Виконавський аналіз - Хоровий твір С. І. Танєєва на вірші Я. Полонського "Прометей"

Дихання. Дихання є основою співу. В даному хорі переважає ланцюгове дихання, але зустрічається і загально хорове дихання (виписане композитором приклад 3 т., 11 т., 16 т., 47 т., 94 т., 162 т., 164 т., 166 т., 168 тт.), а також залежно від фактури. Твору характерна м'яка атака звуку в тихих епізодах (особливо гармонічних) та тверда в поліфонічних епізодах (у фугах). Також потрібно зробити мікроцезури перед кожним проведенням імітацій в поліфонічних епізодах, щоб кожна з них прослуховувалась в загально-хоровій фактурі та починати кожне проведення теми з новою атакою. Протягом твору співаки повинні велику увагу приділити процесу розподілу повітря. Повторюючись нагадаю, що, оскільки динамічна шкала дуже гнучка, хористам потрібно правильно розрахувати свої можливості. Взявши до уваги те, що в композиції спостерігається емоційний спад, що виражається в динаміці, а особливо різкий спад теситурний, це вимагає підвищеної активності дихального апарату у виконавців (приклад - стики частин 15 - 16 цифри). Для цього необхідно тримати діафрагму в тонусі, активно утримувати повітря та економно його використовувати і не дозволяти собі розслабитись під час співу, що негативно вплине на якість звукоутворення у виконавців, а отже й позначиться на якості виконання композиції в цілому.

Ансамбль. (франц. ensemble - разом) - це здатність окремих голосів зливатися в єдине звучання. Художня єдність виконання завжди обумовлена єдиним розумінням образного змісту твору, та рівнем професійної майстерності виконавців. Не можна опиратись лише на технічні ознаки, розділивши ансамбль на технічний та художній, це суперечить самій природі ансамблю. Робота над однотипністю технічних засобів, над ритмічним ансамблем, над динамічною рівністю, це пов'язано з вирішенням конкретних проблем. Ансамбль тісно пов'язаний з врівноваженням кількісного складу хору. Ансамбль залежить від фактури і теситури.

Диригентський жест протягом твору - плавний, горизонтальний у кантиленних частинах, і точно пульсуючий в епізодах, в основному в фугасних розділах. Амплітуда жесту змінюється в залежності від зміни динаміки. Що стосується схеми, хоча тут перемінний розмір, це не повинно заважати передачі образного наповнення, що несе в собі дана композиція. Диригенту варто відпрацювати технічно момент, коли змінюється не тільки чисельник позначення розміру, а й знаменник (наприклад, стик епізодів 4/4 та 5/4, цифра 9.).

Як бачимо, жест диригента залежить від прийому звуковедення, темпу, штриха, динаміки. У будь-якому випадку він повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, нести в собі інформацію про момент вдиху, характер атаки.

Все ж, однією з найважливіших задач для виконавців буде створення настрою та емоційного стану музики, передбаченого композитором, виконати цілісну, об'єднану однією ідеєю композицію. Це можливо лише за умови, по-перше, розуміння змісту твору диригентом, по-друге, налагодженої взаємодії виконавців з диригентом, зібраності та самовіддачі під час виступу і щирого переживання музичного шедевруСергія Танєєва.

Проаналізувавши твір та висвітливши усі можливі проблеми при його виконанні розуміємо, що виконання цього твору можливе лише в професійних колективах, оскільки це під силу співакам з музичною освітою. Часті зміни темпові, фактурні, а особливо гармонічна мова твору не дозволяє її виконання самодіяльними колективами.

Похожие статьи




Виконавський аналіз - Хоровий твір С. І. Танєєва на вірші Я. Полонського "Прометей"

Предыдущая | Следующая