"Синкрезис символістського та романтичного принципів художньої взаємодії вербального та музичного тексту у циклах Ф.&;nbsp;Шуберта та Р.&;nbsp;Шумана". - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера

Цикли Ф. Шуберта і Р. Шумана традиційно "вписуються" у романтичну "музичну новелістику". Вокальна природа "пісенних вінків" привносить в сприйняття базування на поетичному слові, художня самодостатність яких не виключає риторичної втіленості життєвої, релігійно-світосприймальної, науково - філософської символіки.

Виконання пісень "Зимової путі" ("Зимового странствія"), "Любов та життя жінки" визначається вказаною змістовною багатоскладовістю, стилістичним протиріччям монументальності та мініатюризма творів, які свідомо "вкладені" композитором у ціле творів.

Підрозділ 2.1 "Символіка образів "Зимової подорожі" Ф. Шуберта у детермінації виконавської смислової ініціативи". Цикл розглядається під кутом зору символічного узагальнення образу, зафіксованого у самій назві твору. У центрі уваги автора - ідея життєвої путі-подорожування, котра утворює "наскрізну" позицію Античності ("життя - це подорож"), перетворювану у Християнстві у "подорожування душі". Дослівний переклад назви вокального циклу ор. 89 звучить як "Зимова подорож"; прийнятий російський переклад "Зимний путь" є неточним, бо у Шуберта - "Winterrei? e", тобто то є більш більш широке й різноманітне, ніж лінійно-конкретний рух, асоційований у даному випадку з "останнім шляхом"..

Не прийнято співвіднесення даного твору Шуберта із композиціями І. С. Баха, хоча цей тонус змістовних контактів закладений, вважаємо, у "пассіонній" назві і в риториці ключових мотивів першого й завершального номерів. Що стосується останніх, тобто мотивно-тематичних елементів №№ 1-24, то виділяємо: фонізм квінти (пустота, простір); приховане двоголосся вихідного мотиву у дусі бахівської аріозності; очевидну вписаність початкового мотиву у нисхідну мелодичну послідовність "теми заданості страждання", а "мотиву Шарманщика" у вокальній строці - у фігуру Хреста. Це все музичні символи, які мають виключне значення для мелодики І. С. Баха і які інтуїтивно фіксують з підкресленням відповідних слів тексту позарядові виконавці. Підкреслюємо драматургічну виписаність циклу за двома фазами руху: від № 1 до № 10 і від № 12 до № 22; відповідно № 11 та № 23 - це "зупинка миті", "погляд усередину себе", а № 24, що "цитує фольклор", виконує функцію завершення - моралізуючого! - циклу. Загальне планування двофазної будови, початковий номер котрої - образ "страсної путі", а закінчення - апеляція до народної мудрості, - нагадує структуру "Passion". Символіка "бідного шарманщика", жебрацтво якого сполучається з відданістю своєму покликанню, асоціюється із строками з Біблії, які благословляють злиденність заради готовності до просвітлення душі Духом.

Відмічаємо й те, що на відміну від "сюжетних стандартів" романтизму (та класицизму!), герой не демонструє готовності до істерії самогубства. Визначається сутність ідеї життєвого кола, випробування стражданням, яке визначає готовність до духовного осягання життя. А душевні тяжіння - це те, що минає: життя пізнається не через Любов, а через Дух, Істину. Так складається мораль Шуберта - раннього романтика, відмінна від культу Кохання у представників "зрілого" і "пізнього" романтизму.

При виконанні прихована поліфонія ряду номерів провокується не тільки бахівською поліфонічною мелодикою, але і народним тірольським співом у двох регістрах, створюючи з тих стилістичних протиріч багату художню метафору. Так закладено ефект образа-трикстера, виявлення романтичної іронії через музику, коли багатство серця, одухотвореність ліричного героя підкреслено пов'язувалися із низькістю побутового вигляду й поведінки. Таке поєднання смішного та духовно-значущого в музиці пісень створює деяке передчуття символістсько-экспресионістського надлому. Виконання даного циклу з підкресленням символіки тем та мотивних зв'язків вносить у образний ряд твору реалії змістовних побудов, не зафіксовані традиційним художнім мисленням.

Підрозділ 2.2. "Символізм "любові та життя" у циклі Р. Шумана". Викладення підпорядковане пошукам метафоричного багатства словесно-музичного висловлення у циклі "Любов та життя жінки" Р. Шумана, виходячи із драматургічно-тематичних узагальнень цілого й змісту назви, даної композитором. У віршах А. Шаміссо, використаних Шуманом для втілення романтичного уславлення Кохання, композитор випускає розділи, які дають біографічно-поетапне втілення "життя жінки". Узагальнення жіночості в особі головної героїні відсвічується житійно-жертовним трактуванням її життєвого призначення. А це народжує особливого роду статуарність у вираженні (архітектоніка "кола" в тематичних взаємодіях), пов'язану із передсимволістськими позиціями шуманівського романтизму. Виконавські рішення, що минають демонстративної контрастності звучання, досягають гімнічної "вирівненості" подачі образів, показової для "адраматичної" символістської драматургії.

Зроблений аналіз композиторських текстів вокальних циклів Шуберта та Шумана, а також тенденцій їх виконання у сучасності дозволяє констатувати:

    1) смислове наповнення текстів В. Мюллера та А. Шаміссо зумовлене не тільки сюжетом-описом, але й позасюжетно даною символікою, концентрованою у назві; 2) музичне рішення Шуберта вказує на підкреслене "осерйознювання" композиції "пісенного вінка" через множинність "знаків бахіанства" та церковної символіки; 3) виконавське читання композицій дозволяє виділити лінію "таємниці просвітлення серцем" всупереч традиційної "туги за розбитим серцем", народжуючи особливу мистецьку довіру до "тихих" кульмінацій на точці "золотого перетину"; 4) символіка тексту та музичних тем-символів, мотивно-композиційних взаємодій номерів дозволяють усвідомити у "піснях мандрівного підмайстра" та "піснях життя-Любові" концепцію "пісні пісень" шубертівського ("раннього"?) романтизму: життя як вертерівська неминучість "етапів відходу", колись переступаючого межу світів; 5) містеріальне бачення буденних акцій життя, що "вирівнюють" емоційно-образний тонус звучання циклів, в яких простежуються "довгості" не стільки "божественної", скільки літургійно-молитовної якостей - в умовах підкресленої позацерковності сюжета та поведінкових обрисів ліричних героїв.

Похожие статьи




"Синкрезис символістського та романтичного принципів художньої взаємодії вербального та музичного тексту у циклах Ф.&;nbsp;Шуберта та Р.&;nbsp;Шумана". - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера

Предыдущая | Следующая