Особливості сприйняття аудиторією телевізійного повідомлення - Особливості комунікативного стилю телеведучих як механізму встановлення ефективного комунікативного акту з аудиторією

Глядач як пасивний партнер по спілкуванню вступає в акт телекомунікаціі завдяки декодуванню, сприйняттю та розумінню авторського образу, закладеного в повідомленні, й добудовує цей образ у своїй свідомості. Пересічний глядач часто ототожнює образ автора з образом ведучого і формує ставлення до нього часто на підсвідомому рівні: він витягає образ "себе-глядача", що сформований автором, і порівнює з власним образом себе як учасника телевзаємодії. Співпадання чи неспівпадання цих двох образів переживається глядачем як "передача для мене" ("гарна") чи відповідно "передача не для мене" ("погана") [21;4].

Якщо передача "погана", телеглядач, як правило, дивитися її не буде. Якщо ж вона "гарна", то тут може мати місце такий феномен: телеведучий стає лідером громадської думки. "Згідно з М. Маклюеном, у сучасного "телевізійного покоління", яке починає дивитися ТБ раніше, ніж вивчається читати, одиницею побудови світу є міжмодальний образ, модифікований у просторі та часі, й це впливає як на процес сприйняття світу, так і на процес людського існування ("гонитва за лідером спілкування") [цит. за 21;4]. Телеглядач буде чекати на людину в кадрі не стільки ради програми, скільки ради самої цієї людини - ведучого. Це своєрідний "магнетизм" телевізійної особистості. "Ставши популярним,- пишуть Л. В. Матвєєва, Г. Я. Анікєєва та Ю. В. Мочалова,- ведучий наче перетворюється на законодавця моди не тільки зовнішнім виглядом, а й утверджується у якості лідера громадської думки [20;30]. Гольдфабер стверджує: "...парадокс сітьових новин полягає в тому, що успіх пов"язаний значно менше з їхнім інформаційним змістом, ніж з харизмою тих особистостей, які представляють нам новини. Харизма - це лідерство, що струменіє з особистості й адресоване одному з основних емоційних запитів аудиторії"[цит. за 20;30].На батьківщині Г. Гольдхабера таким харизматичним лідером випусків новин вважається Уолтер Кронкгайт, стосовно ж нашої роботи, як приклад, варто назвати Патріка Пуавр д"Арвора / Patrick Poivre d'Arvor/ (ТF-1), Анн Дельво / Anne Delvaux / (RTBF), Жіля Леклерка /Gilles Leclerc/ (F-3), Давіда Пужаду /David Pujadas/ (F-2) та репортера з F-3 Мемону Ентерман /Mйmona Hinterman/.

Важливо зазначити, що глядач чекає від телеведучого як партнера по спілкуванню, перш за все, приязного ставлення, вміння вибудовувати ситуацію спілкування як з повагою до співбесідника (гостя студії), так і до себе (глядача), енергійності (сили его), яка проявляється у виразності засобів, що організовують процес спілкування. "При цьому важливим є те, що гарний ведучий будує спілкування з позицій батька, а поганий - з позицій дитини"[20;34]. Глядачами також виділяються такі риси ідеального ведучого як впевненість у собі та комунікативність (наявність бажання спілкуватися, зацікавленість).

Як зазначає Г. Г. Почепцов, людина іноді свідомо культивує в собі ряд бар'єрів, що гальмують доступ інформації: "Шифман і Канюк називають 3 такі бар'єри : вибірність уваги, вибірність сприйняття, вибірність заклику.

У випадку виборності уваги споживач відбирає тільки ті повідомлення, які відповідають його інтересам та смакам і відкидає інші...

Вибірність сприйняття говорить про те, що люди намагаються уникнути конфліктуючої інформації, обираючи тільки ту, що відповідає їхнім уявленням про факт чи подію...

Сумою вибірного сприйняття і виборної уяви є вибірність заклику. Споживач звертає увагу тільки на те повідомлення, яке допомагає задовольнити його інтереси" [48;196].

Про вибірність говорять і дослідники Б. Гантер та А. Фернхам : "Є дані про те, що вибірний контакт зі ЗМІ може визначатися потребою отримати конкретні види інформації, прагненням знайти підтвердження певним думкам чи покращити настрій... Телепрограми задовольняють потреби глядача в інформації та розвагах" [3;205-210]. Зсилаючись на Р. Франка та М. Грінберга, Гантер і Фернхам наводять також такі фактори потреб глядачів:

Соціальне схвалення: Знати, що мої ідеї часто поділяють інші; бути цікавим та привабливим для інших людей стосовно тих речей, з якими я знайомий; зустрічати нових людей;

Підвищення статусу: Справляти враження на людей; відчувати себе більш значущим, ніж насправді; бути схожим на інших; змагатися з іншими;

Унікальність творча самоактуалізація : Реально наблизитися до досконалості у житті; лідирувати; відчувати себе унікальним;

Втеча від проблем: Втекти від пресингу обов'язків вдома та на роботі; розслабитися; забути про проблеми; втекти від реальності;

Сімейні зв'язки: Відчувати ще більшу близькість із сім'єю; проводити з нею час;

Розуміння оточуючих: Розуміти, що думають люди; краще розуміти їхню поведінку; отримати життєвий досвід; знати, що у мене такі ж проблеми, як і в інших;

Більше самосхвалення: Підняти собі дух; краще себе зрозуміти; здолати самотність;

Втеча від нудьги: Розважитися; убити час; втекти від реальності;

Інтелектуальна стимуляція і зростання: З'ясувати, як працюють ті чи інші речі; дізнатися про нові думки та ідеї, нові заняття, тенденції [3;216].

Фактори цікавості глядачів формують відповідно їхнє ставлення до ТБ. За І. Гліком та С. Леві, є такі типи телеглядачів:

Телеглядачі, які приймають ЗМІ, сприймають їх із задоволенням та користю для себе; дивляться все підряд регулярно чи час від часу, особливо полюбляють розваги;

Телеглядачі, які протестують проти ЗМІ, відчуваючи та (чи) виражаючи стурбованість тим, як воно впливає на них; полюбляють вибрані програми новин, а також інтелектуальні програми;

Телеглядачі, які миряться зі ЗМІ, однаково бачачи у них позитивні та негативні риси; переважно дивляться програми з серйозним змістом [3;216-217].

Об'єднавши мету та інтерес, що спонукають до перегляду ТБ, американські соціологи Дж. Тілл, В. Беарден та Р. Д"юранд виділили 5 психографічних типів споживачів ТБ-продукції:

Перестарілий - "У мене є певні старі смаки та звички";

Товариський (Індивідуаліст) - "Я, перш ніж звернутися до спеціаліста, спробував би відремонтувати цю річ сам";

Люб'язний (Турботи про якість) - "Банк настільки важливий для мене, що я б не пошкодував би нічого, аби знайти банк із гарним обслуговуванням""

Популярний "Якщо моє вбрання не модне, мене це дійсно засмучує";

Рецептивний ( тип зовнішнього керівництва) - "Я зазвичай прошу допомоги в інших, зокрема, коли мені треба вирішити, що робити" [3;220-221].

Таким чином, підсумовуючи все вище зазначене, для досягнення ефективної комунікації особливо важливим є грамотна побудова іміджу ведучого та його професійність. Розуміння психологічних характеристик глядачів, куди входять їхні потреби, інтереси, цінності, переконання та установки, забезпечує свіжий і більш детальний погляд на те, яким саме чином і з яких складових треба вибудувати імідж саме того ведучого, який потрібен аудиторії.

Похожие статьи




Особливості сприйняття аудиторією телевізійного повідомлення - Особливості комунікативного стилю телеведучих як механізму встановлення ефективного комунікативного акту з аудиторією

Предыдущая | Следующая