Історико-філософська еволюція суспільства Відродження - Філософські системи середньовіччя та ренесансу
Період XV--XVI ст. прийнято називати епохою Відро-дження. Соціально-економічною суттю цієї епохи є заро-дження капіталізму. В містах Італії, які збереглися як торгово-ремісничі осколки Римської імперії, зароджуєть-ся мануфактура, формуються торгові центри загальноєв-ропейського значення. Історична особливість цієї епохи зумовлена зародженням капіталізму та розкріпаченням (частковим) особи.
Середньовіччя, як відомо, не знало соціальної особи. То був період станового суспільства, навіть ремесла і тор-гівля мали становий характер (цехи, гільдії). Однак хри-стиянство як релігія формувало особу, здатну до вибору між добром і злом, нести відповідальність за свій вибір. Але ця "внутрішня", духовна особа була скована феодаль-ними відносинами. Напруга між "внутрішньою особою" і зовнішніми феодальними порядками знайшла свою пер-шу розрядку в епоху Відродження, коли зовнішній пан-цир ослаб, і особа отримала змогу реалізуватися у сфері соціальної діяльності. Ця особа, тільки почавши звільня-тись від феодальних пут, ще не знала меж своєї свободи. Така безмірність, відсутність відчуття "цього я не можу" і вражає в особистостях епохи Відродження. До їх когор-ти належать творці, які реалізовувались в усіх видах твор-чої діяльності, -- художній, технічній, науковій, і мандрівники-авантюристи, які, долаючи мислимі та немислимі пе-репони, відкривали нові землі.
Якщо з економічної точки зору епоха Відродження бу-ла світанком капіталізму, то із соціологічної -- вона стала Епохою пробудження особи, Яка іще не усвідомила меж сво-їх можливостей. Йдеться не про формування особи, яке за відсутності християнства затяглось би на довгі століття, а саме про пробудження внутрішньо сформованої особи.
Назва епохи походить від переконання її творців у то-му, що вони відроджують культуру античності. Справді, "реабілітація тілесності" в живописі та скульптурі, поно-влення особи у сфері соціальної діяльності -- все це слід.
Відродження -- це епоха розквіту художньої культу-ри, зародження гуманізму як світської культури, епоха реформації та контрреформації, заміни геоцентричної си-стеми геліоцентричною, епоха великих географічних від-криттів. Усі ці фактори визначали духовний зміст її.
Розквіт художньої культури (Данте Аліг'єрі (1265-- 1321), Леонардо да Вінчі (1452--1519), Буонарроті Мікеланджело (1475--1564)) набув небувалого розмаху, перетво-ривши мистецтво на центр духовного життя. Якщо в се-редньовіччі стрижнем духовного життя була релігія, то в епоху Відродження релігія, церква перебували під відчут-ним впливом мистецтва, і навіть глави церкви захистилися перед художниками. Непросто знайти пояснення цьому феномену. Ймовірно, він зумовлений тим, що саме в ми-стецтві відкрились перші можливості для реалізації духов-ної енергії пробудженої особи. А можливо, й тим, що в мистецтві Відродження вперше гармонійно поєдналось ті-ло, з якого було знято печать гріховності, і душа, принцип духовності.
Іі епоху Відродження зароджується "світська" гуманітарні, тобто людська (про людей і для людей), наука на підміну під "божественного знання", яке панувало в офі-ційних університетах. Термін "гуманізм" спершу означав СВІТСЬКв знання, і воликі гуманісти епохи Відродження (Франческо Діетрпркі) (1304 --1374), Еразм Роттердамський (1466/69--1536)) були гуманістами саме в цьому значенні слова. При дворах феодалів і монархів активно працювали перекладачі; літераторам і філософам покровительствувала світська влада. Посилення світської влади, яка протя-гом всього середньовіччя вела боротьбу за верховенство з владою духовною (церквою), значною мірою зумовило за-родження світської науки. Суперечки світської та духовної влади сприяли звільненню філософів від абсолютного впливу релігії. В цей період набула поширення концепція двох істин -- релігійної та філософської. Релігійна, Вважалось, дана Богом через Біблію як одкровення, Філософська Є знан-ням, отриманим на основі вивчення природи -- божого тво-ріння. Ці відмінні за формою істини повинні збігатися за змістом. Завдяки концепції двох істин філософія набула відносної незалежності від релігії.
Новаторський дух цієї епохи виявився і в сфері релігії. Саме в цей час виникла і поширилася Реформація -- релі-гійне оновлення, спрямоване проти офіційної церкви. Воно вимагало спрощення релігійних обрядів, заперечувало роль церковних ієрархів як посередників між людиною і Богом, відкидало монашество як релігійний інститут. Суть рефор-мації, з одного боку, за словами К. Маркса, полягає у зде-шевленні церкви. Буржуазія, що народжувалася, рахувала гроші і не хотіла нести тягар витрат на розкішне життя вищих церковних ієрархів. З іншого боку, реформація -- це поглиблення духовного життя, перенесення ваги із зов-нішнього контролю офіційної церкви на контроль внутрі-шній. Протестантизм можна розглядати і як реакцію на "безмірність", "відв'язаність" (в тому числі й від мораль-них норм) особи епохи Відродження.
Очевидно, цим зумовлена така жорсткість моральних норм у протестантів. Німецький мислитель Макс Вебер вва-жав, що протестантизм відіграв вирішальну роль у станов-ленні капіталізму, оскільки творець німецької реформації Мартін Лютер (1483--1546) проголосив працю богоугодною справою та осудив неробство, наголошуючи, що в праці лю-дина подібна до творця всього сущого. Протестантизм засу-див пияцтво і розпусту, через які розтринькувались здобут-ки праці, добробут людини визнав свідченням її богоугодної поведінки. Бідність стала вадою (якщо ти бідний, то ведеш не богоугодне життя), багатство вважалося чеснотою. Цим, на думку Вебера, пояснюється те, що капіталізм зародився в країнах, де переміг протестантизм. Сучасні дослідники по-годжуються з тим, що протестантська етика найбільше від-повідає духу капіталізму. Натомість православна свідомість за духом ще далека від виправдання багатства, вважаючи бідність виявом вищої моральності.
Справді революційним щодо усвідомлення місця лю-дини в світі, в системі "людина -- природа -- Бог" було геліоцентричне вчення Миколи Коперника (1473--1543). До нього головним вважалося відношення людини і Бога. Земля -- центр Всесвіту, людина -- вінець творіння. От-же, весь світ Бог створив для людини. Геоцентрична сис-тема грунтується на Телеології.
Похожие статьи
-
Залежно від історіософської позиції, середньовіччя як історичну епоху можна вважати або закономірним продов-женням античності (і тоді важко зрозуміти...
-
Схоластика - Філософські системи середньовіччя та ренесансу
Наступний період (XIII--XV ст.) в розвитку середньовічної філософії називають Схоластикою. Схоластика (лат. -- Учений, шкільний) -- Філософське вчення, в...
-
Патристика - Філософські системи середньовіччя та ренесансу
Перший період (II--VII ст.) у розвитку середньовічної філософії названий Патристикою. Патристика (лат. -- батько) -- Сукупність філософських докт-рин...
-
Розвиток суспільства, як природно-історичний процес - Філософське поняття суспільства
Доведено, що соціальні спільності виникають природно-історичним шляхом, тобто під впливом об'єктивної необхідності, незалежно від волі та свідомості...
-
Серед причин підвищеної уваги до стандартизації вищої освіти основною є наявність суперечностей як в самій системі вищої освіти, так і між вищою освітою...
-
Духовні витоки та еволюція філософських поглядів російського філософа - Філософія М. Бердяєва
У філософії М. Бердяєва ми знаходимо гіркий досвід ХХ століття, пережитий і представлений ним дуже особистісно. Бердяєв як міф про філософію свободи і...
-
Висновки - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Суспільство - одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. На сьогодні поняття "суспільство" вживається у різних значеннях у...
-
Духовне життя суспільства Життя суспільства - складний, цілісний процес активно-творчої діяльності людей, яка спрямована на засвоєння та перетворення...
-
Динаміка росту та дозрівання особистості як складової частини космічної цілісності проходить, за думкою Павла Верісага, аналогічно еволюції Сущого в...
-
Філософські проблеми соціально-культурної і педагогічної антропології
Соціальна антропологія виникла в XIX сторіччі як наука про людину активного учасника природного і соціально-культурного процесів. Головною метою цього...
-
Філософські погляди Джона Локка
Філософські погляди Джона Локка Передовсім, зазначає Дж. Локк, прибічники теорії вроджених ідей посилаються на факт загальної згоди людей щодо окремих...
-
Філософські погляди мислителів епохи просвітництва - Погляди філософів
До найважливіших характеристик філософії Просвітництва належить раціоналізм. Уже в XVII ст. домінуючою була теза про "розумність" світу. У вченні Декарта...
-
Мета Статті полягає у тому, щоб, з одного боку, означити теоретичні і практичні моделі громадянського суспільства у процесі його еволюції, а з іншого -...
-
Середньовічна схоластика. Реалізм і номіналізм - Філософія Середньовіччя
Схоластика (від грецького слова "схола" - школа) - це специфічна система середньовікової філософсько - теологічної думки, яка зародилась в монастирських...
-
Християнсько-середньовічна патристика - Філософія Середньовіччя
Починається середньовічна філософія періодом так званої "апологетики" (від грец. "апологія" - захист), представники якої виступали з обгрунтуванням і...
-
Вступ - Філософські ідеї Мартіна Хайдеггера
У філософії є низка так знаних одвічних питань. Але, на мій погляд, важливим є не лише розв'язання філософських проблем, але й сама правильна постановка...
-
Логіка Середньовіччя - Логіка Середньовіччя та Нового Часу. Схоластичні диспути
Щодо логіки середньовіччя (як і всієї тогочасної культури) існують протилежні точки зору. Одні вчені розглядають цю епоху як час занепаду культури, інші,...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Г. В. Ф.&;nbsp;Гегель - Естетика середньовіччя та Нового часу
Принцип історизму, послідовно проводиться Г. В.Ф. Гегель (1770-1831), дозволив здійснити поворот від етики внутрішньої переконаності до соціально...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Суб'єкт-об'єктна природа цінностей - Цінності в житті людини та суспільства
Існування культурних цінностей характеризує саме людський спосіб буття, рівень виділення людини з природи. Ціннісний тип світорозуміння зумовлений...
-
Термін "культура" вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона (45 р. до н. е.). Первісно він означав обробку грунту,...
-
Проблема взаємовідносин особи та суспільства в філософіі софістів і Сократа - Антична філософія
Софiстична фiлософiя В античнiй софiстицi дуже важко знайти цiлiсну концепцiю чи течiю, вона має розмаїття вчень, поглядiв рiзних її представникiв. Однак...
-
Політична думка середньовіччя, часів Відродження та нового часу
Епоха середньовіччя припадає на V - XVII століття. На протязі значного періоду політичні погляди активно розвивалися та зміцнювалися. Три великі етапи...
-
Філософія як певна система знань з'явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. -...
-
Структура культури - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Загальноприйнятим є розмежування культури На Матеріальну Та Духовну. Кожна з них, взята окремо, виражає поняття культури у більш вузькому значенні слова...
-
Ідеї смерті та безсмертя в контексті колекціонування М. Грушевського
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння мала своїм наслідком не тільки значні зміни у сферах, сполучених з життям...
-
Ідеологія як квазірелігійна ознака визначення культурно-цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну Абсолютна більшість людей завжди відчуває...
-
Есхатологічний вектор у філософії Г. С. Сковороди
Есхатологічний вектор у філософії Г. С. Сковороди Ставлення до вітчизняних культурних і, зокрема, наукових надбань сьогодні нарешті зазнає грунтовних...
-
Поняття політичного: соціально-філософський вимір
Поняття політичного: соціально-філософський вимір Феномен політичного в останні роки став об'єктом прискіпливої уваги філософії політики. Тут мабуть...
-
Піднесене в суспільному житті і характер конфлікту в героїчній історії України
Піднесене в суспільному житті і характер конфлікту в героїчній історії України Піднесене, як стан естетичного відношення позитивного ідеалу до подій...
-
Міфоепічні засади та релігійні основи філософії
Вступ Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії. Парадигмальність філософського знання: давньокитайська і...
-
Особливості феномену спільної справи в добу Cередньовіччя
Анотація Здійснено спробу дослідити особливості феномену спільної справи за доби Середньовіччя. Виявлено, що зі зміною суспільних відносин в період...
-
Фрідріх Енгельс (1820-1895) -- товариш і соратник Маркса, популяризатор його ідей. Не здобувши завершеної освіти, посилено займався самоосвітою. Упродовж...
-
Культурні теорії середньовіччя та просвітництва. - Генезис теорії культури
Культура середньовіччя (особливо візантійська) мала значний вплив на формування культури доби Відроджен-ня (Ренесансу). Відомо, що ця епоха пов'язана з...
-
Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях -- чуттєвому (етреігіа -- досвід) й...
-
Щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння...
-
Висновок - Філософські ідеї Мартіна Хайдеггера
"Хайдеггер нікого не залишає байдужим. Знайомство з його текстами породжує дуже строкату картину реакцій - від захопленого шанування і бажання...
-
Основні філософські школи - Західноєвропейські ідеї Просвітництва
У цей період надзвичайно зміцнів соціальний статус філософії, набули великого поширення філософські знання. Філософія Просвітництва стала новим типом...
-
Наступник кроком у розвитку поняття "кінець ідеології" стало вчення Карла Поппера про відкриті і закриті суспільства. "Відкрите суспільство" Карла...
Історико-філософська еволюція суспільства Відродження - Філософські системи середньовіччя та ренесансу