Взаємодія романтизму та символізму у вокальних циклах Р.&;nbsp;Вагнера і Г.&;nbsp;Малера - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера

Вокальні цикли названих авторів - Вагнера та Малера - не прийнято зіставляти, можливо, у зв'язку з одиничністю цикла Р. Вагнера та множинністю пісенної спадщини Г. Малера. І все ж історична співвідносність цих авторських творів існує, перед усім, за рахунок впливу Вагнера на мислення Малера взагалі. Крім того, мають місце певні паралелізми у плинності творчого процесу в кожного з названих авторів: камерні вокальні цикли складають як би "підхід" до монументальних полотен, оперних у Вагнера, симфонічних у Малера.

Підрозділ 3.1 "Зосередженість символістських тенденцій у вокальному циклі Р. Вагнера на вірші М. Везендонк". Розгляд твору здійснюється як зіставлення композиторського тексту із тематично-драматургічними ознаками його опер, перш за все із створюваною у роки написання циклу "Трістаном та Ізольдою". Текст, підготовлений М. Везендонк, демонструє посилання на концепції П. Бьоме й А. Шопенгауера, які надзвичайно цінувалися романтиками і Вагнером. Символіка ідей, пересічних із релігійно-молитовними, у тексті вокального циклу виводить на символіку п'ятичастинності, асоційованої із католицькою месою, що стала музичним знаком літургійності для західно-європейських митців незалежно від типу віросповідання чи навіть атеїстичних їх переконань. Виконання циклу містить можливості подання його у тихій зосередженості вираження, особливо що стосується центрального номера (№ 3, "У теплиці"), що виконує своєрідну функцію "романтичного сredo" шопенгаурівського спрямування.

Аналіз вагнерівського циклу та осмислення варіантів його виконання дозволяє зробити певні узагальнення щодо значень компонентів виразу:

    1) багатозначна символіка тексту твору, складеного коханою жінкою композитора, тобто "священного" у своєму роді для автора, народжуючого quasi-літургійні асоціації сакральності-художності в аналогії із священним тестом, "тлумаченим" музично-художньою "оздобою"; 2) символіка тематичних утворень музики циклу, складеної із цитат опери "Трістан та Ізольда", ще ненаписаної композитором в момент компонування циклу, тобто певна "закритість" змісту музики не тільки для широких кіл слухачів, але й і для найближчого оточення; 3) літургійні асоціації в образній та композиційній сторонах циклу, що дозволяє виконавцям наголошувати сюжетно-очевидний чи "прихований" шар художнього вираження; 4) наявність символістської "невиразності" кульмінаційної зони в циклі, переплетіння сакральних та профанних значень тексту й музики, які спрямовують до "безкінечного" ряду смислових утворень художнього образу в пересіченні названих виразних компонентів.

Підрозділ 3.2. "Символістський контекст романтичного циклу "Чарівний ріг хлопчика" Г. Малера". Тут отримує розвиток ідея про виявлення символістського принципу мислення у пізньому малерівському романтизмі, який стилізує фольклоризм ранніх романтиків, одночасно користуючись знаками вігнерівського й поствагнерівського мистецтва.

Малерівський цикл "Чарівний ріг хлопчика" за справжніми народними текстами та авторською музикою, в основному, яка стилізує вагнерівські тематичні побудови, а також музичну символіку романтизму, відтворює тенденції символістського синтезу поезії й музики. Це поєднання "узагальнено-виразного" змісту (у даному разі це "загальнозначущий" текст народних пісень) і вишуканих авторських "коментарів" до нього (музичний шар стилізацій у Малера). Констатуємо позаромантичні риси Пісень Малера, враховуючи очевидний романтичний генезис його творів:

    1) відсутність любовної пафосної лірики, суто іронічний характер цитат із ліричних сторінок Вагнера та інших романтиків в музиці; 2) "Двозначність" відношення до текстів - як "справжностей", зовсім не естетизованих, але висунутих заради "натуральності" їх ознак і як привід якщо і не для експресионістського висміювання, то і не романтичного пієтету; 3) афектація пародійності, але минаючи демонічний пафос самоствердження героїв та авторського "голосу".

Вказані якості вираження, особливо суттєві в інтонації виконання-"вимовлення" Пісень, виділяють позиції, співзвучні з естетикою символізму:

    1) численність стилізацій, у тому обсязі й "пересічних", що "накладаються" у несумісності властивостей вираження, у декадентській "відстороненості" від емоційного тонусу вимови; 2) іронічно-карикатурний обрис жіночих образів, які втілюють запал кохання та вірність в любові - у противагу романтичному культові "вічножіночого"; 3) милування примітивом як атрибутом "Справжнього", із натуралістичним підкресленням "знижуючих" характеристик предмету; 4) уникання у вокалі оперної "відкритості" вираження почуттів та характера, перенасичення мелодики співу і фортепіанної фактури заковістю, символікою складних риторичних пересічень та стилістичним цитуванням інших авторів, що дистанцюють сприйняття від міметичного "співпереживання" на користь "музики представлення"; 5) підкреслена ілюстративність малерівської "стильової еклектики" по відношенню до сюжетних положень тексту і змісту окремих слів, що відроджує на новому рівні "плоскісність" композиторської роботи середньовіччя як "обробки" мелодичних стереотипів.

Мовна стихія "поглинає" самодостатню романсово-оперну, пісенно-аріозну вокальність в Піснях Малера. Не класична інтонаційність, "народжуваної текстом музики", але "паралельність" існування саме музичних смислів і текстів, автономізованих "природністю" їх простоти у змішанні художніх та позахудожніх компонентів, створює специфіку малерівської пісенної творчості.

Похожие статьи




Взаємодія романтизму та символізму у вокальних циклах Р.&;nbsp;Вагнера і Г.&;nbsp;Малера - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера

Предыдущая | Следующая