Становлення вищої нервової діяльності дитини, - Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету

Основний фонд нормальної нервової діяльності складають різноманітні рефлекси. Рефлекторна діяльність дитини встановлюється поступово. У періоді утробного розвитку всі рефлекси носять спинальний характер, відрізняються поширеністю. У новонароджених і дітей перших місяців життя ще залишається схильність до розповсюдження сухожильних рефлексів у вигляді генералізації і перехресту.

Основним проявом діяльності нервової системи новонародженого є природжений безумовний харчовий рефлекс. Це харчова домінанта, що характеризується тим, що під час смоктання всіляка інша діяльність гальмується.

На базі безумовної рефлекторної діяльності поступово формуються безумовні рефлекси, що свідчить про початок функціональної діяльності кори головного мозку. Першим серед безумовних рефлексів на 3-му тижні розвивається умовний харчовий рефлекс на основі тактильних і вестибулярних аналізаторів. Зоровий харчовий рефлекс розвивається на 3-му міс. у вигляді реакції дитини на приготування матері до годування, чи на пляшечку з молоком. Після цього утворюється умовний рефлекс зі слухового аналізатору. Наприкінці 1-ого півріччя дитина має певний ряд не досить закріплених рефлексів.

Розвиток вищої нервової діяльності дитини значною мірою підкоряється впливу зовнішнього середовища. Наприкінці першого року життя в корі головного мозку починає виникати складна аналізаторно-синтетична робота. В результаті діяльності периферічних сприймаючих органів-рецепторів і відповідних груп нервових клітин кори поступово формується вища нервова діяльність дитини. Дитина виявляє відповідні смаки до тієї чи іншої страви, вибирає іграшки. З 7-8 міс. починає розвиватися специфічна функція мозку людинимова. Подразнення першої сигнальної системи вже викликають не тільки емоції-радість, переляк, але й наслідування звукам, на які звернула увагу дитина. Незабаром вона починає промовляти окремі склади, наприкінці року вимовляє біля 10 двоскладових слів. На 2-му році дитина починає розмовляти.

Так формується друга сигнальна система на основі і в тісному зв"язку з першою сигнальною системою.

Подальший розвиток вищої нервової діяльності дитини відбувається у нерозривному зв"язку з першою і другою сигнальними системами.

Утворення умовних рефлексів з різних аналізаторів дає не тільки безпосередню складну реакцію, але ця реакція підкоряється волі дитини, виявляє її індивідуальність. З цього часу особливо важливо встановити правильний виховний режим, створити дитині сприятливе довкілля. В 2-3 роки свідомість дитини переповнена масою вражень зовнішнього світу, які вона не може самостійно аналізувати і постійно звертається за допомогою до оточуючих її людей(стадія питань). З трьох до п"яти років мова поступово ускладнюється, з"являються власні судження. На 5-7 році кора головного мозку в основному закінчує свій морфологічний розвиток і вища нервова діяльність дитини значно змінюється: продовжує удосконалюватись аналізаторна діяльність кори, дитина частково втрачає свою безпосередність, їй стають більш зрозумілими явища навколишнього середовища. В цьому віці починають з"являтися типологічні риси характеру. Водночас мова стає більш досконалою, дитина може передавати свої думки і враження. В цьому віці у дитини легко утворюються умовні рефлекторні зв"язки читання і писання(зоровий і слуховий аналізатор).

Розвиток вищої нервової діяльності безпосередньо зв"язаний з умовами навколишнього середовища, культурним рівнем осіб з якими вона спілкується, ступенем уваги до неї.

Похожие статьи




Становлення вищої нервової діяльності дитини, - Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету

Предыдущая | Следующая