Діагностика - ВІЛ-інфекція у дітей

Існує декілька методів лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції: імунологічні(в тому числі серологічні), вірусологічні, гематологічні, а також генно-інженерні методи діагностики.

В загальному переліку лабораторних досліджень, які забезпечують виявлення ВІЛ-інфекції, переважна роль належить методам серологічної діагностики, спрямованим на визначення антитіл до ВІЛ за допомогою діагностичних тест-систем - спеціальних наборів реактивів для виявлення маркерів інфекції. Проте методи серологічної діагностики вважаються стандартними для дорослих осіб. За своїм призначенням тест-системи поділяють на скринінгові та підтверджуючі. Серологічна діагностика заснована на виявленні антитіл до ВІЛ на різних етапах захворювання. В якості основних методичних прийомів застосовують ІФА (імуноферментний аналіз) та ІБ (імуноблот). ІФА слугує певним "позитивним" або "негативним" тестуванням в декількох етапах, а ІБ являється "золотим стандартом" підтвердження специфічності отриманого результату тестування ВІЛ методом ІФА.

Спеціальні набори реактивів для виявлення маркерів ВІЛ називають діагностичними тест-системами. Їх здатність виявляти максимальну кількість "дійсно позитивних" сироваток крові визначає чутливість тест-системи, а здатність реєструвати мінімальну кількість "хибно позитивних", тобто тих, що дають помилкову реакцію, визначає специфічність тест-системи. Діагностика ВІЛ-інфекції побудована на етапності та послідовності в проведенні ІФА: перша тест-система повинна мати найбільш високу чутливість, а наступні - більш високу специфічність.

Методи генної інженерії, ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) дозволяють виявити геном ВІЛ, вбудований в геном лімфоцитів при наявності в клітині генів вірусу. Чутливість і специфічність аналізу при такій діагностиці у різному віці коливається від 93 до 100%. В основі вірусологічних методів лежить культивування Т-лімфоцитів хворої людини, або со-культивування лімфоцитів хворої людини із лімфоцитами неінфікованих осіб. Культури клітин періодично тестують на наявність ЗТ ВІЛ або вірусного антигену. Проте, якщо концентрація вірусу низька, виявити його буде досить важко. На сьогодні вірусологічні методи застосовують частіше для наукових досліджень.

Важливими моментами в діагностиці є також визначення рівня CD4 клітин у крові та рівня ВН. ВН називають кількість РНК вірусу на 1 мл. крові.

Похожие статьи




Діагностика - ВІЛ-інфекція у дітей

Предыдущая | Следующая