Критичний раціоналізм - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія
В дискусії з Віденським гуртком сформувалась і філо-софія відомого в XX ст. мислителя Карла Поппера (1902-1994). Він, як і представники аналітичної філософії, від-штовхувався в своєму розвитку від логічного позитивізму віденців. Але його концепція принципово відрізняється як від логічного позитивізму, так і від аналітичної філософії. Вихідною її позицією є не емпіризм, а раціоналізм, тобто визнання провідної ролі в пізнанні теоретичних утворень - ідей, гіпотез, теорій, а не фактів, емпіричних даних.
К. Поппер піддав критиці позитивістську концепцію фактів як психологічну в своїй основі. Фактом науки, на його думку, є не особистий досвід окремого вченого (в цьо-му випадку існує можливість прийняти суб'єктивну види-мість за факт), а те, що визнане за факт науковим співтовариством конституюється в соціальній сфері. Тому недостатньо, щоб хтось із вчених зафіксував певне явище, фактом воно стає лише за умови його визнання науковою спільнотою. Наголошування К. Поппером на конструктивній ролі наукової спільноти саме як спільноти в науковому пізнанні мало значний вплив на формування історичної школи філософії науки (Кун, Фейєрабенд та ін.).
Принципово відмінним від позитивістського емпіриз-му є і його розуміння співвідношення фактів і теорій. Про-довжуючи раціоналістичну традицію, К. Поппер підкрес-лює недосконалість індукції, її нездатність гарантувати істинність всезагальних наукових суджень. На його дум-ку, розум людини не є "чистою дошкою". На будь-якому етапі наукового пізнання у вченого наявні певні гіпотези, упередження, ідеї. І він не може очистити розум від них, бо інакше неможливим стає сам процес пізнання. Навко-лишній світ безкінечно різноманітний, і те, що людина звертає увагу на одне, а не на інше (на їстівність плодів дерева, а не на колір, розмір листя), визначається певними упередженостями, попередніми знаннями. Людина завжди упереджена, має попереднє уявлення про все. Це стосується як буденного досвіду, так і наукового пізнання. Ці упере-дження визначають особливості спостереження. Чистих спостережень, позбавлених упереджень, а в науці ними ви-ступають теоретичні компоненти (ідеї, гіпотези і т. ін.), на думку Поппера, не існує. "Всі спостереження, особливо екс-периментальні, виконані в світлі тієї чи іншої теорії", - стверджував він.
Отже, за Поппером, досвід (сфера фактів) не конститу-ює (не творить), а лише контролює, відбраковує теорії. Лю-дина починає пізнання, маючи певні упередження (гіпоте-зи, ідеї), які при зіткненні з фактами заперечуються або вдосконалюються. При цьому вони ніколи не набувають статусу абсолютних істин, а залишаються гіпотезами, які завжди зберігають вірогідність заперечення. На думку По-ппера, скільки б фактів не свідчило на користь теорії, за наступного контролю вона може виявитись хибною. Тео-рія містить необмежену кількість висновків, а контролю-вати можна тільки обмежену їх кількість. Ця можливість заперечення (фальсифікації) є принциповою відмінністю наукового знання від не наукового. На його думку, вери-фікацію можна здійснити будь-якої теорії, зокрема філо-софської (можна підібрати факти, які свідчитимуть на її користь). Відмінність наукової теорії від інших типів знан-ня полягає в тому, що вона формулюється так, що зберіга-ється принципова можливість її фальсифікації. Отже, мо-жливість заперечення (доповнення, заміни) - фальсифі-кації - є принциповою ознакою наукового знання.
Він виступав за заміну кумулятивної моделі розвитку науки, яка грунтується на накопиченні істинного знання, на еволюційну, за якої гіпотези-істини, подібно до біоло-гічних видів в еволюційному розвитку, народжуються, вдосконалюються, відмирають через заміну досконаліши-ми. В цьому К. Поппер приєднується до так званої еволю-ційної епістемології (Ж. Піаже, Д. Кембелл, К. Лоренц та ін.) - сучасної течії в західній філософії, яка розгля-дає пізнання компонентом еволюції людини як виду, склад-ником культурно-історичної еволюції людства.
Крім досліджень у галузі методології науки, Попперу належать такі відомі праці, як "Відкрите суспільство і його вороги" (1945) та "Злиденність історизму" (1945), в яких він піддав гострій критиці тоталітаризм (фашистсь-кий і більшовицький), а також концепцію "історичної необхідності", на якій грунтувались ці доктрини. Свою крити-ку він вибудовував на аналізі того, що методологія, на якій засновані ці доктрини, не відповідає вимогам науки. І то-му вони можуть претендувати лише на статус ідеологій, недемократичних за своєю суттю.
Похожие статьи
-
Неопозитивізм у сприйнятті світу - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія
Розвиток філософії як науки у XX ст. тісно пов'яза-ний з такими течіями, як аналітична філософія і неопози-тивізм (логічний позитивізм). Головним...
-
Сучасна філософія науки. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм - Основи філософії
Філософія науки - напрямок західно-європейської філософської думки, створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. У цій...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
Неопозитивізм і проблеми наукового знання - Філософія пізнання і науки
Нові проблеми, що виникли в розвитку науки в 20-30-і роки ХХст., призвели до виникнення нової історичної форми позитивізму - неопозитивізму. Суть цих...
-
Аналітична філософія - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія
Криза настанов логічного по-зитивізму дала поштовх для пошуку розв'язання цих же проблем аналітичною філософією (назва походить від ме-тоду, яким...
-
До кінця 50-х - початку 60-х років ХХст. вплив неопозитивізму став різко падати. Це зумовлено, з одного боку, кризою внутрішньої логіки розвитку...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Сучасне розуміння гносеології - Філософія пізнання (гносеологія)
В умовах сучасного філософського плюралізму харак-терним є прагнення філософів до синтезу найплідніших гносеологічних ідей та концепцій, розроблених...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
Гносеологія російської філософії - Філософія пізнання (гносеологія)
Гносеологічна проблематика була на провідних ролях у Російській філософії Наприкінці XIX - першій полови-ні XX ст. Йдеться, передусім, про таких...
-
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології
Неопозитивізм та його інтерпретація в трансцендентальній феноменології Народження неопозитивізму зв'язане з працями видатних мислителів XX ст. Бертрана...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Сучасне розуміння гносеології - Філософія пізнання
В умовах сучасного філософського плюралізму харак-терним є прагнення філософів до синтезу найплідніших гносеологічних ідей та концепцій, розроблених...
-
Система філософії математики Аристотеля - Філософія і математика
Аристотеля (384-322 р. до н. е.) по праву був названий "найбільшим філософом стародавності". Основні питання філософії, логіки, психології,...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Аврелій Августин: філософія буття
Аврелій Августин: філософія буття Найбільшим християнським мислителем періоду патристики і найбільш видатним з "батьків церкви" був Аврелій Августин...
-
Філософські ідеї Володимира Ілліча Леніна. - Філософія марксизму та ленінізму
З розвитком економічної теорії марксизму формувалась і політична теорія з акцентом уваги на питання влади, стратегії і тактики пролетарського руху....
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Місце і роль філософії в культурі - Філософія як наука
Фундаментальна роль належить філософії у розвитку і обгрунтуванні культури людства. У теоретичному плані культуроохоронна та культуротворча роль...
-
Класична доба античної філософії - Філософія Стародавньої Греції
Антична філософія в цілому - це грандіозна спроба побудувати раціоналізовану картину світу, з позиції розуму вирішити світоглядні питання. В...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
Світоглядні основи виникнення античної філософії - Антична філософія
Космологічний натуралізм - філософська течія, що намагалася пояснити походження і будову всесвіту з позицій стихійного матеріалізму, згідно з яким...
-
Вступ - Філософія Нового часу: Р. Декарт, Д. Локк
Актуальність теми "Філософія нового часу: Р. Декарт, Д. Локк" полягає тому що найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - принципова орієнтація на...
-
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання
Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання Історія як об'єкт і предмет філософського осягнення:...
-
Важливу роль у розвитку науки і культури відіграла Києво-Могилянська академія, яка виступила водночас провідним центром філософської думки України другої...
-
Взаємозв'язок математики і філософії у процесі історичного розвитку
Взаємозв'язок математики і філософії у процесі історичного розвитку У статті досліджуються античні джерела зародження сучасної науки і філософії,...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Філософське світоуявлення створює те середовище, в якій має місце і розвивається наукова думка. Певною мірою вона її обумовлює, сама, змінюючись в...
-
Рене Декарт - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Рене Декарт (1596-1650) знаменує сформованість філософії Нового часу. Найбільш відомими його творами є: "Правила для керування розуму", "Міркування про...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Нелінійна філософія історії Нелінійна, або плюралістично-циклічна, концепція є другою найзагальнішою просторовою моделлю історичного часу, яка визнає...
-
Філософія Івана Франка - Загальна характеристика української філософії ХІХ - поч. ХХ століть
І. Я. Франко (1856 - 1916) - видатний український письменник, філософ, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1880),...
-
Предмет філософії, її функції. Особливість філософської проблеми - Філософія як наука
Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі...
-
Ha основі наведених визначень можна окреслити зв'язок між світоглядною та онтологічною функціями філософії. Характер світорозуміння, зокрема розуміння...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Туровський Кирило - Філософія періоду Київської Русі
Значна фігура в історії середньовічної російської філософської думки - єпископ Туровський Кирило (XII ст.), автор багатьох творів. Прозваний "російським...
-
Філософія перебудови Будь-які суттєві зміни в суспільному житті не відбуваються без їх філософського обгрунтування. Філософія Відродження провістила...
Критичний раціоналізм - Критичний раціоналізм, неопозитивізм і аналітична філософія