Вступ - Вчення Платона та Арістотеля про державу

У політико-правових навчаннях Стародавньої Греції і всієї античної цивілізації, кореняться витоки європейського розуміння права, політики держави. Слід враховувати, що історико-наукова реконструкція навчань минулого виявилася можливою не раніше XIX століття. Стосовно до Стародавньої Греції не можна не вказати і на труднощі реконструкції досліджуваних ідей, які нерідко пояснюються її більш ніж скромної емпіричної базою. У цілому ряді випадків відтворювати ці ідеї доводиться лише з дійшовх до нас фрагментів творів мислителів, свідченнями сучасників і ін. Винятки становлять праці Платона і Аристотеля.[1, 25]

Платон (427--347 pp. до н. е.) -- видатний філософ Стародавньої Греції, засновник першої в світі Академії, яка проіснувала майже тисячу років, мислитель, образ якого став символом та легендою.

Платон народився на о. Егіна поблизу Афін у сім'ї аристократів. Його справжнє ім'я -- Арістокл. Сім'я була небагатою, хоча і знатною. Платон отримав звичну для знатних афінян освіту: гімнастика, граматика, музика, математика.

У молодості він багато займався художньою літературою, живописом, писав вірші. Після знайомства з Сократом знищив усі свої твори і до трагічної загибелі відомого філософа був його найближчим учнем. За переказами, саме Сократ назвав його Платоном (від гр. platus -- "широкоплечий"), чи то за фізичну силу, чи то за широту духовних інтересів. Після смерті свого учителя Платон надовго залишив Афіни і багато подорожував по Єгипту, Італії, Сицилії. У 389 р. до н. е. він опинився у м. Сіракузи (о. Сицилія), де в цей час правив тиран Діонісій Старший. Конфлікт між ними закінчився тим, що Платона продали у рабство, з якого він був викуплений піфагорійцем Архітом. Архіт відмовився від грошей, які намагалися повернути йому друзі Платона. Платон купив на ці кошти сад, який носив ім'я афінського героя Академа і відкрив у ньому свою філософську школу, яка проіснувала з 386 р. до н. е. до 529 р. н. е.

Платон мав велику кількість учнів, найвидатніший з них -- відомий давньогрецький філософ Аристотель. Деякі ідеї моделі "ідеальної держави" Платона були реалізовані його учнями, шестеро з яких стали правителями -- тиранами міст Стародавньої Греції. На думку багатьох мислителів, через середні віки ці ідеї дійшли до Гегеля, а згодом -- до ідеологів комунізму і нацизму.

Саме тому Платона інколи називають одним із перших ідеологів тоталітаризму.

Останні роки життя Платон провів у Афінах. До нас дійшли численні його філософські твори, написані у формі діалогів та листів. У Сіракузах Платон намагався реалізувати на практиці свій проект ідеальної держави, однак ці спроби завершились невдачею.

Помер мислитель у вісімдесятирічному віці, залишивши потомкам не минущу за значенням настанову: "Людський рід не позбудеться зла до тих пір, поки істинні й правильно мислячі філософи не посядуть державні посади або володарі в державах за якоюсь божественною волею не стануть істинними філософами".[2, 168-169]

Народився Аристотель у Стагірі -- грецькій колонії у Фракії, яка на той час була провінцією порівняно з Афінами -- визнаним центром культурного життя. У зв'язку з цим мислителя інколи іменують Стагірітом. Батько Аристотеля Нікомах був лікарем при дворі македонського царя Амінти III. Дитинство Аристотеля пройшло при царському дворі, у цей час він потоваришував із сином Амінти III -- Філіппом, майбутнім македонським царем. У 367 р. до н. е. Аристотель поїхав у Афіни для продовження освіти і вступив у платонівську Академію, у якій студіював з 17 до 37 років. У 343 р. до н. е. філософ був запрошений македонським царем Філіппом у якості вихователя його сина -- майбутнього великого полководця Александра Македонського. У Македонії Аристотель пробув близько 8 років. З часом Александр Македонський у знак подяки та пошани поставив пам'ятник своєму учителю з надписом: "Александр поставив цей пам'ятник сину Нікомаха, мудрому, божественному Аристотелю".

У 336 р. до н. е. Аристотель повернувся у Афіни і заснував власну філософську школу -- Лікей (в іншій транскрипції -- Ліцей), розташовану поблизу храму Аполлона Лікейського. Згідно з переказами мислитель зазвичай любив вести бесіди з друзями та учнями, прогулюючись по саду. Саме тому його філософська школа увійшла в історію під назвою перипатетиків (від гр. peripateo -- прогулююсь). У Лікеї Аристотель прожив більше 12 років, він мав багатьох учнів та послідовників, сина Нікомаха, який загинув молодим на війні, та дочку Піфіаду.

Закінчилось життя Аристотеля трагічно. Після смерті А. Македонського в Афінах відбулось антимакедонське повстання. Аристотеля, який завжди виступав за зв'язки з Македонією, було звинувачено у "паплюженні богів", але він не став чекати суду і виїхав у Халкіду на острів Евбею, де і помер. [2, 185-186]

Похожие статьи




Вступ - Вчення Платона та Арістотеля про державу

Предыдущая | Следующая