ОСОБЛИВОСТІ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МІР ПОКАРАННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ, Фізичне покарання. Покарання і прощення - Педагогічні умови ефективного використання заохочення і покарання як засобів виховання у молодшому шкільному віці
Фізичне покарання. Покарання і прощення
Зупинимося коротко на питанні про фізичні покарання, прихильниками яких у наші дні продовжують залишатися деякі батьки. Неважко зрозуміти, що фізичні покарання, пов'язані з болючими відчуттями, приводять до зриву гальмових процесів кори і "буйству" безумовного захисного рефлексу, що виявляється в почутті страху. Саме цим пояснюється лемент дитини яку карають: "Вибачте, я більше не буду!", а не тим, що ніби-то вона "зрозуміла свою помилку". "Під впливом болючого сигналу перестроюється робота всіх органів організму, - відзначає Б. Ф. Ломов, - що приводить до підвищення його реактивності. Особливо слід зазначити підвищення тонусу кістякової мускулатури, скорочення і збудливість м'язів, а також збільшення чутливості всіх аналізаторів. Це забезпечує швидкість захисних реакцій і більшу, ніж звичайно, передбачливість поведінки".
Таким чином, у ситуації, де дитина, по висловлюванню батьків, виявляє упертість, не підкоряється їх вимогам, не хоче визнавати їхню правоту і свої помилки, фізичне покарання створює ілюзію вирішення конфлікту: дитина, до цього довго впираючись, швидко підкоряється, просить пробачення, виявляє всі ознаки покірності і слухняності. Батькам у цих випадках невтямки, що підкоряється, просить прощення і т. п. не їхня дитина, що свідомість дитини, усі нормальні його зв'язки з зовнішнім світом порушені і його мовою з ними говорить інстинкт самозбереження, тваринна емоція страху. [17, с. 149-152]
На підставі даних дослідження П. П. Распопова в книзі "Про фазові стани збудливості мозкової кори в зв'язку з деякими індивідуально-психологічними особливостями учнів" можна припустити, що використання фізичних покарань веде до утворення у вихованця стану так називаємої пароксизмальної фази, що характеризується крайньою різкістю і напруженістю реакцій, незалежно від сили і тривалості болючих відчуттів, захисним гальмуванням, що охоплює діяльність кори великих півкуль, виникненням явищ "затьмарення" і великої схильності до афектів. Такий фазовий стан може відносно міцно фіксуватися, ставати одним з особистих якостей.
Варто мати на увазі, що в залежності від індивідуально-особистісних і вікових особливостей прояви фазових станів можуть бути дуже різними. За певних умов зовнішньою реакцією на використання фізичного покарання може стати повна байдужність, що є, однак, ознакою серйозних зрушень нервових процесів убік патології.
Для початку задамося питанням, що ж таке покарання. У голову відразу лізе спогад про отримані в дитинстві декілька ляпасів чи про домашній арешт за недбало надряпане домашнє завдання, або за витівку. Але, напевно, згадаються і друзі, для яких ляпаси були звичайною справою, оскільки сипалися праворуч і ліворуч, і ніяка "домашня в'язниця" не могла змусити їх акуратніше писати. Тому що покарання - це зовсім не дія з боку караючого, а те, що відбувається в дитині, яку карають. Те, що він при цьому переживає. З погляду психології це добре усім відоме неприємне почуття сорому і приниження, від якого хочеться якомога швидше позбутися і ніколи більш не переживати.
Тим самим є і справа із заохоченням. Нагорода - це аж ніяк не те за що ми її як правило вважаємо, а те, що сприймається дитиною як заохочення. Приємна, що піднімає задоволеність справою, за яке похвалили дорогі нам люди. Задоволення від того, що нас люблять і симпатизують нам. Зрозуміло, подібне почуття хочеться довше стримувати і частіше переживати в майбутньому.
Отже, на питання як правильно розподіляти покарання і заохочення, ми не дамо точної відповіді, скільки того й іншого повинно приходитися на кожну дитину. "Скільки ляпасів і скільки цукерок". Виховна проблема полягає тут не в кількості, а у відношенні дитини до караючого і до того, що заохочує. Це глибоко особиста, індивідуальна справа вихователя і дитини, у ній сфокусовано усе, що їх зв'язує і зближає. Важливо, як формувалися їхні взаємини, наскільки вони емоційно близькі один одному! Щоб покарання вплинуло, дитина повинна пережити почуття провини. Їй треба усвідомити, що вона деяким чином порушила хороші взаємини з батьками чи іншими вихователями. Без цього почуття покарання усього лише відкритий акт насильства, безглузде дратування, або даремна витрата енергії. Воно не є вихованням. Гірше того, весь порушуваний у дитині негативний емоційний заряд звертається проти того, хто так "холоднокровно" карає. Вихователь виявляється в ролі доглядача, що висік провиненого, але той за собою ніякої провини не бачить. [8, с. 78-82]
Педагоги стверджують, що покарання має потрійне значення. По-перше, воно повинне виправити шкоду, заподіяну дурною поведінкою. І дитина зобов'язана забрати недбало розкидані речі, полагодити по можливості зламану чи розбиту річ. Зі своїх кишенькових грошей хоча б частково відшкодувати вартість заподіяного кому-небудь збитку. По-друге, покарання сприяє тому, щоб такі дії не повторювалися. Воно має відлякуючий, устрашаючий зміст, про що ми вже говорили. Але третє, і, як видно, головне значення полягає в знятті провини. "Провина" являє собою деяке відчуження, перешкоду, невпевненість у взаєминах із тим, хто провинився. Прийдешнє покарання повинне змити цю провину. Тим самим у покаранні вбачається елемент вищої справедливості, яку винуватий визнає і приймає.
З цього випливає, що якщо ми караємо дитини через власну нетерплячість чи поганий настрій, а також через приступи злості, що находять на нас, то своє самопочуття ми трохи поліпшуємо, але з виховної точки зору наша поведінка не тільки розходиться з метою, але і приносить шкоду. Дитина хвилину страждає, можливо, й плаче, просить пробачення, але в його розуміння справедливості це не входить, і він не відчуває за собою потрібного почуття провини, немає і полегшення, немає уроку на майбутнє.
А як зі справою про заохочення? Воно як виховний засіб більш діюче. Якщо покарання лише зупиняє погані вчинки, то заохочення орієнтує на гарні і закріплює їх. Під заохоченням не можна розуміти цукерки, футбольний м'яч чи велосипед за шкільні успіхи. Краща нагорода для дитини - свідомість того, що він приніс радість улюбленим людям, а подарунок у додачу лише символізує це. Там, де символ стає головним і самоцільнім, де лише він змушує дитину добре поводитися, - у сім'ї щось негаразд.
Якщо за будь-яку помилку дитина чекає покарання і нічого більше, то вона не навчиться правильного поводитися. Крім того, вона буде боятися того, хто карає, прагнути обдурити його, щоб уникнути покарання. Ніякі докори і покарання не зроблять школу приємнішою для менш обдарованої дитини. Але якщо за кожен маленький успіх хвалити і підбадьорювати її, з'явиться надія, що вона буде працювати з задоволенням і повною віддачею. [20, с. 104-121]
А тепер дещо про інше. Заохочення і покарання - основні виховні засоби. Це означає, що з їхньою допомогою ми досягаємо визначеної виховної мети. Ціль покарання, таким чином, не потопити грішника, а врятувати і витягнути! Спосіб для цього - пробачення!
Хлопчик з дитячого будинку, порівнюючи більш багатий дитячий будинок з бідно обладнаним, все-таки віддав перевагу бідному, тому що, за його словами, там "нас за погану поведінку начальниця покарає, а директор за нас заступиться". На перший погляд, така поведінка професіоналів - вихователів здається непедагогічним, непослідовним і навіть безглуздим. Але в тій ситуації, діти прекрасно відчували, що справа тут не в слабості, а, навпаки, у прихильності до них, і розуміли, чого бракувало їм в інших дитячих будинках. До того ж, начальниця і директор були чоловіками, і їхній дитячий будинок, у сьогоднішньому розумінні, називався б "дитбудинок сімейного типу". А в якій родині не заступаються за дітей саме так, як у тих двох вихователів у дитячому будинку!
Пробачення - це не нагорода, а звільнення від напруги провини, очікуваного чи вже отриманого покарання. Це по суті примирення. Як будь-яке звільнення, прощення народжує добрі почуття до визволителя. Тільки тоді дитина буде любити караючого батька чи матір і переживати нові провини як прагнення виправитися, помиритися, добре поводитися надалі.
Але і тут варто уникати крайностей. Ніколи нічого не прощати означає байдужу, нелюдську, антипедагогічну поведінку. Вона лише поглибить прірву між вихователем і дитиною. Але завжди охоче прощати всіх - значить втратити авторитет і можливість впливати на дитину. Так що і тут розсудливість і розуміння індивідуальних якостей дитини будуть служити нам кращим орієнтиром. [2, с. 45-56]
Похожие статьи
-
Педагогічний заохочення покарання шкільний Заохочення і покарання - це сукупність засобів регулювання відносин, що складають зміст педагогічної ситуації,...
-
Історія проблеми заохочення і покарання у вихованні дітей Сліпа рабська покора - ось вища мета середньовічної школи і її головного виховного знаряддя -...
-
Кожний, кому трапляється мати справу з дітьми, знає, що за допомогою заохочень і покарань вихователь добивається дисциплінованої, відповідальної...
-
Ж.-Ж. Руссо (1772-1778) - французький філософ, письменник, педагог-просвітитель із світовим іменем. Він народився у Женеві в сім'ї ремісника-годинникаря....
-
Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці Стаючи більш самостійними, діти дошкільного віку виходять за межі вузькосімейних зв'язків...
-
Методичні особливості використання засобів навчання географії - Методика викладання географії
Результатом процесу навчання географії є формування знань, які відображають властивості навколишнього світу, більшість з яких можуть бути засвоєні тільки...
-
Материнство - Педагогіка любові
В одній народній пісні син, закинутий на чужину, запитує у своєї матері: "Чи ти, мамко, за мнов не жаль?", - і мати йому відповідає: "Як же, синку, мені...
-
Навчання обдарованих дітей - Групування як один із засобів підтримки обдарованих дітей
При виявленні дітей з неабиякими розумовими можливостями постає проблема: чому і як їх вчити, як сприяти їх оптимальному розвитку. Програми для...
-
Одним з найважливіших чинників розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх здібностей. На основі аналізу наукових досліджень шість...
-
З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює...
-
Організація та зміст експериментального дослідження Одним із головних завдань сучасної початкової школи є створення необхідних умов, у яких би...
-
Відома велика роль засобів масової інформації у вихованні дітей і підлітків. Сучасні засоби масової інформації несуть виключно різноманітну,...
-
Сутність здоров'язберігаючих та здоров'яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан...
-
Ладоньки-ладусі - Педагогіка любові
Слово "долоня" в українській мові однокореневе із словом "доля". І це не випадково, як нічого випадкового у символічному коді мови не буває. На долоні,...
-
Для Європи XVIII ст. характерний освітній абсолютизм, коли в політичній ідеології, філософії і культурі значне місце займають ідеї просвітительства....
-
Розвинути обереги - Педагогіка любові
Розірвавши пуповину, мати ще довго перебуває з дитиною єдиним фізичним тілом: коли б поглянути на вінець невидимих енергій, які пеленають матір із дитям,...
-
У сповитку любові - Педагогіка любові
Ніхто з нас не пам'ятає перших миттєвостей свого життя. Вірніше, наша зовнішня свідомість не має запису, котрий зберігається у глибинах підсвідомості,...
-
Раніше логопедична допомога глибоко розумово відсталим дітям практично не проводилася. Сьогодні функціонує ціла мережа реабілітаційних, мовних центрів,...
-
Загальні психологічні характеристики молодшого шкільного віку Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей...
-
Використання аудіоматеріалів у навчально-виховному процесі Діяльність кожної людини пов'язана з великою кількістю психологічних факторів. Психологи...
-
В основі використання технічних засобів навчання в якості джерела знань лежать цілком певні психічні процеси. Учитель вводить в клас такі подразники, які...
-
Класифікація ТЗН та їх функції Протягом всієї історії людського суспільства людина створювала машини, техніку, яка давала б можливість домагатися кращих...
-
Завданням школи на сучасному етапі є виховання культурної, інтелігентної людини, самостійної і творчої особистості - тобто людини розумної, людини -...
-
Назріло питання створення професійних комп'ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного...
-
У сучасних умовах перед школою стоїть ряд складних завдань, для успішного розв'язання яких треба не лише удосконалювати зміст викладання, а й...
-
Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 12 - 15 років. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому...
-
Гра - це провідний тип діяльності дитини дошкільного віку. Д. Б. Ельконін підкреслював, що гра відноситься до символіко-моделюючого типу діяльності, в...
-
Загальноосвітня школа завжди прагнула до оцінювання діяльності вчителя та педагогічного колективу взагалі. Так, для оцінки рівня сформованості в учнів...
-
Підготовка дошкільника до навчання в сім'ї Психологічна підготовка дітей до школи в родині абсолютно необхідна. Виділяються наступні умови повноцінного...
-
Проблеми дезадаптації - Шляхи та умови адаптації дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі
У результаті переходу до шкільного навчання з шестирічного віку зміщується межа шкільного віку. Психологічним змістом цього перехідного періоду є зміна...
-
Історичний розвиток проблеми готовності та адаптації до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку Адаптація першокласників до навчання у школі -...
-
Навчальний відеофільм, на думку Верісокіна Ю. І., характеризується низкою особливостей: інформаційна насиченість, сильний емоційний вплив на аудиторію,...
-
Особливості роботи зі спеціальною методичною та періодичною літературою
Наукові дослідження базуються на досягненнях науки, тому не випадково кожна стаття, брошура, книга включає в себе посилання на попередні дослідження....
-
1. Суб'єктивні та об'єктивні фактори, які впливають на професійну діяльність вчителя Суб'єктивні фактори: Любов до дітей; Покликання; Інтерес та любов до...
-
Урок-гра "Що? Де? Коли?", Урок-КВК - Інноваційні технології у педагогіці
Група заздалегідь поділена на три команди, обрано капітанів, роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, картки обліку з прізвищами капітанів....
-
Особистісно зорієнтована парадигма освіти. - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Ключові компетенції особистості як результат особистісно зорієнтованої освітньої моделі. Суть і особливості особистісно орієнтованого навчання і...
-
В Англії після Реформації XVI ст. було закрито значну частину католицьких монастирів, а з ними і багато парафіяльних шкіл. Натомість відкривались нові...
-
У Стародавній Греції зародилися перші в історії педагогіки педагогічні теорії. Вони ще не виділяються окремо, а знаходять своє місце у філософських...
-
Вода Уляна, земля Тетяна - Педагогіка любові
Усе в природі має свої імена, бо в іменах усіх речей і створінь закладено їхню програму дії і розвитку у світі. Тому в українській звичаєвій культурі...
-
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки Володимир Федчик, Старший викладач Донецького...
ОСОБЛИВОСТІ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МІР ПОКАРАННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ, Фізичне покарання. Покарання і прощення - Педагогічні умови ефективного використання заохочення і покарання як засобів виховання у молодшому шкільному віці