Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини - ВІЛ-інфекція у дітей

У зв'язку з зазначеною вище фемінізацією ВІЛ-інфекції вважаю за потрібне висвітлити основні форми профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини.

Спочатку розглянемо, яким чином вірус може передаватися від матері до дитини. Такий тип передачі ще називають перинатальним інфікуванням. Отже, існують такі шляхи передачі ВІЛ від матері до дитини:

    1)Під час вагітності. Під час вагітності вірус з кровообігу матері може передатись дитині через плаценту, так як плацента-орган, який фактично поєднує матір і плід. Через плаценту плід отримує поживні речовини, кисень, а також захищає малюка від різноманітних інфекцій, які знаходяться у крові матері, але кров матері і дитини не змішується. Проте, якщо плацента якимось чином пошкоджена або запалена, її захисні властивості знижуються, і саме в цьому випадку ВІЛ-інфекціє може передатися від матері плоду. 2)Інфікування під час пологів. Відбувається безпосередньо через контакт з кров'ю та вагінальними виділеннями матері. 3)Інфікування під час грудного вигодовування. Найчастіше відбувається через материнське молоко, так я в ньому наявний ВІЛ. Якщо мати інфікується ВІЛ в період грудного вигодовування, то ризик передачі інфекції до дитини збільшується на 28%.

Виділимо основні задачі профілактики:

Вияснити схему АРТ профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини.

Оцінити ризик і імовірність передачі дитині резистентного штаму ВІЛ з дотриманням:

Схеми АРВ профілактики;

Тривалості АРВ профілактики;

Прихильності матері до АРВ профілактики;

Фактичного дотримання режиму прийому препаратів;

Наявності у жінки шкідливих звичок і наркотичної, алкогольної або хімічної залежності.

Перейдемо до власне методів профілактики. Ефективна профілактика ВІЛ від матері до дитини включає в себе різноманітні стратегії. Це в першу чергу профілактика ВІЛ серед жінок, профілактика небажаної вагітності серед ВІЛ-інфікованих жінок, доступ до комплексних послуг у допологовий період, проведення добровільного консультування і тестування на ВІЛ серед вагітних і їх партнерів в допологових жіночих консультаціях, АРВ лікування серед матері і новонародженого і консультування щодо стратегій зниження ризику передачі ВІЛ через грудне вигодовування. Отже, застосовуються наступні методи профілактики: відмова від грудного вигодовування, застосування планового кесаревого перетину, (застосування планового кесаревого-перетину знижує ризик передачі ВІЛ від матері до дитини більше, ніж на 80%), а також приймання АРВ препаратів. Мета цих заходів: знизити ВН матері і звести до мінімуму можливий контакт дитини з інфікованими біологічними рідинами матері. Під час прийому деяких препаратів можливий розвиток такого явища, як резистентність, розвиток резистентних вірусних штаммів. Розглянемо препарат Невірапін. Він істотно знижує імовірність перинатального інфікування, але в той же час підвищує резистентність вірусу до інших препаратів, які можуть бути необхідними для матері і дитини в майбутньому. Препарат назначають вагітним в період пологів та новонародженим в протягом 72 годин після народження. В середньому тільки 1-3% дітей, матері яких приймають препарат, інфікуються ВІЛ. Якщо ж препарат не застосовується, цей показник може становити 35%. Проте, згідно з дослідженнями, для тих дітей, які все ж таки інфікуються ВІЛ, в майбутньому лікування іншими препаратами від ВІЛ-інфекції може виявитись неефективним через явище резистентності. Результати досліджень свідчать про те, що у 20% жінок, які приймали невірапін, виникла резистентність до інших схем лікування ВІЛ-інфекції одразу після пологів. Цей феномен повинен стати предметом більш глибокого дослідження.

Існує ризик формування резистентності ВІЛ до невірапіну якщо:

Жінка приймала невірапін 1-2 раза з метою перинатальної монопрофілактики або довгостроково у складі бітерапії.

Похожие статьи




Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини - ВІЛ-інфекція у дітей

Предыдущая | Следующая