Політичні погляди ранньохристиянського світу. - Політичні теорії епох раннього християнства, Середньовіччя і нового часу
На Сході й на Заході розвивалася переважно завдяки старан-ням представників богослов'я. Адже з економічним, полі-тичним, моральним, інтелектуальним занепадом Греції та Риму земна держава поставала як втілення зла, безза-коння, несправедливості, терору, експлуатації, розбеще-ності. Така політична реальність створила сприятливі умови для бурхливого розвитку християнства.
Згідно з його ученням людина -- вершина творіння Бога, носій образу і подоби Божої, духовно-тілесна істо-та, що об'єднує матеріальне і духовне начала, вічна, без-смертна, раціональна, наділена даром творчості, вільна як перед Богом, так і перед дияволом. Вона відповідає за лад у світі та в самій собі. Але гріхопадіння Адама і Єви, гріхи їх нащадків порушили первісну богоподібність, не-винність, і людина стала носієм гріховності. Першим пе-реможцем гріховної сили став Ісус Христос, який приніс нове вчення, взяв на себе гріхи світу і врятував людство. Однак страждання у християнстві -- не самоціль, а сила в боротьбі зі злом у собі та навколо себе. Призначення людини -- не аскетичність, а самовдосконалення, законослухняність, виконання Божих заповідей і покірність цер-кві. Християнство виходило з ідеї свободи і рівності лю-дей, закликало до вияву доброї волі, взаємного прощен-ня, любові й справедливості незалежно від'звань, станів, титулів, багатства і віку.
Якщо протягом перших трьох століть римські імпера-тори нещадно нищили прихильників та послідовників християнства, то у 313 р., за царя Константина Великого, воно було проголошено пануючою релігією в імперії.
Хоча римські імператори вважали себе намісниками Бога на землі, не обмеженими ніякими законами, церк-ва все більше прагнула утвердити в суспільному житті зверхність духовної влади над світською. Єпископ Аврелій Августин (354--430) у праці "Про град Божий" виступав за верховенство церкви в політичному житті. Держава, на його думку, -- сукупність людей, об'єднаних суспіль-ними зв'язками, її зусилля повинні спрямовуватися не лише на задоволення земних потреб, а й на нищення во-рогів церкви, запобігання злочинові проти Бога. Надмі-рне насильство не бажане, але необхідне; рабство супере-чить природі людини, але встановлене Богом як пока-рання за гріхи; свобода волі приємна, але виражається лише у схильності індивіда до порочних дій; державна влада нічим не відрізняється від зграї розбійників, але політичну опозицію треба рішуче викорінювати.
Виправданням феодального устрою, що виявилося у формулі "церква -- сонце, держава -- місяць", позначе-ні суспільно-політичні теорії схоластів, які вважали, що людина взагалі (як родове узагальнення) не існує, реаль-ними є лише окремі особи. Англієць Ансельм Кентербе-рійський (IX ст.) -- батько схоластики -- використовую-чи постулати логіки, доводив необхідність втілення Бога в людині. Француз Іоанн Солсберійський (XII ст.) високо оцінював роль римського права у вихованні людини, ви-правдовував тираноборство. Італієць Йоахим Флорський (XII ст.) засуджував насильство, яке назавжди переможе дух свободи, любові й миру. Німець Альберт Великий (ХНІ ст.) понад усе ставив совість людини, завдяки якій вона втілює універсальні принципи моральної поведінки.
Найпомітніша постать цього періоду -- Фома Аквінський (1224--1274), домініканський теолог, автор праць "Сума проти язичників" та "Сума теології". Особистість він розглядає як найвище з творінь розумної природи. Якщо інтелект Бога -- сутність, то інтелект людини -- потенція сутності. Заперечуючи августиніанство (пріоритет інтуїції), залишаючись на позиціях релігійного дог-матизму, він звертався до розуму, здорового глузду лю-дини і водночас поділяв людей на вищий клас -- прави-телів, середній -- воїнів, суддів, чиновників, вчених, священиків і дворян, нижчий -- найманців, ремісників, "брудний люд". Природні закони, які водночас визнача-ють і моральні норми, на його думку, поступаються і під-порядковуються законам вічним, божественному розуму, але не суперечать йому. Людські закони (право народів і позитивне право) можуть розходитись з природними, а божественні, відображені у Святому Письмі, виправля-ють недосконалість людських законів. Мета державної влади -- забезпечити благо суспільної істоти -- людини. Ідеалом форми державного правління є влада одного (мо-нархія). Фома Аквінський обгрунтовує право народу на скинення тирана, який порушує принципи справедливо-сті. Церква має панувати над громадянським суспільст-вом, духовна влада -- над світською. Єретики підлягають смертній карі, а монахи-домініканці перетворюються на "псів Господа". Аквінський теоретично обгрунтував необ-хідність інквізиції і розробив вчення про індульгенції.
Традиції класичної схоластики продовжували згодом монах-францисканець Вільям Оккам (1285--1349), фран-цузький схоласт Жан Бурідан (1300--1358).
Провісником свободи совісті й права народу на зако-нодавчу владу став у XIV ст. італійський мислитель Марсилій Падуанський (1280--1343), який вважав, що Єван-геліє -- не закон, а вчення, і тому щодо віри не може бу-ти примусу, вона -- справа совісті людини. Він першим у середньовічній політичній думці чітко розрізняв зако-нодавчу і виконавчу влади, розвинув ідею суспільного до-говору, народного суверенітету. Водночас був прихильни-ком станової монархії, поділу суспільства на дві станові категорії: 1) правляча категорія (духовенство, адмініс-трація і військові), до компетенції якої належать керівні суспільні функції; 2) підлегла категорія (землероби, ре-місники і торгівці), які повинні турбуватися лише про особисті інтереси.
Державний організм, на погляд Марсилія, складаєть-ся з двох частин: фізичної, до якої належать люди, та не-матеріальної -- законів, що тяжіють над суспільством. Римський папа не може претендувати на світську владу.
Новими ознаками збагатив політичну ідеологію чесь-кий мислитель Ян Гус (1371--1415), який виступав про-ти привілеїв священнослужителів.
У XVI ст. з початком занепаду феодалізму нав'язаний схоластикою аскетизм став поступатися культові людини, її інтересів і потреб, а божественне -- природному, люд-ському. Гуманізм тоді ще не був масовим, здебільшого він мав прихильників серед мешканців міст, представників інтелігенції, які в паростках нового ладу вбачали силу, здатну звільнити людину від середньовічного аскетизму. Нова епоха, що увійшла в історію як Відродження (Рене-санс), символізувала передусім відродження і широке ви-користання досягнень античної цивілізації.
Похожие статьи
-
Вступ - Політичні погляди Жана Бодена
Релігійні війни у Франції призвели до розпаду країни на воюючі між собою табори. З одного боку - католики, з іншого - протестанти. Міжусобиці заважали...
-
Давній Китай - соціологічні теорії - Суспільно-політичні уявлення Давнього світу
Своєрідними ідеями збагатили світову політичну дум-ку давньокитайські мислителі, які чи не найпершими в історії політичних учень почали відходити від...
-
Політична думка Нового часу та Відродження - Еволюція політичної думки
Починаючи з XIV ст. в Італії та з XV ст. в інших країнах Західної Європи відбуваються соціально-економічні зміни, що знаменують початок нової історичної...
-
Від зовнішньої свободи, про необхідність якої казали де-які античні мислителі, громадська думка перейшла до про-блеми внутрішньої свободи людини і...
-
Теорія про державний суверенітет - Політичні погляди Жана Бодена
Феодальна роздробленість і міжконфесійну релігійна ворожнеча гальмували становлення в Західній Європі сильних централізованих держав. У боротьбі за...
-
Розвиток в історії людства змісту демократії - Політичні принципи демократії
Поняттю "демократія" і її предметній сфері випала щаслива доля: дане поняття сучасної політології без особливих суперечок зайняло своє місце як одне з...
-
Суспільно політичні ідеї давнього світу - Еволюція політичної думки
Політична думка давнини пов'язана з долями стародавніх народів Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю, Персії, Греції, Риму. Оскільки усі політичні теорії...
-
Ранні державно-правові вчення. - Державно-правові погляди на право і державу в Стародавній Греції
Майже така сама схема становлення системи держав-но-правових поглядів мала місце і в Стародавній Греції. Міфологічні уявлення людей про Всесвіт, державу...
-
Політична думка періоду Середньовіччя - Еволюція політичної думки
З самого початку християнство несло в собі мрію принижених про рівність та соціальну справедливість. Проте, реальність феодального життя була зовсім не...
-
Вступ, Поняття "держава" і теорії її походження - Держава в політичній системі суспільства
Держава є одним із найважливіших інститутів суспільства, центральним елементом його політичної системи. Одним із найважливіших завдань політології є...
-
Кратолугія - Політологія: основні поняття
Кратолугія -- вчення про владу, про закономірності її походження, функціонування і розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми,...
-
Ресурси влади - Владні ресурси
До ресурсів влади належать суб'єктні (персоналізовані), політичні, матеріальні, соціальні, культурні, інформаційні, силові, демографічні та ін. Кожен з...
-
Політична влада є найважливішим видом влади в суспільстві. Оскільки основні види влади -- економічна, соціальна, духовно-інформаційна, сімейна --...
-
Правова держава - поняття й основні ознаки - Політологія
Правова держава - це держава, у якому організація й діяльність державної влади в її взаєминах з індивідами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і...
-
Механізм здійснення та поділ влад у суспільстві - Політологія як наука. Політичні системи
Дуже непростим є питання про неподільність та неоднорідність влади. Політична влада є неподільною, оскільки вона суверенна. Саме її єдність та...
-
З другої половини IV ст. до н. є. почалася криза грецької державності, чому сприяли занепад рабовласництва й фор-мування основ феодального суспільства, а...
-
Українська політична думка зародилась і розвивалась у контексті європейської політичної думки, яка справляла на неї визначальний вплив. Одним із важливих...
-
Макс Вебер народився в середині 19 ст. і його розвиток як людини співпав з важливими змінами в суспільстві і з процесом значного переосмислення людьми...
-
Певний внесок у розвиток державно-правових вчень зробили Піфагор (580--500 до н. є.) і його послідовники. Виходячи з того, що люди не можуть жити без...
-
У цих доктринах відображені погляди радикально настроєних верств дрібних власників, інтелігенції, студентства. Звинувачуючи робітничий клас у втраті...
-
Політичне панування: типологія Макса Вебера - Погляди Макса Вебера на управління організаціями
Держава, як і політичні утворення, які історично їй передували, є системою стосунків, які характеризуються пануванням одних людей над іншими. Це...
-
Давньосхідна суспільно-політична думка. - Суспільно-політичні уявлення Давнього світу
Єгиптяни вважали, що ключ до проблем функціону-вання державної влади, справедливості, правосуддя пере-буває в руках богині істини і порядку Маат. З часом...
-
Політичний демократія суспільство Від критеріїв (ознак, показників) демократії залежить не тільки оцінка зрілості суспільства, а й визначення напрямів...
-
Держава - це публічна влада, яка поширює свою дію на суспільство. Вона володіє монополією на примус щодо населення у межах певної території, має право на...
-
Зауважимо, що у вітчизняній літературі тлумачення політичного режиму переважно зведене до способів здійснення державної влади. Політичному режиму...
-
Критика політичних режимів М. Сціборським У сучасній українській публіцистиці Микола Сціборський стоїть в одному ряді з такими відомими ідеологіами...
-
Сутність та характерні ознаки політичної влади, її наукові концепції - Політична влада
Політична влада - це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм. Основою політичної влади є...
-
Вступ - Україна в сучасному геополітичному просторі
Ми є свідками й учасниками творення новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та політичної консолідації українського народу...
-
Вопросс 25, Класовий компроміс - Політологія
29 вопросс 26 30 вопросс 27 Класовий компроміс Класовий компроміс буржуазії з дворянством, який увійшов в історію під назвою "славної революції" 1688 p.,...
-
Для зрозуміння суті влади велике значення має аналіз механізму, способів та форм її організації та практичної реалізації за конкретних умов того чи...
-
Структура і форми держави - Політологія: основні поняття
Як політична структура, держава має складну будову і включає в себе систему органів і установ, яка отримала назву механізм держави. У структурі держави...
-
ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ - Проблема генезису політичної еліти
Політична історія, як і історія політичної думки, з давніх-давен дає нам приклади великого зацікавлення проблемами розвитку ідей та думок з приводу...
-
Фр. libйralisme -- філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є...
-
Завдання 1. Форми державного правління Форма правління -- організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їx взаємини з...
-
Заслугою софістів, а надто їхнього молодшого покоління, було те, що вони розглядали не тільки окремих, а всіх людей потенційно вільними і міркували про...
-
"Шість книг про республіку" - Політичні погляди Жана Бодена
"Шість книг про Республіку" вперше вийшли у світ в 1576 році в Парижі в друкарні Жака Дю Пюї, другий випуск того ж видання вийшов у 1577 році. Ця...
-
Теорії походження держави - Політологія
Існують різноманітні погляди на процес виникнення держави. До найбільш поширених теорій виникнення держави можна віднести наступні: Теологічна (Фома...
-
І принцип національного самовизначення, і принцип територіальної цілісності е фундаментальними підвалинами міжнародного права. На перший погляд, їхнє...
-
Історія розвитку націоналізму та його доктрини Націоналізм є політичною силою, яка визначала особливості європейської та світової історії протягом...
-
Поняття та роль демократії у політичному процесі - Демократія в політичному житті сучасного світу
Один із найважливіших критеріїв зрілості суспільства -- ступінь його демократичності (рівень демократії). У його демократизації суб'єкти політичного...
Політичні погляди ранньохристиянського світу. - Політичні теорії епох раннього християнства, Середньовіччя і нового часу