Дискурсивна соціальність "посттрадиційного" громадянського суспільства у концепції Ю. Габермаса - Дискурсивна соціальність
Мета Статті полягає у тому, щоб, з одного боку, означити теоретичні і практичні моделі громадянського суспільства у процесі його еволюції, а з іншого - визначити роль дискурсивної активності та її теоретичної рефлексії в аспекті аналізу "посттрадиційного" громадянського суспільства. З цією метою предметом розгляду обрано концепцію Ю. Габермаса, як складову частину сучасної комунікативної філософії.
З другої половини ХІХ ст. у західній цивілізації відбувався паралельний розвиток кількох супідрядних процесів, що прямо й опосередковано пов'язані з розширенням сфери індивідуальної свободи людини передусім у царині здобуття соціальних прав. Економічне зростання країн зумовлювалося поширенням вільного ринку, промисловою й науковою революціями, інтенсифікацією освіти, радикальними змінами в культурній естетиці, створенням програмних політичних партій, тиском етнічних та національно-визвольних рухів на деспотичні, авторитарні режими та імперські структури влади. Все це відбувалося на тлі боротьби за повноту громадянських прав, що проходила в різних державах нерівномірно, конфліктно, часом революційними засобами. Європейські народи прагнули здобути рівні соціальні й національні можливості задля здійснення індивідуальної свободи людини й усунення феодальних, станових та корпоративних перепон для особистого життя. Європа усвідомлювала себе на шляху до закріплення рівних прав для всього населення, пов'язуючи успіх з принципом національного суверенітету й вимогами конституційної, збалансованої і представницької влади. Інакше кажучи, міра індивідуальної свободи практично й теоретично пов'язувалася з таким соціально-культурним контекстом, у якому корелювалися принаймні три вимоги: рівність, братерство й справедливість. Відповідно, актуальними ставали політичні інтереси демократії, солідарної спільноти, державного добробуту. Коли взяти до уваги, що боротьба за громадянські права є по суті домаганням громадянського соціального стану, то в цьому сенсі народи Європи, кожен по-своєму, рухалися до утвердження громадянського суспільства. Однак, оскільки соціальні вимоги в країнах з надмірним феодальним багажем набували відкритого політичного характеру, на передній план соціальної динаміки висувалися проблеми держави і влади. Їх історичним репрезентантом стали соціалістичні, соціал-демократичні й комуністичні теорії та соціально-політичні рухи й партії. Під їхнім гучним з'явленням попередні теоретичні проблеми громадянського суспільства відсувалися на другий план, якщо не усувалися взагалі, як то трапилося в теорії марксизму. Очевидно, сукупністю окреслених моментів можна пояснити різкий спад зацікавлення перспективами громадянського суспільства, про які йшлося досі упродовж добрих двохсот років. Розгортання національних і класових суперечностей, а також встановлення конституційних і демократичних режимів на тривалий час відсунуло в тінь проблеми взаємовідносин між громадянським суспільством і державою. Окрім того, на другу половину ХІХ ст. у Європі в основному вже склалися уявлення про головні цінності життя людини, що практично окреслювали соціальну інтенцію розгортання громадянського суспільства. До них належали стійкі переконання в першочерговій вартості свободи людини та пов'язані з нею вимоги рівності всіх перед законом, права на приватну власність і невтручання в особисте життя, незалежності від примусу влади чи авторитету, визнання неповторності індивіда й потреби самоздійснення, гарантії громадянських прав як природної передумови для індивідуальної свободи. У такому сенсі європейська цивілізація тісно взаємопов'язувалася з перспективами громадянського суспільства.
Загалом на початку ХХ ст. проблематика громадянського суспільства перестала турбувати дослідників і виникала в роботах окремих авторів не як самостійний об'єкт дослідження, а в контексті інших проблем. Серед них на передній план виступили питання про демократичні рухи, правову державу, державу добробуту, національне облаштування світу, справедливе суспільство, класову боротьбу, солідарну спільноту тощо. Проте загальний контекст досліджень у соціальній філософії так чи інакше ангажувався полемікою з марксизмом, яка особливо стала нав'язливою після встановлення комуністичної влади в Росії.
Детальніше доля дискусій про громадянське суспільство висвітлена у праці М. Патей-Братасюк і Т. Довгунь [1]. Грунтовний аналіз подано у книгах Джин Коген та А. Арато [2], Джона Кіна [3], Дж. Макліна [5], В. Кімліки, Чемберса, А. Колодій [6] та ін.
Похожие статьи
-
На відміну від своїх попередників, котрі не розмежовували суспільство й державу, він розглядав їх як окремі утворення. Філософ узагальнивши і...
-
Висновок - Концепція громадянського суспільства Гегеля
Виходячи з усього вищесказаного, ми можемо сміливо зауважити, що Георг Вільгельм Фрідріх Гегель був першим з філософів, котрі розмежовували державу та...
-
Вступ - Концепція громадянського суспільства Гегеля
Громадянське суспільство -- суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних рис, яке спільно з...
-
Наступник кроком у розвитку поняття "кінець ідеології" стало вчення Карла Поппера про відкриті і закриті суспільства. "Відкрите суспільство" Карла...
-
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні
Громадянське суспільство і детермінанти оптимізації його розвитку в Україні Загально відомою є теза про те, що Україна належить до суспільств перехідного...
-
Зв'язок права з державою та громадянським суспільством - Філософія права, її предмет і завдання
Суспільство формує державу. Його саморегуляція здійснюється через діяльність держави, її органів. Роль найефективнішого засобу регламентації процесу...
-
Висновки - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Суспільство - одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. На сьогодні поняття "суспільство" вживається у різних значеннях у...
-
Поняття суспільства Суспільство - одна з основних категорій соціальної філософії, історії та соціології. Тому поняття "суспільство", "суспільне",...
-
Поняття свободи і відповідальності Свідомість завжди перебуває у стані смислової активності й вибірковості. До того ж їй притаманна ще одна суттєва...
-
Філософія права Г. В. Ф. Гегеля
Філософія права Г. В.Ф. Гегеля Німецький філософ Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831р.) у своїх державно-правових поглядах виділяє громадянське...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Коеволюція природи і суспільства. Екологічна філософія - Проблеми буття природи у філософії ХХ ст
У сучасній філософії і науці все більше зміцнюється ідея взаємозв'язку і гармонійного відношення між людиною і природою, що складають єдине ціле. У...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Суспільна та індивідуальна свідомість - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Суспільна Свідомість є сукупністю почуттів, настроїв, різноманітних поглядів, ідей та теорій, які відображають ті чи інші сторони суспільного життя. Вона...
-
Сучасний стан соціально-економічного розвитку людської цивілізації окреслює наступне коло наукових проблем: необхідність наукової детермінації поняття...
-
Ніколло Мак'явеллі. - Політичні та правові вчення епохи Реформації
Ніколло Мак'явеллі (Machiavelli), 1469-1527, -- видатний політичний мислитель Відродження, основоположник нової світської політичної науки. Політичні...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Соціальні фактори формування свідомості людини
Соціальні фактори формування свідомості людини Коли людина виділяє себе з природи, тоді вона протиставляє себе їй і починає усвідомлювати своє "Я" і свою...
-
Особливості феномену спільної справи в добу Cередньовіччя
Анотація Здійснено спробу дослідити особливості феномену спільної справи за доби Середньовіччя. Виявлено, що зі зміною суспільних відносин в період...
-
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта Подковенко Т. О. Стаття присвячена дослідженню філософсько-правових поглядів І. Канта щодо...
-
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення
Свобода совісті: історично-релігієзнавче осмислення Політичні й соціально-економічні зміни останніх півтора десятиліття в нашій країні внесли корінні...
-
Поняття цінностей та їх структура - Цінності в сучасному світі
В структуру оцінки входять суб'єкт, предмет і основа оцінювання. Об'єктивний зміст оцінки визначається предметом, тобто тим, що ми оцінюємо. Тому оцінка...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Структура культури - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Загальноприйнятим є розмежування культури На Матеріальну Та Духовну. Кожна з них, взята окремо, виражає поняття культури у більш вузькому значенні слова...
-
ВСТУП - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Метою цього дослідження є детальний розгляд концепцій, складових концепту "кінця історії", розгляд його еволюції. У курсовій роботі аналізуються...
-
Суб'єкт-об'єктна природа цінностей - Цінності в житті людини та суспільства
Існування культурних цінностей характеризує саме людський спосіб буття, рівень виділення людини з природи. Ціннісний тип світорозуміння зумовлений...
-
Філософія марксизм відчуження тоталітарний Головна, фундаментальна філософська ідея Маркса складається в тому, що практика вихідна і первинна по...
-
Критика ідей Ф. Фукуями - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Критика на "Кінець історії та останню людину" була ще більшою ніж на однойменну статтю. Деяких критики висловлювали свою незгоду із самою концепцією...
-
"Кінець історії" Ф. Фукуями "Кінець історії?" американського філософа японського походження Френсіса Фукуями, безсумнівно, одна із найбільш цитованих та...
-
Форми суспільної свідомості - Основні концепції походження свідомості та її вихідні ознаки
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це -- політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
У процесі життєдіяльності в людей формуються погляди, почуття, які відображають їх становище в суспільстві. Вони відображають не природу та її...
-
Етико-естетичні концепції християнства - Світові релігії
Християнство виникло в І столітті нової ери на території Східної частини Римської імперії, в Палестині. Нова ера і починає свій відлік з часу народження...
-
Походження моралі, Гармонія добра і зла - Проблеми сенсу життя людини
У своїх роботах Ніцше указує приблизно на період в 10000 років, коли стався перелом. Люди крок за кроком дійшли до того, що уявили вирішальний голос про...
-
Держава -- суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що...
-
Моральне виховання і самовдосконалення особистості
У словнику з етики моральне виховання розглядається як "одна з важливих сторін багатогранного процесу становлення особистості, засвоєння індивідом...
-
Поняття політичного: соціально-філософський вимір
Поняття політичного: соціально-філософський вимір Феномен політичного в останні роки став об'єктом прискіпливої уваги філософії політики. Тут мабуть...
-
СЕНС ЖИТТЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Людина філософський аналіз Що таке "сенс"? Який смисл вкладається в "сенс"? Сенс - це: 1) сила, значення, толк, розум, суть; 2) внутрішній зміст,...
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
Важливість та актуальність висунутої теорії можна побачити в проблемі опозиції ідеї універсальності прав людини та основних постулатів теорії культурного...
-
Феномен моралі: витоки та історична генеза
Феномен моралі: витоки та історична генеза Як зазначають дослідники, щодо джерел розвитку моралі є сенс виділяти як відносно самостійні такі основні...
Дискурсивна соціальність "посттрадиційного" громадянського суспільства у концепції Ю. Габермаса - Дискурсивна соціальність