Розвиток в історії людства змісту демократії - Політичні принципи демократії
Поняттю "демократія" і її предметній сфері випала щаслива доля: дане поняття сучасної політології без особливих суперечок зайняло своє місце як одне з ключових у політичній семантиці. Цей термін широко використовують і застосовують у своєму лексиконі навіть супротивники демократії; їхні критичні випади проти демократії висловлюються у форму неприяйняття лише конкретних форм її реалізації.
Дотепер учені не виробили загальноприйнятних уявлень, на базі яких можна було б сформулювати єдине визначення демократії. Водночас існує множина спроб її дефініцій, що не відповідають тим або іншим вимогам науки, причому різні автори розглядають у якості визначальних скоріше окремі елементи демократії: рівність, співучасть (партиципація), влада більшості, її обмеження і контроль над нею, толерантність, основні права громадян, правова і соціальна державність, поділ влади, загальні вибори, гласність, конкуренція різноманітних думок і позицій, плюралізм і т. д.
Для більш продуктивного розуміння основних уявлень про демократію, безсумнівно, корисні етимологічна й історична ретроспективи концепту. Самий термін "демократія" складається з двох грецьких слів: demos - народ і cratia - владарювання, отже, це "влада народу". Більш розгорнуте визначення "демократії" було сформульовано американським президентом А. Лінкольном. Воно виражає різноманітні аспекти й істотні ознаки демократії: демократія виходить з самого народу, вона здійснюється народом і в інтересах народу.
Остання характеристика демократії, як влади "для народу"-не просто вербальне визначення, оскільки вказується перспектива, у якій демократія розуміється як ціль держави, досяжна за допомогою політичного і соціального прямування. У ранні історичні періоди (від Древньої Греції і до Французької революції) "демократія" зводилася до навчання про форми держави. Для Геродота (у нього це поняття зустрічається вперше), так само як і для Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки й інших класичних авторів демократія означала не якійсь визначений стан суспільства, а особливу форму організації державної влади - нею володіють не одна особа (як при монархії і її варіаціях, скажімо, тиранії) або група людей (приміром, при аристократії і її різновидах, начебто олігархії або плутократії), а всі. Аристотель першим у своїй типології трьох "кращих" форм держави (тиранія, олігархія, демократія або охлократія), поряд із кількісним критерієм розподілу ("хто панує?"), вказує також на критерії якісні ("які засоби панування?"), причому у нього відношення до "демократії" скоріше немилостиве, як до однієї з форм виродження державного життя. Після настільки суворого вердикту Аристотеля, протягом наступних двох тисячоріч, "демократія" виявилася в числі закритих, заборонних понять. Проте, незважаючи на систематичне ігнорування її як поняття, сама демократія, вже в якості соціальної реальності, не вважалася знеціненої.
Чому демократія виявилася "в немилості" у Аристотеля? Мабуть тому, що він не проводив розходження між "демократією" і "охлократією". Аристотель, звичайно, розумів істотну різницю між зазначеними двома формами влади, але усвідомлював й інше - що "демос" (тобто народ у власному змісті) правителі можуть за допомогою митецької "демагогії" довести до рівня "охлоса" - "черні", використовувати його у своїх цілях, називаючи це "демократією", "народовладдям". Дійсно, було багато випадків таких перетворень в історії практично всіх народів, нашої вітчизняної в тому числі. Водночас авторитет Аристотеля й у старожитності, і в середньовіччі був настільки великий, що його "вердикт" дійсно відтіснив на тривалий час, поняття демократії на периферію соціального і політичного знання.
Дослідники найчастіше не помічають тієї важливої обставини, що визнана і схвалювана Аристотелем "політія" містить цілий ряд елементів, що зближаються з більш пізніми, позитивними поглядами на демократію. Політія означала в старогрецькій політичній думці (Платон, Ксенофонт, Аристотель і більш пізні мислителі) "державне життя", "державний устрій", а також навчання про неї, погляд на них. Саме слово походить від терміна "поліс", тобто "місце", "місто", у якому живе компактне співтовариство вільних людей (греків) - у створених ними структурах визначеного соціального і політичного єднання, під захистом вироблених для цієї цілі законів, релігійних і моральних норм.
Переоцінка концепту демократії, а також відзначене вище семантичне його розширення відбуваються в період Французької революції. Демократія стає поняттям, що відбиває, спочатку, визначений напрямок думки, а пізніше вже напрямок і зміст визначеного соціального руху, його політичні і суспільні цілі. З цього часу демократія означає вже не тільки якусь суспільну структуру, що альтернативно протистоїть монархії й аристократії, але стає одночасно і філолофсько-історичним шифром у соціології влади, кодом як для цілого ряду ліберально-буржуазних вимог автономії і співучасті в прийнятті рішень, так і для ідей і упрямувань до соціальної рівності. Концепція демократії перетворюється в головну рушійну силу, сутнісний елемент, іманентний всьому сучасному розвитку соціальних структур. Під демократизацією припускається процес, що, беручи свій початок у ранньому конституціоналізмі Англії і США, сприяв виникненню теперішніх форм демократичного державного устрою, але не завершений і в наші дні. Сучасна конституційна держава не втілює в собі якусь "закінчену" структуру, або "готову" для застосування концепцію державного устрою, але є лише результатом багатоступеневого, що продовжується, історичного процесу.
Сучасна конституційна держава почалася з приборкання і роззброювання конфесійних партій - учасниць цивільної війни, із встановлення суверенної державності за допомогою монополізації засобів "узаконеного фізичного насильства" (М. Вебер) і зосередження їх у руках держави. На цій першій стадії - встановлення внутрішнього миру і формулювання проблеми суверенітету - і будується держава саме як держава. Це, проте, ще нічого не говорить про якість самої організації влади. Держава стає конституційним лише на другій стадії, коли цей "Левиафан" (Гобс) створює умови миру і виживання, здійснює поділ влади і гарантує невідчуджуваність основних прав і свобод людини; і тільки на третій стадії розвитку, з проведенням у життя принципу суверенітету народу і з завоюванням загального виборчого права вона стає демократичною конституційною державою, що згодом (четверта стадія) доповнюється деякими компонентами держави соціальної, держави загального благоденства. Весь наведений ланцюг складається, таким чином, із гарантії загального права на виживання (забезпечення умов життя) і соціальної безпеки (мир) - через визнання прав на особисту свободу (свобода), через невідчужувані основні права і свободи людини, через гарантію прав на політичну співучасть і співробітництво (рівність), аж до утвердження цивільних прав, наданих державою загального благоденства. Цим, проте, не вичерпується динаміка розвитку демократичної конституційної держави, її політичної структури.
Стадії |
Головна вимога |
Домінантний Тип права |
Побоювання... |
Прагнення до... |
Політично-інституційні висновки |
І |
"Мир" |
Загальні права на виживання і на безпеку |
Насильницької смерті, загальної ненадійності, терору, цивільної війни, внутрішньої роз'єднаності |
Внутрішньому світу, безпеки, прогнозованості ясності владних відношень |
Державний суверенітет, монополізація державою законних засобів фізичного насильства |
ІІ |
"Свобода" |
Права особистої свободи |
Державного терору, насильства над совістю, дріб'язкової опіки з боку державних органів |
Свободи особи і ринку, самовизначення, сфер позадержавного втручання |
Конституційна держава, невідчужувані основні права і свободи людини, поділ влади, принцип парламентської більшості |
ІІІ |
"Рівність" |
Право політичної співучасті, сприяння |
Рабства, безправ'я, ущемленно-сти, нераспростра ненности цивільних свобод на всіх |
Рівноправністі, рівної для усіх свободі, співучасті в політичних рішеннях |
Правова держава, політична демократія, право на загальні і рівні вибори, парламентське представництво, суверенітет народу, співробітництво партій |
IV |
"Братерство" |
Соціальні |
Цивільні) права соціальної і матеріальної ущем-ленности, злидни |
Матеріальному статку, забезпеченню рівності шансів |
Соціальна держава, сучасна держава загального благоденства |
V |
"Навколишнє середовище" |
Право на екологічне выживанж (екзистенціальні права людини і права самої природи) |
Загальної руйнації природи і життя, атомної й екологічної катастроф, небезпеки для природних умов життя |
Нормальному існуванню в умовах світу, екологічній рівновазі, "природному", адаптивному способові життя |
Захист тваринного світу, середовище обитания і життя як конституційні права, комісії з етики, заснування технічних академій |
Похожие статьи
-
На початку XIX ст. українські землі були поділені в основному між двома континентальними імперіями - Австрійською імперією Габсбургів та Російською...
-
Політичний демократія суспільство Від критеріїв (ознак, показників) демократії залежить не тільки оцінка зрілості суспільства, а й визначення напрямів...
-
Теоретичні засади демократії Утвердження в тій чи іншій країні демократичного політичного режиму не є результатом прагнення певних політичних сил чи...
-
Антична демократія - Історичні форми демократії
Державні форми демократії добре відомі античному світу. В Стародавній Греції демократія визначалася як особлива форма, різновид організації...
-
Поняття та роль демократії у політичному процесі - Демократія в політичному житті сучасного світу
Один із найважливіших критеріїв зрілості суспільства -- ступінь його демократичності (рівень демократії). У його демократизації суб'єкти політичного...
-
Вступ - Політичні принципи демократії
Із усіх питань політичного життя суспільства на сучасному етапі найактуальнішим є демократія. Демократизація сфер соціального буття виступає нині...
-
1. Перший трактує націю як суму якоїсь кількості людських одиниць, що відрізняються від інших спільними ознаками. Такими ознаками можуть бути мова,...
-
Актуальність теми зумовлена насамперед тим, що кінець XX ст. позначений активізацією демократизаційних процесів. Із поширенням процесів демократизації на...
-
Сучасні концепції демократії Теорія партисипаторної (від англ. participate -- брати участь), учасницької демократії, найнаближеніша до уявлень про...
-
Фр. libйralisme -- філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є...
-
Західноєвропейська політична думка XIX - початку XX ст
Західноєвропейська політична думка XIX - початку XX ст. Велика французька революція проклала шлях для розвитку капіталізму в Західній Європі. Прогрес...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Актуальність наукового дослідження проблеми забезпечення прав і свобод людини у процесі соціально-політичного реформування...
-
Щоб демократія стала у суспільстві новою діючою системою влади, важливо щоб люди не тільки розуміли сутність її основних принципів, а й були згідні жити...
-
Українська політична думка зародилась і розвивалась у контексті європейської політичної думки, яка справляла на неї визначальний вплив. Одним із важливих...
-
Теорія і практика суспільного розвитку підтверджують істинність тези: лише розвинуте, зріле громадянське суспільство є передумовою і запорукою...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм політичний управління Політична влада різноманітна по формах і засобам прояви. Для відображення різних аспектів її функціонування...
-
Вопросс 25, Класовий компроміс - Політологія
29 вопросс 26 30 вопросс 27 Класовий компроміс Класовий компроміс буржуазії з дворянством, який увійшов в історію під назвою "славної революції" 1688 p.,...
-
Особливості політичної системи сучасного російського суспільства - Особливості політичних систем
Політична структура Росії становить найбільший інтерес у зв'язку її динамічністю. У нашій країні істотним чинником розпочатого руху від тоталітарного...
-
Загалом політичні системи "живуть", функціонують у часі та просторі, оскільки являють собою одну із основних форм руху соціально-класової матерії....
-
Характеристика неолібералізму та неоконсерватизму - Політична ідеологія
Неолібералізм (грец. neos - новий, libezalis - вільний) - сучасна політична течія, різновид традиційної ліберальної ідеології та політики, що сформувався...
-
Загальні відомості про розвиток політології Політологія є одночасно і молодою, і однією з найдавніших наук. Політичні погляди та ідеї існують з того...
-
Політико-інституційний статус уряду в формах правління сталих демократій
Політико-інституційний статус уряду в формах правління сталих демократій Парламентський інститут демократія уряд Дослідження форм правління для сучасної...
-
Середньовічні форми демократії. Класична ліберальна демократія - Історичні форми демократії
Елементи демократії та колективного волевиявлення можна прослідкувати й у суспільствах доби Середньовіччя. Саме в цей період з' являються...
-
Формування судової влади в Україні. Конституційний Суд України - Розвиток політології на Україні
Природним призначенням судової влади є вирішення соціальних конфліктів, які постійно виникають у суспільному житті. У всі часи, за різних форм державного...
-
2.1 Особливості інституту парламентаризму в політичних системах Заходу Інститут парламентаризму є ключовим елементом сучасних політичних систем: ступінь...
-
Критика політичних режимів М. Сціборським У сучасній українській публіцистиці Микола Сціборський стоїть в одному ряді з такими відомими ідеологіами...
-
Кратолугія - Політологія: основні поняття
Кратолугія -- вчення про владу, про закономірності її походження, функціонування і розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми,...
-
Типологія політичних рішень - Політологія
Політичне рішення - напрацювання декількох варіантів дії для ліквідації політичної проблеми, що виникла, і подальший вибір оптимального ( найкращого ) з...
-
Зауважимо, що у вітчизняній літературі тлумачення політичного режиму переважно зведене до способів здійснення державної влади. Політичному режиму...
-
Правова держава - поняття й основні ознаки - Політологія
Правова держава - це держава, у якому організація й діяльність державної влади в її взаєминах з індивідами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Основні риси політичного режиму в сучасній Україні
Сьогодні, коли Україна зазнає кризової трансформації, пропонують різноманітний асортимент рецептів подолання існуючого становища. За таких обставин вкрай...
-
Висновок - Особливості елементів політичної системи суспільства
Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави. У процесі еволюції...
-
Основні категорії - Державно-управлінська думка у творах Платона та Аристотеля
Свої погляди на походження суспільства і держави Платон обгрунтовував тим, що окрема людина не здатна задовольнити всі свої потреби в їжі, житло, одяг і...
-
Сутність політичної партії - Політологія
Слово "партія" (лат. partis -- частина)означає частину більшої спільності або цілісності. Воно використовувалося ще в античному світі для позначення...
-
В політичній історії Заходу виникнення лібералізму пов'язане з розвитком капіталістичного суспільства і співпадає по часу з періодом буржуазних революцій...
-
Вступ - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада - одне з фундаментальних почав суспільства і політики. Поняття влади є одним з центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних...
-
Зміст української політології - Розвиток політології на Україні
Творення нової України викликає нагальну необхідність в теоретичному осмисленні і наданні будівничим силам наукового інструментарію, що зробить досить...
-
Висновок - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада і є та знову, яка визначає політику; влада існує скрізь, де є спільна діяльність; це необхідний атрибут суспільних відносин, суть якого полягає в...
-
Українська політична думка зародилась і розвивалась у контексті європейської політичної думки, яка справляла на неї визначальний вплив. Одним із важливих...
-
Розвиток вчень про владу - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада є ядром політики. Влада виникла з появою людського суспільства і завжди супроводжувала і супроводжує його дальший розвиток. З появою в суспільстві...
Розвиток в історії людства змісту демократії - Політичні принципи демократії