Політологія середньовіччя. - Політичні теорії епох раннього християнства, Середньовіччя і нового часу

Гуманісти-італійці, як і Франческо Петрарка (1304-- 1374), засуджували політичний аскетизм, захищали ідею всебічного розвитку особистості, заперечували тиранію. Леонардо Бруні (прибл. 1370--1444) створює теорію рес-публіканізму -- найсправедливішого, на його думку, уст-рою суспільства, що є найголовнішою умовою реалізації свободи волі як свободи особистості. У XV ст. політичну ідеологію раннього гуманізму розвивають інші італійсь-кі мислителі, поглиблюючи поняття свободи особистості як громадянської свободи, як політичного права обирати і бути обраним до владних структур, як рівність грома-дян перед законом, як визнання необхідності існування представницьких органів, виконавчої системи й автори-тетного суду.

Найвагоміший внесок у політичну думку зробив іта-лієць Нікколо Макіавеллі (1469--1527), який у трактатах "Государ", "Міркування на І декаду Тіта Лівія" протиста-вив теологічному розумінню державної влади юридичний світогляд. Вважаючи силу основою права, визначаючи по-няття "держава" як загальний політичний стан суспіль-ства, Макіавеллі стверджував, що людина втілює в собі злобність, агресивність, властолюбство, жадобу, брехли-вість, боязливість, малодушність, невдячність, зрадництво, лицемірство, ненависть, нестриманість тощо. Необхідність приборкання цих її рис і покликала до життя державу. Відстоюючи пріоритет світської влади, він гостро крити-кував духовенство, а дворянство закликав знищити зо-всім. Його ідеал державного устрою -- сильна, жорстко централізована республіка, де владарюють представники народу, молодої буржуазії та виборний глава держави, який, враховуючи негативні якості людини, повинен бу-ти "лисом, щоб бачити гадів, і левом, щоб нищити вов-ків". Для об'єднання суспільства правитель може вико-ристовувати будь-які засоби ("мета виправдовує засоби"), навіть аморальність, нечесність, жорстокість, устрашіння, демагогію, наклепи, підступність, хитрість, віролом-ство тощо. Лише тоді республіка буде могутньою, випра-вдає своє призначення, коли правитель, відкинувши закони й принципи моралі, встановить правову авторита-рну диктатуру "великого перетворювача". Держава, на думку Макіавеллі, -- вищий вияв людського духу, а слу-жіння державі -- зміст, мета і щастя людини.

Сповідуючи і деякі гуманістичні ідеї, він неодноразо-во вказував на полярність інтересів бідних і багатих, ви-словлювався про справедливий і досконалий державний устрій, який повинен забезпечити політичну свободу людині, демократичне міське самоврядування. Мрія Ма-кіавеллі -- сильна республіка, яка гарантує своїм грома-дянам не лише розквіт свободи, а й рівність, привілеї, зменшення майнових відмінностей. Лише свобода і рів-ність, на його думку, здатні розвивати здібності особис-тості, втілювати у ній любов до загального блага і грома-дянські чесноти.

Ідеї всезагальної рівності людей, примітивного зрів-няльного комунізму, усуспільнення майна, ліквідації приватної власності захищали ідеолог селянських мас у Німеччині Томас Мюнцер (1493--1525) і німецькі ана-баптисти. Вимоги свободи мислення, свободи переконан-ня, свободи совісті, рівності мирян і духовенства розви-вав знаменитий діяч Реформації в Німеччині, фундатор однієї з найвпливовіших течій у протестантизмі Мартін Лютер (1483--1546). При цьому він заперечував тезу про свободу волі, протиставляючи її власному гаслу про раб-ство волі. Жорстко полемізував з ним засновник християн-ського гуманізму Еразм Роттердамський (1469--1536) у працях "Про свободу волі", "Похвала глупоті", "Заступ-ник" та ін. Його ідеали -- освічена і гуманна монархічна влада, свобода духу, самоврядні міські громади, здоровий глузд, стриманість, миролюбність, простота. В Англії ідеї майнової рівності людей, скасування приватної власності як причини їх нерівності, урівняльного розподілу, запе-речення багатства й експлуатації людини людиною, обо-в'язковості праці для всіх, виборності органів влади, ві-ротерпимості, свободи совісті проповідував гуманіст і державний діяч Томас Мор (1478--1535). Аналогічні по-гляди на межі XVI--XVII ст. висловлював й італійський мислитель Томмазо Кампанелла (1568--1639).

У Франції після закінчення Столітньої війни на почат-ку XVI ст. утвердився абсолютизм, який наштовхнувся на опір певної частини дворянства. А політична ідеологія ранцузького суспільства розвивалася завдяки старанням переважно юристів. Один з них -- засновник пуританства Жан Кальвін (1509--1564), який, систематизувавши вчення Лютера, запровадив нову форму церковної орга-нізації, а проголошену його попередником свободу сові-сті звів до рівня свободи від католицизму. Послідовники Кальвіна у Франції -- гугеноти -- виступили як опози-ція королю й католицькій церкві. Розпочалися релігійні війни, під час яких народжувалася політична ідеологія кальвіністів -- монархомахів (грец. monarchos -- єдино-владдя і mache -- боротьба). Виходячи з ідеї народного суверенітету і договірного походження влади, вони об-грунтували право на опір народів тиранам, право міських магістратів на відсіч монарху-тирану. Одним з виразни-ків таких поглядів у XVI ст. був правознавець Франциск Готман, який доводив, що з давніх-давен народ обирав і скидав своїх королів, і саме йому належить верховна вла-да. Ідеї народного суверенітету, права народу на збройне повстання, несумісності тиранії з природною рівністю і природною свободою сповідувало багато тогочасних мис-лителів Франції.

Доктрину суверенітету використовували і для захис-ту королівського абсолютизму. Наприклад, видатний французький мислитель Жан Боден (1530--1596) вва-жав, що суспільство формується під впливом природного середовища, а держава -- кровногосподарських союзів, тобто сімей. Сформував вчення про суверенітет, який не може бути "змішаним", бо належить або королю, або аристократії, або народу. Це вільна від підпорядкування законам влада над громадянами і підданими. Суверен-монарх не підлягає законам, які видає сам. Він зобов'я-заний лише поважати божественні, природні закони, дотримуватись недоторканності приватної власності. Демократія для Бодена ненависна, але й тиранію він не приймав, визнаючи право народу на опір тиранові аж до його вбивства. Майнова нерівність людей таїть у собі за-грозу державних переворотів, яким монарх-суверен пови-нен запобігати.

Похожие статьи




Політологія середньовіччя. - Політичні теорії епох раннього християнства, Середньовіччя і нового часу

Предыдущая | Следующая