Особливості філософського і релігійного даосизму
Верхи китайського суспільства жили за конфуціанськими нормами, виконували обряди і ритуали на честь предків, неба і землі згідно з вимогами Ли-цзи. Будь-хто з тих, що стояв вище простолюдина або намагався висунутися з його середовища, повинен був підкорити своє життя дотриманню цих норм і церемоній. Без цього ніхто не міг розраховувати на повагу, престиж, успіх у житті. Але ні суспільство в цілому, ні людина окремо, як би вони не були скуті офіційними догмами конфуціанства, не могли завжди керуватися тільки ними. Роль духовно-ідеологічної віддушини відіграв у Китаї даосизм.
Конфуцій не визнавав духів і скептично ставився до марновірства та метафізичних спекуляцій: "Ми не знаємо, що таке життя,-- говорив він,-- як можемо ми знати, що таке смерть?" (Луньюн, Гл. XI, 11). Не дивно, що все сумнівне, підсвідоме, що належало до сфери непідконтрольних розуму почуттів, конфуціанство залишало осторонь. Але все це продовжувало Існувати і у вірі простого народу, і у філософських пошуках творчо мислячих і допитливих індивідів. У передханські часи, і особливо на початку Хань (II ст. до н. є.), дуже насиченої для історії Китаю ери, коли складалося й набирало свого остаточного вигляду вже реформоване ханьське конфуціанство, всі ці вірування й обряди були об'єднані в рамках релігії даосів, а саме релігійного даосизму, що сформувався паралельно з конфуціанством.
Філософія даосизму. Даосизм виник у Чжоуському Китаї одночасно з ученням Конфуція як самостійна філософська доктрина. Засновником філософії даосів вважається давньокитайський філософ Лао-цзи. Старшого сучасника Конфуція, про якого в джерелах немає достовірних відомостей ні історичного, ні біографічного характеру. Лао-цзи сучасні дослідники вважають фігурою легендарною. Легенди розповідають про його дивне народження (мати носила його кілька десятків років і народила старим, звідки й походить його ім'я "Стара дитина", хоч той же знак цзи означав одночасно і поняття "філософ"). Отже, ім'я його можна перекласти як "старий філософ". Існує легенда, що. залишаючи Китай, йдучи на Захід, Лао-цзи люб'язно погодився віддати служителю прикордонної застави свій твір "Дао де цзин".
У трактаті Дао де цзин (IV--III ст. до н. є.) викладені основи даосизму, філософії Лао-цзи. В центрі доктрини вчення про великого Дао, про загальний Закон і Абсолют. Дао панує всюди і в усьому беззастережно. Його ніхто не створив, але все походить від нього. Невидиме і нечуване, недосяжне для органів чуття, постійне і невичерпне, безіменне і безформене, воно дає початок, ім'я і форму всьому на світі. Навіть велике Небо наслідує Дао. Пізнати Дао, йти за ним, злитися з ним, у цьому зміст, мета і щастя життя. Виявляється Дао через свою еманацію, через де, і якщо Дао породжує все, то де все годує.
У лаоському трактаті говорилося про те, що життя і смерть поняття бідності, і акцент був зроблений на життя, на тому, як його слід організувати (Чжуан-цзи IV--III ст. до н. є.). Містичний ухил у цьому трактаті, який виявлявся, зокрема, у нагадуваннях про фантастичне довголіття (800--1200 років) і навіть безсмертя, яких можуть досягти праведні аскети, що приєдналися до Дао, відіграли значну роль у трансформації філософського даосизму в даосизм релігії. Пропагування довголіття і безсмертя забезпечила лаоським проповідникам популярність у народів й прихильність імператорів. Офіційна підтримка допомогла даосизму вижити й зміцніти в умовах панування конфуціанства, але, вистоявши даосизм дуже змінився. Облишивши метафізичні спекуляції на тему дао і де, відмовившись від ототожнення з ідеєю у-вей (недіяння), лаоські проповідники і маги активізували свою діяльність серед народу, вміло синтезували філософські ідеї Дао де цзин з примітивними віруваннями і пересудами селянських мас, а також потурбувались про те, щоб ці ідеї у вигляді міфів і легенд почали широко популяризуватися. Так, даосистами було створено міф про богиню безсмертя Сиванму, в саду якої квітнуть раз у три тисячі років персики безсмертя. Створили вони міф про першолюдину Пань гу.
Історія цього міфу особливо цікава. В "Дао де цзин" (§ 42) є фраза: "Дао родить одне, одне родить двоє, двоє родять троє, а троє -- всі речі". її глибокий філософський зміст був недоступний розумінню простих людей, і даоси яскраво інтерпретували його у вигляді міфа про Пань гу (дао родить одне). Минуло 18 тисяч років, почав створюватися Всесвіт, все легке і чисте, янь-ци, піднялося догори, утворивши небо, все каламутне і важке, інь-ци, опустилося і утворило Землю (одне родить два).
Пань гу лишився між небом і землею і почав швидко рости (з двох народжується троє). Коли він виріс, його очі стали сонцем і місяцем, тіло -- грунтом, кості -- горами, волосся -- травами, дихання -- вітром. З бороди злетіли в небо зірки, а з паразитів на його тілі пішли люди (троє породили всіх). Даосистський міф про Пань гу -- це приклад післяханьських текстів, причому деталі його змушують згадати міф про "творця" Брахме, який народився з яйця, дві частини скорлупи якого стали небом і землею. Так за допомогою міфів, апеляцій до містики і марновірства даосизм зумів не тільки завоювати довір'я і симпатії селянських мас, а й дати їм релігійні лозунги, ставши їх прапором у політичній боротьбі (селянське повстання "жовтих пов'язок").
Даосизм пропонує особливий шлях досягнення безсмертя. Тіло людини являє собою мікрокосмос, який в принципі слід уподібнити макрокосмосу, цебто Всесвіту. Подібно до того, як Всесвіт функціонує під час взаємодії сил Інь і Ян, має зірки, планети тощо, організм людини теж скупчення духів і божественних сил, результат взаємодії чоловічого й жіночого начал. Той, хто прагне досягти безсмертя, повинен насамперед намагатися створити для всіх духів-монад (їх 36 тис.) такі умови, щоб вони не бажали залишити тіло. Це досягається насамперед, як вважали даосисти, обмеженням у їжі це шлях, до кінця вивчений індійськими аскетами-відлюдниками. Кандидат у безсмертя повинен був відмовитися спочатку від м'яса і вина, потім взагалі від будь-якої грубої їжі, далі від овочів і зерна, які зміцнюють матеріальне начало в організмі.
Другий важливий елемент досягнення безсмертя є фізичні і дихальні вправи. До комплексу цих вправ входило постукування зубами, потирання скронь, кошлання волосся, а також уміння володіти своїм диханням, затримувати його, перетворювати його у ледь помітне "утробне" дихання.
Проте даосизм був все-таки китайським ученням, навіть якщо він і зазнав певного впливу ззовні. Це виявилося в тому, якого значення лаоська теорія безсмертя надавала моральним факторам, причому саме в китайському розумінні в плані добропорядних вчинків, демонстрації високих моральних якостей. Щоб стати безсмертним, кандидат повинен був здійснити не менш як 1200 доброзичливих актів, при цьому навіть один аморальний вчинок зводив усе нанівець.
На підготовку до безсмертя повинно було йти багато часу і сили, фактично все життя, причому все -- це було тільки прелюдією до завершального акту злиття дематеріалізованого організму з Великим Дао. Ця трансформація людини вважалася дуже непростою, доступною лише небагатьом. Сам акт перевтілення шанувався як священний і втаємничений, і ніхто не міг його зафіксувати. Просто була людина і немає її. Вона не вмерла, але зникла, залишила свою тілесну оболонку, дематеріалізувалася, піднялася на небо, стала безсмертною. Даосисти пояснювали, що видима смерть -- це не доказ невдачі, цілком можливо, що померлий піднявся на небо і досяг безсмертя.
Зміцнівши за рахунок дальшої розробки своєї теорії, даосисти в ранньосередньовічному Китаї зуміли стати необхідною і незамінною частиною духовної культури країни й народу. В епоху Тан (VII--X ст.) даосисти розселилися по всій країні. Всюди були створені великі монастирі, де вчені лаоські маги та проповідники вели підготовку своїх послідовників, знайомили їх з основами теорії безсмертя. Даоські ворожбити й лікувальники, одержавши початкову освіту, розходились по Китаю і практично зливалися з громадянами Піднебесся, не відрізняючись від них ні одягом, ні способом життя, тільки своєю професією. Ця професія з часом перетворювалася у спадкове ремесло, тож для оволодіння ним не було потреби в спеціальному навчанні, треба було тільки засвідчити свій професійний рівень і одержати від властей сертифікат на право займатися своєю діяльністю.
Релігія даосизму. Даосисти в середньовічному Китаї обслуговували також численних богів, духів і безсмертних лаоського пантеону, що дедалі більше розростався. Вони брали участь у побутових обрядах, зокрема в церемонії похорон. У середньовічному Китаї даосизм з переслідуваної секти перетворився у визнану і навіть необхідну в країні релігію. Ця релігія мала досить міцні позиції в китайському суспільстві ще й тому, що вона ніколи не суперечила конфуціанству і заповнювала ті прогалини в культурі й способі життя народу, які залишалися на її долю. Даосисти, які зливалися з народом, самі були тими самими конфуціанцями, а своєю діяльністю ще й зміцнювали ідеологічну структуру країни. Упродовж віків даосизм переживав злети й падіння, підтримку і гоніння, а іноді, щоправда на короткий час, ставав офіційною ідеологією якої-небудь династії. Даосизм був потрібен і освіченим верхам, і малоосвіченим низам китайського суспільства, хоча виявлялося це по-різному. Освічені верхи зверталися найчастіше до філософських теорій даосизму, його давнього культу простоти й природності, злиття з природою і свободи самовираження. Спеціалісти не раз зазначали, що кожен китайський інтелігент, будучи в соціальному плані конфуціанцем, підсвідомо завжди був трохи даосистом. Особливо це стосувалося тих, чия індивідуальність була виявлена яскравіше і чиє духовне багатство не вкладалося в офіційні норми Можливості, які відкривалися даосизмом у сфері самовираження думок і почуттів, приваблювали багатьох китайських поетів, художників, мислителів. Але це не було відходом від конфуціанства, просто лаоські ідейні принципи нанизувалися на конфуціанську основу і тим збагачували її, відкриваючи можливості для творчості.
Неосвічені низи шукали в даосизмі іншого. їх приваблювали соціальні утопії з рівномірним розподілом майна при суворій регламентації життєвого розпорядку. Ці теорії відігравали свою роль як прапор середньовічних селянських повстань, що проходили під даосько-буддійськими гаслами. Крім того, з народними масами даосизм був пов'язаний обрядами, практикою гадання і лікування забобонами, вірою в духів, культом божества і патронів, магією і лубочно-міфологічною іконографією. До лаоського ворожбита й монаха йшли по допомогу. Саме на цьому, нижчому рівні "народного" даосизму виріс той гігантський пантеон, яким завжди характеризувалася релігія даосистів. даосизм давньокитайський проповідник божество
З часом увібравши в себе усі стародавні культи й передсуди, освіту й обряди, усіх божеств і духів, героїв і безсмертних, еклектичний і нерозбірливий даосизм легко задовольняв різноманітні потреби населення. Поряд із засновниками релігій (Лао-цзи, Конфуцієм, Буддою) до його пантеону водили багато божеств і героїв, аж до тих, які випадково виявили себе після смерті людей (снилися комусь тощо). Даоси ніколи не могли перелічити усіх божеств, духів, героїв і не намагалися зробити це. Вони особливо виділяли кількох найважливіших з них, серед яких легендарний родоначальник китайців давньокитайський імператор Хуанді, богиня Заходу Сіванму, першолюдина Пань гу, божества-категорії типу Тайчу або Тайцзи. їх даоси і всі китайці особливо шанували. На честь божеств і великих героїв (полководців, майстрів своєї справи, ремесел та ін.) даоси створили численні храми, де виставлялися ідоли й збиралися підношення.
Специфічною категорією лаоських божеств були безсмертні. До них належали славнозвісний Чжан Даолін (засновник лаоської релігії), алхімік Вей Боян та ін. Але найбільш відомими у Китаї завжди були басянь, оповідання про них надзвичайно популярні в народі, як і зображення на сувоях, відомі теж кожному з дитинства (це Чжунлі, Цюань, Чжан Галао, Лай Дуньбінь, Лі Тегуай, Хань Сяньдзи, Цао Гоцзю, Лань Цайха і Хе Сяньгу).
Народна фантазія наділила всіх басянь рисами людей і чародіїв, що зробило їх одночасно людьми й божествами. Вони мандрують, втручаються в людські справи, захищають справедливість. Всі ці безсмертні, як і інші духи, боги, герої, були добре відомі в Китаї, бо вони відображали вірування, уявлення, прагнення китайського народу.
Даосизм ніколи не заперечував лідерства конфуціанства у системі офіційних релігійно-ідеологічних цінностей. Але в період кризових ситуацій і великих потрясінь, коли централізована державна адміністрація занепадала, а конфуціанство переставало бути ефективним, картина часто змінювалася. У такі періоди даосизм і буддизм часто виходили на перший план, виявляючись в емоційних сплесках народної енергії, в егалітарних ідеалах повсталих. Навіть і тоді даосько-буддійські ідеї ніколи не ставали особливою силою, а навпаки, у міру розв'язання кризи поступалися провідними позиціями конфуціанства: зауважимо, що в лаоських чи даосько-буддійських сектах і таємних товариствах ідеї і настрої конфуціанства зберігалися у віках, переходячи з покоління в покоління і таким чином відбивалися на всій історії Китаю.
Похожие статьи
-
Особливості феномену спільної справи в добу Cередньовіччя
Анотація Здійснено спробу дослідити особливості феномену спільної справи за доби Середньовіччя. Виявлено, що зі зміною суспільних відносин в період...
-
Основание даосизма. - Философия даосизма
Даосизм возник в Китае во 2-й половине I тысячелетия до н. э. Основателем даосизма считается Лао-цзы (род. в 604 г. до н. э.), однако важнейшим его...
-
Даосизм - Философия Древнего Востока
Основателем даосизма является Лао-цзы (VI-V вв. до н. э.), имевший многочисленных учеников и последователей. Учение мудреца распространялось вначале...
-
Социальные принципы даосизма - Религиозно-мифологическое обоснование социального порядка
Даосизм, надо отметить, куда меньше "зациклен" на социальных проблемах. Кроме того, социальная часть его вовсе не самая глубокая и разработанная область...
-
Даосизм - Древнекитайская философия
Основателем даосизма считается Лао Цзы (Старый Учитель), живший в конце VI -- начале V вв. до н. э. Главные источники -- философские трактаты "Даоцзин" и...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Что такое даосизм - Даосизм как религия и философия
Что такое даосизм? Вопрос этот с давних пор привлекает внимание исследователей Китая, однако дать на него краткий и ясный ответ оказалось совсем не...
-
Заключение - Философия даосизма
Основателем философии Даосизма считается древнекитайский философ Лао-цзы, а основным трактатом является его книга " Дао-дэ цзин" . Основные понятия...
-
Гармония с природой. - Философия даосизма
Даосы считают, что мир в целом и человек в частности характеризуются тремя видами жизненной энергии: Шен - дух, Ци - дыхание, Цзин - жизненная...
-
Влияние даосизма на китайскую прозу, живопись, театр - Даосизм как религия и философия
Влияние даосизма на китайскую прозу ощутимо уже в эпоху раннего средневековья (III - VI в. н.э.). Именно тогда увидели свет первые сборники "чжитуай...
-
Мир "Дао дэ цзина" - Даосизм как религия и философия
В своем трактате Лао-Цзы рисует перед нами некий антимир, в котором царствуют антизначение, антиритуал, где на смену общепринятому мудрецу приходит...
-
"Даосизм" - понятие весьма многомерное и неоднозначное. Само слово "Дао" вовсе не является исключительным достоянием даосизма. Оно принадлежит всей...
-
Чарвака, Конфуцианство, Даосизм. - Проблема смерти в философии
А вот индийские материалисты смотрят на проблему человеческой жизни диаметрально противоположно. Материя - единственная реальность. Душа состоит из...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Дэ., Ци и Мин. - Философия даосизма
Дао не познаваемо, но вездесуще. То, о чем можно говорить, называется дэ. Это понятие демонстрирует Дао в действии, проявляет его потенциальную энергию в...
-
Естественность и простота. - Философия даосизма
Жизнь человека должна протекать по пути наименьшего сопротивления. Идеалом даосов является существование, свободное от страстей и амбиций. Однако...
-
Даосизм: история возникновения и развитие - Даосизм как религия и философия
Китайский этнос -- один из наиболее древних из существующих сейчас на Земле. Он обладает уникальным набором качеств, выработанных на протяжении многих...
-
Основные понятия., Дао. - Философия даосизма
Дао. Дао означает Путь постижения законов природы, ее закономерностей. Учение призывает людей жить по естественным законам, в соответствии с Дао,...
-
Инь и Ян. - Философия даосизма
В выше приведенной цитате из "Дао-дэ цзин" был описан космологический процесс творения, где есть прямое указание на первичное образование материи от...
-
Заключение - Даосизм как религия и философия
Даосизм философский культурный Мир даосизма -- это мир иллюзорный, вечно ускользающий, символический, но именно благодаря этому он опосредует собой...
-
Учение даосов тесно смыкается с религией, с оккультными науками, магией, колдовством. Инь Чжаоэнь, даос, предпринимает попытку соединить три основные...
-
Перемены и Дао. - Философия даосизма
Согласно философии даосизма, все сущее находится в постоянном процессе изменений, уравновешенных Дао. Китайские философы всегда считали, что абсолютная...
-
Даосизм как образ жизни - Даосизм как религия и философия
Даосизм является очень многообразным учением и не ограничивается только теоретическими построениями. Уже ранние даосы выработали свою собственную, причем...
-
Определение терминов: аналог, вера, даосизм, картина мира, пространство
1. Определение терминам: аналог, вера, даосизм, картина мира, пространство. 1. АНАЛОГ (греч analogos -- соответ ствующии) -- термин теории познания,...
-
Лао-Цзы: миф или реальность - Даосизм как религия и философия
Лао-Цзы (Ли Эр, Лао Дань, Ли Боян, Лао Лай-цзы) (VI (V) в. до н. э.) ("Престарелый мудрец", "Престарелый младенец") -- древнекитайский философ, которому...
-
Даосизм - Ключевые механизмы трансценденции эго
Даосизм возникает в Китае в IV-III вв. до н. э. на основе ряда архаических культов. Первым даосским мыслителем (а иногда и основателем даосизма)...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
-
Введение - Даосизм как религия и философия
Духовные ценности и культурные традиции Востока характеризуются многотысячелетней историей их развития. Обращение к ним показывает, что трактовать...
-
Ідеї смерті та безсмертя в контексті колекціонування М. Грушевського
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння мала своїм наслідком не тільки значні зміни у сферах, сполучених з життям...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Ву-вей обозначает воздержание от активных действий. Этот термин можно перевести, как невмешательство, хотя это понятие не подразумевает абсолютной...
-
Индивидуализм. - Философия даосизма
В представлениях даосов личность человека является прямым выражением его дэ. В качестве главной цели рассматривается достижение состояния единения с...
-
В то время как медитация добивается гармонии внутренних ресурсов человека, Фэн-шуй представляет собой искусство жить в гармонии с миром. Буквально...
-
Екоурбанізм: проблема визначення поняття - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Теоретичні дослідження екоурбанізму почалися у другій половині ХХ століття та пов'язані з іменами працівників Чикагського університет, - Роберта Парка,...
-
Рубіж 40-50-х років в світовій етнології позначився появою нових наукових шкіл в США та Європі, серед яких вагоме місце цайняв культурний релятивізм....
-
У розумінні Мелвілла Херсковіца культура є вираз "поведінки людей і законів, що лежать в основі цієї поведінки; тлумачиться як загальне коло варіацій в...
-
Идеальное государство в учении Конфуция Официальной государственной идеологией конфуцианство стало в эпоху династии Хань (206 - 220 гг. до н. э.) именно...
-
Біографія та філософське вчення Кирила Транквіліона-Ставровецького
Братський вчений (теолог, філософ), письменник, церковно-освітній діяч, видавець-друкар К. Транквіліон-Ставровецький став одним з перших представників...
-
Основные школы и направления древнекитайской философии - Восточная философия
Специфика китайской философии непосредственно связана с ее особой ролью в той острой социально-политической борьбе, которая имела место в многочисленных...
-
Субъект и объект познания - Познание, как философская проблема
Познание предполагает раздвоенность мира на объект и субъект. Какие бы вопросы ни решал человек в своей жизни, теоретические или практические,...
Особливості філософського і релігійного даосизму