюється.
Таблиця 2
Структура експорту товарів, %
Укрупнені статті експорту |
1996 |
2001 |
Продукція паливної та хімічної промисловості: Мінеральні продукти, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, пластмаси та каучук |
23,8 |
22,1 |
Інша сировинна продукція: Деревина та вироби з неї, паперова маса з деревини або інших волокнистих волокон, вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, азбесту |
2,6 |
4,2 |
Неблагородні метали та вироби з них |
32,3 |
41,6 |
Продукція легкої промисловості: Шкіряна і хутряна сировина та вироби з них, текстиль та текстильні вироби, взуття, головні убори, парасольки |
3,9 |
5,2 |
Продукція агропромислового комплексу: Живі тварини та продукція тваринництва, продукти рослинного походження, жири і масла тваринного та рослинного походження, продукція харчової промисловості |
21,2 |
11,0 |
Продукція машинобудування: Машини, устаткування та механізми; електротехнічне устаткування; звукозаписувальна та відтворювальна апаратура, телеапаратура, прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні, медичні та хірургічні; годинники, музичні інструменти, різні промислові товари |
15,0 |
14,5 |
Джерело: Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки"; Держкомстат України.
Збільшенню експорту високотехнологічної вітчизняної продукції, яка має конкурентні переваги на світовому ринку (ОПК, авіаційна промисловість), перешкоджають відверті протекціоністські заходи розвинених країн та політичний тиск з метою перешкоджання виходу цієї продукції на ринки країн, що розвиваються.
Ці обставини сприяють прискореному розвитку сировинних галузей і консервації у такий спосіб низькотехнологічної структури української промисловості. За підсумками 2000 р. лише три галузі перевищили рівень виробництва 1994 р. - кольорова (на 77,2 %), чорна металургія (на 37,7 %), а також деревообробна та целюлозно-паперова промисловість (на 19,6 %). У той же час, обсяг продукції машинобудування склав лише 62,4 % рівня 1994 року. Гірше працювала тільки промисловість будівельних матеріалів (43,5 %). Виразні тенденції до монополізації, які спостерігаються у базових галузях української економіки, обумовлюють ціновий диктат підприємств цієї сфери, що призводить до перерозподілу на їхню користь інвестиційних та потенційних інноваційних ресурсів.
У той же час, збільшення внутрішнього попиту під впливом економічного зростання, а також скорочення імпортних обмежень, обумовлене вступом до СОТ, неминуче спричинять прискорене зростання імпорту. За січень-липень 2002 р. імпорт товарів вже зростав швидше за експорт (відповідно 105,8 та 102,3 %). У 2003 р. можна очікувати відновлення негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами, а враховуючи лібералізацію сфери послуг за правилами СОТ - і погіршення сальдо торгівлі послугами з неминучими наслідками: уповільненням чистого притоку валюти, припиненням ремонетизації обігу, наростанням проблем з обслуговуванням зовнішнього боргу.
Таким чином, підсумки економічного розвитку дають підстави стверджувати, що економіка України входить до стадії стагнації. В той час як традиційні чинники економічного зростання, які спиралися переважно на мобілізацію ресурсів, нагромаджених за тривалий період економічного спаду, практично вичерпано, належних зрушень в структурі економічної системи, які перевели б національну економіку в режим зростання, яке грунтується на інвестиційно-інноваційному творенні нових ресурсів, поки що не відбулося. Враховуючи це, нагальною постає проблема модернізації української економіки з метою підвищення технологічного рівня експорту та якісних характеристик вітчизняної продукції, яка постачається на внутрішній ринок, що необхідно для забезпечення конкуренції з імпортованими товарами не тільки за ціновими, але й за якісними характеристиками. Саме на виконання цього стратегічного завдання має бути спрямована інноваційна політика України.
Не можна також ігнорувати широко обговорювану фахівцями проблему наростання техногенних загроз через вичерпання резерву служби обладнання та будівель, а також усвідомлення того, що навіть збереження існуючого "status quo" на світових ринках для України вже є проблематичним. Сировинна модель розвитку та включення у світогосподарські відносини практично позбавлена майбутнього. Адже в умовах "нової економіки" кардинальним чином змінюється саме поняття категорії "сировина". Відповідно змінюється й роль країн, економіка яких має переважно сировинну спрямованість. Конкуренція між країнами - "сировинними придатками" провідних економік зростатиме. Досить яскравим прикладом є, зокрема, спроба обмежити виробництво сталі, яка здійснювалася основними світовими виробниками цього продукту в 2002 році.
Процеси економічної трансформації Україна почала, маючи в цілому розгалужену сферу досліджень та розробок, значний досвід освоєння інновацій, особливо у сфері енергетики та електрифікації, виробництві ряду видів озброєнь, деяких інших галузях. Разом з тим, технічний рівень базових галузей виробництва - вугільної, чорної металургії, харчової, багатьох галузей машинобудування (наприклад, сільськогосподарського, виробництва устаткування для харчової промисловості, шляхово-транспортного устаткування, приладобудування, медичної техніки) застарів. Виробництво в цілому характеризувалося високою енерго - та матеріалоємністю, значним застосуванням ручної праці. Дедалі помітнішим ставало відставання України, як і СРСР в цілому, у застосуванні ефективних інформаційних технологій, в тому числі в сфері досліджень та розробок, автоматизації виробництва та управління. Низькою була ефективність використання результатів науково-технічного пошуку, що зумовлювалося загальною орієнтацією економічного розвитку на екстенсивний тип відтворення, директивністю планування, обмеженим доступом галузей загального призначення до інноваційних результатів, недосконалістю критеріїв ефективності економічного розвитку, обмеженістю фінансових ресурсів та відсутністю налагоджених і постійно діючих механізмів їхньої концентрації на інноваційних пріоритетах.
Тому питання подальшого інноваційного розвитку, прискорення науково-технічного прогресу розглядалося в Україні як надзвичайно актуальне протягом практично всього періоду економічних реформ. Вже у 1991 р. було створено Комітет з питань науково-технічного прогресу. В інноваційній сфері діяли Державний комітет з питань науки та техніки (1992-1995 рр.), Державний комітет з питань науки та техніки і промислової політики (1995-1996), Міністерство у справах науки і технологій (1996-1998), Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності (1998-2000), Міністерство науки та освіти (з 2000 р.). Нинішні повноваження суб'єктів державного регулювання, які покликані відігравати провідну роль у формуванні та реалізації державної науково-технологічної політики, визначені в Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність". За вказані роки спеціалізованими органами державного управління було зроблено чимало для пом'якшення руйнівного впливу, завданого трансформаційною кризою інноваційній сфері.
Важливим напрямом роботи стало створення законодавчої бази, яка забезпечує формування та проведення в державі узгодженої науково-технічної політики, ефективне функціонування та розвиток сфери досліджень та розробок, поглиблення її зв'язків з виробництвом в умовах переходу від директивних методів управління до ринкових відносин. Уже в перші роки незалежності Верховною Радою України був прийнятий ряд законів України, спрямованих на регламентацію наукової та науково-технічної діяльності, зокрема: "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" (1991), "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1991), "Про науково-технічну інформацію" (1993), "Про наукову і науково-технічну експертизу" (1995). Вихідні умови для формування вітчизняної системи захисту інтелектуальної власності були визначені Законом "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та рядом інших, пов'язаних з ним, наприклад, "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та інші.
Між тим, тривалий час інноваційному законодавству України була властива певна фрагментарність та непослідовність. Лише в 1999 р. Верховною Радою України було прийнято Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Базовий закон у цій сфері "Про інноваційну діяльність" вступив в дію після його підписання Президентом лише у 2002 році.
Закон визначає мету та принципи державної інноваційної політики. Головною метою державної інноваційної політики визнається створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго - та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції.
Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку інноваційної моделі розвитку економіки України інноваційним шляхом. Згідно з Законом, державну підтримку одержують суб'єкти господарювання всіх форм власності, які реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних.
Основними принципами державної інноваційної політики Законом встановлено:
- - орієнтацію на інноваційний шлях розвитку економіки України; - визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку; - формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; - створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; - забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; - ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримку підприємництва у науково-виробничій сфері; - здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; - фінансову підтримку, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності; - сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури; - інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності; - підготовку кадрів у сфері інноваційної діяльності.
Законом передбачено, що державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом:
- - визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів; - формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; - створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; - захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності; - фінансової підтримки виконання інноваційних проектів; - стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів; - встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності; - підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.
Кабінетом Міністрів України подано до Верховної Ради України проект Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні на період до 2005 року". Законопроект визначає 46 пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у шести сферах: ресурсозберігаюче устаткування та технологічні процеси для базових галузей економіки, авіаційна, ракетно-космічна техніка та технології спеціального призначення, електронні інформаційні технології та системи зв'язку, функціональні та конструкційні матеріали, медичні діагностичні системи, профілактичні та лікувальні засоби, техніка і технології для агропромислового комплексу.
Глибока системна криза, яку тривалий час переживала економіка України, нестабільність управлінських структур, часта зміна кадрів, недостатнє фінансування передбачених законодавством заходів негативно позначилися на змісті, послідовності та результативності реалізації заходів інноваційної політики. Де-факто інноваційна діяльність не стала, та й не могла на стадії радикальних економічних реформ стати реальним пріоритетом економічної політики. Пріоритетні орієнтири вищих органів влади постійно знаходилися у сфері вирішення гострих поточних економічних проблем. Аналізуючи розподіл функцій управління між вищими органами державної влади, функції міністерств та відомств у питаннях науково-технічної інноваційної політики, спеціалісти Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України зазначають, що апарат переважної більшості міністерств та відомств не налаштований на послідовне проведення в життя інноваційної політики. Таке завдання випало навіть з Положень про деякі з провідних міністерств (наприклад, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України). Втім, і базовий для інноваційної політики закон "Про інноваційну діяльність", даючи певний поштовх у сфері організації інноваційної діяльності, все ж обходить її головні аспекти, залишаючи поза увагою головне питання - базових інновацій. Окрім того, вказаний закон не може діяти по суті до прийняття Закону "Про пріоритетні напрями інноваційного розвитку економіки України" та створення передбаченої системи державних інститутів підтримки інноваційної діяльності.
Похожие статьи
-
Інновації та інноваційний процес. Складові інноваційного процесу - Інноваційний менеджмент
Під інноваційним процесом розуміють сукупність неперервно здійснюваних у просторі і часі якісно нових прогресивних змін, які носять назву процесів...
-
Заходи розвитку інноваційної діяльності у ДП "Ємільчинське лісове господарство" У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати...
-
Сутність діагностики інноваційної діяльності підприємства Найважливішими задачами управління інноваційним процесом є розробка і реалізація інноваційної...
-
Стрижневим блоком економічної політики всіх розвинених держав є інноваційна політика, сприяння діяльності підприємців - інноваторів, які визначають...
-
Інновації: сутність та класифікація - Інноваційний менеджмент
Розмаїтість специфічних умов в інноваційній діяльності, зокрема економічних, організаційних й інших призводить до того, що, незважаючи на спільність...
-
Оцінка ефективності інноваційної діяльності повинна здійснюватися за певною методикою. Для формування цієї методики необхідно провести аналіз існуючих в...
-
1. PEST-аналіз Сутність PEST-аналізу полягає у виявленні й оцінці впливу факторів макросередовища на результати поточної й майбутньої діяльності...
-
Для оцінки і моніторингу інноваційного потенціалу підприємства пропонується з деякою періодичністю визначати позиції підприємства в просторі оцінок...
-
Впровадження системи екологічного менеджменту в Україні: проблеми та перспективи
Досліджено теоретичні аспекти щодо екологічного менеджменту. Визначено основні проблеми впровадження системи екологічного менеджменту в національній...
-
Ключові проблеми розвитку експорту продукції підприємства та шляхи їх розв'язання ВАТ "СНВО ім. Фрунзе", ставши на шлях ринкової трансформації і...
-
Підприємства різних галузей в умовах глобалізації світової економіки, пов'язаної з взаємопроникненням технологій та капіталів, проводять диверсифікацію...
-
ВСТУП - Діагностика інноваційного розвитку ДП "Ємільчинське лісове господарство"
У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати свої зусилля на утримання конкурентної позиції на ринку. За таких умов вони...
-
ВИСНОВОК - Діагностика інноваційного розвитку ДП "Ємільчинське лісове господарство"
Ефективним способом конкурентної боротьби в ХХІ ст. є зростання підприємства внаслідок інноваційного розвитку, який передбачає активне впровадження...
-
Деревина є особливим матеріалом, а як конструкційний матеріал, на відміну від інших (метал, пластик, скло, цегла тощо) вона найбільш пристосована до...
-
Організаційно-економічна характеристика ДП "Ємільчинське лісове господарство" Ємільчинське лісове господарство, колишній Ємільчинський лісгосп, було...
-
Вплив інновацій на світовий готельний бізнес Індустрія гостинності є одною з найбільш динамічних галузей сфери обслуговування. Готельний бізнес...
-
Характеризуючи майно підприємства за балансом, бачимо, що у 2014 році зріс обсяг незавершених капітальних інвестицій на 1,78 % порівняно з попереднім...
-
Концепція розвитку банку - Стратегічний банківський менеджмент
Найважливішою умовою забезпечення ефективного процесу стратегічного планування є розроблення концепції розвитку банку, від правильного вибору якої...
-
Вступ, Структура інноваційного процесу - Управління інноваціями
В Україні існує розгалужена система державних органів, які здійснюють науково-технічну політику. У структурах як законодавчих, так і виконавчих органів...
-
Інноваційний бізнес в мережі Інтернет - Інноваційний менеджмент
Інтернет сам виступає інновацією, оскільки дана інформаційна система не так давно зявилася і постійно видозмінюється як за якісним, так і кількісним...
-
Очікуваний ефект від активізації інноваційної діяльності підприємства полягатиме у впровадженні виробництва з переробки низькоякісної деревини, тобто...
-
Виробництво гранульованих мінеральних добрив Одною із продукції, що набирають високими темпами попит на ринку мінеральних добрив можуть бути гранульовані...
-
SWOT-аналіз підприємства - Менеджмент та принципи управління
Відомо, що не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні чи негативні наслідки, тому кожний з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища...
-
Різновид базової стратегії Критерії визначення характеру стратегії Стратегічні альтернативи 1. Стратегія зростання (наступальна) Об'єм продаж. Дохід....
-
В умовах нинішньої економічної кризи і конкурентної боротьби, що посилюється на світовому ринку машинобудування, особливого значення для виживання і...
-
Консультаційна діяльність як професійна допомога і підтримка управлінських інновацій вітчизняних підприємств існувала і активно розвивалася і в...
-
Документознавство ставиться до розряду молодих наук, воно ще остаточно не сформувалося як наукова дисципліна, що узагальнює сукупність знань про...
-
Визначенню чинників успішності й невдач нововведень присвячено чимало досліджень у Європі, США, Японії, висновки яких дають схожі результати. Перш за все...
-
Підприємство на сьогоднішній день - це одна із основних ланок економіки України. Саме на підприємства і підприємницьку діяльність спирається держава. Як...
-
Проблеми класифікації управлінських документів
Керування документацією (КД) є невід'ємною частиною загальної системи керування підприємством, установою, організацією і, зокрема, складовою...
-
Формування системи соціального партнерства в Україні - Соціально-трудові відносини
У сучасному світі дедалі більше країн перебувають у стані економічної кризи. У цих країнах розуміють, що для виходу з кризового стану соціальні питання...
-
Основні напрямки антикризового управління підприємством на базі застосування сучасних методів і моделей прийняття управлінських рішень Програма...
-
Економічні і соціально-політичні проблеми, у нашій країні для свого рішення вимагають застосування нових технологій у управління, і організації...
-
Стратегія розвитку господарського портфеля підприємства Підприємство розглядає можливість диверсифікації в наступних ситуаціях: 1) якщо спостерігається...
-
Прийнято вважати, що поняття "нововведення" е батьківським варіантом англійського слова іnnovation. Буквальний переклад з англійського означає "введення...
-
Сутність інноваційного ризику та його види Інноваційний ризик особливо важливий у сучасній підприємницькій діяльності, яка перебуває на етапі збільшення...
-
Забезпечення можливостей підприємства щодо розробки та виробництва інноваційних видів продукції потребує наявності достатніх обсягів усіх необхідних для...
-
В умовах глобалізації та активізації участі Україні в міжнародному розподілі праці розвиток експортного потенціалу вітчизняних підприємств є надзвичайно...
-
Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Стратегія --...
-
Висновки - Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає...
Проблеми інноваційного розвитку в Україні - Інноваційний менеджмент