КОНЦЕПТ "КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ": ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯ, Розвиток поняття "кінець ідеології" - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Розвиток поняття "кінець ідеології"
Соціально-філософське осмислення історичного процесу у різних його інтерпретаціях має як суто науковий (пізнавальний) інтерес, так і є основою для прогнозування розвитку соціально-політичних, економічних та духовних явищ у майбутньому. У низці таких соціально-філософських понять, як історичний процес, суб'єкт історії, історичний детермінізм, сенс буття й історії концепт "кінець історії" посідає особливе місце.
Вперше назва "кінець історії" для цього концепту виникає у таких мислителів як Едвард Шілз, Раймон Арон, Даніель Белл, Сеймур М. Ліпсет та Філіп Е. Конверс. Основна теза має позитивістський характер -- зростаючий вплив науки призводить до падіння впливу ідеологічних систем. Розвиток подібних поглядів став можливим значною мірою через те, що в демократичному індустріальному суспільстві в умовах аморфності дійсних механізмів влади, розмивання сутнісних меж різних ідеологій та самих ціннісних орієнтирів, широкої диференціації носіїв ідейних цінностей за соціальними, духовними та іншими параметрами роль ідеології як ціннісного регулятора діяльності стає малоймовірною. Ідея "кінця ідеології" стала надзвичайно популярною саме в 1950-1960-х роках [4, 490].
Праці згаданих вище авторів були надзвичайно впливовими у соціальних науках. На це мала вплив суспільно-політична ситуація у повоєнному світі, де в період після Другої світової та Холодної війн і правиця, і лівиця були в однаковій мірі дискредитовані, на Заході образ політичних ідей був виснаженим. Пропоновані ідеологічні розбіжності були позбавлені соціальної та психологічної значущості для більшості людей, особливо в Сполучених Штатах Америки [25, 651], [4].
Реймон Арон у своїй праці "Вступ до історичної філософії", опублікованій у 1938 році, поставив під сумнів моністичне бачення історичного процесу та тлумачення його в дусі детермінізму. Водночас він піддає сумніву монізм, згідно з яким історія розвивається за єдиним принципом і зводиться до єдиної конститутивної реальності (наприклад, до виробничих сил у марксизмі), детермінізм, а також і філософію прогресу [1].
"Між суспільством колективістським, яке розглядає само себе як абсолютну цінність, і суспільством ліберальним, що має на меті розширення сфери індивідуальної свободи, немає спільної системи виміру. Визначити, котре з них попереду, а котре позаду, можна, тільки прирівнявши їх до норми, яка має бути вищою за історичні розбіжності. Але така норма завжди буде гіпостатичною проекцією того стану, в якому дана конкретна спільнота перебуває або якого вона хотіла б досягти" [7, 172].
В 1955 р. Едвард Шиллз використав словосполучення "кінець ідеології" як назву для своєї доповіді на конгресі в Мілані. Арон називає один із розділів "Опію інтелектуалів" як "Кінець ідеологічного століття?" [2].
Теоретики "кінця ідеології" озвучили чотири основні тези, які потребують переоцінки. Вони стверджують, що в ідеологіях таких як лібералізм і консерватизм відсутні:
- - когнітивні структури; - мотиваційний потенціал; - значні філософські відмінності; - характеристики психологічних профілів.
Хоча більша частина дебатів про "кінець ідеології" залежить від самого визначення ідеології, це важлива емпірична проблема для її дослідників. Термін "ідеологія" виник в кінці XVIII століття, коли він використовувався в основному для позначення науки ідей, дисципліни, що сьогодні відома як соціологія знання. Пізніше концепція була прийнята К. Марксом і Ф. Енгельсом в "Німецькій ідеології" і використовувалась в двох значеннях, обидва з яких були поширені й раніше: у відносно нейтральному сенсі, в якому ідеологія відноситься до будь-якої абстрактної чи символічної системи, що використовується для пояснення (або виправдання) соціальних, економічних або політичних реалій; і у зневажливому сенсі, в якому ідеологія позначає ідеї, спотворені, всупереч реальності помилковою свідомістю.
Враховуючи друге значення, виглядає іронією долі, що багато прихильників тези про "кінець ідеології" історично розглядали дані про неповноту та суб'єктивний характер політичних поглядів індивідів як свідчення того, що ідеології не існує. Слід зазначити, що деякі інтелектуальні традиції (включаючи марксизм та Франкфуртську школу) розглядають певні форми ірраціональності як прояв впливу ідеології, а не її відсутності [25, 652].
Грунтуючись на своїй більш ранній спільній роботі в The American Voter, Конверс стверджував, що переважній більшості американців буде складно домогтися сформулювати узгоджені ідеологічні принципи. Хоча його точка зору була дещо іншою (та більш конкретизованою), аніж загальні історіософські тези Арона, Ліпсета, Белла та Шілза, що стосувалися занепаду ідеологічного мислення на Заході, Конверса відразу ж почали сприймати як одного з теоретиків "кінця ідеології". Посилаючись на дані опитувань громадської думки, що накопичилися з кінця 1950-х років, дослідник стверджував, що лише чисельно невелика та високоосвічена частина загального населення була спроможна осягнути очевидні протиріччя між різними ідеологічними позиціями або організувати свої погляди у відповідності до філософської дихотомії "ліві - праві". Ця заява мала великий резонанс і не тільки в політичній психології, але й в популярній культурі [24], [25, 656], [8].
Невід'ємною частиною концепції "кінця ідеології" було те, що все цінне в марксизмі вже було включено в західних демократичних суспільствах, і що не було потреби в лівій економічній чи культурній критиці. Арон стверджував, що Західне капіталістичне суспільство сьогодні включає в себе безліч соціалістичних інститутів, також і Шилз стверджував, що прагнення марксизму були більш-менш здійснені в капіталістичних країнах [25, 660]. Ліпсет пішов ще далі, констатуючи той факт, що "фундаментальні політичні проблеми промислової революції були вирішені: робітники домоглися промислового і політичного громадянства; консерватори створили державу загального добробуту" [27, 406], [14], [22].
Похожие статьи
-
ВСТУП - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Метою цього дослідження є детальний розгляд концепцій, складових концепту "кінця історії", розгляд його еволюції. У курсовій роботі аналізуються...
-
Сутність екологічної проблеми в сучасній філософії - Поняття "екологічної кризи" в філософії
У чому сутність екологічної проблеми? Узагальнено кажучи, сутність екологічної проблеми полягає в чітко виявилося і поглиблюється протиріччі між...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
Екоурбанізм: проблема визначення поняття - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Теоретичні дослідження екоурбанізму почалися у другій половині ХХ століття та пов'язані з іменами працівників Чикагського університет, - Роберта Парка,...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Історія філософської думки в Україні
Україна має свою багату історію, впродовж якої витворювалися високі зразки матеріальної та духовної культури, а в загальній скарбниці філософської думки...
-
Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи...
-
Сентиментальність - Пафос і його різновиди
Сентиментальність як пафос потрібно відрізняти від сентименталізму як напряму. Теоретик німецького сентименталізму Ф. Шиллер у статті "Про наївну і...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
КРИТИКА ОБЩЕЙ ТЕОРИИ СИСТЕМ - Общая теория систем
Говоря об общей теории систем, мы должны принять во внимание выдвинутые против нее возражения с целью устранения неправильного понимания и для того,...
-
Эвристические возможности концепта АСК - Антопосоциокультурная тотальность - поверхность и глубина
В рамках журнальной статьи сложно продемонстрировать все возможности концепта антропосоциокультурной тотальности применительно к разработке когнитивных...
-
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля Самардак Д. В. Статус класичної форми здійснення філософії започаткована Кантом...
-
Введение - Структура эмпирического знания
Человечество всегда стремилось к приобретению новых знаний. Овладение тайнами бытия есть выражения высших устремлений творческой активности разума,...
-
"Критика чистого разума" - Иммануил Кант и его философские взгляды
"Критику чистого разума" Кант опубликовал в двух изданиях: первое появилось в 1781, второе - в 1787 г. "Критика чистого разума" принадлежит к числу...
-
Понятие "вещи в себе" как одно из основных в "Критике чистого разума" И. Канта Противоречие, возникшее у Канта в связи с необходимостью объяснить природу...
-
Критика философии Достоевского - Миросозерцание Ф. Достоевского
Одна из особенностей таланта Достоевского заключается в том, что в его произведениях мы часто не замечаем четких границ между сюжетно-событийным,...
-
Фрэнсис Бэкон (1561-1626) считается основателем опытной науки Нового времени. Он был первым философом, поставившим перед собой задачу создать научный...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Критика сциентизма - Сциентизм и антисциентизм
По мнению антисциентистов, вторгаясь во все сферы жизнедеятельности человека, наука делает их бездуховными, лишенными романтики и человеческого лица, что...
-
Введение - Античная философия: ее основные идеи и роль в мировой культуре
Понятие "античная философия" занимает очень важное место в курсе философии. Это первооснова, начало возникновения философии. Она дала толчок для...
-
Критика феодального общества в трудах Эразма Роттердамского - Гуманизм в Германии
Основной акцент в исследовании философии Эразма Роттердамского ставится на его отношениях с римско-католической церковью, полемике с Лютером. Однако...
-
Для адекватного розуміння всього комплексу теоретичного узагальнення, описаного у першому розділі, тим більше, для його осмислення у контексті...
-
Введение - Лингвистическая философия
Современная лингвистика представляет собой продукт длительного и довольно противоречивого исторического развития лингвистического знания. Она является...
-
Своеобразие философских вопросов - Философские проблемы и их характеристика
Каждая наука изучает свой круг проблем. Для этого вырабатывается собственные понятия, которые применяются в строго определенной области для более или...
-
Романтика - Пафос і його різновиди
Сентиментальність -- це рефлексія розчуленості, зворушеності, викликана минулим життям з його простотою, моральною досконалістю відносин і переживань....
-
Патологическое и здоровое общество Критерий общественного здоровья: Главный критерий здорового общества является его приспособленность к человеческой...
-
"Конституция разума", которую написал Кант, оказалась не слишком эффективной. Она предложила лишь один, универсальный рецепт решения научных споров -...
-
Ідеї смерті та безсмертя в контексті колекціонування М. Грушевського
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння мала своїм наслідком не тільки значні зміни у сферах, сполучених з життям...
-
Героїчний пафос - Пафос і його різновиди
Предметом героїчного пафосу є героїка самої дійсності -- діяльність людей, які долають стихію природи, борються з реакційними силами суспільства,...
-
Научная проблема как основа научного творчества - Методы и формы научного познания
Эмпиризм Основоположником эмпиризма является Фрэнсис Бэкон (1561-1626). По Бэкону, традиционные учения представляют собой не более чем набор бесполезных...
-
Британская анархо-феминистка Жермен Грир по-своему интерпретирует теорию перманентной революции, включая ее в более широкий контекст. В своем интервью...
-
Теория познания - Индустриальное общество и его основные доминанты (Философия Карла Поппера)
В 1934 г. в Вене вышла в свет первая книга Поппера "Logik der Forschung". По началу представителями "Венского кружка", с которыми Поппер поддерживал...
-
Критика Сократа - Софисты и их воздействие на античное мировоззрение
Сократ (470-399) - великий мудрец, главный собеседник и оппонент софистов. В записанных его учеником Платоном диалогах мы читаем, как Сократ остроумно...
-
Предлагаемые аксиомы общей теории циклов
В своих умозаключениях о математических понятиях древние греки использовали аксиомы - истины столь очевидные, что в справедливости их невозможно...
-
Переосмислення засад історичного матеріалізму у філософії постмарксизму
Основоположною працею, що й дала поштовх до розвитку постмарксизму, є книга Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф "Гегемонія та соціалістична стратегія"....
-
Висновок - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Попрацювавши з літературою, я прийшла до наступних висновків. Основною причиною сучасної екологічної кризи є різке зростання антропогенного навантаження...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Отношение Достоевского к различным философским течениям - Философские воззрения Достоевского Ф. М
В своих трудах писатель ссылался на множество философов. Из философов-систематиков Достоевский упоминает Лейбница, Спинозу и Декарта, а в первом письме к...
-
Дедуктивное обоснование. - Обоснование и классификация способов аргументации
Дедуктивное рассуждение всегда в какой-то степени принудительно, так как оно с необходимостью выводит заключение из данных посылок. Но это не значит, что...
КОНЦЕПТ "КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ": ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯ, Розвиток поняття "кінець ідеології" - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика