Специфіка філософії в Стародавньому Китаї - Філософія Стародавнього Китаю
Серед народів, які стояли біля витоків людської цивілізації, чільне місце посідає і китайський народ.
Стародавня філософія виникає у період Жаньго - "золоте сторіччя китайської філософії".
В період існування династії Джоу панівним було релігійно-міфологічний світогляд. Воно з відмінних рис китайських міфів був зооморфний характер діючих у них богів і духів. Багато їх китайських божеств мали явну схожість з тваринами, птахами і рибами.
Найважливішим елементом давньокитайській релігії був культ предків, який будувався на визнанні впливу померлих на життя і долю нащадків.
У глибоку давнину, коли ще не було ні неба, ні землі Всесвіт представляв собою похмурий безформний хаос. У ньому народилися два духи - інь і янь, які зайнялися упорядкуванням світу.
У міфах про походження Всесвіту в наявності дуже неясні, боязкі зачатки натурфілософії.
Міфологічна форма мислення, як панівна, протрималася аж до 1 тисячоліття до н. е.
Розпад первіснообщинного ладу і поява нової системи суспільного виробництва не призвели до зникнення міфів. Тому філософи, які жили у 5-3 ст. до н. е., часто звертаються до міфів для того, щоб обгрунтувати свої концепції істинного правління і свої норми правильної поведінки людини. Разом з тим конфуціанці здійснюють історізація міфів, деміфологізацію сюжетів і образів стародавніх міфів. Раціоналізована міфи стають частиною філософських ідей, вчень, а персонажі міфів-історичними особистостями, використовуваними для проповіді конфуціанського вчення.
Філософія зароджувалася в надрах міфологічних уявлень, використовувала їх матеріал. Не була винятком у цьому відношенні і історія давньокитайській філософії.
Філософії Стародавнього Китаю тісно пов'язана з міфологією. Однак цей зв'язок мала деякі особливості, що випливали із специфіки міфології в Китаї. Китайські міфи постають перш за все як історичні перекази про вульгарних династіях, про "золотий вік".
Китайські міфи містять порівняно мало матеріалу, що відображають погляди китайців на становлення світу і його взаємодія, взаємозв'язок з людиною. Тому натурфілософські ідеї не займали в китайській філософії головного місця. Однак все натурфілософські вчення Стародавнього Китаю веде свій початок від міфологічних і примітивно релігійних побудов древніх китайців про небо і землю, про "восьми стихіях".
Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї спостерігається вже у VII ст. до н. е. Про це свідчить зміст старокитайських трактатів.
У трактатах "І-цзін" ("Книга перемін"), "Ші-цзін" (Книга пісень"), "Шу-цзін" ("Книга історії") та ін. проглядаються такі філософські проблеми:
- - про єдність і різноманітність речей; - про дію протилежних сил в єдиній субстанції; - про природну закономірність; - про природність людської душі і свідомості.
Так, у Книзі перемін розвивається ідея про 5 першоелементів (метал, дерево, вода, огонь, земля), дається тлумачення понять, які стали вихідними для всієї китайської культури і визнавалися практично всіма філософськими системами Стародавнього Китаю ("інь", "ян", "дао").
Давньокитайська філософія висунула і розвинула цілу низку філософських категорій, наприклад: небо (тянь), людина (жень), шлях (дао),закон природи (лі), буття (ю),небуття (у), предмет (у), життєві сили (ци),темне начало (інь), світле начало (ян),п'ять стихій (усін),сутність (ши),знання (чжи), дія (сін), форма (сін), дух (шень), довжина (чу), сучасність (цзинь), тотожність (тун), відмінність (і), добро (шань), зло (е),властивість (сін), штучність (вей), людинолюбство (жень), обов'язок (і), заслуга (чун), користь (лі) і т. ін.[4].
Світ, згідно з китайськими уявленнями, є вічною боротьбою двох протилежних сил. які не тільки заперечують, але й взаємодоповнюють одне одного. Одна сила потенційно містить іншу і на вищому ступені свого розвитку може перетворитися на свою протилежність.
Ян - символ неба, енергії, світла, це є активний, чоловічий початок світу.
Інь - символ землі, матерії, це темна сторона світу, жіночий початок, якому належить пасивна роль.
Інь і ян пронизують все суте - небо, землю і людину. Від гармонії і рівноваги між ними залежить порядок у Піднебесній, спокій, мир і злагода на землі, успіх, благополуччя і здоров'я людини. Взаємозалежність і взаємопроникнення цих двох сил називається дао (дослівно - "шлях") - єдиний світовий закон, божественна основа всіх речей.
Школи в класичний період (V-II ст. до н. е.) у давньокитайській філософії сформувалося шість основних шкіл: даосизм, конфуціанство, моїзм, фацзя, мінцзя, інь ян цзя [3,4]. Саме в цей період зароджуються ті проблеми, поняття і категорії, які потім стають традиційними для всієї подальшої історії китайської філософії, аж до новітнього часу.
Два основні етапи розвитку філософської думки у Стародавньому Китаї:
- - етап зародження філософських поглядів, який охоплює період 8-6 ст. до н. е., і етап розквіту філософської думки - етап суперництва "100 шкіл", який традиційно відноситься до 4-3 ст. до н. е.
Період складання філософських поглядів древніх народів, які заклали основи китайської цивілізації, за часом збігається з аналогічним процесом в Індії та Стародавньої Греції. На прикладі виникнення філософії в цих трьох районах можна простежити спільність закономірностей, за якими йшло становлення, розвиток людського суспільства світової цивілізації.
Одночасно історія становлення та розвитку філософії нерозривно пов'язана з класовою боротьбою в суспільстві, відображає цю боротьбу.
Протистояння філософських ідей відображало боротьбу різних класів у суспільстві, боротьбу між силами прогресу і реакцією. У кінцевому підсумку зіткнення поглядів і точок зору виливалося в боротьбу двох основних напрямів у філософії-матеріалістичного і ідеалістичного - з тією чи іншою мірою усвідомлення і глибиною вираження цих напрямків.
Специфіка китайської філософії безпосередньо пов'язана з її особливою роллю в тій гострої соціально-політичної боротьби, яка мала місце в численних державах Стародавнього Китаю періодів "Весни і осені" і "Воюючих царств". У Китаї своєрідний розподіл праці між політиками і філософами не було яскраво виражено, що зумовило пряму, безпосередню підпорядкованість філософії політичній практиці. Питання управління суспільством, відносини між різними соціальними групами, між царствами - ось що переважно цікавило філософів Стародавнього Китаю.
І інша особливість розвитку китайської філософії пов'язана з тим, що природничо-спостереження китайських учених не знаходили, за невеликим винятком, більш-менш адекватного вираження у філософії, так як філософи, як правило, не вважали за потрібне звертатися до матеріалів природознавства. Єдиним виключенням є школа моістов і школа натурфілософів, які, проте, після епохи Чжоу припинили своє існування.
Філософія і природознавство існували в Китаї, як би відгородившись один від одного непрохідною стіною, що завдало їм непоправної шкоди. Тим самим китайська філософія позбавила себе надійного джерела для формування цілісного і всебічного світогляду, а природознавство, зневаженою офіційною ідеологією, відчуваючи труднощі у розвитку, залишалася долею одинаків та шукачів еліксиру безсмертя.
Єдиним методологічним компасом китайських дослідників природи залишалися давні наївно-матеріалістичні ідеї натурфілософів про п'ять первостихиям.
Цей погляд виник у Стародавньому Китаї на межі 4 і 5 століть і проіснував аж до нового часу. Що стосується такої прикладної галузі природознавства, як китайська медицина, то вона і досі керується цими ідеями.
Таким чином, відірваність китайської філософії від конкретних наукових знань звузило її предмет. У силу того натурфілософські концепції, пояснення природи, а також проблеми сутності мислення, питання природи людської свідомості, логіки не отримали в Китаї великого розвитку.
Відособленість давньокитайській філософії від природознавства і нерозробленість питань логіки є однією з головних причин того, що формування філософського понятійного апарату йшло дуже повільно. Для більшості китайських шкіл метод логічного аналізу залишився фактично невідомим.
Також відбувається зміна традиційних общинних суспільних відносин на основі економічного прогресу, поява грошей, суб'єктивної реальності, розвиток наукових знань, насамперед в галузі астрономії, математики, медицини, створили умови для розвитку філософії.
Особливе місце у китайській філософії посідає вчення Лао-Цзи (VI століття до н. е.), центральна категорія його філософії - дао, всезагальний шлях, якого дотримуються всі явища і речі, їхнє джерело, першооснова.
Важливу роль у розвитку філософії Стародавнього Китаю відігравали школи Ян Чжу, Ван Чуна. У більшості філософських шкіл Китаю переважала практична філософія, тісно пов'язана з проблемами моралі, пізнання природи і соціального управління. Східній думці властивий момент незацікавленого духовного самозаглиблення, невтомного прагнення шукати найцінніше у глибинах людського духу, шукати заради самого пошуку. Ця "зацікавлена відстороненість" - вічна таємниця східної філософії.
Парадоксальним виглядає прагнення східної мудрості досягти стану повного розчинення індивідуального в загальному, прагнення зануритися у первісну порожнечу, первісну світову тишу.
Герман Гессе, німецький письменник коментує це так[8]:
"Коли власне Я буде цілком подолане й помре, коли замовкнуть у серці всі порухи й пристрасті, тоді має прокинутись заповідне в людському єстві, найпотаємніше, що вже перестало бути власним Я, - прокинеться велика таємниця".
Нарешті не може не вражати побудова східної думки, яка нібито розчиняє слова, залишаючи нас у полоні чистих сенсів. Наприклад[9]:
Одного разу Чжуану Чжоу наснилося, що він - метелик, метелик, що весело пурхає. Він насолоджувався від усього серця і не усвідомлював, що він Чжоу. Раптом прокинувся, здригнувся, що він Чжоу, і не міг зрозуміти: чи снилося Чжоу, що він метелик, чи метеликові, що він Чжоу. Це й зветься перетворенням речей...
Підсумовуючи розгляд філософії Стародавнього Китаю, зробимо висновок. У більшості філософських шкіл переважала практична філософія, яка була тісно пов'язана з проблемами життєйської мудрості, моралі, пізнання природи і соціальним управлінням. Хоч ця філософія була малосистемна і в ній проявився слабкий зв'язок навіть з тими науками, які існували тоді в Китаї, однак за формою і методами постановки проблем ця філософія є широкомасштабним явищем, а по суті вирішення поставлених проблем - ціннісно значимою і гуманістичною.
Похожие статьи
-
Вступ - Філософія Стародавнього Китаю
Філософія (грец. phileo - люблю і sofia - мудрість; буквально - любов до мудрості) - форма духовної діяльності, спрямована на постановку, аналіз і...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ - Філософія Стародавнього світу
Звертаючись до Староіндійської філософії, ми поринаємо в духовну колиску людства. Й хоч індо-арійське суспільство було одним із чотирьох основних...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
"МОКШАДХАРМА" - Філософія Стародавнього світу
Юдхиштхіра сказав: Про визволення та найкращий спосіб (його досягнути) Ти говорив, Праотче. Про цей спосіб я хочу дізнатись достеменно, Бхарата '. Бхішма...
-
Періодизація історії античної філософії. Сократ - Платон - Арістотель - Антична філософія історії
Антична філософія - це філософія давньої Греції і давнього Рима; виникла в VI столітті до н. е. у давньогрецьких містах-державах (полісах) і розвивалася...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу
Історія давньогрецької філософи бере свій початок з Мілетської школи, яка отримала свою назву від міста Мілета в Іонії (зах. побережжя Малої Азії), що в...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
У рамках правознавства філософія права найбільш тісно пов'язана з теорією права і соціологією права. Разом ці три дисципліни становлять комплекс...
-
Функції філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як і будь-якій іншій філософській дисципліні, філософії права властивий ряд функцій. Серед них найважливішими є: світоглядна, методологічна,...
-
Конфуціанство - Філософія Стародавнього світу
Конфуцій (Кун-цзи або Кун Фу-цзи) жив і творив у VI--V ст. до н. є. Він засновник філософської школи конфуціанства, в центрі уваги якої були питання...
-
"ДХАММАПАДА" - Філософія Стародавнього світу
Дхамми зумовлені розумом, їхня найкраща частина -- розум, із розуму вони створені. Якщо хто-небудь говорить або чинить з нечистим сумлінням, то за ним...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи...
-
Явище природи, стверджував мислитель, грунтуються на об'єктивних законах природи. "Необхідність - наставниця і пестунка природи. Необхідність - тема і...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
"ЧХАНДОГ'Я-УПАНІШАДА" (ПОВЧАННЯ САНАТКУМАРИ) VII, - (ІМ'Я) - Філософія Стародавнього світу
1. Нарада наблизився до Санаткумари; "Навчи мене, володарю!" Той сказав йому: "З тим, що ти знайдеш, прийди до мене. Потім я повідаю тобі те, що вище за...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Висновки - Антична філософія історії
Серед авторитетних для неплатників текстів крім текстів Платона (коментарі на платонівські діалоги становлять основну частину спадщини цієї традиції)...
-
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу Сучасне суспільство перебуває на шляху трансформації від індустріальної...
-
Космологія тотожності у філософії стоїків
Космологія тотожності у філософії стоїків Еллінізм тотожність космологічна парадигма стоїки Дослідження еліністичної філософії становить особливий...
-
Вступ - Антична філософія історії
Антична філософія, тобто філософія стародавніх греків і стародавніх римлян, зародилася в VI ст. до н. е. . в Греції і проіснувала до VI в. н. е. (коли...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму
Соціальний вимір гідності людини у філософії стоїцизму Проблема гідності людини значуща не тільки в етичній, духовній площині, вона актуальна і в...
-
Прогнози для XX ст. з точки зору філософії освіти: соціологічні та освітні передбачення
Прогнози для XX ст. з точки зору філософії освіти: соціологічні та освітні передбачення Безперервне оцінювання сучасності й прогнозування майбутнього...
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
Ми вже говорили про те, що антична філософія заклала фундамент європейської філософської думки; що в античній філософії розпочали вирішуватися такі та...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
-
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція Історія людства є історією розвитку уявлень людей про самих себе. Досвід поколінь, держав і...
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Сутність екологічної проблеми в сучасній філософії - Поняття "екологічної кризи" в філософії
У чому сутність екологічної проблеми? Узагальнено кажучи, сутність екологічної проблеми полягає в чітко виявилося і поглиблюється протиріччі між...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
Філософія Платона - Антична філософія історії
Платон Афінський (427-347 pp. до н. е.) - давньогрецький філософ, засновник платонізму, об'єктивного ідеалізму. Він народився на острові Егіна (недалеко...
Специфіка філософії в Стародавньому Китаї - Філософія Стародавнього Китаю