Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був Френсіс Бекон (1561-1626 рр.). Він вважав, що логіка повинна давати нове знання, бути логікою відкриттів. Цього не здійснила логіка Арістотеля з її "Органоном". Щоб підкреслити, що його шлях у логіці відмінний від аристотелівського, свою головну працю з логіки вчений називає "Новий Органон".
Логіка Ф. Бекона тісно переплетена з гносеологією, оскільки він ставить завдання показати, що логіка - це знаряддя саме пізнання, а не мистецтво ведення диспутів, не основа процесу комунікації, не сума формальних правил, за якими здійснюється обмін думками між людьми.
Арістотель боровся проти софізмів (навмисних логічних помилок), а Бекон вів боротьбу з "привидами", або "ідолами" (труднощами, які виникають у процесі пізнання).
Найхарактернішими "ідолами" є "ідоли роду", "ідоли печери", "ідоли ринку", та "ідоли театру".
"Ідоли роду" - це спотворення, які виникають у результаті намагання людини наділити речі та явища природи власними якостями. Природа не може страждати, радіти, бути доброю, злою, мати ціль тощо. Усе це притаманне людині. Але людина іноді намагається тлумачити природу за аналогією із собою (наприклад, лагідний вітер, розумне розташування планет Сонячної системи). "Ідоли роду" є найбільш могутніми, оскільки вони вплетені в повсякденне буття кожної людини, незалежно від її освіти і виду занять.
"Ідоли печери" - це помилкові відображення дійсності, які виникають внаслідок надмірної схильності людей або до старих істин, або до нових відкриттів. У процесі пізнання, вважає Бекон, треба діяти врівноважено: не захоплюватися надмірно старими чи новими ідеями, а знаходити раціональне у попередніх теоріях і уважно ставитися до нових наукових відкриттів.
Ефективність пізнавального процесу значно знижують "ідоли ринку". "Ідоли ринку" - це труднощі пізнання, які виникають у результаті некритичного, поверхового ставлення до функції, значення і природи слова. Слова - це замінники речей (аналогічно гроші - замінники товарів на ринку). Але, вживаючи слова, використовуючи їх у процесі пізнання, комунікації, ми завжди повинні пам'ятати, що це все-таки замінники, а не самі речі. Нехтування цим застереженням призводить до того, що справжня мудрість (знання природи речей) замінюється словесною мудрістю (умінням жонглювати словами).
Перешкодою на шляху до істини, крім названих труднощів, є "ідоли театру"- хибні твердження, які обгрунтовуються посиланнями на авторитети. Усю історію пізнання, за Беконом, можна розглядати як театральну сцену, де перед глядачами розігруються різні сюжети (якими є різні концепції).
Як у театрі глядачеві нав'язують своєрідне бачення світу, своєрідне тлумачення подій з позицій певного естетичного ідеалу, так і в процесі пізнання завжди є схильність пояснювати світ з позицій певного авторитету, який є фундатором конкретної концепції чи школи. Тому справжній дослідник істини, радить Бекон, приступаючи до пізнання, повинен відкинути бездумне схиляння перед авторитетами.
Але звільнення від "привидів" - це лише частина роботи, яку повинен здійснити дослідник на шляху до пізнання істини. Йому потрібно ще озброїтися справжнім методом пізнання, яким, на думку Бекона, має бути індукція. Суть беконівської індукції полягає не в тому, щоб знайти якнайбільше фактів, що приведуть до формулювання загального положення, а в тому, щоб при ретельному аналізі фактів відкинути не суттєве і залишити найсуттєвіше для явища, яке вивчається. Іншими словами, індукція, за Беконом, допомагає знайти причини речей.
У літературі з логіки можна зустріти твердження, що Бекон не збагнув суті аристотелівської силогістики, переоцінив індукцію, віддавши їй перевагу перед дедукцією.
На нашу ж думку, до оцінки беконівської логіки слід підходити конкретно-історично, а крім того, треба розрізняти Бекона - логіка і Бекона - методолога.
Учений мав рацію вважаючи, що схоластизована логіка Арістотеля не може бути "органоном пізнання" і її потрібно звільнити від пут, в яких вона перебувала за панування такої ідеології, як релігія.
Стосовно перебільшення Беконом ролі індукції, то необхідно мати на увазі, що Бекон виступив тут як методолог. Він прагнув показати, що все наше знання має дослідну, емпіричну основу, а головним суддею (всіх) наших теоретичних конструкцій є експеримент.
Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки. Логіка як наука є єдиною теорією. Ця єдність обумовлена тим, що і для традиційної, і для сучасної логіки предмет і метод залишаються одними і тими самими. Відмінність полягає лише в тому, що в сучасній логіці метод формалізації застосовується послідовніше. Це й стало однією з підстав називати сучасну логіку математичною.
Коли ж ми даємо визначення традиційної логіки, то зазначаємо, що це такий розділ логіки як науки про мислення в якому застосовується метод формалізації у напівформальному вигляді (тобто, поряд із штучною символікою використовуються фрагменти природної мови, наприклад, "Будь-яке Б є Р"). Сучасна логіка застосовує метод формалізації в чистому вигляді, виключаючи будь-які засоби природної мови.
У сучасній логіці умовно можна виділити такі історичні періоди:
- - передісторія сучасної логіки, - період алгебри логіки, - період розробки логіки, як теорії обгрунтування математики, - період розробки металогіки, логічної семантики, некласичної логіки.
Передісторія сучасної логіки пов'язана з діяльністю Т. Гоббса, Р. Декарта, і особливо Г. Лейбніца.
У Т. Гоббса виникла ідея розглядати процес міркування як числення, Р. Декорт ввів і обгрунтував такі важливі для сучасної логіки поняття, як "змінна величина" і "функція", Г. Лейбніц вводить символи для позначення логічних постійних.
Період алгебри логіки починається з опублікування в 1847 р. англійським логіком Дж. Булем книжки "Математичний аналіз логіки".
Дж. Буль вводить у логіку алгебраїчну символіку для побудови логічних числень, розглядає процес умовиводу як розв'язання логічних рівностей.
Розробка логіки як теорії обгрунтування математики пов'язана з кризовими ситуаціями, що в науці і, зокрема в математиці, мали місце на межі XIX-XX ст. Коли виявилося, що в основі теорії множин, яка застосовувалася для обгрунтування математики, містяться нерозв'язні суперечності, виникла необхідність звернення до логіки, оскільки в ній сподівалися знайти засоби усунення кризових ситуацій у підвалинах математики. Але для цього потрібно було, щоб логіка мала досить ефективний інструментарій для вивчення логічної структури наукової теорії. Це й зумовило розробку німецьким логіком Готлобом Фреге аксіоматичної побудови числення висловлювань, теорії квантифікації, основних принципів логічної семантики. бекон логіка гносеологія
Сама теорія логічного обгрунтування математики була викладена англійськими логіками Бертраном Расселом і Альфредом Уайтхедом в їхній спільній праці "Принципи математики".
Нарешті, період розробки металогіки, логічної семантики пов'язаний з діяльністю Львівсько-Варшавської школи, працями Р. Карнапа, А. Тарського, Я. Лукасевича, К. Льюїса та ін.
У кожному з цих періодів можна знайти продовження і поглиблення тих проблем, які були порушені у традиційній логіці. Це також є підставою розглядати логіку як єдину систему.
Поняття. Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня (буденний рівень міркування чи науковий) реалізується і існує в трьох основних формах: понятті, судженні та умовиводі.
У практиці міркування ці форми взаємозв'язані між собою, тому виділяти серед них простіші і складніші немає сенсу. У підручниках з логіки, як правило, аналіз форм мислення починають із поняття і переходять відповідно до судження і умовиводу. Це зумовлено, з однієї сторони, методичними міркуваннями, а з іншої - тією роллю, яку відіграють поняття і судження в структурі умовиводу.
Але можливий і інший підхід, який полягає в тому, щоб почати аналіз із судження, перейти до умовиводу і закінчити поняттям. Цей підхід передбачає брати за вихідне типологію формально-логічних теорій і в цій типології виділити мову логіки висловлювань як простішу за мову логіки предикатів. В такій послідовності розглядають форми мислення В.3егет, Ю. Івлєв, В. Бочаров, В. Маркін та ін.. у своїх підручниках з логіки.
І все ж таки починати розгляд форм мислення з поняття має певний сенс. По-перше, з точки зору методики (і це мабуть головне), оскільки ми розбиваємо процес міркування на досить виразні складові частини. А, по-друге, з точки зору генезису форм мислення, теоретичного осмислення їх становлення. Тобто, стає можливим показати, за допомогою яких засобів логіки вилучають форми мислення з природної мови, у якій вони знаходять своє втілення і, в якій вони функціонують.
Поняття як форма мислення є такий спосіб відображення дійсності, коли предмет розкривається через сукупність його суттєвих ознак. Тому мати поняття про предмет, означає знати, які ознаки йому притаманні, в яких зв'язках і відношеннях він знаходиться з іншими предметами і чим він від них відрізняється.
У підручниках та монографічній літературі наводиться декілька найбільш вживаних визначень поняття як форми мислення:
"Поняття - думка, яка фіксує ознаки відображуваних в ній предметів і явищ, що дозволяють відрізняти ці предмети і явища від суміжних з ними" (Д. Горський).
"Поняття - це мислене відображення класу індивідів або класу класів на основі загальних ознак" (В. Зегет).
"Поняття - це форма мислення, в якій узагальнюються і виділяються предмети і явища того або іншого класу за більш або менш суттєвими ознаками" (підручник "Логіка". Вид. БДУ. Мінськ, 1974).
"Поняття - це думка, в якій узагальнені і виділені предмети за сукупністю ознак, яка спільна для даних предметів і яка відрізняє їх від інших предметів" (Ю. Івлєв).
"Поняття як форма (вид) думки, або як мислене утворення, є результат узагальнення предметів деякого класу і мисленнєвого виділення самого цього класу за певною сукупністю загальних для предметів цього класу - і за сукупністю відмінних для них - ознак" (Є. Войшвілло).
Перегляд цих визначень показує, що найефективнішим є визначення, яке дає Є. Войшвілло. Визначення, яке наводять автори підручника з логіки Білоруського університету та Ю. Івлєв, по суті, є похідним від нього. Лаконізуючи його, отримаємо варіант визначення, яким буде зручно користуватися:
"Поняття - це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками".
Нарешті, враховуючи всі переваги наведених вище визначень, наведемо визначення поняття, яким будемо користуватись в подальшому:
"Поняття - це така форма мислення, яка відображає предмети і явища у вигляді сукупності їх суттєвих ознак".
Похожие статьи
-
Ідеї смерті та безсмертя в контексті колекціонування М. Грушевського
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння мала своїм наслідком не тільки значні зміни у сферах, сполучених з життям...
-
Теософия - Ключевые механизмы трансценденции эго
А. Бейли "Посвящение человеческое и солнечное" стр. 137 В основе всех выраженных явлений лежит Звук, или Слово, произнесенное с могуществом, то есть с...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
Філософія об'єктивізму Айн Ренд: базові цінності людської індивідуальності
ФІЛОСОФІЯ ОБ'ЄКТИВІЗМУ АЙНРЕНД: БАЗОВІ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Коробко М. І. Як відомо, без розмислів на тему цінностей не може існувати жодна...
-
Классификация экспериментов - Методология эксперимента
Наиболее важной составной частью исследований являются эксперименты. Экспериментальное исследование - один из основных способов получить новые знания. В...
-
Взаимосвязь эмпирического и теоретического познания в современной науке - Научное познание
Структура научного познания, о которой мы говорили выше, представляет собой способ научного познания или научный метод. Метод это совокупность действий,...
-
Логика (от греч.: logos - слово, понятие, разум) - наука о формах и законах правильного мышления. Механизм мышления исследуется рядом наук: психологией,...
-
Основные формы мышления - Формы мышления
Различают три основные формы мышления: понятие, суждение и умозаключение. Понятие . Понятие -- это форма мышления, в которой отражаются общие и притом...
-
Мышление - это социально обусловленный, неразрывно связанный с речью психический процесс поисков и открытия существенно нового, опосредованного и...
-
Види дефініцій У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція:...
-
Основные особенности научного познания (критерии научности) - Наука и научное познание
Основная задача научного познания -- обнаружение объективных законов действительности: природных, социальных (общественных), законов самого познания,...
-
Методы эмпирического исследования:, Методы теоретического познания: - Методы научного познания
Наблюдение -- целенаправленное пассивное изучение предметов, опирающееся в основном на данные органов чувств. Эксперимент -- активное и целенаправленное...
-
Введение - Проблема научного познания
Современная наука развивается очень быстрыми темпами, в настоящее время объем научных знаний удваивается каждые 10-15 лет. Около 90 % всех ученых...
-
Специфика и уровни научного познания - Проблема научного познания
Познание -- это специфический вид деятельности человека, направленный на постижение окружающего мира и самого себя в этом мире. "Познание - это,...
-
Определяющую роль в социальном познании играет диалог (беседа, разговор), который еще с античных времен стал известен как литературная форма,...
-
Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття - Ціннісні аспекти людського буття
Поняття "постмодерн" (або "постмодернізм"), що позначає сучасний цивілізаційний злам, "не стільки виявляється новою історичною епохою, скільки часом...
-
Введение - Влияние политико-правовых воззрений Аристотеля на современную политику
Актуальность Темы данной работы велика в связи с высоким значением и оказываемым влиянием политико-правовых воззрений Аристотеля на современную политику....
-
Научное исследование - Виды научных исследований и их структура
Формой осуществления и развития науки является научное исследование, т. е. изучение с помощью научных методов явлений и процессов, анализ влияния на них...
-
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля Самардак Д. В. Статус класичної форми здійснення філософії започаткована Кантом...
-
Миф, мудрость и начало философии - Миф, мудрость и начало философии
Древнейшей формой восприятия мира в его целостности, нерасчлененности выступает миф. Для первобытного сознания характерным является не противопоставление...
-
Заключение, Список использованной литературы - Объем и содержание понятий
В заключении можно сказать, что понятие является обобщенным отражением класса предметов в их наиболее общих и существенных особенностях, благодаря...
-
ПРОБЛЕМА ВЕРЫ И РАЗУМА - Фома Аквинский
Вопрос о соотношении веры и разума был центральным в богословских дискуссиях XII-XIII вв. Существовало несколько точек зрения на данную проблему. 1)...
-
ЭКСПЕРИМЕНТ - Общенаучные методы исследования
Эксперимент -- более сложный метод эмпирического познания по сравнению с наблюдением. Он предполагает активное, целенаправленное и строго контролируемое...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Виды речи - Основные формы мышления и мыслительные операции
В психологии различают два основных вида речи: внешнюю и внутреннюю. Внешняя речь включает речь устную (диалогическую и монологическую) и письменную....
-
Понятие - это форма мышления, отражающая предметы в их существенных признаках. Признаком Предмета называется, то в чем предметы сходны друг с другом или...
-
Cемантические свойства компзиционно-речевых форм эпохи Английского Возрождения на материале философских трактатов Шевченко М. Ю., Смоляр АА. Донбасский...
-
Краткая Биография и основные труды Рене Декарта Рене Декарт - величайший мыслитель Франции, философ, математик, естествоиспытатель, основатель философии...
-
Методы прогнозирования НТП и инновационной деятельности Основой принятия управленческих решений в научно-технической сфере являются прогнозирование и...
-
Логический и исторический метод построения теории - Философия и методология науки
Восхождение от абстрактного к конкретному как метод теоретического освоения предмета содержит историческое в качестве подчиненного, но существенного...
-
Заключение - Основные вопросы философии
Непосредственное переживание, оценка и мышление -- таковы три элемента (современного) целостного философского познания. Объект познания дан нам сквозь...
-
Математика и научные революции - Концепция научных революций Т. Куна
Одним из первых философов, поднявших вопрос о научных революциях, был И. Кант. Он писал: "... пример математики и естествознания, которые благодаря...
-
XXI век по праву называют Веком электроники и информатики Веком новой информационной революции Первая, как известно, была связана с изобретением языка,...
-
Значение слова "философия" и предмет философии "Философия" по-гречески значит "любовь к мудрости". Покровителем философов у греков считалась Афина,...
-
Чувственное восприятие Чувственное восприятие у человека протекает в формах Воображения, Представления И Интуиции. Воображение занимается формированием...
-
Формування свідомості крізь призму сучасності
Анотація Філософський свідомість людина буття Розглядається свідомість як складна та багатоаспектна філософська категорія. Головною метою роботи є...
-
Определение и виды экспериментов Прежде чем говорить об эксперименте как об инструменте эмпирического познания, и о том как экспериментальное...
-
Философы античности и средневековья уделяли в языке основное внимание имени как слову, обозначающему отдельный предмет. Сократ и Платон считали, что имя...
-
Предмет философии и особенности философского знания - Философия как наука
Предметом философии является всеобщее в системе "Человек-Мир": предельные начала, принципы и связи, свойства и законы всего сущего. По определению...
-
Рациональное познание - это мышление человека, дающее возможность проникнуть в сущность предметов, вещей и явлений. Мышление позволяет расширить границы...
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона