ВСТУП - Етичні принципи західної журналістики
Етика журналістики - це та тема, яка на даний момент перебуває на Заході (як у Європі, так і в Америці) в центрі уваги дослідників. Це засвідчується, з одного боку, неабияким числом спеціальних наукових публікацій, з іншого боку, сторінки газет і часописів переповнені повідомленнями, в яких ця тема висвітлюється в усіх її найрізноманітніших проявах. Дискусія про етику, мораль та відповідальність у медіа-бізнесі точиться повним ходом. Коли ж із певної конкретної причини лунають заклики до журналістської етики, то, здебільшого, в таких випадках, як правило, мова, зрештою, зводиться лише до обмеження шкоди, що може бути заподіяна в цій галузі.
Моральні аспекти журналістської діяльності привертають увагу громадськості через те, що в умовах уседозволеності стали частими випадки використання ЗМІ для досягнення злочинної мети, вираження різного роду амбіцій та вподобань. Деякі видання різних типів та рівнів відрізняються низькою культурою полеміки, спотворюють позицію опонента, демонструють стійке неприйняття чужої думки.
"Тому, хто займається проблемою співвідношення між журналістикою та етикою, - стверджує в своїй лекції "Етика та журналістика", прочитаній у Київському інституті журналістики, генеральний директор компанії "Дойче Велле" професор Дітер Вайріх, - слід уникати спокуси моралізаторства. Навіть найпалкіші протести культурно-критичного спрямування самі по собі не є етичним аргументом. Важливо віднайти конкретні докази того, яким чином принципи етики, і в першу чергу людська гідність, порушуються засобами масової інформації та журналістами. Двома полюсами журналістської діяльності є практика нехтування гідністю людини й обов'язок втілення в життя основного права на свободу слова та засобів масової інформації, закріпленого в конституціях всіх розвинених держав. І таке становище існує не з учорашнього дня. "
Журналісти у всі часи в різних країнах збуджували недовіру та невдоволення і тоді, коли з усією відповідальністю ставилися до своїх обов'язків, і тоді, коли в якості дешевих мисливців за сенсацією переступали правила порядної журналістики або й зневажали їх. Письменник Оскар Уайлд колись констатував: "Колись ми мали тортури. Тепер ми маємо пресу. " Негативне ставлення до журналістів висловив Отто Бісмарк: "Журналіст - це людина, яка помилилася у виборі професії". Імідж журналістики в громадській думці, на жаль, також носить негативний відтінок. В Німеччині існує поняття "Schweinejournalismus" - "свинська журналістика", що говорить саме за себе. Такий, здавалося б, несправедливо принижений образ журналістів - результат систематичного порушення моральних та етичних норм та принципів, яке починаючи з ХІХ і особливо в ХХ було невід'ємною частиною їхньої професійної діяльності. Самі журналісти часто не тільки не почуваються ображеними, а й відчувають своєрідну гордість, коли їхній образ принижують у такий спосіб. Хоча навряд чи навіть із найбільшою мірою узагальнення можливо ототожнити журналістику наших днів із "порпанням у брудній білизні".
Безперечно, проблема етики журналістики в тій чи іншій формі існувала від самого початку виникнення преси як такої. Проте лише в ХХ столітті, коли ЗМІ стали так званою "четвертою владою" і набули надзвичайної сили, ставши спроможними не просто впливати на громадську думку, а формувати її, ця проблема розглядається в повному обсязі. Адже є цілі групи видань, для яких ніби взагалі не існує поняття моралі, лояльності, зрештою, навіть чесності. Це не тільки "жовта" або "бульварна" преса, для якої порушення етичних норм є елементом концепції, а й маса заангажованих політичних видань, для яких брудні, аморальні засоби завжди виправдані тією чи іншою політичною метою.
З юридичної точки зору мас-медіа на Заході реалізують проголошене в усіх демократичних конституціях право на свободу слова, вільне висловлення й поширення своєї думки у слові, на письмі або візуальним способом. Свобода преси забезпечує постійний дух критичного ставлення, боротьбу думок, і є складовою частиною свободи як такої. Тому влада західних держав реально, а не на словах, дбає про свободу преси, вважаючи її цінністю неабиякої ваги. В таких умовах, якби вони були створені, приміром, засобам масової інформації в Україні, зловживання свободою слова були б неминучі. Загроза анархії у пресі, звісно, аж ніяк не виправдовує тих політичних лідерів, які з року в рік визнаються "ворогами преси"; проте очевидно, що не в усякому суспільстві система преси здатна саморегулюватися і не виходити за рамки норм професійної етики без контролю ззовні.
Для західних ЗМІ ця саморегуляція є звичною. Практично кожен заклад у сфері мас-медіа має спеціальний кодекс етичних норм або ж принаймні відповідний розділ у своєму статуті. До професійних етичних стандартів належать, насамперед, обов'язок дотримуватися правди, ретельність, принцип коректності, поваги до приватного життя, прав особистості, моральних та релігійних почуттів і поглядів. Відповідно до цих правил, журналісти мають відігравати роль незалежного спостерігача. Вони повинні пильно стежити за тими, хто приймає рішення в політиці, економіці та суспільному житті, не потрапляючи при цьому в становище учасника політичної гри.
Правила моральної поведінки, система норм, що визначають обов'язки людини відносно суспільства та інших людей, називаються мораллю, яку вважають однією з форм суспільної свідомості. Вчення про мораль та моральність як одну з форм суспільної свідомості називається етикою. Етика являє собою систему норм моральної поведінки людей, їхній громадський обов'язок, обов'язки по відношенню до народу, сім'ї, одне одного. Професійна мораль - це модифікація суспільної моральності, а наука, що вивчає професійну специфіку моралі, називається професійною етикою.
Професія дозволяє журналісту здійснювати від імені суспільства публічний моральний суд над явищами, що викликають інтерес громадськості. Вибір теми та пошуки адреси, визначення мети публікації та добір фактів, оцінка поведінки кожного героя, навіть архітектоніка матеріалів - в кожній з цих технологічних операцій обов'язково проявляється ставлення журналіста до тих, про кого і для кого він пише. Тобто моральні відносини вплетені у зміст його роботи, а сама вона від початку до кінця постає як моральна за своїм характером діяльність. Отже, журналістську мораль можна розглядати і як форму суспільної свідомості, і як суб'єктивний стан особистості, і як реальні суспільні відносини.
Моральна регуляція поведінки журналіста здійснюється на рівні принципів та норм. Їхня відмінність - у ступені коректності. Моральний принцип має світоглядний характер, це - зв'язок ідеалу з регулятором поведінки. Моральна норма - орієнтир на практиці. Механізм появи моральних норм виглядає наступним чином: ситуація - оцінка - дія - результат. Норми можуть бути обов'язковими (приміром, заборона плагіату), такими, що припускаються (вимога перевіряти відомості менш категорично), дискусійними (приміром, право приховувати диктофон від співрозмовника).
Норми професійної моралі мають різний ступінь загальності. Одні дають спеціалісту мінімальну орієнтацію тільки в межах конкретної ситуації: "при правці не спотворювати зміст листа читача", "завізувати інтерв'ю у співрозмовника" тощо. Інші вимоги мають загальний характер. Такі вказівки, що виходять за рамки конкретної ситуації, називають принципами професійної моралі. Систему вимог до журналістів деякі дослідники розглядають як трьохповерхову піраміду. На верхньому "поверсі" розміщені такі категорії, як професійний обов'язок, відповідальність, совість, честь, гідність. Другий рівень складають виробничо-етичні принципи, в яких відображені вже більш конкретні вимоги до поведінки журналіста. До групи регуляторів третього рівня відносяться заборони або вказівки, що регламентують всі аспекти поведінки журналіста в конкретних виробничих ситуаціях - власне професійно-етичні норми.
Аналізуючи етичні принципи західної журналістики, важко не вдаватися до порівнянь із вітчизняною - журналістикою зовсім іншого типу, що керується абсолютно інакшими принципами. Для того, щоб у найзагальнішому плані показати, на яких "китах" стоїть журналістика країн Заходу, перелічимо чотири основні функції, які, на думку європейських дослідників, вона виконує:
Інформаційна функція: ЗМІ надають інформацію, необхідну для того, щоб громадяни країни могли визначити свою позицію в суспільно важливих питаннях. Народні обранці, у свою чергу, повинні мати можливість за допомогою ЗМІ регулярно отримувати інформацію про думку окремих людей або організацій з різних політичних питань.
Коментуюча функція: ЗМІ повинні або в якості рупора організованих інтересів суспільства, або представляючи абсолютно незалежні інтереси, коментувати події.
Контрольна функція: ЗМІ, що представляють інтереси громадськості, повинні перевіряти й контролювати роботу органів влади.
Комунікативна функція: ЗМІ повинні сприяти комунікації всередині та між політичними та громадськими організаціями.
Якщо дивитися на цю проблему реально, слід згадати ще одну рису, характерну для західних ЗМІ: вони, на відміну від пострадянських, існують також і для того, щоб приносити прибуток своїм власникам. Збиткова газета непридатна для існування в умовах боротьби за виживання, що точиться в країнах з ринковою економікою. Для того ж, щоб не бути збитковою, газеті необхідний грамотний менеджмент та маркетинг, кваліфіковані кадри, а також - що є справді важливим - певний імідж. І для створення позитивного іміджу ЗМІ просто мусить дотримуватися певних етичних норм.
Ці норми, а також основні проблеми, що стоять перед західними засобами масової інформації у сфері професійної етики, будуть перелічені та описані в цій роботі.
Похожие статьи
-
При описі механізму реалізації культуроформуючих функцій журналістики неможливо пройти повз основні думки І. Гердера, що затверджував, що культура "надає...
-
Походження та існування етики журналістики Журналістська етика - система правил і норм поведінки, яких мають дотримуватися усі, хто збирає, опрацьовує та...
-
Вступ - Особливості журналістики Німеччини
Федеративна республіка Німеччина - держава, побудована за федеративним принципом, до якої входять 16 земель, що мають власні конституції і виконавчі...
-
Аналітичний жанр видавець редактор Вступ У Вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання...
-
Вступ - Національні і соціально-політичні реалії існування української журналістики
Велику роль у становленні української незалежності відіграла національна журналістика - багатомільйонні наклади ще вчора партійних та комсомольських...
-
Вступ - Заголовки в українських газетах и журналах
Заголовок, як відомо, є одним з основних, постійних елементів архітектоніки будь-якого періодичного ЗМІ, як друкованих так і електронних. Більшість...
-
У підрозділі 4.2. "Етичні категорії волі, свободи вибору та формування творчої індивідуальності" зазначено, що політичне інформування в Україні набрало з...
-
Домисел і вимисел у сучасній журналістиці. Поняття факту - Жанри і жанроутворення
Загальноприйнятим є постулат, що журналісту, на відміну від письменника, має право на домисел, але не вимисел. Вимисел при цьому трактується як абсолютно...
-
Журналістська етика та саморегуляція
Журналістська етика та саморегуляція Важливу роль у правовому регулюванні журналістської діяльності на Заході відіграють різноманітні професійні кодекси...
-
Висновки - Національні і соціально-політичні реалії існування української журналістики
З одного боку - риторика про транспарентність влади, ухвалення Закону про доступ до публічної інформації відповідно до європейських норм, а з іншого -...
-
Журналістика та ідеологія тісно пов'язані. Деідеологізованої журналістики як системи засобів масової інформації, а отже, як науки і професії, не буває....
-
Висновки - Свобода слова і відповідальність тележурналіста (на прикладі телеканалу "1+1")
Досліджуючи питання свободи слова та відповідальності тележурналіста на прикладі телеканалу "1+1" ми з'ясували усі компоненти успішного функціонування...
-
Теоретичні основи творчої діяльності журналіста - Професія - журналіст
Професія журналіста - одна з найдавніших у світі, і, здавалося б, до XXI століття повинно було скластися стале уявлення про неї. Проте не тільки в колі...
-
Журнал "1000 экземпляров". Общая характеристика Характеристики издания: - Регион: Ивановская область - Город: Иваново - Периодичность: 1 раз в месяц (в...
-
Литературно-художественный журнал "Москва": традиционное и новаторское в языке публицистики
ЛИТЕРАТУРНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ "МОСКВА": ТРАДИЦИОННОЕ И НОВАТОРСКОЕ В ЯЗЫКЕ ПУБЛИЦИСТИКИ Журнал "Москва" - ежемесячный журнал, посвященный русской...
-
І. Качуровський: інтелектуальна журналістика в ефірі української редакції радіо "Свобода"
У різні роки в українських редакціях закордонних радіостанцій працювало чимало знакових для української культури постатей, які волею долі проявили себе...
-
Блогова журналістика як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ (на прикладі порталу "Українська правда") Громадянську журналістику можна назвати новим...
-
Журналістика як масово-інформаційна діяльність - Журналістика як масово-інформаційна діяльність
Журналістика масовий інформація новина Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкурують терміни "органи (засоби) масової інформації" і...
-
Ціннісний критерій журналістської етики
Ціннісний критерій журналістської етики Первинним критерієм моральності, узагальнюючим моральним принципом, загальною основою існуючих норм у...
-
Специфіка тематики, принципів і проблем екологічної журналістики - Екотематика в сучасних ЗМІ
Екологічна тематика є нині актуальною, але вона ще не посідає одне з найважливіших місць у засобах масової інформації. Адже журналісти мають не лише...
-
Талант-шоу: роль журналіста (на прикладі талант-шоу телеканалу СТБ)
Статтю присвячено форматним розважальним талант-шоу та ролі журналіста у їх створенні. Проаналізовано поняття формату та існування форматних талант-шоу...
-
У середовищі професійних телевізійників утвердилася думка, що ту чи іншу подію, сюжет, ролик, кліп, фільм глядач бачить насамперед очима оператора, який...
-
ЗАКЛЮЧЕНИЕ - Концепция и эволюция журнала "1000 экземпляров"
Журнал "1000 экземпляров" издается в Иванове с февраля 2006 года и представляет собой региональное глянцевое ежемесячное издание. Свою позицию на рынке...
-
Принципи побудови інформаційної замітки - Специфіка інформаційної замітки районної преси
Сучасна інформаційна замітка - жанр, що має широкі жанрові можливості та постійно розвивається [8]. Але в журналістиці сформувалися певні принципи...
-
Об'єктивність та представлення двох протилежних точок зору - найуразливіші аспекти для українських мас-медіа. Без перебільшення можна сказати, що ЗМІ під...
-
Сучасна українська журналістика функціонує в суспільстві, що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії...
-
Правові рамки діяльності українських засобів масової комунікації Проблеми взаємної відповідальності суспільства та преси продовжують залишатися...
-
Федеральні відомства і агентства преси та інформації Німеччини - Особливості журналістики Німеччини
Радіомовлення телебачення преса німеччина Федеральне відомство преси та інформації покликане надавати президентові і Федеральному урядові всю поточну...
-
Преса Німеччини - Особливості журналістики Німеччини
Німеччина зіграла важливу роль в розвитку і розповсюдженні друку. Саме тут 550 років тому житель Майнца Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат....
-
Особливості конструктивно-композиційного вирішення журналу для дошкільників: єдність у різноманітності Навряд чи варто доводити, що будь-яке друковане...
-
Работа редактора над аппаратом - Финансовый журнал, как вид издания. Анализ редакторской подготовки
Из всех периодичных изданий наиболее обширным и разнообразным аппаратом обладают журнальные издания. Их аппарат делится на две части - аппарат отдельных...
-
Структура журнальных изданий - Финансовый журнал, как вид издания. Анализ редакторской подготовки
Для журнала вопрос о форме публикаций, форме подачи информации непосредственно связан с вопросами информативности периодического издания. Знание теории...
-
Глянец, 4х4. На 73 странице рекламный материал табачной продукции Dunhill выполнен на более высокой плотности с выборочным ламинированием. Обложка...
-
Распространение журнала - это часть стратегии издателя. Контент дает основу спроса, распространение - возможность читателям приобрести журнал. Оба эти...
-
Специализация и тематические особенности журнала Журнал "Средства связи. Сотка ru." - cпециализированный издательский проект, посвященный миру мобильных...
-
Проблема теоретично-методологічного підгрунтя видавничої діяльності у сфері національної дитячої періодики є актуальною. На жаль, цієї теми в...
-
Радіомовлення і телебачення Німеччини - Особливості журналістики Німеччини
Початок радіомовлення в Німеччині пов'язаний з жовтнем 1923 р., коли в Берліні пройшла одногодинна передача. У 1923-1924 рр. були створені акціонерні...
-
Конкуренты Cosmopolitanа, Маркетинговая деятельность компании - Журнал Cosmopolitan
-Glamour; -Vanity Fair; - Burda Moden; -Vogue; - Elle. Маркетинговая деятельность компании Маркетинговые задачи определили 3 направления, по которым...
-
Особливості роботи журналіста на телебаченні Телебачення володіє значно більшою ефективністю впливу, ніж преса і радіо. Важлива особливість телебачення -...
-
Особенность информационно-аналитических еженедельников в том, что на обложке может появиться практически любое репортажное фото, рисунок или коллаж. В...
ВСТУП - Етичні принципи західної журналістики