Відмінність наук по об'єкту (предмету), методу і практичному застосуванню. - Сучасна класифікація наук
Перший клас наук. Почнемо з природних наук. Науки про природу є тим найпростішим нерозгорненим випадком першого класу наук або першою групою наук цього класу. Повторюваний ще раз стосовно даного випадку, що у результаті природничо-наукового пізнання з його змісту повинно бути повністю елюміновано все привнесене від самого дослідника (суб'єкта) в процесі пізнання, в ході наукового відкриття; закон природи або природничо-наукова теорія тільки в тому разі виявляються правильними, якщо вони об'єктивні за змістом. Проте елюмінувати повністю суб'єктивний момент можна і повинен лише відносно змісту наукового пізнання, але не його форми, оскільки остання несе на собі неминучий відбиток пізнавального процесу. До цієї ж першої групи першого класу наук примикають математичні і абстрактно-математизовані науки, що відносяться до числа таких наук, які розрізняються між собою по своєму об'єкту (предмету).
Переходимо до суспільних наук. Науки про суспільство складають вже більш складний і більш розгорнений випадок першого класу наук. Але на відміну від природознавства в суспільні науки в умовах сучасного буржуазного суспільства вноситься набагато більше збочень у дусі ідеології економічно і політично пануючих класів, ніж це робиться в науках про природу.
Надалі, кажучи про суспільні науки, ми маємо на увазі справжні, тобто марксистсько-ленінські, суспільні науки. В цій науці принцип партійності органічно і гармонійно поєднується з принципом об'єктивності. В такій науці суб'єктивний момент утримується не тільки як понятійної форми об'єктивного змісту, як це має місце у разі природознавства, але і як вказівка на суб'єкт історії, на суб'єкт соціального розвитку і соціальних відносин, який органічно входить в сам об'єкт суспільних наук. Ф. Енгельс відзначав, що _в історії суспільства діють люди, обдаровані свідомістю, що поступають обдумано або під впливом пристрасті, прагнучі до певної мети.
Нам залишилося сказати про предмет наук про мислення. Разом з суспільними науками вони складають гуманітарні науки, тобто науки про людину. Але на відміну від власне суспільних наук вони мають своїм предметом, строго кажучи, не сам по собі об'єкт, наприклад у вигляді суспільних відносин, але об'єкт відображений в суспільному або ж індивідуальній свідомості людини (суб'єкта).
До цих пір ми говорили про приватні науки і їх групи, що входять в перший клас. Будучи на відміну від всієї решти (приватних) наук наукою загальною, матеріалістична діалектика має своїм об'єктом (предметом) не яку-небудь одну область дослідження, а пронизливі всі ці області (природа, суспільства і мислення) найбільш загальні закони всякого руху, всякого розвитку. Тому по відношенню до всіх інших наук - фундаментальним і прикладним - матеріалістична діалектика виступає як інтеграційного чинника, сприяючого їх взаємодії і їх взаємозв'язку між собою. Діалектика, будучи логікою і теорією пізнання матеріалізму, розглядає як в загальній формі, так і стосовно будь-якої конкретної ситуації гносеологічне питання про відношення суб'єкта до об'єкту, про загальний метод наукового пізнання, про зв'язок з практикою і т. д. При цьому марксистсько-ленінська філософія діє не у відриві від приватних наук, не відособляючись від них, а в повній єдності з ними, утілюючи цим єдність протилежностей загального і окремого.
Другий Клас Наук. Це науки, що розрізняються по методу дослідження, який, кінець кінцем визначається природою об'єкту (предмету), що вивчається, але в який додатково вкраплена відома частка суб'єктивного моменту. Бо тут йдеться не просто про об'єкт (предметі), існуючий зовні і незалежно від нашої свідомості, а про застосовані нами прийоми і способи його вивчення, тобто про те, яким чином він послідовно, крок за кроком фіксується в нашій свідомості.
Третій клас наук. Його складають прикладні, практичні, у тому числі технічні, науки. Тут суб'єктивний момент при збереженні детермінуючого значення об'єктивного моменту зростає найбільшою мірою при визначенні практичної значущості наукових досягнень, практичної цілеспрямованості наукових досліджень. Якщо при виробленні і застосуванні методу дослідження суб'єктивний момент носить як би перехідний, тимчасовий характер, то в практичних науках він органічно входить в якості реалізованої цілі в кінцевий результат. Всі практичні, прикладні науки засновані на поєднанні об'єктивного моменту (закони природи) і суб'єктивного моменту (цілі технічного використовування цих законів на користь людини).
До цих пір ми строго дотримувалися рамок трьох питань: що, як, навіщо вивчається? Відповіді на ці питання дозволили нам виділити три основні класи наук і розглянути їх в об'єктно-суб'єктному аспекті з позиції єдиного загального принципу побудови повної системи наук. Але можна поставити ще і інші питання. Наприклад, наступні: хто, де, коли, чому, за яких умов проводив дослідження, робив відкриття, здійснював узагальнення і т. д.? Відповіді на такі питання дуже важливі і цікаві, але не для розробки класифікації наук, а для вивчення історії науки, і особливо наукової і технічної творчості, що виходить за межі цієї теми.
Похожие статьи
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Основною тенденцією в еволюції сучасних класифікацій наук починаючи приблизно з середини XIX в., тобто з моменту повного розгортання науково-технічної...
-
Перш за все спробуємо охопити у загальних рисах проблему класифікації наук протягом всієї історії наукового пізнання, що вчинило шлях від старовини через...
-
Философия и наука - Историческое развитие философии, ее предмет и методы познания
Является ли философия одной из наук? На первый взгляд, ответ кажется однозначно положительным, ведь занимаются философией высокообразованные люди,...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Философия как определенная система знаний появилась ок. 2,5 тыс. лет назад. Первым ввел это название древнегреческий ученый Пифагор (вторая половина 6 в....
-
3. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ - Сучасна філософія як наука
Діалектико-матеріалістична філософія Екзистенціалізм Релігійна філософія Психоаналіз Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм Структуралізм Герменевтика...
-
Значення парадигми новітньої науки для розуміння права - Філософія права, її предмет і завдання
Для Глибшого розуміння права необхідно також виходити з парадигми сучасної науки. Взагалі під парадигмою розуміють сукупність стійких і загаль-нозначимих...
-
Соотношение субъекта и предмета социально-гуманитарных наук - Основы истории и онтология науки
Субъект определяется как"источник предметно-практической и познавательной активности, направленной на объект". Именно субъект вырабатывает и реализует...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Философские взгляды Ф. Энгельса Энгельсом была предпринята попытка построить всеобщую философию, охватывающую природу, общество и мышление (позже это...
-
Первым и величайшим исследователем природы в Новое время был английский философ Фрэнсис Бекон(1) (1561--1626). В своих исследованиях он вступил на путь...
-
Научное познание как предмет методологического анализа - Методы и формы научного познания
Познание - это процесс избирательно-активного действия, отрицания и преемственности исторически сменяющихся, прогрессирующих форм приращения информации...
-
Поділяються на аналітичні та синтезуючі За допомогою аналітичних методів відбирається релевантна інформація із всієї наявної, яка отримана в результаті...
-
6. СВІДОМІСТЬ - Сучасна філософія як наука
Проблема свідомості у філософії Відображення як загальна властивість матерії Соціальна природа свідомості Структура свідомості і її основні рівні Мета:...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Классификация системы наук, опытно-индуктивный метод и роль философии - Философия Бэкона
"Наиболее правильным разделением человеческого знания является то, которое исходит из трех способностей разумной души, сосредоточивающей в себе знание"....
-
ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ ФИЛОСОФИИ ТЕХНИКИ - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
Техника, наряду с искусством и наукой, является одной из форм задействования человеком внешней природы в процессы деятельности. Это задействование...
-
15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука
1. Умовивід, його структура, види 2. Безпосередні умовиводи 3. Категоричні силогізми 4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми 5. Умовні й...
-
Предмет философии и особенности философского знания - Философия как наука
Предметом философии является всеобщее в системе "Человек-Мир": предельные начала, принципы и связи, свойства и законы всего сущего. По определению...
-
7. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ - Сучасна філософія як наука
Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика Закони діалектики Категорії діалектики Альтернативи діалектики Мета: Дати визначення термінам:...
-
Рождение современной науки и основных методов научного познания
Рождение современной науки и основных методов научного познания В Новое время научная мысль становится доминантной для культурного развития европейцев....
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та основні її поняття. Наука - це сфера...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
-
Наука и научный метод(по М. Веберу). - Становление и развитие философской герменевтики
Согласно Веберу, наука как "специализированное и уходящее в бесконечность производство" имеет два основных вектора: вовне -- для практической, личной...
-
Специфические средства и методы социально-гуманитарного познания. Роль философских и общенаучных принципов и методов в социально-гуманитарном познании....
-
Предмет философии, Философия и наука - Основные вопросы философии
Философия - поиск и нахождение человеком ответов на главные вопросы своего бытия. Ф. дает систему знания о мире как целом. Включает в себя: 1)онтологию -...
-
Методы научного познания - Философия и методология науки
Научное познание отличается от всех других видов познания использованием специально разработанных методов. Метод - это способ деятельности, совокупность...
-
Структура научного познания, его методы и формы - Философия и методология науки
Одной из главных философских тем в исследовании науки является вопрос об общей структуре научного знания. Традиционно принято выделять в этой структуре...
-
Последние две трети XX в. предложили новые варианты решения методологических проблем в экономической науке, результатом которых стало формирование новых...
-
Философия как предмет: понятие, методы Слово "философия" в переводе с древнегреческого языка означает "любовь к мудрости". Впервые этот термин...
-
Логический и исторический метод построения теории - Философия и методология науки
Восхождение от абстрактного к конкретному как метод теоретического освоения предмета содержит историческое в качестве подчиненного, но существенного...
-
Мир и человек - Философия, ее предмет, методы и функции
Мир един и многообразен - в мире нет ничего, кроме движущейся материи. Не существует никакого другого мира, кроме мира бесконечной материи, движущейся во...
-
Введение - Философия, ее предмет, методы и функции
В системе чрезвычайно разнообразных знаний об окружающем нас мире важное место занимает философия. Зародившись в глубокой древности, она прошла...
-
Метод абдукции - Дедукция как метод науки и его функции
Анализируемые выше методы индукции и традиционные формы дедуктивных умозаключений не могут рассматриваться как оптимальные средства открытия новых идей,...
-
Гипотетико-дедуктивный метод - Дедукция как метод науки и его функции
В настоящее время в современной науке чаще всего действует гипотетико-дедуктивный метод. Это метод рассуждения, основанный на выведении (дедукции)...
-
Заключение - Историческое развитие философии, ее предмет и методы познания
Таким образом, основные усилия осознавшей себя философской мысли, начиная с Сократа, направляются к тому, чтобы найти высшее начало и смысл бытия....
-
Формы и методы философии - Историческое развитие философии, ее предмет и методы познания
Прежде всего, необходимо четко определиться с содержанием понятий "форма" и "метод". "Философский энциклопедический словарь" предлагает им такое...
-
14. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ - Сучасна філософія як наука
1. Поняття закону у формальній логіці 2. Закон тотожності 3. Закон протиріччя 4. Закон виключеного третього 5. Закон достатньої підстави Закон є...
Відмінність наук по об'єкту (предмету), методу і практичному застосуванню. - Сучасна класифікація наук