Основні філософські школи - Західноєвропейські ідеї Просвітництва
У цей період надзвичайно зміцнів соціальний статус філософії, набули великого поширення філософські знання. Філософія Просвітництва стала новим типом філософії передусім тому, що почала слугувати для виразу нагальних суспільно-історичних та політичних потреб, передових ідей та нести величезний перетворювальний потенціал. У добу Просвітни-цтва значно зріс обсяг філософської літератури, збільшилася кількість людей, які займалися філософією, кількість публікованих філософських праць. Філософія стала настільки популярною, що навіть твори художньої літератури і мистецтва були здебільшого насичені глибоким філософським змістом і містили суспільно значущу ідею.
Звісно ж, панівною філософською ідеєю культури ще з кінця XVII ст. став розум. Філософи-раціоналісти були переконані, що природа упорядкована "розумно", тому може бути пізнана раціоналістичними засобами. Водночас заперечувалися інші "знаряддя" пізнання світу, зокрема, релігійний досвід, традиційна мудрість. На думку просвітників, необхідно допомогти людям зрозуміти істину і перебудувати суспільство відповідно до людської природи. З погляду просвітників, розумною проголошується відповідність між індивідуальною й суспільною природою, між власними та суспільними потребами.
Як було зазначено вище просвітницькі ідеї у філософії вперше з'явилися в Англії. Англійських філософів і діячів Просвітництва передусім цікавили питання про співвідношення знання та релігійної віри, ставлення наукового світогляду до надприродних подій та явищ, описаних у Священному Писанні. Не відкидаючи остаточно ідею Бога, значна частина англійських просвітників переосмислювала її в контексті деїзму з його провідною тезою "Закон природи є закон Божий", їх цікавили також проблеми моралі, виховання, політичного устрою суспільства тощо.
На розвиток англійського Просвітництва великий вплив мала філософія Дж. Локка (1632 - 1704 pp.). У філософській праці "Дослід про людський розум" він доводив, що весь духовний світ людини, почуття, по-няття, наукові та морально-етичні ідеї є продуктом її досвіду, основу якого становить чуттєве споглядання об'єктивної дійсності. До досвіду ("від народження") людська душа, на думку Дж. Локка, схожа на "чисту дошку", і лише у процесі чуттєвого споглядання та роботи мислення людина набуває певних знань про зовнішній світ. Дж. Локк в політичній діяльності брав активну участь як прихильник буржуазної конституційної монархії. До невід'ємних прав людини філософ відносив право на життя, свободу і власність.
З-поміж англійських просвітників були достатньо популярними погляди А. Е.К. Шефтсбері (1671 - 1713 pp.). Виступаючи як філософ-мораліст, вчений обгрунтував ідеал гармонійно розвиненої особи - калакагатоса XVIII ст. Це - людина, наділена різноманітними чеснотами і здібностями, котра стверджує у житті єдність істини, добра і краси. Шефтсбері вважав, що моральність - вроджена якість людини, яка не залежить від віри в Бога і зовнішніх впливів, а критерій доброчесності - співдія загальному благу ("Дослідження про доброчесність, або Заслугу", "Моралісти"). Шефстбері дотримувався позицій деїзму, різко виступав проти релігійного фанатизму.
Представником англійської філософії доби Просвітництва був Д. Юм (1711 - 1776 pp.) - філософ, економіст, історик, засновник новоєвропейського агностицизму. У філософських поглядах Юм виступав з позиції скептицизму. Сумніваючись у достовірності людських знань про світ, Юм визнавав бездоказовим існування Бога і душі як духовної субстанції. Заперечуючи церковні догми, критикуючи релігійну мораль і нетерпимість, Юм виступав за створення природної релігії ("Трактат про людську природу", "Досліди моральні й політичні").
Англійська філософія відкрила шлях до розвитку філософської та суспільно-політичної думки французьких просвітників. Найяскравішими мислителями і діячами Просвітництва були Ж. Мельє (1664-1729 pp.), М. Ф. Вольтер (1694-1778 pp.), Ж.-Ж. Руссо (1712-1778 pp.), А. Дулгю (1713-1784 pp.), Ш.-Л. Монтеск'є (1689- 1755 pp.), К.-А. Гельвецій (1715-1771 pp.), Ж.-О. Ламетрі (1709-1751 pp.), П.-А. Гольбах (1723-1789 pp.), Е.-Б. Кондільяк (1715-1780 pp.), Ж.-Л. Д'Аламбер (1717-1783 pp.).
Своєрідним символом французького Просвітництва стали творча діяльність, активна суспільно-політична позиція М. Ф. Вольтера, Ж.-Ж. Руссо й Д. Дідро.
Ф. М. Аруе, відомий під псевдонімом Вольтер, увійшов у історію культури як один з найвидатніших мислителів і письменників Франції, фізик і психолог, полеміст і сатирик. Він одним з перших спрямував вістря свого таланту проти засилля церкви, невігластва й свавілля правителів, кріпацтва і феодальних порядків, виступав за просвічену монархію та вільний розвиток кожного.
У філософії Вольтер виступав з позиції деїзму і матеріалізму. Він досліджував природу релігійної віри і знання, цікавився питаннями психології й етики, прагнув пізнати закономірності розвитку історії людства, пропагував натурфілософію Ньютона й емпіричні погляди Локка в психології ("Філософські листи", "Основи філософії Ньютона"). Чимало передових думок Вольтера відбились в ідеології Великої французької революції.
Що цікаво, Вольтер як найнебезпечніший супротивник католицької церкви й клерикалізму відкидав атеїзм, що загрожував суспільному порядку, грунтованому на приватній власності. Релігію ж він вважав корисною для морального виховання молоді.
Значення Ж.-Ж. Руссо в історії Просвітництва полягає в тих ідеях, які він висунув як філософ, політик, психолог і педагог. Політичним радикалізмом Руссо сприяв перемозі буржуазії у революції. В працях "Міркування про походження й причини нерівності між людьми", "Про суспільний договір, або Принципи політичного права" Руссо виступає проти соціальної нерівності та деспотизму, заперечує будь-яке насильство над природою й особистістю, обгрунтовує право народу на боротьбу проти монархії.
Ж.-Ж. Руссо відомий як багатоплановий філософ вважав, що естетичне підпорядковується етичному, що "прекрасне" і "доброчесне" завжди зв'язані між собою, але найвищим критерієм у питаннях мистецтва є доброчесність. Руссо суворо критикував сучасне йому мистецтво як частину порочної, розбещеної цивілізації, він ставив природу вище мистецтва.
Чимало важливих, цікавих думок і положень, висловлених Руссо, стосуються суті та змісту не лише природних і суспільних процесів, їх впливу на людину, а також проблем моралі, виховання й освіти. Так, в своєму педагогічному романі "Еміль, або Про виховання" він заперечував уявлення про хороший смак як про думку освіченої меншості. Руссо рекомендував Емілю вивчати поезію, читати книги. Але істинні взірці доброго смаку існують не в мистецтві, а в природі: чим далі ми йдемо від природи, тим більше спотворюються наші смаки. Надзвичайно важливою для ідейного життя епохи була "Сповідь" Руссо, в якій показана висока цінність не великої людини, не генія, а неповторної, унікальної особис-тості.
Філософськими та соціальними поглядами прославився Д. Дідро. У своїх знаменитих працях "Лист про сліпих на науку зрячим", "Розмова Д'Аламбера і Дідро", "Думки про пояснення природи" Дідро висловив ідеї про єдність органічної й неорганічної природи, еволюцію природних форм тощо. Дідро вірив у можливість побудови суспільства, життєвим принципом якого повинні стати природна доброта, самопожертва і безкористя.
Чимало зробив Дідро і стосовно розвитку естетичної концепції. Він вважав, що мистецтво повинно відігравати вирішальну роль у вихованні народу; художня творчість повинно правдиво відображати життя. На думку Дідро, мистецтво повинно виховувати, бути дидактичним, отримувати глядача, "виражати велике правило життя. Ідеї виховного значення мистецтва проймає визначний твір Дені Дідро "Салони". Цей твір був першою формою критичної літератури з питань мистецтва, яка проголосила підпорядкованість мистецтва моралі.
Важлива роль у формуванні нових уявлень і поширенні ідей французького Просвітництва належала виданню багатотомної "Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел", що вийшла у 1751 - 1783 pp. Засновниками цього видання були Д. Дідро і Ж.-Л. Д'Аламбер. Мета авторів "Енциклопедії" - науковців, митців, військовиків, церковних служителів полягала в тому, щоб не просто зв'язати воєдино існуючі знання, але й спрямувати читачів до розуміння того, якими повинні бути нові суспільні відносини. Праця, що охопила у 35 томах увесь фонд знань у галузі природничих, соціальних і технічних дисциплін, стала справжньою академією науки. Видання цього твору сприяло тому, що всі європейці стали енциклопедистами.
Також не треба забувати, що особливого значення просвітителі надавали фігурі монарха. Один з відомих французьких просвітителів писав П.-А. Гольбах: "Велінням долі на троні можуть опинитися просвічені, справедливі, мужні, доброчесні монархи, які, пізнавши справжню причину людських бід, намагатимуться вилікувати їх за вказівками мудрості". Так було створено теорію "просвіченої монархії". Просвітителі підтримували зв'язки з європейськими государями, намагаючись схилити їх до прийняття ідей прогресивного розвитку, досягнення загального добробуту, рівності всього населення перед законом.
Рух Просвітництва був поширений і в Німеччині. В економічно роз'єднаній і політично роздрібненій країні об'єктивні умови для широкомасштабних соціальних перетворень були відсутні. Однак передові діячі німецької культури, що були переважно вихідцями з бюргерського середовища, змогли з великою силою виразити характерний для Просвітництва протест проти феодального гніту, деспотизму, клерикального засилля.
Німецьке Просвітництво вело боротьбу за права людини, філософію, що спирається на розум, прагнуло розв'язати конфлікт між вірою і розумом. Характерна риса німецького Просвітництва - компроміс між знанням і вірою, наукою і релігією. І. Кант (1724-1804 pp.) - основоположник німецької класичної філософії вважав першочерговими завданнями Просвітництва звільнення людей від "опікунства" духовен-ства, забезпечення вільного користування своїм розумом, без будь-яких перешкод висловлювати погляди в усній або друкованій формі перед найширшою громадською аудиторією. Лише так, на його думку, можна дати дійсне просвітництво людям. Єдиними носіями просвітницького вільнодумства Кант вважав філософів. Кантівська концепція Просвітництва вперше у німецькій філософії чітко виразила і глибоко обгрунтувала антифеодальну й антиабсолютистську суть цього руху.
Важлива роль у розвитку німецького Просвітництва належить видат-ному поету і мислителю Й.-В. Гете (1749-1832 pp.), великому поету Й.-Ф. Шіллеру (1759-1805 pp.), філософу і письменнику Й.-Г. Гердеру (1744-1803 pp.), революційним демократам Г. Форстеру (1754-1794 pp.) і К. Шубарту (1739-1791 pp.) та ін. Усі вони утверджували тенденцію до реабілітації людської чуттєвості, поєднуючи з цим поняттям ідеал громадянської пристрасті. Німецькі просвітителі вперше протиставили літературу, театр, музику традиційно панівному образотворчому мистецтву, розглядаючи їх як жанри динамічного мистецтва.
Похожие статьи
-
Вступ - Західноєвропейські ідеї Просвітництва
Відповідно до становлення у Західній Європі промислової цивілізації, ідеї Просвітництва отримали розвиток спочатку в Англії, з другої половини XVII ст. у...
-
Філософські погляди мислителів епохи просвітництва - Погляди філософів
До найважливіших характеристик філософії Просвітництва належить раціоналізм. Уже в XVII ст. домінуючою була теза про "розумність" світу. У вченні Декарта...
-
Філософські ідеї Володимира Ілліча Леніна. - Філософія марксизму та ленінізму
З розвитком економічної теорії марксизму формувалась і політична теорія з акцентом уваги на питання влади, стратегії і тактики пролетарського руху....
-
Сформувалося десять основних напрямів філософської думки Китаю, з яких головні шість поклали початок історії китайської філософії: - школа служилих...
-
Філософські джерела формування російської національної ідеї: Ф. Шелінг
Філософські джерела формування російської національної ідеї: Ф. Шелінг Загальновідомо, що філософія є тою цариною людського існування, що уособлює...
-
Вступ - Філософські ідеї Мартіна Хайдеггера
У філософії є низка так знаних одвічних питань. Але, на мій погляд, важливим є не лише розв'язання філософських проблем, але й сама правильна постановка...
-
Теорія "суспільної угоди" Ж.-Ж. Руссо - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Природним станом людини є об'єднання людей у рівноправні спільноти Рівноправ'я порушила приватна власність, яка розшарувала суспільство на багатих і...
-
Фрідріх Енгельс (1820-1895) -- товариш і соратник Маркса, популяризатор його ідей. Не здобувши завершеної освіти, посилено займався самоосвітою. Упродовж...
-
Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях -- чуттєвому (етреігіа -- досвід) й...
-
Напрям у сучасній філософії (соціології, психології, психоаналізі), що розвинувся в 20-30х роках ХХ століття з фрейдизму. Заснований послідовниками...
-
Представники: 1. Філософи епохи петровських реформ - Феофан Прокопович, В. Н. Татищев, А. Д. Кантемир; 2. Матеріалістична філософія середини і другої...
-
Неофрейдизм аквінський філософія пізнання Період зародження давньоруської філософії і ранньохристиянської філософії Русі Даний етап руської філософії...
-
Явище природи, стверджував мислитель, грунтуються на об'єктивних законах природи. "Необхідність - наставниця і пестунка природи. Необхідність - тема і...
-
Висновок - Філософські ідеї Мартіна Хайдеггера
"Хайдеггер нікого не залишає байдужим. Знайомство з його текстами породжує дуже строкату картину реакцій - від захопленого шанування і бажання...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Вольтер - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Франсуа Марі Аруе (псевдонім - Вольтер) (1694-1778) багато сил доклав до розв'язання проблеми активності суб'єкта пізнання, діяльності. Маючи помітні...
-
Конфуціанство Вчитель Кун (Кун Фу-Цзи) народився у місті Цзоун царства Лу. 26-тилітнім посів посаду дрібного чиновника, у 30-ть -- відкрив приватну...
-
Більшовизм Пізньо-радянська філософія Сучасна російська філософія Пізньо-радянська філософія дискредитувала себе у зв'язку з провалом Перебудови, яку...
-
Щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння...
-
Формування філософії Нового часу, Френсіс Бекон - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Френсіс Бекон Філософія Френсіса Бекона (1561-1626) підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Трактат у вигляді проекту (який не...
-
Через всю філософію XVIIст. однією з центральних тез проходить думка про "розумність" світу. Думка ця трансформується в XVIII ст. в ідею Просвітництва як...
-
Філософія Просвітництва, Дені Дідро - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Дені Дідро Дені Дідро (1713-1784) - автор відомих праць "Думки про пояснення природи", "Розмова Д'Аламбера з Дідро", "Філософські принципи матерії та...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Вступ - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Духовна криза сучасного розвиненого світу все більш посилюється. Це відбувається скрізь і не залежить від культурних традицій тієї чи іншої країни, хоча...
-
Представники: 1. Соціально-політична філософія декабристів - П. Пестеля, М. Муравйова, І. Якушкіна, М. Луніна, І. Киреєвського, В. Кюхельбеккер; 2....
-
Перелік використаної літератури - Філософські ідеї Мартіна Хайдеггера
1. Хайдеггер М. " Разгавор на проселочной дороге", - М., 1991. 2. Гайденко П. П. Хайдеггер // Философский энциклопедический словарь. М., 1983. 3....
-
Питання про те, як співвідносяться між собою тимчасова організація мікрокосму, під яким мається на увазі внутрішній світ особи, і тимчасова організація...
-
Філософські проблеми соціально-культурної і педагогічної антропології
Соціальна антропологія виникла в XIX сторіччі як наука про людину активного учасника природного і соціально-культурного процесів. Головною метою цього...
-
Філософські погляди Сократа на проблему людини - Проблема людини у філософії античності
Душа для Сократа - щось демонічне, сам Ерос, невгасиме завзяття, спрямованість йти вгору. Сократ закликає пізнати самого себе. Але пізнати не означає...
-
Державний устрій у розумінні Платона - Філософські вчення Платона
Найбільш значним для нас стала праця Платона присвячена державному ладові. По його теорії держава виникає тому, що людина як індивід не може забезпечити...
-
Форми суспільної свідомості - Основні концепції походження свідомості та її вихідні ознаки
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це -- політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
Основні питання філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Як уже зазначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розв'язання...
-
Характеристика загальної категорії буття дає можливість виділити основні форми буття людини та його специфіку. Буття людини характеризується рядом...
-
Філософські погляди Джона Локка
Філософські погляди Джона Локка Передовсім, зазначає Дж. Локк, прибічники теорії вроджених ідей посилаються на факт загальної згоди людей щодо окремих...
-
Розвиток сенсуалістичної філософії, Джон Локк - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Джон Локк Джон Локк (1632-1704) відомий як творець класичного сенсуалізму, творець трактату "Досвід про людський розум" (1690). За своєю сутністю...
-
Заявляючи, що "усе наше пізнання починається з відчуттів", Леонардо рішуче відкинув інше, що не спирається на безпосереднє вивчення природи, знання -...
-
Вчення про ноосферу, розробленої Вернадським, являє собою видатне досягнення наукової думки. "Вернадський усвідомив необхідність нового мислення, в...
-
Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення
СТАТТЯ З теми: "Динаміка раціональності на сучасному світі: ідеї В. Х. Лобаса в контексті їх теоретичного осмислення" "Для того, щоб раціонально приймати...
-
Серед причин підвищеної уваги до стандартизації вищої освіти основною є наявність суперечностей як в самій системі вищої освіти, так і між вищою освітою...
-
Визначення Ф. Ніцше людської природи як шкідливої стало основою для всієї філософсько-антропологічної традиції XX ст. Ф. Ніцше поставив важливі...
Основні філософські школи - Західноєвропейські ідеї Просвітництва