ВИСНОВКИ - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

    1. Вперше в Україні проведено епізоотологічний моніторинг, визначено поширення та етіологічну роль бактерій Neisseria spp. у патології сільськогосподарської птиці, вивчено і описано клініко-епізоотологічні особливості перебігу хвороби та патоморфологічні зміни в органах, культурально-біологічні та антигенні властивості ізольованих штамів збудника. Теоретично і експериментально обгрунтовано, розроблено і впроваджено у виробництво методи лабораторної діагностики нейсеріозу птиці, еритроцитарний діагностикум для виявлення захворювання на ранніх стадіях та систему лікувально-профілактичних заходів при нейсеріозі птиці. 2. Нейсеріоз птиці встановлено в 10 областях України. Хвороба завдає значних економічних збитків птахівництву за рахунок вимушеного вибраковування дорослого поголів'я птиці від 5 % до 100 % у продуктивний період року, характеризується зниженням заплідненості яєць у водоплавної птиці до 65-72 % і зниженням виводимості яєць на 50 %. 3. На підставі виробничих спостережень і експериментальних досліджень встановлено передачу збудника нейсеріозу статевим і трансоваріальним шляхами. Контамінація яєць і сперми у хворої птиці триває протягом усього продуктивного періоду і сягає відповідно 30-50 % і 100 %, інфікованість добового молодняку - 46-100 %. 4. Із патологічного матеріалу, відібраного від 641 хворого індика, 913 курей, 232 качок та 232 голів їх молодняку, ізольовано і ідентифіковано 1036 культур нейсерій, які є оксидазо - і каталазоактивними, проявляють варіабельність по відношенню до ферментації вуглеводів, токсиноутворення не встанволено. 5. Встановлено, що ізольовані нами: штам № 129 Neisseria spp. turkeys є антигенно спорідненим із збудниками нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria caviae, Neisseria ovis) при індексі спорідненості 1/16-1/32; нейсеріозу курей (Neisseria spp. hens) - 1/64; гонореї (Neisseria gonorrhoeae) - 1/64. Штам № 119 Neisseria spp. ducks антигенно споріднений із збудниками нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria caviae) - 1/2-1/16; нейсеріозу індиків (Neisseria spp. turkeys) - 1/4 та менінгіту (Neisseria meningitidіs) - 1/16. Штам № 118 Neisseria spp. hens антигенно споріднений тільки зі збудником менінгіту - 1/8. Антигенну спорідненість між штамами від курей та качок невиявлено. 6. Ізольовані штами нейсерій (Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks) від індиків, курей та качок мають високу антигенну активність і через 7 діб після внутрішньовенного введення 0,5 см3 5 млрд суміші інактивованої культури кроликам активно індукують специфічні антитіла в титрах 1:2560, на 21 добу імунізації - 1:20480. У експериментально інфікованої птиці через 10 діб після її зараження антитіла виявляються в титрах 1:1280-1:5120 і зберігаються протягом 2,5 місяців, після чого поступово знижуються до 1:40-1:20. Діагностичним титром є розведення сироватки 1:40 (5,322 log2 ). 7. Виділені штами нейсерій відрізняються за патогенними властивостями: № 129 Neisseria spp. turkeуs викликає 100 % загибель кролів, білих мишей та морських свинок; № 119 Neisseria spp. ducks - 100 % загибель кролів та 50 % білих мишей; № 118 Neisseria spp. hens - 100 % загибель кролів і є апатогенним для білих мишей. Культури нейсерій, які вирощуються на штучних поживних середовищах (МПБ, МПА при 37 єС) протягом місяця, є апатогенними для білих мишей. 8. Добові культури штамів Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks викликають загибель 8-добових курячих, 9-добових індичих та 10-добових качиних ембріонів, що зазвичай використовуються в дослідженнях, через 24 години. Високо вірулентним для вивчаємих ембріонів птиці є штам № 129 Neisseria spp. turkeуs (ЕЛД 50/0,2 см3 складає 20-200 м. к.), менш вірулентним - штам № 118 Neisseria spp. Hens (ЕЛД 50/ 0,2 см3 для ембріонів індиків складає 2000-20000 м. к.; для ембріонів курей і качок - 20000-200000 м. к.) (р 9. Клінічні ознаки нейсеріозу (гіперемія слизової оболонки клоаки, фібринозно-некротичні утворення на її поверхні, після видалення яких залишаються ерозії і виразки, що кровоточать) відтворено на індиках білої широкогрудої породи віком 270 діб, курях породи білий леггорн і род-айленд віком 150 діб та качках пекінської породи віком 210 діб. Штами, ізольовані від курей, апатогенні для качок. Інкубаційний період при штучному інфікуванні птиці продовжується від 24 годин до 5 діб. Тривалість захворювання в індиків, качок становить 55 діб, курей - 20 діб. 10. Патоморфологічними дослідженнями виявлено: великі ділянки десквамації і ерозії багатошарового щільного епітелію; кальциноз сполучно-тканинної пластинки, некроз гладком'язевих міоцитів у стінці клоаки хворої птиці; морфологічні зміни структурної організації стінки сім'явиносної протоки хворих самців; некроз сперматогоній; осередкові некрози і деструкцію гепатоцитів, а також руйнування стінок кровоносних судин у печинці; контрактурні зміни м'язевих волокон і морфологічні проявлення некрозу в міокарді з наявністю колоній мікроорганізмів. 11. Серологічними дослідженнями за допомогою РНГА з використанням еритроцитарного діагностикуму встановлено вірогідну різницю в титрах антитіл у качок кросу "Темп" (9,322 log2), "Благоварський" (10,322 log2) у порівнянні із качками порідної групи українська біла (12,322 log2 ) (р>0,001); у курей виявлено вірогідно вищу різницю в титрах антитіл у кросів "Ломанн коричневий" (10,322 log2), "Родоніт" (10,322 log2), "Хай Лайн" (9,322 log2), "Декалб" (9,322 log2), ніж у кроса "Хайсекс коричневий" (7,322 log2) (р>0,01), що підтверджується клінічними ознаками хвороби і результатами бактеріологічних досліджень. 12. Застосування розробленого і впровадженого в державних лабораторіях ветеринарної медицини еритроцитарного діагностикуму для РНГА (ТУ У 24.4-00497169-625-2001) дає змогу за наявністю антитіл в діагностичних титрах і вище встановити попередній діагноз на нейсеріоз у сільськогосподарської птиці (індиків, курей і качок), визначити ступінь його розповсюдження, а також проведення прижиттєвої діагностики у дорослої птиці. Встановлено, що найбільш чутливими до нейсеріозу є качки породних груп українська біла (100 %), індики кросу "Хідон" (85 %), кури кросів "Ломанн коричневий", "Родоніт" (81 %), "Хай-Лайн білий" (85 %), "Декалб" (82 %). Із використанням еритроцитарного діагностикуму встановлено латентну форму перебігу хвороби, що підтверджено бактеріологічними дослідженнями. 13. Встановлено, що штам № 129 Neisseria spр. turkeys є чутливим до енроксилу, гентаміцину і антибіотиків пеніцилінового ряду (від 0,1 до 10 мкг/см3). Штам № 118 Neisseria sрр. hens - до антибіотиків пеніцилінового ряду (від 5 до 10 мкг/см3); гентаміцину і енроксилу (від 10 до 100 мкг/см3). Обидва штами є резистентними до неоміцину. Штам № 119 Neisseria spp. ducks є чутливим до антибіотиків пеніцилінового ряду (від 0,1 до 1,0 мкг/см3), енроксилу і неоміцину (10 мкг/см3) і резистентним до гентаміцину. Досліджені штами нейсерій виявились резистентними до стрептоміцину, тетрацикліну, трисульфону і сульфадиметоксину. 14. Експериментальними дослідженнями встановлено, що використання 1 % водного розчину димексиду підвищує чутливість нейсерій до антибіотиків пеніцилінового ряду у 10 разів (з 1 мкг/см3 до 0,1мкг/см3), а енроксилу, гентаміцину і неоміцину - у 100 разів (з 10 мкг/см3 до 0,1 мкг/см3). 15. Розроблено і впроваджено схему діагностики та лікувально-профілактичних заходів з нейсеріозу сільськогосподарської птиці, застосування яких у 5-и неблагополучних на нейсеріоз птахогосподарствах забезпечило збереження батьківських і промислових стад птиці на 99-99,9 %, збільшенню несучості - на 2,5-4 %, заплідненості яєць - на 12-14 % і виводу молодняку - до 66-84 %.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Предыдущая | Следующая