Давній Китай - соціологічні теорії - Суспільно-політичні уявлення Давнього світу

Своєрідними ідеями збагатили світову політичну дум-ку давньокитайські мислителі, які чи не найпершими в історії політичних учень почали відходити від міфічного світорозуміння, божественних настанов, переводячи полі-тичні доктрини на раціональний грунт, земну основу. Не-бо і в китайців "контролює" всі події в піднебессі, надає "небесний мандат" земному правителю або відкликає йо-го і передає більш гідному.

Розквіту політична думка в Давньому Китаї досягла в другій половині І тис. до н. є. Найпомітніший серед мислителів -- великий мораліст Конфуцій (551--479 до н. е.). нчення якого назвали Конфуціанством. Найдавнішим зі-бранням його афоризмів є трактат "Лунь юй". Чільне місце у ньому посідає правитель-мудрець, який втілює досконалі знання ритуалу, культури, демонструє поваж-ність, м'якість і поступливість, вірність і відданість, по-вагу до старших, освіченість, чесноти, любов до людей і сумлінність, завжди дотримується справедливості, істи-ни, правильного шляху. Головне для нього -- турбота про благо підданих, яких треба спершу нагодувати, а по-тім навчити, виховати у високій моральності. Концепція Конфуція містить засади "правильного державного управ-ління", конкретні поради правителям щодо завоювання довір'я народу, мистецтва комунікації; обгрунтовує стриж-неві принципи управління суспільством, забезпечення нсезагального щастя. Вважаючи людей рівноправними від природи, Конфуцій ніколи не був демократом. Він вчив, що трудящих треба відмежовувати від панівної верстви, а жінок ставив значно нижче чоловіків. Йому не подобалося політичне управління за допомогою писаних законів. Мислитель надавав перевагу управлінню на осно-ві вдосконалення людської природи, а покарання закли-кав замінити вихованням.

Конфуціанство з II ст. до н. є. до 913 р. н. є. було офі-ційною ідеологією Китаю, хоч на ньому давньокитайська політична думка не замикалася.

Другу її течію -- Моїзм -- заснував Мо Цзи (479-- 400 до н. е.). Однойменний трактат містив обгрунтування теорії виникнення держави, ідею федеративного устрою, принципи державного управління, пропозиції щодо ство-рення жорсткої адміністративної структури, концепцію поєднання заохочення і покарання як важеля державного адміністрування, політичну доктрину "всезагальної рівновеликості" -- казарменого рівноправ'я, започаткування егалітаризму (зрівнялівки) у соціально-політичних відно-синах.

Провідником третьої течії -- Легізму -- був Шан Ян (400--338 до н. е.). У трактаті "Шан цзюнь шу" він об-грунтовує державу як абсолютну інституцію, найвищу ме-ту і вінець діяльності людини, велетенську безжалісну машину примусу, а право, закон -- як найефективніший засіб досягнення такої мети. Головні ознаки закону: вер-ховенство, універсальність, жорстокість, обов'язковість для всіх. Основні методи побудови держави (деспотич-ної) -- матеріальне стимулювання власників, спрямованість їх на землеробство і скасування другорядних за-нять, "зрівняння майна" (заохочення бідних до набуття власності, а багатих -- до добровільного передавання частини майна бідним), застосування нагород і покарань з перевагою покарань.

Четверта течія давньокитайської політичної думки -- Даосизм. Його постулати викладені напівлегендарним мис-лителем Лао Цзи в трактаті "Даоде цзінь" (III ст. до н. е.). Згідно з ученням, Дао -- найвищий (безликий) абсолют. Держава, суспільство і людина -- природна частина Дао і космосу. Всі вони підпорядковуються законам вічності. Цивілізація та її надбання -- це штучні утворення, що протистоять природному. Істинна мудрість -- затворниц-тво, відмова від усього штучного. Держава повинна бути маленькою державою-селом, а народ -- безграмотним, що дасть змогу зробити головними методами державного управління "мудрість простоти", засновану не на знан-нях, а на інтуїції та інертності адміністрації.

Похожие статьи




Давній Китай - соціологічні теорії - Суспільно-політичні уявлення Давнього світу

Предыдущая | Следующая