Науки, що беруть свій початок в добі Відродження - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження

Ми вже говорили про те, що антична філософія заклала фундамент європейської філософської думки; що в античній філософії розпочали вирішуватися такі та таким чином проблеми, які потім продовжували вирішуватись на всіх етапам розвитку загальноєвропейської філософії. А тепер нам слід запам'ятати, що оновлення діячами Відродження філософії античності в нових умовах в свою чергу сприяло зародженню основних галузей наукових знань. З натурфілософією доби Відродження органічно пов'язаний розвиток цілої низки небачених раніше наук. Характерно, що погляди Миколи Кузанського про обертання землі навколо своєї вісі передувало науковому відкриттю і публікації в 1543 році Миколою Кузанським його геніальної праці "Про обертання небесних кругів".

Іспанський математик Франсуа Вієт (1540-1603) є творцем тої алгебри, які вивчають і зараз. Шотландський математик Джон Непер (1550-1617) ввів у вжиток логарифми, без яких зараз немислима жодна з галузей фізико-математичних знань. Нідерландський вчений Андрій Везалій (1514-1564) поклав початок вивченню анатомії людини. Розтином трупів він довів, що у чоловіка і жінки - 24 ребра і тим спростував сучасні йому уявлення про те, що ц чоловіка на одно ребро менше, оскільки Бог з ребра Адама створив йому жінку Єву. За богопротивні дії та висновки інквізиція присудила вченого до страти. Англійський вчений Гарвей (1578-1657) в опублікованій ним роботі "Про рух серця й крові" відкрив мале та велике коло кровообігу и таким чином поклав початок фізіології як науки.

Геніальний Леонардо да Вінчі (1452-1519) був одночасно художником, винахідником літального апарату, механіком, математиком і архітектором... Про нього і про Галілей говорили вони знали всю сучасну їм науку... Словом, витоки більшості сучасних наук знаходяться в добі Відродження і течуть до на безперервними ріками.

Окремо потрібно сказати про Галілео Галілея (1564-1642). Це був останній в світовій історії вчений енциклопедичних знань. Після Галілея наука так розширилась, так розрослася, що уже жодному вченому не піл силу було знати зміст всіх наук, а зараз - знати все в рамках своєї одної науки. Вже немає вчених, які знали б всю математику, чи фізику, чи хімію, чи всю медицину і так далі без винятку. Галілей, повторимо, знав всю науку його часу. І при всьому при цьому Галілей був дуже обережним у ставленні до релігії, у ставленні до католицької церкви, до віри в Бога. Виходячи з його творчості можна зробити висновок, що він дотримувався "Теорії двоїстої істини", згідно якої релігія і наука не суперечать одна одній, оскільки торкаються різних об'єктів і по різному ставляться до них: перша - Бога, друга - Природи; ця спирається на віру, церковні догми, інша - на розум, знання, докази; релігія своєму Богу молиться, наука з Природою експериментує. Католицька церква змусила була уже старого Галілея публічно відмовитися від вчення про обертання землі, про наявність гір та долин на Місяці тощо. Розповідається, що після в голос публічного зречення свого вчення, Галілей піднявся з колін і промовив: "А все ж таки, вона крутиться!".

Похожие статьи




Науки, що беруть свій початок в добі Відродження - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження

Предыдущая | Следующая