15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука
- 1. Умовивід, його структура, види 2. Безпосередні умовиводи 3. Категоричні силогізми 4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми 5. Умовні й умовно-категоричні умовиводи 6. Розділово-категоричні умовиводи 7. Умовно-розділові умовиводи 8. Індуктивні умовиводи 9. Умовиводи за аналогією
Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки - висновки.
Структура кожного умовиводу включає в себе засновки, висновок, логічний зв'язок між засновками та висновком.
Наприклад: 1) а = в; 2) в = с; 3) а = с
Безпосередній умовивід - умовивід, до складу якого входить
Лише один засновок (і, звичайно ж, - висновок).
Оскільки його засновок виражається судженням, то цей вид умовиводу здійснюється у формі перебудови судження. За способом перебудови судження-засновку розрізняють такі види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, протиставлення суб'єктові.
Перетворення - вид безпосереднього умовиводу, в якому змінюється якість засновків без зміни їх кількості.
Обернення - перебудова судження, внаслідок якої суб'єкт і предикат міняються місцями. При цьому якість судження зберігається, а кількість може змінюватися. Основою для обернення є, зокрема, та обставина, що в судженні містяться знання про предмети, які мисляться як у суб'єкті, так і в предикаті. Внаслідок обернення змінюється предмет думки.
Наприклад: Деякі студенти - філателісти.
Отже, деякі філателісти - студенти.
Протиставлення - перебудова судження, в ході якої одночасно здійснюються і перетворення, і обернення в тій чи іншій послідовності.
Розглянемо, як здійснюється протиставлення предикатові в судженнях типу А, Е, І, О.
- 1. Загально стверджувальне судження (А) перебудовується за схемою "Всі S є Р. Отже, жодне не-Р не є S ". 2. Загально заперечне судження (Е) перебудовується за схемою "Жодне S не є Р. Отже, деякі не-Р є S". 3. Перебудова частково стверджувального судження (І) у формі протиставлення предикатові дає бідне, невизначене знання, тому до неї практично не вдаються.
4. Частково заперечне судження перебудовується у формі протиставлення предикатові за схемою "Деякі S не є Р. Отже, деякі не - Р є S".
Розглянемо, як здійснюється протиставлення суб'єктові в судженнях, різних за кількістю і якістю (А, Е, І, О).
Протиставлення суб'єктові відбувається за різними схемами в судженнях різного типу (А, Е, І, О):
- 1. Загально стверджувальне - "Всі S є Р. Отже, деякі (жоден) Р не є не - S". 2. Загально заперечне - "Жоден S не є Р. Отже, всі Р є не - S". 3. Частково стверджувальне - "Деякі S є Р. Отже, деякі (жоден) Р не є не - S". 4. Частково заперечне судження, як правило, не піддається перебудові за схемою протиставлення суб'єктові, оскільки така операція малоефективна.
Категоричний силогізм - це вид дедуктивного умовиводу, в якому з двох категоричних суджень, зв'язаних середнім терміном (М), при додержанні правил обов'язково випливає висновок.
У складі силогізму обов'язково повинні бути два засновки і висновок.
Поняття, що входять до складу силогізму, називають його термінами.
Фігурами силогізму називаються форми силогізму, які розрізняються за положенням середнього терміна М у засновках.
Розрізняють 4 фігури силогізму.
Першою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб'єкта в більшому засновку і місце предиката - в меншому. (Він позначається буквою М, більший термін - Р, а менший - S.)
Другою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката і в більшому, і в меншому засновках.
Третьою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб'єкта і в більшому, і в меншому засновках.
Четвертою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката в більшому засновку і суб'єкта - в меншому.
Правила до засновків категоричного силогізму:
- ? з двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку; ? якщо один із засновків заперечний, то й висновок повинен бути заперечним; ? з двох часткових засновків висновку робити не можна; ? якщо один із засновків частковий, то й висновок повинен бути частковим.
Ентимема - скорочений силогізм, у якому одне із трьох суджень, що входять до його складу, не висловлюється, хоч і мається на увазі.
Наприклад: "Ми громадяни України, отже ми повинні знати українську мову". Тут порушений більший засновок. "Згідно із законом громадяни України повинні знати українську мову".
Відновлений з ентимеми силогізм має такий вигляд:
"Громадяни України повинні знати українську мову"
Ми громадяни України.
Отже, ми повинні знати українську мову.
Полісилогізмом (складним силогізмом) називаються два або кілька простих категоричних силогізмів, пов'язаних з одним так, що висновок одного з них є засновком для іншого.
У прогресивному полі силогізмі висновок попереднього силогізму стає більшим засновком наступного силогізму. Його схема:
Приклад:
Всі паралелограми - чотирикутники.
Всі прямокутники - паралелограми.
Отже:
Всі прямокутники - чотирикутники.
Всі квадрати - прямокутники.
Отже:
Всі квадрати - чотирикутники.
Сорит - складноскорочений силогізм, у якому не висловлюють, а тільки мають на увазі більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього.
Розрізняють два види соритів: прогресивний і регресивний. Прогресивний сорит можна отримати з прогресивного полі силогізму шляхом послідовного вилучення висновків передуючих силогізмів і більших наступних засновків.
Приклад:
Тварина є субстанція.
Чотириноге є тварина.
Кінь є чотириноге.
Буцефал є кінь.
Отже:
Буцефал є субстанція.
Регресивний сорит можна отримати з регресивного полі силогізму шляхом виключення висновків передуючих силогізмів і менших засновків, що випливають з них.
Приклад:
Буцефал є кінь.
Кінь є чотириноге.
Чотириноге є тварина.
Тварина є субстанція.
Отже:
Буцефал є субстанція.
Епіхейрема - це складноскорочений силогізм, до складу якого входять два засновки, принаймні один з них є ентимемою.
Приклад:
Захист прав людини - благородна справа, оскільки він сприяє утвердженню демократії.
Відстоювання гласності є захистом прав людини, оскільки воно сприяє утвердженню демократії.
Отже:
Відстоювання гласності - благородна справа.
А) А >В, В; б) А > В, ~А; А~В
Аналогія - традуктивний умовивід, в якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх і інших ознаках.
Схема міркування за аналогією:
Предмет А має ознаки abcd.
Предмет В має ознаки abc.
Ймовірно, що предмет В має ознаку d.
Наприклад:
Долар є засіб платежу, обігу і накопичення.
Гривня є засіб платежу й обігу.
Ймовірно, що гривня є також засобом накопичення.
Висновок за аналогією має ймовірний характер. Розрізняють строгу і нестрогу аналогії.
Строга аналогія - аналогія, що грунтується на знанні залежності ознак предметів, які порівнюються.
Нестрога аналогія - аналогія, в результаті якої робиться висновок від подібності двох предметів в одних ознаках до подібності їх за такою ознакою, про зв'язок якої з першими нічого не відомо.
Використана література
- 1. Хоменко І. В. Логіка - юристам, К.,2003, с.219-233. 2. М. Г.Тофтул Логіка, К., 1999, с.239-274. 3. В. Х.Арутюнов, В. М.Мішин, Д. П.Кирик Логіка, К., 2000, с.56-59. 4. І. В.Хоменко, І. А.Алексюк Основи логіки К., 1996, с.208-246. 5. В. И.Кирилов, А. А.Старченко Логика, М., 1995, с.199-237.
Похожие статьи
-
14. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ - Сучасна філософія як наука
1. Поняття закону у формальній логіці 2. Закон тотожності 3. Закон протиріччя 4. Закон виключеного третього 5. Закон достатньої підстави Закон є...
-
3. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ - Сучасна філософія як наука
Діалектико-матеріалістична філософія Екзистенціалізм Релігійна філософія Психоаналіз Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм Структуралізм Герменевтика...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
11. СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ - Сучасна філософія як наука
Майбутнє як предмет наукових досліджень. Сутність соціального прогнозування Науково - технічна революція й альтернативи майбутнього Глобальні проблеми і...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
6. СВІДОМІСТЬ - Сучасна філософія як наука
Проблема свідомості у філософії Відображення як загальна властивість матерії Соціальна природа свідомості Структура свідомості і її основні рівні Мета:...
-
Значення парадигми новітньої науки для розуміння права - Філософія права, її предмет і завдання
Для Глибшого розуміння права необхідно також виходити з парадигми сучасної науки. Взагалі під парадигмою розуміють сукупність стійких і загаль-нозначимих...
-
7. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ - Сучасна філософія як наука
Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика Закони діалектики Категорії діалектики Альтернативи діалектики Мета: Дати визначення термінам:...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Философия как наука о бытии: диалектика бытия и сущих в концепции Аристотеля
ФИЛОСОФИЯ КАК НАУКА О БЫТИИ: ДИАЛЕКТИКА БЫТИЯ И СУЩИХ В КОНЦЕПЦИИ АРИСТОТЕЛЯ Согласно Аристотелю, каждая дисциплина, включая и философию, должна иметь...
-
История науки по Т. Куну, Допарадигмальный период - Концепция научных революций Т. Куна
Согласно книге "Структура научных революций" Т. Куна, историю науки можно представить следующей схемой: Комментарий к схеме: 1. При переходе к зрелой...
-
Зв'язок права з державою та громадянським суспільством - Філософія права, її предмет і завдання
Суспільство формує державу. Його саморегуляція здійснюється через діяльність держави, її органів. Роль найефективнішого засобу регламентації процесу...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
-
Ми вже говорили про те, що антична філософія заклала фундамент європейської філософської думки; що в античній філософії розпочали вирішуватися такі та...
-
Философия, наука, религия: общее и различное
Философия, наука, религия: общее и различное Философия, Зкак и религия, и наука является одной из обсуждаемых тем во всем мире. На протяжении многих...
-
Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу
Історія давньогрецької філософи бере свій початок з Мілетської школи, яка отримала свою назву від міста Мілета в Іонії (зах. побережжя Малої Азії), що в...
-
"ДХАММАПАДА" - Філософія Стародавнього світу
Дхамми зумовлені розумом, їхня найкраща частина -- розум, із розуму вони створені. Якщо хто-небудь говорить або чинить з нечистим сумлінням, то за ним...
-
"МОКШАДХАРМА" - Філософія Стародавнього світу
Юдхиштхіра сказав: Про визволення та найкращий спосіб (його досягнути) Ти говорив, Праотче. Про цей спосіб я хочу дізнатись достеменно, Бхарата '. Бхішма...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
История науки по Т. Куну - Методология науки по Т. Куну
Согласно книге "Структура научных революций" Т. Куна, историю науки можно представить следующей схемой: Комментарий к схеме: 1. При переходе к зрелой...
-
В технической теории важную роль играет разработка особых операций перенесения теоретических результатов в область инженерной практики, установление...
-
Характеристика естественных наук - Классификация наук
Науки о природе представляют собой первую группу наук этого класса. В итоге естественнонаучного познания, из его содержания должно быть полностью...
-
Эристика - наука об искусстве ведения спора - Логика спора
Эристика не является отдельной наукой или разделом какой-то науки. Она представляет собой разновидность "практического искусства", подобного обучению...
-
Наиболее "сильная форма" постижения жизни, по Дильтею - это поэзия, ибо она "каким-то образом связана с переживаемым или понимаемым событием". Как бы...
-
Проблема мировоззренческих идеалов и стандартов экономического знания уводит нас в область идеологии и аксиологии (учении о системах различных...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Мыслитель выделял два аспекта понятия "жизнь". Взаимодействие живых существ -- это применительно к природе; взаимодействие, существующее между личностями...
-
Допарадигмальный период - Методология науки по Т. Куну
Допарадигмальный период в развитии науки характеризуется наличием большого числа школ и различных направлений. Каждая школа по-своему объясняет различные...
-
Выбор новой парадигмы - Методология науки по Т. Куну
В рамках нормальной науки, ученый, занимаясь решением задачи-головоломки, может опробовать множество альтернативных подходов, но он не проверяет...
-
Аномалии и кризис в науке - Методология науки по Т. Куну
Нормальная наука не ставит своей целью нахождение нового факта или теории, тем не менее, новые явления вновь и вновь открываются научными исследованиями,...
-
Зрелая наука - Методология науки по Т. Куну
На смену допарадигмальной науки приходит, по мнению Куна, зрелая наука. Зрелая наука характеризуется тем, что в данный момент в ней существует не более...
-
ВИСНОВКИ - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософське осмислення права -- завдання особливої теоретичної дисципліни -- філософії права, предметом якої є з'ясування...
-
Функції філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як і будь-якій іншій філософській дисципліні, філософії права властивий ряд функцій. Серед них найважливішими є: світоглядна, методологічна,...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Фундаментальные и прикладные исследования в технических науках - Философия техники
В технических науках выделяют два вида исследований: прикладные и фундаментальные. Прикладное исследование - это такое исследование, результаты которого...
-
Философия как наука - Философия Древнего мира
Является ли философия наукой? Очевидно, что если бы удалось ответить на этот вопрос, то тем самым отчасти был бы прояснен и вопрос о природе философии....
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука