Основні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні - Зарубіжний досвід державного регулювання інноваційних процесів
Стрижневим блоком економічної політики всіх розвинених держав є інноваційна політика, сприяння діяльності підприємців - інноваторів, які визначають здатність національної економіки до інноваційного 131 розвитку, ефективного використання найновіших технологій. Країна з перехідною економікою, яка програє "інноваційні змагання", залишається аутсайдером світової спільноти. Тому Україна може претендувати на належне їй за потенціалом місце в Європі та світі лише за умови, що вона виявиться спроможною опанувати інноваційний шлях розвитку. Для цього потрібно створити соціально-економічні умови та стимули для організаційної конвергенції в українському суспільстві пріоритету системи цінностей науково-технічного розвитку та ідеології ринкових реформ. Стратегія й механізми реалізації державної політики, як правило, визначаються її законодавчими та урядовими структурами.
Орієнтація на суто ринкові механізми та подолання кризових явищ в національних економіках, як свідчить світовий досвід (США часів великої депресії, Німеччина та Японія в повоєнні роки) безперспективна. У країнах Західної Європи державне втручання в інноваційну сферу стало нормою, і його методи постійно вдосконалюються. Основною метою такого втручання є забезпечення сталого економічного розвитку, підтримка низького рівня інфляції, високої інноваційної активності й зайнятості [5, с.100].
Законодавство України у сфері інноваційної діяльності базується на Конституції України і складається із законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків", "Про спеціальну економічну зону "Яворів", та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Державна інноваційна політика - це сукупність форм і методів діяльності держави, спрямованих на створення взаємопов'язаних механізмів інституційного, ресурсного забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, на формування мотиваційних факторів активізації інноваційних процесів. Мета державної інноваційної політики - формування у країні таких умов для діяльності господарюючих суб'єктів, за яких вони були б зацікавлені і спроможні розробляти і виготовляти нові види продукції, впроваджувати сучасні наукомісткі, екологічно чисті технології та розширювати на цій основі свої ринки збуту.
Згідно з Законом України "Про інноваційну діяльність" головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго - та ресурсоощадних технологій, виробництва та реалізації нових видів продукції [1].
Так, наприклад, в останній чверті XX ст. під стратегічним керівництвом держави Японія стала світовим лідером в інформаційно-технологічних галузях. А в Радянському Союзі як у великій індустріальній і науковій наддержаві такий 132 фундаментальний технологічний перехід не вдався. Нездатність державних інституцій керувати інформаційно-технологічною революцією призвела до згортання його виробничих потужностей і підриву військової могутності. Отже, державна інноваційна політика стала причиною успіху в одній країні і неуспіху -- в іншій. Згідно чинного законодавства України основними принципами державної інноваційної політики є: - орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України; - визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку; - формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; - створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; - забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; - ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері; - здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; - фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності; - сприяння розвитку інноваційної інфраструктури; - інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності; - підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності [1].
Важливим також є принцип забезпечення єдності стратегічного й поточного державного регулювання інноваційної політики, оперативності останнього. Стратегічне державне регулювання має загальнодержавне значення. Його мета - збереження економічного й соціального стратегічного курсу держави, який закладається до програми реалізації реформ, національних, цільових, комплексних та інших програм. З метою додержання стратегічного курсу державою складається й контролюється перелік ресурсів, які мають стратегічно важливе значення. Поточне державне регулювання має на меті забезпечити реалізацію стратегічного курсу в умовах конкретної економічної й політичної ситуації, що зумовлює гнучкість системи державного впливу. Оперативне поточне державне регулювання спирається на податкову політику, емісійну, кредитну, бюджетну, соціальну та інші види економічної політики. У межах поточного регулювання Уряд України формує державний бюджет, визначає основні напрями інноваційної політики, а також характер зовнішньоекономічної політики [5,с.83].
Згідно з Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 № 433-IV пріоритетні напрями інноваційної діяльності в 133 Україні визначені як - "науково, економічно і соціально обгрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави [2].
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні складаються із стратегічних (розраховані на тривалу перспективу - не менше десяти років) та середньострокових (розраховані на реалізацію протягом найближчих трьох-п'яти років). Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності - це найважливіші напрями інноваційної діяльності щодо забезпечення соціально-економічного зростання держави, розроблені на основі науково-прогнозного аналізу світових тенденцій соціально-економічного та науково-технологічного розвитку з урахуванням можливостей вітчизняного інноваційного потенціалу.
Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності формуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності із залученням Національної та галузевих академій наук України. Кабінет Міністрів України проводить експертизу розроблених напрямів інноваційної діяльності, організовує їх публікацію в засобах масової інформації та обговорення в Національній і галузевих академіях наук України, в громадських наукових та науково-технічних організаціях. 134 Реалізація стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності здійснюється через систему загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності - це напрями інноваційного оновлення промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери послуг щодо освоєння випуску нових наукоємних товарів та послуг з високою конкурентоспроможністю на внутрішньому та (або) зовнішньому ринках. Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності формуються в рамках стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на основі новітніх досягнень вітчизняної і світової науки, аналізу кон'юнктури світового і внутрішнього ринків та ресурсних можливостей держави. Їх перелік наведено у Законі України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 № 433-IV у статті 8.
За своїми масштабами, спрямованістю та специфікою реалізації середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності можуть бути пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного, галузевого або регіонального рівнів. Ці напрями формуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності в рамках стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності і подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України на затвердження разом із стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності. Їх уточнення здійснюється кожні 3 - 5 років.
Реалізація середньострокових інноваційних пріоритетів здійснюється на конкурсних засадах через державні програми, інноваційні програми, інноваційні проекти та інноваційні проекти технологічних парків. Але, на жаль, пріоритетні напрями розвитку науки та техніки не здійснюються в межах єдиної національної програми розвитку перспективних технологій. Методологічно передбачено цілий ряд окремих державних науково-технічних програм для вирішення тих чи інших завдань. Органам державної влади доцільно активізувати заходи, спрямовані на розробку та прийняття на рівні закону стратегії інноваційного розвитку України.
Так, згідно проекту "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" головною метою "Стратегії" є визначення, обгрунтування і створення механізмів реалізації нової державної інноваційно-інвестиційної політики стосовно здійснення узгоджених змін в усіх ланках національної інноваційної системи, спрямованих на кардинальне зростання її впливу на економічний і соціальний розвиток країни шляхом створення відповідних привабливих внутрішніх умов і підвищення стійкості вітчизняної економіки до тиску зовнішніх умов, що обумовлені глобалізацією і неолібералізацією економічного життя [3].
Тобто головна мета "Стратегії" має 135 конкретне кількісне визначення: забезпечити в зазначений термін (до 2020 року) підвищення впливу інновацій на економічне зростання України в 1,5-2 рази у порівнянні з теперішнім часом. Ключову роль в ініціації інноваційних процесів в Україні має відіграти наукова сфера, діяльність якої регулюється Законом "Про основи державної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності". Але для дієвих вирішень проблем держава повинна остаточно визначитися, в яких науково-технічних сферах Україна здатна утримати успадковані досягнення і нарощувати їх, а які слід поставити на другий план чи взагалі згорнути. З цією метою необхідно здійснити глибокий і реалістичний аналіз наявних досягнень та подальших перспектив у кожному напрямі. Покладатися варто не на оптимістичні заяви самих дослідників, а на оцінку незалежних і кваліфікованих експертів, здатних мислити загальнодержавними категоріями. Лише після здійснення такого вибору можна досягти ефективного використання державних коштів - чи то прямим фінансуванням наукової діяльності, чи то закупівлею її результатів за державним замовленням. Цілком зрозуміло, що таке рішення в будь-якому випадку зашкодить цілим напрямам і науковим колективам, підтримку яких припинить держава, але його прийняти потрібно - в іншому разі деградують одночасно всі науково-технічні дослідження [6, с. 2].
Сьогодні також значною проблемою інноваційного розвитку України є його інфраструктура, яка перебуває в початковому стані. В ній представлено лише окремі типи інноваційних структур, зокрема технопарки, наукові центри, бізнес-інкубатори, науково-технічні підприємства, фонди. Причому діяльність лише незначної їх частини відповідає завданням, які мають вирішуватися ними, виходячи із світового досвіду організації різних типів інноваційних структур. В Україні не тільки обмежена чисельність інноваційних структур, але склалася їх структурна неповнота, а також функціональна невизначеність їх діяльності. Таким чином всебічної державної підтримки потребує і розвиток інноваційної інфраструктури.
Найважливішим сучасним фактором стимуляції та підтримки інноваційного процесу є заохочення виробництва високоякісної продукції через систему державної сертифікації. Підтверджуючи відповідність товарів вимогам державних та міжнародних стандартів, сертифікація забезпечує можливість об'єктивного вибору інноваційної продукції та її спадкоємність. Існування на підприємствах систем якості є важливою передумовою комерційного успіху. Наявність у вітчизняної продукції визнаного сертифікату якості зумовлює не тільки її ціну на світових ринках, а часто й саму можливість виходу на них [4, с. 248].
Концептуальною основою державної політики з фінансового забезпечення інноваційного розвитку має стати створення спеціалізованих державних фінансових інститутів і їх взаємодія з банківськими установами та новоствореними 136 небанківськими фінансовими інститутами. Це загалом дасть змогу докорінно змінити вектори руху й інтенсифікувати внутрішню мобільність капіталу, що конче потрібно.
Похожие статьи
-
Вступ - Зарубіжний досвід державного регулювання інноваційних процесів
Світова економіка початку ХХЙ ст. характеризується кардинальними змінами у визначенні напрямів економічного прогресу. Основні акценти сьогодні...
-
Сутність діагностики інноваційної діяльності підприємства Найважливішими задачами управління інноваційним процесом є розробка і реалізація інноваційної...
-
Заходи розвитку інноваційної діяльності у ДП "Ємільчинське лісове господарство" У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати...
-
Оцінка ефективності інноваційної діяльності повинна здійснюватися за певною методикою. Для формування цієї методики необхідно провести аналіз існуючих в...
-
Підприємство на сьогоднішній день - це одна із основних ланок економіки України. Саме на підприємства і підприємницьку діяльність спирається держава. Як...
-
Формування інноваційної політики підприємства - Інноваційна політика підприємства
Інноваційна політика має бути спрямована на створення умов для: 1) формування підходів до визначення позиції підприємcтва на ринку і напрямків його...
-
Вступ - Економіка та організація інноваційної діяльності підприємства
Враховуючи те, що на теперішній час резерви екстенсивного зростання в основному вичерпані, велике значення набуває інтенсифікація виробництва на базі...
-
Прийнято вважати, що поняття "нововведення" е батьківським варіантом англійського слова іnnovation. Буквальний переклад з англійського означає "введення...
-
Методи реалізації інноваційної політики - Управління інноваціями
Досягнення мети та виконання завдань інноваційної політики здійснюються через застосування конкретних методів її реалізації, арсенал яких достатньо...
-
Висновок - Економіка та організація інноваційної діяльності підприємства
Ринкові умови господарювання створюють для більшості суб'єктів середовище високої конкуренції, яка вимагає від них здатності сформувати ринкові переваги...
-
Для оцінки і моніторингу інноваційного потенціалу підприємства пропонується з деякою періодичністю визначати позиції підприємства в просторі оцінок...
-
Характеристика інноваційних процесів - Інноваційні технології в управлінні готельним підприємством
Одним з основних понять інновацій та інноваційного менеджменту є поняття інноваційного процесу. Незважаючи на те, що в спеціальній літературі трапляється...
-
Основні засади та принципи адміністративного управління Під принципами державного управління у вузькому значенні розуміють сукупність принципів...
-
Інкубатори - Управління інноваціями
Національна академія наук виконує функцію колективного радника конгресу й уряду з питань природничих наук і не підлягає ніякому урядовому контролю. Такі...
-
Основні напрямки удосконалення управління експортним потенціалом підприємства Для успішно перебування на зовнішньому ринку при збуті своєї продукції,...
-
На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход). Порядок використання прибутку...
-
Стосовно функцій державного управління, в науковій літературі існують різні підходи щодо визначення цього поняття та класифікації функцій. Водночас...
-
Прогнозування і планування інноваційної діяльності - Інноваційна політика підприємства
Інновація конкурентоспроможність планування прогноз Процес управління інноваціями на підприємстві включає такі основні етапи: Установлення цілей -...
-
Вступ, Складові інноваційної діяльності - Складові інноваційної діяльності
Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні...
-
Основні етапи управління інноваційними ризиками - Управління ризиками в інноваційній діяльності
Інноваційна діяльність відбувається в умовах високої невизначеності й пов'язана з високими ризиками в порівнянні зі звичайними процесами...
-
Стратегічне управління персоналом -- це управління формуванням конкурентоздатного трудового потенціалу організації з урахуванням змін, що відбуваються і...
-
У наш час постає потреба в якісно підготовлених висококваліфікованих фахівцях, від яких значним чином залежить якісне документаційне забезпечення. Усі ці...
-
Основні категорії і поняття управління якістю Якість є однією з основних категорій, що визначають спосіб життя, соціальну й економічну основу для...
-
Успішність діяльності готельної індустрії на ринку визначається рівнем її конкурентоспроможності, що багато в чому залежить від стратегії підприємства...
-
Основні засади операційного менеджменту - Операційний менеджмент
Операційний менеджмент охоплює всю сукупність управлінських рішень, що забезпечують досягнення підприємством встановлених цілей його функціонування....
-
Досвід діяльності російських концернів, консорціумів та асоціацій у нових умовах господарювання
Пошук ефективних організаційних форм об'єднання компаній продовжується принаймні протягом останнього століття. У світовій практиці склалися різноманітні...
-
Забезпечення можливостей підприємства щодо розробки та виробництва інноваційних видів продукції потребує наявності достатніх обсягів усіх необхідних для...
-
Вступ - Досвід формування організаційної культури в Україні та світі
Сучасні умови ринкового господарювання, розвиток національної економічної системи та розширення міжнародних відносин передбачають активне впровадження в...
-
Виробнича діяльність гірничо-збагачувального комбінату Функціонування гірничо-збагачувальних комбінатів безпосередньо прив'язано до мінерально-сировинних...
-
Вступ, Структура інноваційного процесу - Управління інноваціями
В Україні існує розгалужена система державних органів, які здійснюють науково-технічну політику. У структурах як законодавчих, так і виконавчих органів...
-
Інноваційна культура як елемент організаційної культури підприємства
Сьогодні, коли економіка стрімко розвивається та змінюється, де здатність до створення, розвитку і реалізації новацій є важливим чинником ефективного...
-
Соціально відповідальне управління персоналом
Розвиток економіки та суспільства загалом у ХХ - на початку ХХІ ст. супроводжувався становленням парадигми відповідального ставлення до найманих...
-
ВИСНОВОК - Управління стратегічними завданнями на прикладі ВАТ "Луцький КРК"
Таким чином, основний акцент необхідно робити на тому, щоб зайняти привабливу конкурентну позицію на ринку. Треба підкреслити ще й те, що обов'язковим є...
-
Управління інноваційним розвитком будівельного підприємства
Управління інноваційним розвитком будівельного підприємства Анотація. У роботі представлено інноваційний розвиток будівельних підприємств з погляду...
-
Ієрархія стратегічних намірів в управлінні конкурентоспроможністю підприємства космічної галузі
Сучасний стан розвитку космічного ринку товарів та послуг на Україні та на ринку країн СНГ характеризується недостатністю внутрішнього попиту. Фактичні...
-
Вступ - Інноваційна політика підприємства
Зрушення в економічних, політичних, соціальних структурах людського суспільства періодично кардинально змінюють усталений, здавалося б, порядок речей,...
-
Для забезпечення ефективної діяльності працівників недостатньо лише визначити завдання, організувати робоче місце, забезпечити оплату праці тощо. Всі ці...
-
З переходом до ринкових умов в економіці України набирає силу конкуренція, як основний механізм регулювання господарських процесів. В сучасних...
-
Економічна сутність та класифікація витрат з позиції їх управління Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати...
-
Особливості створення, налагодження та функціонування системи контролювання в організації можна проілюструвати на прикладі контролю виробничих процесів....
Основні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні - Зарубіжний досвід державного регулювання інноваційних процесів