Вступ - Національні і соціально-політичні реалії існування української журналістики

Велику роль у становленні української незалежності відіграла національна журналістика - багатомільйонні наклади ще вчора партійних та комсомольських видань двадцять років тому "заговорили" щиро й відверто, по-українськи, як, власне, й думала більшість національно свідомих журналістів. Людянішим і теплішим стало національне телебачення. Особливу історичну місію виконало Українське радіо - зі своїм духом, характером, внутрішньою силою воно, вкупі з іншими чинниками, фактично сформувало нове духовне обличчя України. Журналісти тієї доби - це втілення духовності, справжні професіонали, яких треба залучати до державних справ, а не цькувати - бо вони, мовляв, з іншого політичного табору. Насправді вони - з табору вічних патріотів Вітчизни, які, на жаль, сьогодні не в моді.

Нинішні керманичі держави повинні зрозуміти, що головна проблема неуспішності правильних соціально-економічних реформ криється не в економічній площині, а у світоглядно-духовній, у відсутності довіри, порозуміння та взаємоповаги. Непрості компроміси треба вибудовувати не з допомогою порад іноземних прибульців та провокаційних заяв чиновників про недоцільність існування таких громадських об'єднань, як національні спілки журналістів та письменників, а через свою національно-історичну кореневу систему. Дискусійним майданчиком для формування об'єднавчих ідей повинні бути громадські інституції, зокрема й ті, що гуртують творчих працівників та інтелігенцію. Саме вони можуть стати запорукою громадянського суспільства, саме на їх основі може бути започаткований національний круглий стіл.

Українська журналістика незалежність

Похожие статьи




Вступ - Національні і соціально-політичні реалії існування української журналістики

Предыдущая | Следующая