Удосконалення структури підприємства - Економічне обгрунтування стратегії розвитку підприємства (на прикладі ВАТ "Рівнеазот")

Економічні і соціально-політичні проблеми, у нашій країні для свого рішення вимагають застосування нових технологій у управління, і організації діяльності провідних компаній, керівники яких намагається самостійно здійснити роботу з перетворення колишніх державних підприємств у ефективно функціонуючі ринкові структури різних галузей економіки.

У процесі приватизації виживають лише найсильніші і добре організовані підприємства, що можуть попередити істотне зниження виробництва та зберегти обсяги випуску продукції.

Для успішної роботи підприємства потрібні нові управлінські механізми адаптації виробництва до вимог ринку, тому структуру управління треба удосконалювати, але це один із напрямів реструктуризації підприємства. На перший погляд, підприємство оцінюючи ринкову ситуацію, не повинно упускати свої комерційні можливості, йому слід орієнтуватися у потребах та вподобання ринку. Адже в цьому і полягає сутність менеджменту. Управління і організація виробництва мають грунтуватися на стратегічному мисленні, погляді із майбутнього в справжнє: що треба робити сьогодні, з вимог оточуючої ринкового середовища, щоб забезпечити виживання та розвитку підприємства у майбутньому. Ось головні орієнтири ефективності всієї системи управління у умовах ринкових відносин.

Структура управління у умовах розвитку ринкових відносин повинна адекватно відбивати відносини власності й інтереси працівників усіх рівнів та соціальних спеціальностей, тобто. слід формувати новий механізм управління підприємством, який би розвиток виробництва і виживання за умов постійно мінливого середовища. По запропонованій концепції ринкового розвитку основою є ситуаційний підхід до управління, за яким вся внутрішньофірмова побудова виробництва та системи управління є не що інше, як різні за своєю природою та впливом з боку зовнішнього середовища й деяких інших характеристик її організаційного потенціалу, зокрема технології виробництва та сукупних якостей команди управління.

До сформування ефективну систему управління, необхідно виокремити такі організаційні підсистеми оргструктури управління, які мають потенціал, систему критеріїв, показники ефективності, норми і нормативи діяльності: 1) виробничо-технічну; 2) фінансово-економічну; 3) маркетингу і комерції; 4) соціальну (організаційно-адміністративну).

У разі розвитку ринкових відносин дуже важливо домогтися випуску конкурентоспроможної продукції при найдійовіших використанні всіх видів ресурсів (працю, сировину, матеріали, устаткування, енергія, виробничі потужності, інфраструктура) за скорочення невиробничих витрат і втрат.

Отже, головна мета повинна мати трьохцільову функцію системи управління.

Перша цільова функція системи управління - випуск конкурентоспроможної продукції. Проте ця функція підпорядкована законам і цілям розвитку ринку, є вторинною, похідною від цільової функції ринку України і можливо, у наближеному вигляді виражена стратегічної функцією розвитку підприємства.

Друга цільова функція системи управління - організація стратегічного розвитку підприємства в розрахунку ефективності стратегій і оцінкою їх раціональності.

Третя цільова функція - ефективне використання всіх видів ресурсів для випуску конкурентоспроможної продукції, що реалізується в відповідності до цільових функцій підприємства міста і ринку.

У минулому параграфі вже свідчила реорганізації служби маркетингу. Підприємству ВАТ "Укрнафта" потрібна сильніша, вдосконалена система маркетингу, яка має своє завдання і функції системи управління фінансами. Без перебудови фінансової служби неможлива реструктуризація підприємства. На чолі фінансової служби такого великого підприємства, потрібен аналітик-стратег, який має чудово розумітися на аспектах організації руху капіталу на ринку, володіти методами забезпечення платоспроможності, ліквідності, дохідності і оптимального співвідношення власних і позикових джерела фінансування, вміє розробляти й реалізовувати фінансову стратегію підприємства.

На ВАТ "Рівнеазот" не запроваджена посада - фінансовий менеджер. Головна орієнтація фінансового менеджера - стратегічна спрямованість своєї діяльності, прийняття рішень, націленість на нарощування капіталу, забезпечення фінансової стійкості й надійності. Головному фінансовому менеджеру мають підкорятися функціональні менеджери: головний бухгалтер (фінансовий контролер) та головний економіст (скарбник - хранитель капіталу).

Основними завданнями діяльності головного фінансового менеджера є:. розвиток фінансово-економічної діяльності; управління економіки й забезпечення фінансових ресурсів; розробка стратегічних фінансових планів; контролю над раціональним використанням фінансових ресурсів; розробка цінової та дивідендної політики.

Адміністрація підприємства має повністю покладатися на фінансового стратега у питаннях залучення нових фінансових ресурсів, у політиці великих капітальних видатків, радикальних змін у сфері злиття і укрупнення капіталу. Аналіз фінансової складової діяльності, оцінка перспектив визначає життєві сторони виживання та розвитку потенціалу підприємства.

Одне з основних цілей реструктуризації підприємства - підготовка людей до роботи в нових умовах. У цьому підготовка розуміється у широкому буквальному розумінні - у професійно-технічному та соціально психологічному, коли працівником усвідомлюється необхідність відмовитися від старих установок і приготуватись до початку організації по-новому.

Природно, потреба у фінансах, технологіях, обладнанні й матеріалах є очевидною. Але найголовніша проблема - забезпечення підприємства працівниками потрібних спеціальностей і кваліфікацій для реалізації завдань, що з досягають поставлених цілей.

У хімічному комплексі сьогодні відчувається гостра потреба у кваліфікованих кадрах, здатних професійно здійснювати управління підприємствами з урахуванням ринкових принципів організації та фінансування, розробляти довгострокову стратегію і у реалізації численних програм, у сфері інвестиційної діяльності, забезпечити збільшення акціонерного капіталу.

Будь-яке велике хімічне підприємство, особливо таке як ВАТ "Рівнеазот", потребує фахівців по інвестиційні діяльності, управлінню ризиками і корпоративними фінансами, включаючи аналіз політики та підготовку необхідної інформації з міжнародних стандартів. У цьому, крім знання і володіння західної системи оцінки ринкової вартості компанії з урахуванням нафтових запасів, аналізу капітальних видатків і надходження потоків, необхідно проводити зіставлення української економічної і бухгалтерської інформації з прийняттям у країні класифікацією, що потребує хорошого знання іноземних мов.

ВАТ "Рівнеазот" обов'язково повинне збільшити штат своїх молодих фахівців, тобто варто укладати договори з найбільшими вузами на цільову підготовку як фахівців технічного рівня, а й економістів-фінансистів.

Безумовно, необхідним є широка теоретична підготовка випускників базових фінансових і стабільності економічних факультетів університетів і інших профільних вузів. Спрямована спеціалізація такого напряму на галузі дозволила б істотно зменшити терміни реального входження фахівців у поточну проблематику даного сектору економіки, а також акцентувати увагу на рішенні специфічних для цієї галузі проблем.

З іншого боку, молодь, яка навчається сьогодні у провідних вузах країни, мають прагнення і бажання отримати якомога більшу кількість різноманітних знань, розуміючи, що це диктується вимогами ринку.

Важливою корінною проблемою є, з допомогою реформування та реструктуризації, створення таких системам управління виробництвом, які зможуть зрушити з "мертвої" точки розвиток підприємства.

Традиційно під підприємствами, що реформуються та реструктуризуються, розуміються колишні державні структури, які перебувають у кризовому чи передкризовому стані.

Пропозиції щодо реструктуризації підприємства такі. По-перше, крім виділення сервісних підрозділів у самостійні юридичні підрозділи треба створити управляючу систему.

По-друге, слід також приділити особливу увагу з метою реструктуризації. Одна з головних напрямків реструктуризації - це скорочення витрат на переробку хімічних речовин. Треба лише скоротити енерговитрати шляхом максимального використання власних енергоджерел і треба цілком відмовитися від використання покупних енергоресурсів.

По-третє, необхідно перебудувати маркетингову службу. Сьогодні майже всі підприємства зрозуміли необхідність маркетингу, тому у всіх існують відповідні служби, які тією чи іншою мірою працюють із інформацією і роблять з урахуванням її деякі висновки. Але в рідкісних підприємств маркетинг є визначальною службою. На нинішніх умовах, хоч і дивно, головна служба - це служба збуту і маркетингу.

По-четверте, одна з перспективних напрямків реструктуризації - є поліпшення асортименту продукції. Сьогодні попит над ринком різко змінився, що потребує нових капіталовкладень у розширення уже існуючого асортименту.

По-п'яте, на чолі фінансової служби такого великого, як підприємства як ВАТ "Рівнеазот", потрібно поставити такого фахівця, який чудово знається на аспектах організації руху капіталу на ринку, володіє методами забезпечення платоспроможності, ліквідності, дохідності, вміє розробляти і реалізовувати фінансову стратегію підприємства.

Похожие статьи




Удосконалення структури підприємства - Економічне обгрунтування стратегії розвитку підприємства (на прикладі ВАТ "Рівнеазот")

Предыдущая | Следующая