Контроль за виконанням умов угоди погашення кредиту. - Аналіз кредитних оперцій банку

Для ефективного контролю за виконанням кредитної угоди кредитний працівник повинен оформити кредитну справу позичальника в розрізі конкретної позички. Документи в кредитній справі повинні бути згруповані за такими розділами:

    - документи з позички; - фінансова і економічна інформація про позичальника; - запити і звіти про кредитоспроможність; - матеріали щодо забезпечення позички; - листування і пам'ятні записки.

Кредитна справа після закінчення роботи з позичкою здається у кредитний архів банку.

Працівник кредитного відділу банку на основі записів проводить контроль за своєчасністю та повнотою надходження коштів в рахунок погашення боргу за кредитом та процентами за користування кредитом.

У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень сторони можуть подовжувати строк кредитного договору. При прийнятті рішення щодо пролонгації кредиту складається додаткова угода між банком та позичальником, яка є невід'ємною частиною кредитної угоди.

При настанні строку погашення кредиту й відсутності у клієнта достатньої суми коштів для його погашення банк починає проводити роботу з проблемними кредитами. У день визначеного строку погашення частина непогашеної або непогашена заборгованість за позичкою переноситься на рахунок прострочених заборгованостей.

Якщо банк виявляє проблемну позичку, він негайно повинен вжити заходів для забезпечення повного та своєчасного її повернення. Найдоцільнішим кроком буде розробка разом з позичальником заходів щодо покращення фінансового стану підприємства. Якщо цей спосіб не дасть результатів, банк повинен забезпечити свої інтереси шляхом реалізації забезпечення, висунути претензії до гаранта і таке інше. Крайній захід - порушення питання про оголошення позичальника банкрутом.

2. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, - сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Банк може надавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, через укладення договору з позичальником.

Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять:

Відсотки нараховані, але не сплачені;

Зобов'язання видати кредит;

Кредитні лінії, які ще не використані;

Гарантії та акредитиви;

Оперативний лізинг.

Аналіз кредитної діяльності банку передбачає вирішення таких завдань:

Визначення ступеня та типу концентрації ризику кредитного портфеля, його відповідності зовнішньому покриттю і достатності створених резервів покриття фактичних і потенційних збитків;

Оцінювання адекватності кредитного ризик сумі передбачуваного прибутку;

Визначення кредитоспроможності позичальників з метою зниження кредитного ризику;

Визначення ефективності кредитних операцій, що дає змогу вибрати доцільний варіант розміщення ресурсів;

Зниження ризику неповернення позики.

Аналіз кредитних операцій доцільно проводити в такій послідовності:

    1) аналіз масштабів кредитної діяльності банку порівняно з попередніми періодами та іншими банками; 2) аналіз руху кредитів; 3) розрахунок оборотності кредитів; 4) визначення рівня диверсифікації кредитних вкладень, який дає змогу максимально знизити ризик неповернення позики; 5) оцінка повернення позик; 6) кількісне оцінювання структури кредитного портфеля залежно від різноманітних класифікаційних ознак; 7) виявлення якості кредитного портфеля з погляду ризику і ступеня забезпеченості кредитів; 8) аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій.

Інформаційними джерелами аналізу кредитних операцій є такі форми бухгалтерської звітності:

    - Файл 02 - Дані про обороти та залишки на фінансових рахунках у розрізі кодів валют та груп країн; - Файл 03 - Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами та депозитами в розрізі кодів термінів, кодів валют та резидентності; - Файл 04 - Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами в розрізі галузей економіки; - Файл 11 - Дані про класифіковані активи в розрізі категорій ризику, форм власності, груп країн; - Файл 16 - Дані про заборгованість за пролонгованими, простроченими та сумнівними кредитами; - Файл 17 - Дані про кредитний портфель та залишки за депозитами; - Файл 22 - Дані про структуру активів та пасивів за строками до погашення в розрізі груп валют; - Файл 30 - Дані про розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків; - ф. № 1Д-КБ "Баланс комерційного банку"(щоденна); - ф. № 1-КБ "Баланс комерційного банку"(щомісячна); - ф. № 10-КБ "Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку"; - ф. № 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів"; - ф. № 301 "Звіт про кредитний портфель" (місячна); - ф. № 310 "Звіт про суми і процентні ставки за кредитами"4 - ф. № 311 "Звіт про прострочені активи, за якими не нараховуються проценти"; - ф. № 312 "Звіт про заборгованість за простроченими кредитами, за якими ще нараховуються проценти"; - ф. № 314-Г "Звіт про залишки заборгованості за кредитами клієнтів-резидентів України, у тому числі нараховані і прострочені проценти" (в розрізі галузей економіки та форм власності); - ф. № 314 "Звіт про залишки заборгованості за кредитами клієнтів-резидентів України, у тому числі нараховані та прострочені проценти" (за видами економічної діяльності); - ф. № 315 "Звіт про заборгованість за пролонгованими кредитами"; - ф. № 316 "Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам" (класифікація за галузями економіки); - ф. № 320 "Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам" (класифікація за видами економічної діяльності); - ф. № 321 "Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам" (класифікація за секторами економіки); - ф. № 322 "Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам" (класифікація за цільовим спрямуванням); - ф. № 323 "Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам" (класифікація за формами власності); - ф. № 604 "Розрахунок резерву на можливі втрати за позичками комерційних банків"; - ф. № 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів"; - ф. № 613 "Звіт про надані банком "великі" кредити"; - ф. № 614 "Звіт про надані банком "великі" кредити" (у розрізі "великих" кредитів); - ф. № 615 "Звіт про надані банком кредити інсайдерам"; - ф. № 614 "Звіт про надані банком "великі" кредити" (у розрізі позичальників); - аналітичні дані за кредитними справами позичальників. 3. Аналіз структури кредитного портфеля

Аналізувати кредитний портфель можна за різними ознаками:

За видами та формами кредиту: овердрафт, кредити під платіжні картки, операції РЕПО, векселі, факторинг, комерційні кредити, кредити на будівництво, освоєння землі, фінансовий лізинг тощо;

За цільовим спрямуванням: в поточну та інвестиційну діяльність;

За видами економічної діяльності;

За терміном погашення: поточні, прострочені та пролонговані. Для більш детального аналізу прострочені кредити додатково групуються за тривалістю порушення термінів повернення основного боргу: від 1 до 30 днів, від 31 до 60 днів, від 61 до 180 днів, більше 180 днів. Аналіз кредитів, згрупованих за терміном погашення, має за мету визначення шляхів прискорення оборотності кредитів та загального підвищення ефективності використання кредитних ресурсів комерційного банку;

За галузевою структурою наданих кредитів: вкладення у промисловість, сільське господарство, лісове господарство, торгівлю та громадське харчування, будівництво, транспорт та зв'язок та інші галузі національної економіки;

За видами економічної діяльності;

За контрагентами: кредити, надані суб'єктам господарювання, органам загального державного управління, місцевим органам державного управління, фізичним особам, а також міжбанківський кредит;

За видами забезпечення;

За термінами надання;

За валютою кредитування: в національній та іноземній валютах;

За секторами економіки;

За ступенем ризику.

Особливу увагу слід приділяти якості кредитного портфеля, захищеності його від кредитного ризику. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників комерційних банків постановою Правління Національного банку України № 279 від 06.07.2000 року затверджене Положення про порядок розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Комерційні банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих витрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, у тому числі за наданими депозитами, кредитами іншим банками, суб'єктами господарювання (овердрафт, ураховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими гарантіями та поручительствами.

Резерв використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку.

Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитами.

З метою нарахування резерву й оцінки якості кредитного портфеля комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

    - оцінка фінансового стану позичальника; - погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

Для оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи використовуються такі показники:

    - коефіцієнт абсолютної ліквідності; - проміжний коефіцієнт покриття (ліквідності); - коефіцієнт загальної ліквідності; - коефіцієнт автономії; - коефіцієнт фінансового важеля; - коефіцієнт маневреності; - коефіцієнт фінансової стійкості; - коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат; - обсяг реалізації та прибутку; - показники прибутковості; - склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості; - грошові потоки позичальника.

Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру:

    - ефективність управління позичальника; - ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі; - наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника тощо; - погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому; - професіоналізм керівництва.

Оцінювання фінансового стану позичальника здійснюється на основі таких критеріїв:

    * дотримання обов'язкових економічних нормативів; * аналіз прибутків та збитків; * аналіз якості активів та пасивів; * створення резерву; * виконання зобов'язань комерційним банком у минулому; * якість банківського менеджменту.

Під час оцінювання фінансового стану позичальника - фізичної особи мають бути враховані:

    * соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів тощо, постійної роботи, сімейний стан; * наявність реальної застави; * вік та здоров'я клієнта; * загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати; * інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення та відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами; * зв'язки клієнта у діловому світі тощо.

Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити відносяться до таких категорій:

Клас "А" - фінансова діяльність добра і дає змогу своєчасно погашати кредит та проценти за ним в установлені строки; економічні показники в межах установлених значень; вище керівництво позичальника має бездоганну ділову репутацію; кредитна історія - бездоганна.

Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою.

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення.

Клас "Г" - фінансова діяльність погана, і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів.

Клас "Д" - фінансова діяльність свідчить про збитки і очевидно, що не основна сума кредиту, ні проценти за нею не можуть бути сплачені.

Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею погашення є:

Добрим - якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються в установлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;

Слабким - якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

Недостатнім - якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.

Відповідно до перелічених критеріїв портфель банку класифікується за такими групами:

Погашення заборгованості,

Фінансовий стан (клас)

Обслуговування боргу позичальником

Добре

Слабке

Незадовільне

А

Стандартна

Під контролем

Субстандартна

Б

Стандартна

Субстандартна

Субстандартна

В

Субстандартна

Субстандартна

Сумнівна

Г

Сумнівна

Сумнівна

Безнадійна

Д

Сумнівна

Безнадійна

Безнадійна

На підставі класифікації позик банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.

Групи кредитів

Рівень резерву (ступінь ризику), %

Стандартні

1

Під контролем

5

Субстандартні

20

Сумнівні

50

Безнадійні

100

За ступенем ризику позики або ступенем надійності клієнта кредити поділяються на п'ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні.

Аналізуючи на умовному прикладі кредитний портфель деякого банку "А" (Додаток А) , отримуємо наступну структуру кредитного портфеля банку за групами ризику:

Групи кредитів

2008 рік

2009 рік

Відхилення

Сума, тис. грн.

Структура, %

Сума, тис. грн.

Структура, %

Сума, тис. грн.

Структура, %

1. Стандартні

52 900

61,07

41 007

54,17

-11 893

-6,9

2. Під контролем

400

0,46

512

0,68

88

0,22

3. Субстандартні

18 450

21,3

20 500

27,08

2 050

5,78

4. Сумнівні

5 680

6,56

4 200

5,55

-1 480

-1,01

5. Безнадійні

9 190

10,61

9 480

12,52

290

1,91

Усього

86 620

100

75 699

100

-10 921

0

З таблиці видно, що структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високо ризикованих кредитів збільшилась на 6,68 процентного пункту. При цьому значно зросла частка кредитів групи субстандартні (на 5,78 процентного пункту або на 2 050 тисяч гривень). Частка безнадійних кредитів зросла на 1,91 процентного пункту, або на 290 тисяч гривень. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить високо ризикована кредитна політика.

З огляду на таке становище аналіз треба деталізувати напрямі виявлення причин збільшення питомої ваги небезпечних та безнадійних кредитів і проаналізувати можливі наслідки та заходи щодо їх усунення.

Аналіз галузевої структури кредитів дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування. Ці межі враховують у своїй діяльності кредитний комітет та керівники вищого рівня.

При аналізі кредитного портфеля в розрізі строків використання необхідно особливу увагу звертати на питому вагу прострочених та пролонгованих позик.

Аналізуючи кредитний портфель за видами позичальників особлива увага приділяється питомій вазі міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.

В аналізі структури кредитного портфеля залежно від характеру забезпечення важливу роль відіграє питома вага незабезпечених позик у загальних позиках.

4. Аналіз погашення виданих позик

Однією з головних проблем кредитної діяльності банків у сучасних умовах є несвоєчасне погашення наданих позик. У процесі аналізу несвоєчасності повернення кредитів треба:

    - визначити загальну суму простроченої заборгованості за позиками банку і процентів за ними; - проаналізувати зміни цієї структури в динаміці; - розглянути структуру простроченої заборгованості у розподілі клієнтів; - проаналізувати давність її виникнення; - з'ясувати причини виникнення простроченої заборгованості у кожному випадку; - визначити суму і частку кредитів, погашених через рахунок прострочених позик у загальній сумі кредитів; - проаналізувати заходи, яких вживає банк для стягнення простроченої заборгованості і процентів.

Аналіз погашення позик проводиться за обсягом прострочених позик, переоформлених кредитів, резервів на покриття сумнівних боргів за кредитами та фактами списання безнадійних позик. Структура кредитного портфеля банку може вважатися задовільною у тому разі, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних до повернення, прострочених і пролонгованих становить не більше 30%. За вищої частки проблемних кредитів кредитна діяльність банку оцінюється як ризикована.

Проведемо аналіз стану погашення кредитів деякого банку "А" за допомогою наступної таблиці:

Показники

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

Короткострок

Кредити

Довгострок

Кредити

Короткострок

Кредити

Довгострок.

Кредити

Короткострок

Кредити

Довгострок.

Кредити

Сума

%

Сума

%

Сума

%

Сума

%

Сума

%

Сума

%

Кредити надані

23 299,8

100

2 454,4

100

84 365,8

100

20 440,4

100

61 136

-

17 986

-

У тому числі:

Поточна

Заборгованість

17 073,9

73,5

1 575,8

64,2

52 644,3

62,4

11 303,6

55,3

35 570,4

-11,1

9 727,8

-8,9

Пролонговані

3 647,1

15,7

493,3

20,1

15 860,8

18,8

4 864,8

23,8

12 213,7

3,1

4 371,5

3,7

Прострочені

1 115,0

4,8

304,3

12,4

6 243,0

7,4

1 022,0

5,0

5 128

2,6

717,7

-7,4

Сумнівні

1 393,8

6

81,0

3,3

9 617,7

11,4

3 250,0

15,9

8 223

5,4

3 169

-12,6

Як видно з даних таблиці, погашення наданих позик у звітному періоді порівняно з попереднім періодом погіршилось. Це стосується як короткострокових позик, так і довгострокових. Так, частка проблемних кредитів зросла протягом звітного періоду з 26,5% до 37,6%, тобто на 11,1%.

При цьому вищими темпами зростала частка сумнівних до повернення кредитів (+5,4 процентного пункту) та пролонгованих кредитів (+3,1 процентного пункту). При цьому абсолютний приріст сумнівних короткострокових кредитів становив +8223,9 тисяч гривень, а пролонгованих кредитів - +12213,7.

Стан повернення довгострокових кредитів оцінюється ще гірше. Так, питома вага довгострокових кредитів сумнівних до повернення збільшилася на 12,6 процентного пункту і становила 15,9%, довгострокових прострочених кредитів зменшилась на 7,4 процентного пункту і становила 23,8%. Загальна питома вага проблемних довгострокових кредитів у звітному періоді становила 44,7% проти 35,8% у базисному періоді.

Загальний висновок за результатами аналіз такий. Нарощуючи обсяги кредитних вкладень, банк веде недостатню роботу щодо їх повернення. Тенденція з поверненням позик може призвести до банкрутства банку.

Збільшення питомої ваги пролонгованих позик у звітному періоді порівняно з часткою прострочених позик може свідчити про приховування фактів неповернення позик пролонгацією. Тому необхідно детальніше аналізувати пролонговану кредитну заборгованість [1]. При цьому особливу увагу звертають на кількість та термін пролонгація.

Аналіз даних таблиці свідчить, що сума пролонгованих кредитів за звітний період зросла на 16 585,2 тисячі гривень. Загальний стан пролонгованих кредитів погіршився. Про це свідчить той факт, що частка договорів, пролонгованих більше двох разів збільшилася з 34,5 до 52,8%., зокрема, пролонговані кредити на термін більше шести місяців збільшилися на 11,7 процентного пункту. Безумовно, це значно погіршило оборотність позик. Під час більш детального аналізу цієї групи кредитів необхідно виявити сумнівні до повернення кредити та факти неодноразового переоформлення кредитів.

Також необхідно дослідити чи правильно оформлено продовження кредиту та чи насправді це було необхідно за матеріалами кредитної справи з ціллю виявлення фактів приховування простроченої заборгованості.

Проаналізуємо дані за допомогою наступної таблиці.

Показники

На 1.01.2008 року

На 1.01.2009 року

Відхилення

Сума

Питома вага

Сума

Питома вага

Сума

Питома вага

1. Пролонговані кредити на звітну дату, всього

4 140,4

100

20 725,6

100

16 585,2

-

2. Пролонговані не більше 2 разів

2 712,0

65,0

9 822,6

47,2

7 110,6

-18,3

У тому числі:

На термін не більше 6 місяців

1 610,7

38,9

5 471,6

26,4

3 860,9

-12,5

На термін більше 6 місяців

1 101,3

26,6

4 311,0

20,8

3 209,7

-5,8

3. Пролонговані більше 2 разів

1 428,4

34,5

10 943,1

52,8

9 514,7

18,3

У тому числі:

На термін не більше 6 місяців

335,4

8,1

3 046,7

14,7

2 711,3

6,6

На термін більше 6 місяців

1 093,0

26,4

7 896,4

38,1

68 034,4

11,7

Аналіз даних таблиці свідчить, що сума пролонгованих кредитів за звітний період зросла на 16 585,2 тисячі гривень. Загальний стан пролонгованих кредитів погіршився. Про це свідчить той факт, що частка договорів, пролонгованих більше двох разів збільшилася з 34,5 до 52,8%., зокрема, пролонговані кредити на термін більше шести місяців збільшилися на 11,7 процентного пункту. Безумовно, це значно погіршило оборотність позик. Під час більш детального аналізу цієї групи кредитів необхідно виявити сумнівні до повернення кредити та факти неодноразового переоформлення кредитів.

Також необхідно дослідити чи правильно оформлено продовження кредиту та чи насправді це було необхідно за матеріалами кредитної справи з ціллю виявлення фактів приховування простроченої заборгованості.

Найбільшу увагу у процесі аналізу погашення позик необхідно приділяти такій групі кредитів, як "прострочені". Обсяг та тривалість простроченої заборгованості аналізується залежно від терміну її виникнення та частки кожної групи в загальній сумі прострочених кредитів. Прострочені кредити доцільно групувати за термінами прострочення: від 1 до 30 днів; від 32 до 90 днів; від 91 до 180 днів; понад 181 день. Збільшення частки прострочених кредитів понад 181 день свідчить про підвищення вірогідності втрати цих коштів.

Види заборгованості

На 1.01.2001 року

На 1.01.2001 року

Відхилення

Сума

Структура

Сума

Структура

Сума

Структура

1. Кредити надані, всього

25 684,2

100

104 806,2

100

79 122,0

-

2. Прострочені кредити, всього

1 419,3

5,5

7 265,0

6,9

5 845,7

1,4

У тому числі:

Прострочені від 1 до 30 днів

879,9

3,4

4 297,1

4,1

3 417,2

0,7

Прострочені від 31 до 60 днів

282,5

1,1

1 268,1

1,2

985,6

0,1

Прострочені від 61 до 180 днів

179,8

0,7

955,7

0,9

775,9

0,2

Прострочені більше 181 дня

77,1

0,3

744,1

0,7

667,0

0,4

З таблиці видно, що питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі позикової заборгованості банку зросла з 5,5% на початку періоду до 6,9% в кінці року. Абсолютний приріст простроченої кредитної заборгованості становив 5 845,7 тисяч гривень. У тому числі на кінець звітного періоду питома вага заборгованості від 1 до 30 днів становила 4,1%; від 31 до 60 днів - 1,2%; від 61 до 180 днів - 0,9%; понад 180 днів - 0,7%. При цьому структура прострочених кредитів за строками виникнення заборгованості явно погіршилась. Збільшення частки прострочених кредитів понад 181 день свідчить про підвищення вірогідності втрати цих коштів.

З метою недопущення виникнення простроченої заборгованості банки повинні проводити оперативний аналіз поточної заборгованості. Контроль за термінами погашення позик ведеться в розрізі окремих позичальників за їх кредитними справами.

Контроль та оперативність при стягненні боргу передбачає обов'язок банку підтримувати з позичальником контакти протягом усього терміну користування позикою. Банк повинен уважно стежити за станом справ у клієнта і в разі виникнення у нього проблемних ситуацій, які можуть привести до несплати боргу, вжити відповідних заходів до захисту своїх інтересів.

Страхування кредитних операцій, як спосіб захисту від кредитного ризику, означає, що банки повинні створювати страхові резерви як на мікро-, так і на макрорівні, а також страхувати окремі високо ризиковані кредитні угоди в спеціалізованих страхових організаціях. [8].

Далі в процесі аналізу необхідно вивчити факти списання безнадійних позик за рахунок резерву на покриття втрат від кредитів, з'ясувати підстави для списання та визначити питому вагу списання кредитів у загальному обсязі прострочених позик, частку списаних кредитів у загальному обсязі позик та питому вагу цих кредитів у сумі створеного резерву.

Частка списаних позик показує ефективність роботи банку з безнадійними кредитами і впливає на підвищення якості кредитного портфеля банку, звільняючи його від ризиків, зменшує частку прострочених позик, підвищує надійність повернення страхових кредитів.

Проаналізуємо списання кредитів деякого досліджуваного банку "А".

Показники

На 1.01.2008 року

На 1.01.2009 року

Відхилення

1. Списані кредити, тис. грн.

1 258,5

6 498,0

5 239,5

2. У тому числі списані за рахунок резерву

1 258,5

6 498,0

5 239,5

3. Питома вага списаних кредитів, %

У загальному обсязі позик

4,9

6,2

1,3

У сумі прострочених та сумнівних до повернення кредитів

43,5

32,3

- 11,2

У резерві

60

48,5

- 11,5

З вищенаведених даних видно, що банк списує безнадійні позики за рахунок резерву на покриття втрат від кредитних ризиків. Це дало змогу списати банку 6,2% позикової заборгованості, 32,3% усієї простроченої та сумнівної до повернення заборгованості і тим самим підвищити якість свого кредитного портфеля.

За аналізований період обсяг списаних кредитів збільшився на 5 239,5 тисяч гривень. Питома вага списаних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів збільшилася з 4,9% на початок періоду до 6,2% на кінець періоду, тобто на 1,3 процентного пункту. Це свідчить про погіршення якості кредитного портфеля. Дані таблиці показують, що в аналізованому банку створено достатній резерв на покриття можливих втрат від неповернення кредитів. Сума списаних кредитів була в межах створеного резерву і становила всього 48,5% від його розміру. Зменшення частки списаних кредитів з суми прострочених та сумнівних до повернення кредитів може розцінюватися як поліпшення роботи працівників банку щодо повернення проблемних позик.

Необхідно також проаналізувати залишки заборгованості за поточними позиками за термінами погашення, що залишилися, та визначити частку позик зі строком погашення до одного місяця, від одного до шести місяців, від шести місяців до одного року, понад рік. Метою такого аналізу є вивчення строків надання кредитів для коригування політики банку в цьому напрямі.

Термін погашення

На 1.01.2008 року

На 1.01.2009 року

Відхилення

Сума

%

Сума

%

Сума

%

До 1 місяця

8 730,0

34

21 691,8

21

12 961,8

- 13

Від 1 до 6 місяців

14 894,1

58

75 565,3

72

60 671,2

14

Від 6 місяців до 1 року

1 799,8

7

6 498,0

6

4 698,2

- 1

Більше 1 року

260,3

1

1 051,1

1

790,8

-

Усього

25 684,2

100

104 806,2

100

79 122,0

-

З таблиці видно, що найбільша частина кредитної заборгованості має тривалість від одного до шести місяців (72%) і тільки 21% кожної заборгованості - тривалістю до одного місяця, більше шести місяців має тільки 6% позикових зобов'язань та більше одного року - 1%. Водночас на початок року строкова заборгованість тривалістю до одного місяця становила 34%, від одного до шести місяців - 58%, від шести місяців до одного року - 7%, більше одного року - 1%. Тобто в аналізованому періоді має місце погіршення показників за рахунок збільшення тривалості поточної заборгованості.

Загальний висновок, який випливає з наведених даних - це погіршення стану погашених кредитів банку. Питома вага прострочених та пролонгованих кредитів збільшується, середня тривалість поточної заборгованості зростає, збільшилася частка списаних кредитів. Банку слід вести обережнішу політику щодо надання кредитів, проводити активну роботу з контролю за їх поверненням, ретельно оцінювати кредитоспроможність позичальників.

Похожие статьи




Контроль за виконанням умов угоди погашення кредиту. - Аналіз кредитних оперцій банку

Предыдущая | Следующая