Серологічні дослідження щодо нейсеріозу льськогосподарської птиці (РНГА) - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

N

П

/

П

Вид птиці,

Порода, крос

Вік, дні

Кіль-кість

Проб

Титри антитіл

Log2

М±м

1

Качки: "Темп"

"Благоварський"

Українська біла

Дикі - "кряква"
    360 270-540 360 280
    50 186 17 10
    5,322-9,322 5,322-10,322 5,322-12,322 5,322-7,322
    6,64+0,22** 6,71+0,13** 9,65+0,47 5,9+0,43

2

Індики: "Хідон"

Біла широкогруда
    203 260
    203 115
    5,322-12,322 5,322-7,322

9,04+0,21** 5,57+0,14

3

Кури: "Домінант"

"Ломанн коричневий"

"Хай-Лайн білий"

"Родоніт"

"Хайсекс коричневий"

"Іза - біла"

"Декалб"

"Гібро"
    120-360 200-360 120-360 500 170-260 340 210 190
    40 57 40 20 101 26 50 40
    5,322-10,322 6,322-10,322 6,322-9,322 7,322-10,322 5,322-7,322 5,322-9,322 8,322- 9,322 5,322-9,322
    6,86+0,28* 7,51+0,15* 7,15+0,20* 8,7+0,38* 6,53+0,19 5,73+0,16 8,42+ 0,07* 6, 6,21+0,16

Примітка: * - Р <0,01 ; ** - Р <0,001

Таким чином, наведені дані серологічних досліджень свідчать про широке поширення збудника нейсеріозу серед дорослої птиці різних видів, порід і кросів. Найбільш сприятливими до нейсеріозу виявилися качки порідних груп українська біла (100 %), індики кросу "Хідон" (85 %), кури кросів "Ломанн коричневий", "Родоніт" (81 %), "Хай-Лайн білий" (85 %), "Декалб" (82 %).

При дослідженні курей кросів "Ломанн коричневий", "Домінант" і "Хайсекс коричневий", "Іза біла", в яких були відсутні клінічні ознаки нейсеріозу, виявлені специфічні антитіла в сироватках крові в титрах від 5,322 log2 до 10,322 log2 (р<0,01) відповідно (n=170). Наявність збудника в організмі курей доведено бактеріологічними дослідженнями: ізоляцією нейсерій з крові серця, фолікулів та жовтка яєць, знесених цією птицею, а також позитивною реакцією аглютинації з гіперімунною нейсеріозною сироваткою крові і менінгококовою (група В) сироваткою крові людини.

Отримані результати досліджень в умовах експерименту і виробничої перевірки показали, що еритроцитарний діагностикум у РНГА є активним і специфічним і може використовуватись при проведенні імуномоніторингу птиці та визначенні епізоотичного статусу птахогосподарств щодо нейсеріозу. Наявність антитіл у сироватках крові свідчить про циркуляцію збудника нейсеріозу в батьківських і промислових стадах птиці, що підтверджувалось бактеріоскопічними і бактеріологічними дослідженнями.

На підставі результатів досліджень розроблено методичні рекомендації "Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума в РНГА", затверджені на засіданні секції "Ветеринарна медицина" науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (протокол № 4 від 23 грудня 2004 року) та нормативну документацію на еритроцитарний діагностикум, затверджену Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 19.02.2001 за № 15-14/16:

    - Інструкцію з виготовлення еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці за допомогою реакції непрямої гемаглютинації (РНГА); - ТУ У 24.4-00497169-625-2001 з виготовлення і контролю "Еритроцитарного діагностикуму нейсеріозу (гонореї) птиці для РНГА"; - Настанову з використання еритроцитарного антигену для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

Розробка засобів профілактики нейсеріозу. Вивчення чутливості ізольованих нейсерій до антибіотиків і хіміотерапевтичних препаратів. Чутливість ізольованих культур до антибіотиків визначали методом дифузії до агару з використанням паперових дисків, які утримували антибіотики, та їх серійних розведень in vitro.

За допомогою методу дифузії до агару з використанням паперових дисків встановлено, що штам Neisseria sрp. turkeуs проявив найбільшу чутливість до енроксилу, неоміцину, левоміцетину з зоною затримки росту до 25-30 мм та пеніциліну, ампіциліну, амоксиклаву, амурілу до 18- 27 мм. До гентаміцину, еритроміцину і сульфадіметоксину штам Neisseria sp. turkeуs був малочутливим (10-12 мм).

При визначенні чутливості штаму Neisseria spр. hens, ізольованого від хворих курей, визначено мінімальну кількість антибіотиків, до яких виявилась його чутливість, а саме: енроксилу, гентаміцину, пеніциліну, амурилу, ампіциліну, неоміцину, з яких нейсерії найбільшу чутливість проявили до енроксилу і гентаміцину з зоною затримки росту 20 мм.

При вивченні чутливості до антибіотиків штаму Neisseria spp. ducks, ізольованого від хворих качок, встановлено його варіабільність, так: до амоксиклаву зона чутливості коливала від 10 мм до 25 мм; до левоміцетину і неоміцину - чутливість була відсутня або сягала 25-30 мм. Більш стабільна чутливість культури була визначена до ампіциліну і енроксилу - 20-25 мм.

Визначення мінімальної концентрації антибіотика методом серійних розведень підтвердило високу чутливість штаму Neisseria spр. turkeуs до енроксилу, неоміцину і антибіотиків пеніцилінового ряду (0,1-1,0 мкг/см3).

Штам Neisseria spp. hens проявив найбільшу чутливість до амоксиклаву (5 мкг/см3); до пеніциліну, ампіциліну, амурилу і гентаміцину дорівнювала 10 мкг/см3, енроксилу - 100 мкг/см3.

Штам Neisseria spp. ducks виявився найбільш чутливим до антибіотиків пеніцилінового ряду в концентрації 0,1-1,0 мкг/см3 та енроксилу - 10 мкг/см3. До стрептоміцину, гентаміцину, тетрацикліну та лікарських препаратів: трисульфону і сульфадиметоксину - був не чутливим.

Використання 1 %-го водного розчину димексиду дозволило підвищити чутливість штамів нейсерій до пеніциліну і ампіциліну у 10 разів; амурилу, енроксилу і неоміцину - у 100 разів.

На підставі отриманих результатів, вивчення культурально-морфологічних, серологічних, біологічних властивостей і чутливості ізольованих культур нейсерій до медикаментозних препаратів, враховуючи відсутність у ветеринарній практиці методів ізоляції та культивування збудника хвороби, нами було розроблено бактеріологічну діагностику нейсеріозу, яка використовується при проведенні бактеріологічних досліджень на нейсеріоз у Державних лабораторіях ветеринарної медицини м. Харкова, м. Суми.

Розробка та впровадження лікувально-профілактичних засобів для оздоровлення птиці в неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах. Результати досліджень in vitro використовували з медикаментозною метою на клінічно хворих індиках, курях та качках. При проведенні лікувально-профілактичних засобів від індичок обох груп відбирали кров для визначення наявності антитіл за допомогою РНГА і готували нативні мазки. До інфікування титри антитіл у РНГА знаходились в межах від 3,322 log2 до 6,322 log2.

Триразове введення пеніциліну в дозі 200 тис. ОД/см3 на голову з 1 %-ним водним розчином димексиду на конячій сироватці до піхви індичок дозволило нам отримати терапевтичний ефект.

У індичок, яких не лікували, клінічні ознаки хвороби зберігалися протягом 1,5 місяця, збудника хвороби виявляли в нативних мазках і в 30 % випадків виділяли нейсерії з жовтка яєць (термін спостереження 1,5 місяця). Лікування проводили одноразово перед племінним сезоном за 14 діб до початку несучості. Якщо виділення хворої птиці продовжувалось, через 6-8 діб проводили повторний курс лікування.

В умовах експерименту, клінічно хворим курям і качкам із клінічними ознаками запалення статевих органів і слизової оболонки клоаки вводили у питну воду амоксиклав із 1 % водним розчином димексиду. По закінченню дослідів клінічні ознаки хвороби були відсутні або відмічали їх залишки: остаткові явища фібрину, рубці, легку гіперемію слизової оболонки клоаки. У нативних мазках - збудника хвороби не виявляли, в сироватці крові антитіла були відсутні або визначались нижче діагностичного (5,322 log2).

Ефективність оздоровчих заходів оцінювали за відсутністю патологічних змін на слизовій оболонці клоаки та статевих органах, а також за відсутністю збудника хвороби у нативних мазках.

У неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах, в яких утримували качок, птиці без клінічних ознак захворювання з лікувально - профілактичною метою за 14 діб до початку несучості вводили біцилін-3 або біцилін-5. Препарати розчиняли сироваткою крові тварин або птахів із розрахунку 1 см3 на 100000 ОД і вводили один раз у м'язи стегна або грудей у дозі 60000-65000 ОД на 1 кг живої маси. Одночасно протягом 10 діб у корм призначали сульфаніламідні препарати або левоміцетин або інші антибіотики, до яких нейсерії проявляли чутливість, або випаювали з водою, яка утримувала 1 % водний розчин димексиду. Уразі необхідності через 7 діб лікування повторювали.

Розроблена нами схема медикаментозного лікування птиці пройшла широке випробування в 5-ти неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах, де спостерігали клінічну картину хвороби (СВК "Вільнянськ" Запорізької обл. (протягом 3-х років на 80220 голів батьківського стада качок); ООО "Южная-Холдинг" АР Крим (50 тис. голів промислових курей); СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" (18 тис. голів промислового стада курей); "Куйбишевська птахофабрика" Запорізької обл. (48556 голів промислових курей) та ТОВ "Балакліївське підприємство по птахівництву" Харківської обл. (20672 голови курей батьківського стада). Після її лікування отримано позитивні результати, які підтверджені актами (табл. 4).

Таблиця 4

Похожие статьи




Серологічні дослідження щодо нейсеріозу льськогосподарської птиці (РНГА) - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Предыдущая | Следующая