Результати вивчення антигенної спорідненості польових і референтних штамів нейсерій (РНГА) - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Антисиро-ватки до

Польових

І референтних штамів

Нейсерій

Титри антитіл з антигенами

N. spp. turkies

N. spp. hens

N. spp. ducks

N. ovis

N. canis

N. caviae

N. gonorrhoeae

N. meningitidis

Титр гомоло-гічної cироват-ки

Neisseria spp

Turkeуs

1

1/64

1/2

1/32

1/32

1/16

1/256

0

1/ 5120

Neisseria spp.

Hens

1/256

1

_

1/1024

0

0

0

1/ 8

1/ 20480

Neisseria spp.

Ducks

1/4

_

1

1/2

1/16

0

0

1/ 16

1/ 2560

Neisseria

Ovis

1/64

1/512

1/512

1

1 /128

1/ 64

_

1/ 8

1/ 10240

Neisseria

Сanis

1/16

0

0

1/32

1

1/ 2

1/64

1/64

1/ 2560

Neisseria

Сaviae

1/16

0

0

1/ 64

1/ 8

1

1/ 64

_

1/10240

Neisseria gonorrhoeae

1/2

0

0

1/16

1/ 256

1/128

1

1/ 4

1/10240

Neisseria meningitidis

_

1/ 4

1/64

_

1/ 256

_

1/ 4

1

1/10240

Згідно міжнародної класифікації бактерій, наведеної у 9 виданні "Определителя бактерий Берджи" (Bergey's Manual of Systematic Bacteriology) під редакцією Дж. Хоулта et al. (1997), Topley and Wilsons (1997), нейсерії умовно названі Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks.

Під час комісійного випробовування культурально-морфологічних і біохімічних властивостей вивчаємих мікроорганізмів у Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів (ДНКІБШМ) (м. Київ) були отримані ідентичні результати, що дозволило надати ізольованим культурам назву, як штами Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks та депонувати до ДНКІБШМ. На штами отримані паспорти і свідоцтва (довідка № 95 від 05.02.04) за номерами: штам Neisseria spp. turkeуs (I-5, № 129), штам Neisseria spp. hens (К-01, № 118), штам Neisseria spp. ducks (У-86, № 119). На підставі отриманих результатів щодо культурально-морфологічних, біохімічних і серологічних досліджень ізольовано 5 штамів мікроорганізмів, які було віднесено до родини Neisseriaсeae, роду Neisseria, а також розроблено експрес - і ретроспективні методи лабораторної діагностики нейсеріозу, які увійшли до методичних рекомендацій: "Діагностика та профілактика нейсеріозу сільськогосподарської птиці" (ухвалені і затверджені вченою радою

Інституту птахівництва УААН, протокол № 10 від 8 липня 1998 року); "Діагностика та профілактика нейсеріозу сільськогосподарської птиці (доповнені)" (затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України, протокол № 1 від 12 грудня 2003 року); ДСТУ "Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу" (ухвалені і затверджені Технічним комітетом стандартизації № 149 ДНКІБШМ за № 169/06 від 21.12.2006 р.). Справа ДСТУ передана на експертизу до НДІ стандартизації для подальшої передачі на затвердження до Держспоживстандарту України. А також розроблено схему імунізації кролів з метою отримання гіперімунних сироваток крові для серологічних досліджень в РА і РНГА.

Вивчення патогенних властивостей нейсерій для свійської птиці. З метою вивчення патогенних властивостей ізольованих штамів Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks були використані дорослі індики, качки, кури. Введенням під слизову оболонку клоаки птиці штаму Neisseria spp. turkeуs і штаму Neisseria spp. ducks було відтворено клінічний прояв хвороби у 100 % індичок, качок і у 60 % курей. За інокуляції під слизову оболонку клоаки курям штаму Neisseria spp. hens клінічний прояв хвороби було відтворено тільки у 60 %. Для качок штам Neisseria spp. hens виявився апатогенним.

Інкубаційний період, за умов штучного інфікування ізольованими штамами нейсерій, у індиків і качок коливався від 24 до 72 годин, курей - до 5 діб. Тривалість хвороби у індичок та качок становила 55 діб, курей - 20 діб, після чого клінічні ознаки захворювання поступово зникали і хвороба переходила у хронічну стадію, що підтверджувалось виявленням грамнегативних диплококів у нативних мазках при низьких титрах антитіл (4,322-5,322 log2) або їх відсутністю.

Патогенні властивості нейсерій для ембріонів птиці. Добові культури штамів Neisseria spp. turkeуs, Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks викликали загибель 8-добових курячих, 9-добових індичих і 10-добових качиних ембріонів через 18-24 години після їх інфікування.

При інфікуванні штамом Neisseria spp. turkeуs ELD50/0,2 см3 для індичих, курячих, качиних ембріонів коливалась у межах 20-200 мікробних клітин (м. к.). При інфікуванні штамом Neisseria spp. hens ELD50/0,2 см3 для індичих ембріонів була в межах 2 тис.-20 тис. м. к., курячих, качиних - 20 тис.-200 тис. м. к. (p<0,01). Вірогідної різниці у відношенні вірулентності штаму Neisseria spp. ducks до індичих, курячих та качиних ембріонів не встановлено. ELD 50/0,2 см3 коливалась у межах 2000 м. к.-20000 м. к. (p<0,01-0,001).

В ембріонів, що загинули, спостерігали гіперемію тулуба, кінцівок, розрідження жовтка з появою білих пластівців.

Таким чином, на підставі отриманих результатів, слід відмітити вірогідно вищу вірулентність штаму Neisseria spp. turkeуs у порівнянні з вірулентністю штамів Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks. Менш вірулентним виявився штам Neisseria spp. hens (р<0,01).

Згідно даних електронно-мікроскопічних досліджень, у 4-добових культурах нейсерій при рості на м'ясо-пептонному агарі спостерігали лізис клітин (аморфну масу з оболонками клітин). При введенні змиву з агару 4-добової культури в дозі 500 млн. мікробних клітін у 0,2 см3 до хоріон-алантоїсної порожнини ембріонів спостерігали їх загибель протягом 48 годин, що може свідчити про токсичну дію продуктів метаболізму руйнованих клітин бактерій. Введення інактивованої при 60 єС протягом 60 хвилин культури нейсерій у дозі 500 мільонів мікробних клітин у 0,2 см3 до хоріон-алантоїсної порожнини ембріонів птиці не викликало їх загибелі протягом 10-ти діб після інфікування, що свідчить про відсутність ендотоксину. Не вдалося викликати загибелі ембріонів і при інокуляції фільтрату бульйонної культури нейсерій.

Патогенні властивості нейсерій для лабораторних тварин. Штам Neisseria sрp. turkeуs, ізольований від хворих індиків, виявився патогенним для кролів, білих мишей та морських свинок. Внутрішньовенне введення кролям суспензії живої добової культури у концентрації 5 млрд. в дозі 1 см3 викликало загальне пригнічення тварин, розлад шлунково-кишкового тракту, іноді паралічі задніх кінцівок та загибель тварин через 24-48 годин. Білі миші і морські свинки за умов внутрішньочеревного зараження гинули на 2 добу в 100 % випадків. Клінічні ознаки хвоороби характеризувались відмовою від корму і води, оскалом зубів, кишковим розладом та швидким зневоднюванням організму, нервовими конвульсіями.

Штам Neisseria spp. ducks, ізольований від хворих качок, викликав 100 % загибель кролів і 50 % загибель білих мишей. Штами Neisseria spp. hens, ізольовані від хворих курей, для цих видів тварин виявилися апатогенними.

Культури, які вирощувались на штучних поживних середовищах більше місяця, не викликали загибелі білих мишей впродовж 15 діб спостереження.

У вивчаємих штамів нейсерій токсиноутворення не становлено.

Серологічна діагностика нейсеріозу сільськогосподарської птиці. Виготовлення еритроцитарного діагностикуму для реакції непрямої гемаглютинації (РНГА). З метою більш раннього виявлення нейсеріозу серед сільськогосподарської птиці (качок, індиків, курей) в господарствах, а також визначення ступеня поширення захворювання, для прижиттєвої діагностики хвороби нами розроблено "Інструкцію по виготовленню і контролю еритроцитарного антигену і сироваток крові для діагностики нейсеріозу в реакції непрямій гемаглютинації (РНГА)". В основі РНГА лежить виявлення специфічних антитіл еритроцитами, сенсибілізованими нейсеріозним антигеном, у сироватці крові хворої, перехворілої на нейсеріоз птиці і при інапарантному перебігу (без наявності клінічних ознак) захворювання. За чутливістю і специфічністю реакція перевершує інші серологічні методи.

Еритроцитарний антиген для діагностики нейсеріозу (гонореї) птиці є рідиною бурого кольору, яка складається з 50 %-ної суміші формалінізованих еритроцитів барана (півня), сенсибілізованих антигеном нейсерій на фосфатно-буферному розчині. Діагностичний набір складається з еритроцитарного антигену, гіперімунної сироватки з титром не нижче 8,322 log2 і нормальної сироватки крові кролика. Активність еритроцитарного антигену визначали за допомогою РНГА з гіперімунними сироватками кролика, отриманими до збудників нейсеріозу птиці.

Динаміку накопичення антитіл вивчали на експериментально інфікованій птиці і в умовах птахогосподарств. Встановлено, що через 10 діб після введення збудника антитіла сягали титрів 10,322-11,322 log2, які зберігались на цьому рівні протягом 2-2,5 місяців, після чого знижувались до 4,322-5,322 log2. У неінфікованої птиці титр антитіл не перевищував 4,322 log2. На підставі результатів проведених досліджень за діагностичний титр прийнято 5,322 log2.

Еритроцитаргний діагностикум випробувано в 51 птахогосподарстві Харківської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Черкаської, Білгородської областях та АР Крим. За допомогою РНГА досліджено проб сироваток крові від: качок - 253, індиків - 318, курей - 264. У неблагополучних щодо нейсеріозу господарствах, де утримували качок, індиків та курей були виявлені специфічні антитіла в сироватках крові в титрах 5,322-8,322 log2. У пік продуктивного періоду вони сягали 9,322-12,322 log2 і зберігалися на такому рівні протягом 60 діб від початку захворювання. Наприкінці племінного сезону титри антитіл у сироватках крові знижувалися до 4,322-5,322 log2. Виявлення антитіл у сироватках крові в титрах 3,322-4,322 log2 вважалось неспецифічним.

Серологічні дослідження, які проводились на різних видах, породах і кросах сільськогосподарської птиці еритроцитарним діагностикумом за допомогою РНГА, показали, що вірогідна різниця у накопиченні антитіл до збудника нейсеріозу була виявлена у качок кросів "Темп" і "Благоварський" у порівнянні з качками породних груп українська біла, які виявились найбільш чутливими (5,322-12,322 log2) до збудника нейсеріозу (р<0,001). Вірогідну різницю у накопиченні специфічних антитіл встановлено і серед курей кросів "Домінант", "Хай-Лайн білий", "Родоніт", "Ломанн коричневий", "Декалб" (р <0,01) (табл. 3).

Таблиця 3

Похожие статьи




Результати вивчення антигенної спорідненості польових і референтних штамів нейсерій (РНГА) - Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики)

Предыдущая | Следующая