"Кінець ідеології" та "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Наступник кроком у розвитку поняття "кінець ідеології" стало вчення Карла Поппера про відкриті і закриті суспільства. "Відкрите суспільство" Карла Поппера характеризується ним як абсолютно деідеологізоване. Автор критикує ідеї обгрунтування існуванню "закритого суспільства" починаючи з ідеї Платона про державу. На думку Поппера, ці ідеї давнього філософа про державний устрій виникли як реакція на небезпеку непередбачуваності того шляху яким пішло еллінське суспільство після розвитку торгівлі, мореплавства, дефіциту землі та заснуванням колоній. Платон вбачав людське щастя та справедливість у побудові "закритого суспільства". Для Поппера Платон - це перший ідеолог тоталітаризму, який так само як і пізніші більшовицькі та фашистські теоретики та практики обгрунтовували свої ідеї та дії прагненням до вищого суспільного блага. Поппер доходить до висновку, що будь-які ідеї, ідеології, що мають за мету приведення суспільства до якогось загального суспільного блага, так чи інакше ведуть до насильства [6].
Вважається, що найкраще обгрунтування твердження про "кінець ідеології" було зроблене Д. Беллом, автором однойменної праці. Проте явище про яке говорив Белл, було не "кінцем ідеології", а лише періодом широкого ідеологічного консенсусу, призупиненням ідеологічних суперечок та кривавих конфліктів, що були породжені ними перед цим. Після Другої світової представники основних західних ідеологій - лібералізму, соціалізму та консерватизму - дійшли визначення спільної мети - "вдалий капіталізм".
Мета знову таки була ідеологічною, вона відображала віру в ринкову економіку, приватну власність і матеріальні заохочення та вносила цю віру в соціальне забезпечення та економіку. Ідеологія "добробуту капіталізму" чи "соціальної демократії" перемогла своїх конкурентів, хоча 1960-ті роки засвідчили популярність нових, радикальних лівих та відродження зацікавленості в марксизмі та соціальному анархізмі, дали поштовх фемінізму та екологізму.
Економічний спад 1970-х років відновив інтерес до довготривалого нехтування вільноринковими доктринами та стимулював розвиток нових правих теорій які також поставили під сумнів поствоєнні домовленості про переділ сфер впливу [26].
"Кінець ідеології" у Белла не тільки проявляється в тезі про вичерпаність традиційних політичних ідеологій, але й у його концепції інформаційного постіндустріального суспільства. Белл відзначав, що тепер не праця, а саме знання виступає джерелом вартості. Інформація та теоретичне знання стають стратегічними ресурсами постіндустріального суспільства. Наука як знання стає основною продуктивною силою сучасного суспільства. Егалітаризм, що зростає у результаті появи безлічі утворень, демократизація управління через нову еліту "знання" [10].
У ХІХ ст. було обгрунтовано поняття "мас", "натовпів", у ХХ ст. широкого філософського осмислення набуло поняття "масового суспільства". Проте кінець ХХ ст. ознаменувався переосмисленням цього поняття у філософії постмодерну, де було сформовано поняття "кінця соціального".
Французький філософ і соціальний психолог Густав Лебон першим почав обгрунтувати теорію наступу "ери мас" та пов'язав з цим загальний занепад культури. На його думку, через вольову нерозвиненість та низький інтелектуальний рівень великих мас людей ними починають керувати несвідомі інстинкти, особливо тоді, коли людина опиняється в натовпі. Знижується рівня інтелекту, падає відповідальність, самостійність, критичність, зникає особистість як така. Лебон стверджує, що в XIX столітті влада натовпу змінює владу еліт. За філософом основними властивостями натовпу є: "анонімність (безкарність), зараза (поширення думки), сугестивність (натовп можна змусити бачити навіть те, чого немає насправді), прагнення негайно втілити свої ідеї в життя". Психологію натовпу Лебон порівнює із психологію "дикунів, жінок і дітей" й наділяє її імпульсивністю, дратівливістю, нездатністю критично мислити та надмірною чутливістю. "Маси поважають тільки силу" - продовжує філософ. Лідерство серед мас не обов'язково завойовується розумом, "так як розум народжує сумніви". Лідер мас повинен бути діяльним, енергійним та фанатичним. Тільки сліпа віра вождя може повести маси [16, 147 - 316], [13].
Детально розглядав проблему масового суспільства Хосе Ортега-і-Гассет, що поділив суспільство на маси та обрані меншості, але цей поділ типологічний, він не збігається ні з поділом на соціальні класи чи їх ієрархією. Всередині будь-якого класу є власні маси та меншості [5, 19]. Меншість - це сукупність осіб, виділених особливими якостями; маса - не виділена нічим.
Розвиток західної цивілізації породив "варвара", який не помічає, що живе в цивілізованому світі; "повстання мас" - це бунт проти інтелектуальних та моральних засад суспільства. Сучасна цивілізація, на думку філософа, ставить перед людиною складні завдання, вирішення яких настільки заплутано, що вона нерідко прагне усунутися від їх вирішення [5, 45 - 50]. "Пересічна", масова людина, не обманюється щодо власної пересічності, не боїться стверджувати своє право на неї та нав'язувати її всім і всюди [5, 51].
"Повстання мас" породило новий людський тип - втілену посередність, яка характеризується: по-перше, вродженим відчуттям легкості, щедрості та щедрості життя, позбавленого обмежень; по-друге, почуттям власної переваги та всесилля, що, спонукає приймати себе таким, яким є, а, по-третє, втручанням в усе, нав'язуючи, в дусі "прямої дії" (очевидне вказування філософом на "насильство" Ж. Сореля, що був вчителем більшовизму та фашизму), свою волю [5, 50 - 63].
Основна ідея Зигмунда Фройда щодо психології натовпу полягає в гіпотезі, що люди в натовпі діють інакше, ніж люди, які мислять індивідуально. Розум групи людей об'єднуються в якийсь колективний розум. Ентузіазм кожного члена групи в результаті посилюється, інтереси однієї особистості стають менш значущими для неї самої при дії в натовпі. Згідно Фройду, психологія особистості в розширеному сенсі є одночасно і соціальною (масовою) психологією. Використовуючи матеріал Лебона вказує на соціально-психологічні ефекти: підвищення аффективности та зниження інтелекту у мас. Індивідуально-психічні основи процесів утворення і функціонування масових спільнот трактуються ним на підставі теорії лібідо. Фройд розглядає маси на прикладі церкви і війська, що на його думку, являють собою штучні, тобто пов'язані з наявністю зовнішнього примусу, маси. Функціонування церкви і війська засноване на культивуванні ілюзії про наявність верховного володаря, що однаково любить кожного окремого члена маси (Христа в церкві, полководця в армії). Зв'язок кожного члена маси з верховною істотою є, на думку Фройда, одночасно і причиною зв'язку між членами маси. У цих масах кожна людина лібідно пов'язана за двома напрямками: з вождем та з іншими членами маси. При цьому спільність індивідів у даній масі корелює з ворожістю до інших масс [16, 317 - 398].
Глобалізація мас в сучасному світі, найбільш чітко виражена в роботі французького автора Сержа Московічі "Століття натовпу". На думку Московічі маси опинилися в центрі всіх подій XX століття, сучасний світ живе в масовому суспільстві, де індивідуальність поневолюється колективізмом. Для нього маса - "це соціальна тварина, що зірвалася з ланцюга. Це неприборкана і сліпа сила, яка в змозі подолати будь-які перешкоди, зрушити гори або знищити творіння століть". Вслід за Лебоном Московічі підкреслює помилковість думки, що освічені верстви суспільства краще протистоять колективному впливу, ніж неосвічені. "Маса - це не плебс, або "чернь", бідняки, невігласи, пролетарі - це все - ви, я, кожен з нас, як тільки люди збираються разом, неважливо, хто вони, вони стають масою" [15, 27], [15, 88].
Московічі зазначає, що "людські галактики поширюються на просторах, де ніхто й не передбачав влаштовуватися, живуть там, де ніхто не збирався нічого будувати". Маси сьогодення являють людей, що порвали нитки традицій та вірувань, вони вирвані зі своєї соціальної тканини та епізодично залучені в коло медіа та консюмеризму [15, 449 - 450].
У той же час визначний теоретик постмодерну Жан Бодріяр ставить питання не про глобальний характер масового суспільства наприкінці ХХ ст., а про інші тенденції, які він характеризує як "кінець соціального" і "мовчазну більшість". "У мовчазної більшості не буває представників - репрезентація спокутує своє попереднє панування. Маси вже не є інстанцією, на яку можна було б посилатися [...] вони більше не є суб'єктом [...] а, отже, не можуть ввійти у сферу артикульованої мови, у сферу вираження, не можуть проходити "стадію (політичного) дзеркала" та цикл уявлюваних ідентифікацій", пише він у праці " В тіні мовчазної більшості".
Маса функціонують за принципом симуляції, їх більше не цікавить емансипація, революція. Але як це не парадоксально, байдужість мас обертається проти влади: "замість заохочення пасивності - підштовхування до участі у самоврядуванні, замість схвалювання мовчання - заклики до висловлювання". Мовчання мас, мовчазна більшість - це справжня проблема сучасності, на думку Ж. Бодріяра.
Інформатизація не структурує, не звільнює сховану в масах соціальну енергію, а, навпаки, інформація продукує масу. Створена інформаційним суспільством інертна маса вже не є підконтрольною соціальним інституціям: "Раніше панувало соціальне - і його раціональна сила руйнувала символічні структури, сьогодні на перший план виходять mass media та інформація - і їх "ірраціональний" шал руйнує вже соціальне. Маса є масою тільки тому, що її соціальна енергія вже висякла". Гасла вже не діють тому, що "маса обходиться і без істини, і без мотиву. Для неї це слова без сенсу" [3].
Похожие статьи
-
Розвиток поняття "кінець ідеології" Соціально-філософське осмислення історичного процесу у різних його інтерпретаціях має як суто науковий (пізнавальний)...
-
ВСТУП - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Метою цього дослідження є детальний розгляд концепцій, складових концепту "кінця історії", розгляд його еволюції. У курсовій роботі аналізуються...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
Романтика - Пафос і його різновиди
Сентиментальність -- це рефлексія розчуленості, зворушеності, викликана минулим життям з його простотою, моральною досконалістю відносин і переживань....
-
Сентиментальність - Пафос і його різновиди
Сентиментальність як пафос потрібно відрізняти від сентименталізму як напряму. Теоретик німецького сентименталізму Ф. Шиллер у статті "Про наївну і...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта Подковенко Т. О. Стаття присвячена дослідженню філософсько-правових поглядів І. Канта щодо...
-
Героїчний пафос - Пафос і його різновиди
Предметом героїчного пафосу є героїка самої дійсності -- діяльність людей, які долають стихію природи, борються з реакційними силами суспільства,...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття - Ціннісні аспекти людського буття
Поняття "постмодерн" (або "постмодернізм"), що позначає сучасний цивілізаційний злам, "не стільки виявляється новою історичною епохою, скільки часом...
-
Фрэнсис Бэкон (1561-1626) считается основателем опытной науки Нового времени. Он был первым философом, поставившим перед собой задачу создать научный...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Критика философии Достоевского - Миросозерцание Ф. Достоевского
Одна из особенностей таланта Достоевского заключается в том, что в его произведениях мы часто не замечаем четких границ между сюжетно-событийным,...
-
Экзюпери философский творчество истина Антуан де Сент-Экзюпери воспринимается обыкновенно лишь как писатель, автор нескольких романов-бестселлеров и...
-
Особливості філософського і релігійного даосизму
Верхи китайського суспільства жили за конфуціанськими нормами, виконували обряди і ритуали на честь предків, неба і землі згідно з вимогами Ли-цзи....
-
Критика (от фр. critique из др.-греч. ксйфйкЮ фЭчнз "искусство разбирать, суждение") -- - выявление противоречий; - разбор (анализ), обсуждение чего-либо...
-
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення Політичні й соціально-економічні зміни останніх півтора десятиліття в нашій країні внесли корінні...
-
"Конституция разума", которую написал Кант, оказалась не слишком эффективной. Она предложила лишь один, универсальный рецепт решения научных споров -...
-
Учение о человеке и его душе - Биография Ф. Аквинского
Как первопричина, Бог создает многочисленные роды и виды вещей, наделенных различной степенью совершенства, требуемых для полноты универсума, имеющего...
-
Відомий американський економіст Денніс Мідоус, автор екологічного бестселера 1970-х під назвою "Межі зростання", в якому він з точністю передбачив...
-
Особливості феномену спільної справи в добу Cередньовіччя
Анотація Здійснено спробу дослідити особливості феномену спільної справи за доби Середньовіччя. Виявлено, що зі зміною суспільних відносин в період...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Екоурбанізм: проблема визначення поняття - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Теоретичні дослідження екоурбанізму почалися у другій половині ХХ століття та пов'язані з іменами працівників Чикагського університет, - Роберта Парка,...
-
Патологическое и здоровое общество Критерий общественного здоровья: Главный критерий здорового общества является его приспособленность к человеческой...
-
Обрядовое моделирование жилого пространства
Жилище в традиционных культурах является моделью мира [Элиаде, 40], точнее - материальным макетом ментальной модели мира. "Жилище есть специфически...
-
Сложное суждение - это суждение, которое состоит из двух и более простых суждений, связанных между собой логическими союзами. Простейшим типом сложного...
-
Ідеї смерті та безсмертя в контексті колекціонування М. Грушевського
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння мала своїм наслідком не тільки значні зміни у сферах, сполучених з життям...
-
КРИТИКА ОБЩЕЙ ТЕОРИИ СИСТЕМ - Общая теория систем
Говоря об общей теории систем, мы должны принять во внимание выдвинутые против нее возражения с целью устранения неправильного понимания и для того,...
-
Критика феодального общества в трудах Эразма Роттердамского - Гуманизм в Германии
Основной акцент в исследовании философии Эразма Роттердамского ставится на его отношениях с римско-католической церковью, полемике с Лютером. Однако...
-
Пафос і його різновиди - Пафос і його різновиди
З ідеєю тісно пов'язаний пафос (грец. pathos -- почуття, пристрасть) -- натхнення, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане ідеєю чи...
-
Британская анархо-феминистка Жермен Грир по-своему интерпретирует теорию перманентной революции, включая ее в более широкий контекст. В своем интервью...
-
Порно как объект критики Среди исследовательских дискурсов о порно чаще всего встречается именно социально-критический дискурс. В данном параграфе речь...
-
Критика Сократа - Софисты и их воздействие на античное мировоззрение
Сократ (470-399) - великий мудрец, главный собеседник и оппонент софистов. В записанных его учеником Платоном диалогах мы читаем, как Сократ остроумно...
-
Сутність екологічної проблеми в сучасній філософії - Поняття "екологічної кризи" в філософії
У чому сутність екологічної проблеми? Узагальнено кажучи, сутність екологічної проблеми полягає в чітко виявилося і поглиблюється протиріччі між...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
О человеке, его душе и познании - Значение томизма для современной философии
В трактовке Аквината индивидуальность человека -- это личностное единство души и тела, именно душа обладает животворящей силой человеческого организма....
"Кінець ідеології" та "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика