КОЛІБАКТЕРІОЗ - Патоморфологія септичних хвороб тварин

Колібактеріоз (colibacteriosis, колібацильоз, коліінфекція, ешерихіоз) - гостре інфекційне захворювання новонародженого молодняка усіх видів тварин. Захворювання проявляється ураженням травного тракту, ознаками важкої інтоксикації та зневодненням організму.

Збудником хвороби є патогенні різновиди Echerichia coll. Хвороба може виникати протягом року, але частіше буває в період масових отелень, опоросів, окотів за умов утримання тварин з порушенням правил гігієни.

Зараження відбувається головним чином через травний тракт, рідше - аерогенно. Патогенні штами Е. coll мають здатність до адгезії з ентероцитами ворсинок слизової оболонки. Відбувається розмноження і накопичення збудників хвороби, який продукує і виділяє токсини. Через певний час ентероцити під дією токсинів Е. coli піддаються набуханню, внаслідок чого збільшується їх порізність. Бактерії та їх токсини досить легко проникають в кровоносне русло, викликаючи септицемію і токсикоз. Смерть настає від токсемії.

Сприйнятливими для виникнення хвороби факторами є агама-або гіпоагамаглобінемія, а також низька кислотність шлункового соку і слабка його бактерицидність, зниження бар'єрної функції печінки. Колібактеріоз може протікати у вигляді коліентериту, колісепсису і коліентеротоксемії (у поросят - це набрякова хвороба). Для колібактеріозу характерною клінічною ознакою є профузний пронос: фекалії рідкі, піняві, з неприємним гнильним запахом. Швидко настає виснаження і зневоднення організму. Смерті передують явища коматозного стану, іноді парези, паралічі.

Для коліентериту характерними патологоанатомічними ознаками є катаратьно-геморагічний гастроентерит, серозне запалення брижових лімфатичних вузлів, виснаження та анемія організму. Слизова оболонка шлунка і кишечнику в стані набряку, вкрита слизом, гіперемшована, з крововиливами. В сичу телят знаходять згустки звурдженого молозива. Судини головного мозку переповнені кров'ю, а сам мозок у стані набряку. Печінка збільшена, глинистого кольору. При гістологічному дослідженні печінки знаходять білкову і жирову дистрофії та некроз гепатоцитів. Під епі - та ендокардом виражені крапкові і плямисті крововиливи. Може бути набряк і серозно-катаральне запалення легень. Селезінка переважно не збільшена, під її капсулою крапкові крововиливи.

Якщо колібактеріоз у телят протікає у формі колісепсису, то крім змін, характерних для коліентериту, можна спостерігати ознаки сепсису: геморагічний діатез, септична селезінка, запальні і дистрофічні процеси в паренхіматозних органах, серозні набряки підшкірної й міжм'язової клітковини тощо.

При коліентеротоксемії (колідіареї) переважають дистрофічні зміни в паренхіматозних органах, особливо в печінці -- токсична дистрофія, а також серозні набряки в підшкірній і міжм'язовій клітковині, серозне запалення лімфатичних вузлів, анемія і виснаження.

У птахів колібактеріоз частіше зустрічається протягом першого місяця життя, aлe хвороба може спостерігатись і пізніше - до 6-місячного віку. За даними О. П. Стрельникова, патогномонічними ознаками колібактеріозу у птахів є серозний або серозно-фібринозний полісерозит, що проявляється фібринозним епі-перикардитом, серозно-фібринозним запаленням повітроносних мішків (аеросакуліт), фібринозним перигепатитом, перитонітом, периспленітом. Можуть бути також серозно-геморагічна пневмонія, серозно-фібринозні артрити. У печінці розвивається білкова і жирова дистрофія, внаслідок чого вона стає в'ялою, легко рветься і має колір вареного м'яса. У деяких курчат під капсулою знаходять вогнищеві некрози.

Діагноз на колібактеріоз встановлюють на основі аналізу епізоотологічних, клінічних і патологічних даних. Обов'язково проводять бактеріологічне дослідження патматеріату. В лабораторію направляють свіжі трупи або паренхіматозні органи.

Диференційний діагноз у телят і поросят ставлять відносно діареї незаразного походження, сальмонельозу, пастерельозу, диплококової інфекції.

У птиці хворобу слід диференціювати від пастерельозу, пулорозу, еймеріозу. При пастерельозі, у випадках гострого перебігу, спостерігаються численні крововиливи на серозних оболонках, а при підгострому і хронічному - вогнища некрозу у печінці, серці, нирках та інших органах, фібринозно-гнійні артрити, серозно-фібринозні перикардити і плеврити. При пулорозі виражене серозно-катаральне запалення кишечнику, наявність жовткового мішка, збільшення селезінки, міліарні некрози в печінці, міокарді, легенях, шлунку, а також виражена гіперплазія селезінки. При еймеріозі характерною ознакою є геморагічно-некротичний тифліт.

Похожие статьи




КОЛІБАКТЕРІОЗ - Патоморфологія септичних хвороб тварин

Предыдущая | Следующая