Генеза насилля на екрані, Історія питання - Насилля на сучасному телеекрані та його вплив на аудиторію (на матеріалі спецпроектів каналу СТБ)

Історія питання

Формулювання поняття "насилля на екрані" у російській науці належить К. А. Тарасову: воно трактується дослідниками як аудіовізуальне зображення різновиду "соціальної взаємодії, у якій одна діюча особа (чи група осіб) здійснює негативне примушування по відношенню до іншої діючої особи (чи групи осіб) за допомогою погрози чи реального застосування фізичної сили, яка має своїм наслідком тілесні ушкодження, моральну та майнову шкоду" [6: 10].

Тлумачний словник тлумачить термін "насилля" Як:

    А) застосування фізичної сили до кого-небудь; Б) застосування сили для досягнення чого-небудь, примусовий вплив на когось, щось [7: 140].

"Вікіпедія" подає таке визначення насилля: "Насилля - застосування (загроза застосування) сили, як вияву своєї волі відносно інших. Насилля обмежує можливості дій на власний розсуд того, на кого спрямоване" [8].

Термін "насилля в медіа" у сучасній комунікативістиці вживається на позначення дедалі зростаючого числа насильницьких сцен, які з другої половини XX ст. стали об'єктом наукового зацікавлення та причиною стурбованості психологів, педагогів, медиків і батьків. [9,142].

Проблема "теленасилля" складна і суперечлива. Її складність зумовлена початковою розмитістю поняття "насилля", яке об'єднує різнорідні речі (від комедійних чи мультиплікаційних епізодів - до щоденних новин та документальних кадрів) [9, 148].

Саме тому, виходячи з зазначеної розмитості, надалі термін "теленасилля" та інші ми будемо вживати у синонімічному ряду з основним поняттям "насилля на екрані". Слід також зазначити, що термін "медіа-насилля" - це більш ширше поняття, адже воно вживається на позначення не тільки насилля на телеекрані, а й до всіх ЗМІ.

Зацікавлення проблемою насильства має глибокі корені в історії людства. Ще наші пращури, коли не могли пояснити явищ, які їх лякали, або ж були їм незрозумілі, створювали міфи і казки. Так на сторінках книг і в усних розповідях матеріалізувалися страхи людей. Насильство в давні часи акумулювало себе у двох ключових поняттях "честь і помста", які були причиною дикої жорстокості. Військова агресія, яка раніше мала на меті захист честі країни, народу, змінила вектор своєї мотивації, перетворившись на засіб завоювання. Поняття жорстокості замінили варварством. Починаючи з XVIII ст. захід увійшов у процес цивілізації. Втрачаються суспільні норми і на перший план виходить добробут і особиста забезпеченість. Покращуються умови життя, з'являються нові види комунікації, джерела інформації, переоцінюється у суспільстві явище насильства і способи його подачі. Завдяки оперативності та наочності телебачення стає провідним джерелом висвітлення щоденних подій загалом і насильства зокрема.

Ера зображення нового насильства розпочалась вкінці 1963 року, коли Джек Рубі в прямому ефірі на очах мільйонів глядачів застрелив Лі Харві Освальда. Цей постріл не лише був продемонстрований всьому світові в режимі онлайн, а й продемонстрував гігантські можливості телебачення [3]. Не меш цікавим є випадок, який відбувся в Каліфорнії у 1998 році, коли "водій зупинив машину на жвавій автомагістралі Лос-Анджелеса, заблокувавши рух. Коли прибула поліція і журналісти, водій вийшов з машини і підняв плакат з написом "Живи вільно, люби безпечно або помри!" Потім він повернувся до машини і разом з своїм собакою заліз у фургон, підпалив машину, але сам незабаром вискочив назовні. Поки собака горів у фургоні, чоловік скинув з себе тліючий одяг, відійшов до узбіччя з пістолетом в руках і застрелився. Ця жахлива подія транслювалася в прямому ефірі мінімум п'ятьма місцевими й одним національним телеканалом. Деякі телевізійні станції при цьому перервали трансляцію мультфільмів і інших дитячих телепередач. Телевізійники відразу ж вибачилися за те, що не попередили глядачів, але це не врятувало їх від обурення громадськості" [4].

З розвитком телебачення в цілому світі зростала кількість вбивств. Так "в Канаді і в США від 1957 і до 1974 року з поширенням телебачення кількість злочинів зросла вдвічі. Така ж ситуація виникла і в Південній Африці після 1975 року" [5,354].

Вчені довели: передачі та кінофільми, котрі містять насильницькі сцени, є причиною 15-20% актів насильства в реальному житті. Впливу телеагресії особливо піддаються діти та підлітки, і це стає справжнім лихом для суспільства.

Похожие статьи




Генеза насилля на екрані, Історія питання - Насилля на сучасному телеекрані та його вплив на аудиторію (на матеріалі спецпроектів каналу СТБ)

Предыдущая | Следующая