Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів - Мислителі Стародавнього світу, доби Відродження та Просвітництва про вчителя та педагогічну працю
У Стародавній Греції зародилися перші в історії педагогіки педагогічні теорії. Вони ще не виділяються окремо, а знаходять своє місце у філософських вченнях древніх мислителів.
Демокрiт (460-370 рр. до н. е.). Представник матеріалістичного напрямку у древньогрецькій філософії. Написав біля 70 творів, але дотепер збереглися лише їх уривки. Демокрiт надавав вихованню надзвичайно великого значення. Він вважав, що зовнішні впливи (виховання) відіграють провідну роль у розвитку людини. До найголовніших впливів такого роду відносив:навчання, позитивний приклад дорослих та вправи.
Він одним із перших вказав на важливу роль праці у вихованні i навчанні. Саме навчання мислитель розглядає як серйозну трудову діяльність ("Навчання виробляє прекрасні речі тільки на основі праці").
Демокрiту одному з перших у світі належить думка про необхідність виховання у відповідності з природою дитини (у подальшому ця ідея розвивається як "принцип природовiдповiдностi у вихованні"). Вiн вказує, що "природа i виховання подібні". А саме виховання, йдучи по шляху природи, "перебудовує людину, створюючи їй другу природу".
Важливими умовами досягнення позитивного результату у навчанні Демокріт називає знання внутрішнього світу дитини та наявність в учнів внутрішніх психологічних передумов - скромності та бажання вчитися ("Хто бажає вчити людину, яка високої думки про свій розум, той даремно витрачає час").
Зіставляючи важливість повідомлення дітям різноманітних знань з розвитком у них мислення, філософ віддає перевагу другому, оскільки, як вказує він, "значна частина багатознайок не мають розуму".
Сократ (469-399 рр. до н. е.). Народився у сім'ї скульптора поблизу Афін. Більшу частину життя присвятив філософській творчості та педагогічній діяльності. Стояв на філософських позиціях про неможливість для людського розуму пізнання світу та речей. На його думку, людина може пізнати тільки саму себе ("Пізнай самого себе").
Вважав себе спеціалістом, передусім, у питаннях етики. З етичних міркувань виводив мету виховання, яка полягає в особистому моральному самовдосконаленні, звільненні інтелекту від усіх негативних зовнішніх впливів.
Нічого невідомо про його твори. Сократ користувався виключно усним методом викладу свого вчення. Він збирав велику аудиторію на афінських вулицях чи площах і проводив бесіди з бажаючими його слухати.
Учительську місію мислитель вважав важливішою за обов'язки батьків. Головне завдання вчителя - викликати до існування кращі потаємні душевні сили вихованця. Виклик цих сил Сократ вважав "другим народженням", а вчительську діяльність називав "повивальним мистецтвом".
Головні педагогічні принципи Сократа: відмова від примусу і насилля, визнання найбільш дійовим виховним засобом переконання.
Він запропонував свою схему учительської діяльності - сократичний метод (евристичну бесіду). Для сократової бесіди характерні дві специфічні риси:
- - "сократова індукція" - система навідних запитань, відповідаючи на котрі співбесідник поступово сам переконується у неправильності раніше висловлених ним суджень ("Я знаю, що я нічого не знаю"); - "сократова іронія" - жартівливо спотворена позиція вчителя, яка підкреслює його удаване незнання обговорюваного питання на противагу хваленій самовпевненості учня.
Платон (427-347 рр. до н. е.). Учень Сократа. Займався педагогічною діяльністю в Афінах, де при гiмнасiї Академія заснував філософську школу. Своє філософське вчення і педагогічні погляди виклав у творах"Держава" i "Закони".
Висунув i обгрунтував вчення про світ ідей. На його думку, ідеї - це більш досконалі форми буття, де перебуває людська душа до народження. Світ же речей є лише тінню світу ідей. Пізнання - це пригадування душею того, що вона знала у час свого існування поза тілом людини. Тому мета життя мудрої людини повинна полягати, на думку Платона, у розвитку здатності до воскресіння в її душі вроджених ідей (здатності безпосередньо споглядати ідеї).
У своїх творах змалював проект ідеальної держави. Всі вільні громадяни у його державі поділені на три групи: філософи - правителі; воїни - захисники держави; група ремісників i землеробів, працею яких утримувалися дві попередні групи. Для представників двох вищих каст Платон заперечував сім'ю, оскільки вона відволікає їх від державних справ.
Платон першим у світі обгрунтував систему освіти і виховання підростаючого покоління. Використав при цьому кращі, на його думку, моменти афінського i спартанського виховання: з першого взяв ідею гармонійного розвитку та систему шкіл, а з другого - досвід фізичного виховання. Мета виховання за Платоном - формування "i тіла i душі найпрекраснішими".
Відстоює державне, суспільне виховання дітей. У зв'язку з цим Платон першим в історії прийшов до думки про необхідність запровадження державою дитячих дошкільних закладів.
З 7 до 18 років - державне мусичне і гімнастичне виховання. Діти віком 7-12 років відвідують державні школи, де їх навчають читанню, письму, лічбі, музиці і співів. Для підлітків 12-16 років існують школи-палестри, а для юнаків 16-18 років - гімназії. Молодь 18-20 років проходить військову підготовку в умовах ефебії. Ефебія - перехідна ланка до вищої освіти.
Для найбільш здібних юнаків, яким уготовано бути філософами і правителями, існує вища освіта. Вона має два цикли: перший десятилітній (21-30 років), другий п'ятирічний (31-35 років). Вік 35-60 років для філософів Платоном визначається як підготовка до вступу у світ ідей і участь (до 50 років) в управлінні державою.
Для представників третьої касти (ремісники і хлібороби) виховання здійснюється у процесі практичного життя.
Платон вкрай негативно ставився до фізичної праці. Навчання, на його думку, не повинно носити трудового характеру. Особливо важливу роль у вихованні відводить грі дітей. "Ні одну науку вільна людина не повинна вивчати як раб, тому насильно не викладай дітям науки, а через гру".
Арiстотель (384-322 р. до н. е.). Філософ-діалектик, учень Платона. Арiстотель багато років займався педагогічною діяльністю у заснованій ним філософській школі "Лiкей" при однойменному гiмнасiї. Він виховував малолітнього майбутнього завойовника Олександра Македонського.
Педагогічні ідеї мислителя викладені у його філософських творах: "Політика", "Нiкомахова етика", "Метафізика", "Про душу" та ін. Твори Арістотеля охоплюють всі галузі знань того часу.
Він допускає одночасне i нероздільне існування матеріальних речей i нематеріальних ідей в єдиному світі. Вони взаємовiдносяться між собою відповідно як речовина i форма, які в єдності характеризують певну річ.
Арістотель розвинув вчення про людську душу, згідно з яким душа, що тісно i нероздільно зв'язана з тілом, має три сторони: рослинну (її функція - розмноження i харчування), тваринну (або вольову, яка виявляється у відчуттях i бажаннях) та розумову (виявляється у мисленні i пізнанні). Остання - безплотна, вічна i безсмертна. Але це безсмертя не індивідуальне, як у Платона, а це злиття після смерті із вселенським розумом.
Наоснові вчення про душу Арістотель вперше в історії робить спробу обгрунтувати мету виховання. Трьом видам душі відповідають три сторони виховання: фізичне, моральне (перш за все вольове) та розумове. Всі сторони важливі, але мета виховання повинна полягати у розвитку передусім вищих сторін душі: розумової i вольової, i перш за все - вольової.
Арістотель вважав, що у людини від природи є лише зародки здібностей, які треба розвивати шляхом виховання. Виходячи з ідеї розвитку він вперше в історії педагогіки робить спробу вікової періодизації, яку потрібно враховувати у процесі виховання: від народження до 7 років; від 7 років до наступу статевої зрілості - 14 років; від 15 до 21 року, тобто до змужніння.
Навідміну вiд Платона, Арістотель обгрунтовує велике значення діяльності у вихованні i навчанні. "Коли вчаться, то не грають", оскільки "молодь потрібно виховувати не для забави". Все життя людини повинно носити діяльний характер. Але мислитель має на увазі не фізичну працю, а діяльність душі по удосконаленню певних доброчинностей.
Арістотель відділяє фізичну працю від занять вiльнонароджених людей, оскільки це їх принижує і забирає час для розвитку інтелектуальних сил. Він виключає будь-яку професіоналізацію всіх навчальних дисциплін, оскільки це робить з людини ремісника.
Похожие статьи
-
Для Європи XVIII ст. характерний освітній абсолютизм, коли в політичній ідеології, філософії і культурі значне місце займають ідеї просвітительства....
-
В Англії після Реформації XVI ст. було закрито значну частину католицьких монастирів, а з ними і багато парафіяльних шкіл. Натомість відкривались нові...
-
Ж.-Ж. Руссо (1772-1778) - французький філософ, письменник, педагог-просвітитель із світовим іменем. Він народився у Женеві в сім'ї ремісника-годинникаря....
-
Термін "педагогіка" отримав свою назву від грецьких слів paidos -- дитина і ago -- вести. У дослівному перекладі paidagogos означає "проводир дітей"....
-
Реформація - соціально-політичний рух у багатьох країнах Європи в XVI ст. Вона пов'язується передусім з боротьбою проти католицької церкви. Представники...
-
Схоластика - середньовічна філософія, представники якої ставили своїм завданням представити у вигляді наукоподібної системи релігійне вчення i...
-
Особистісно зорієнтована парадигма освіти. - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Ключові компетенції особистості як результат особистісно зорієнтованої освітньої моделі. Суть і особливості особистісно орієнтованого навчання і...
-
Українська педагогічна думка епохи українського відродження Відображалася у статутах братських шкіл, у навчальній літературі, що з'являлася у той час, у...
-
Принципи та правила педагогічного процесу - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Слово "принцип" означає основу, першопричину, керуючу ідею, головну вимогу, що витікає із закономірності. Принципи педагогічного процесу - це система...
-
Таблиця 1 № Педагогіка Суб'єкт Об'єкт Предмет Результат 1 Педагогічна теорія (наука) Педагог Вчений Уся педагогічна дійсність Дослідження зв'язків між...
-
Характеристика основної цілі педагогічного процесу. Її конкретизація на сучасному етапі розвитку школи та педагогіки Ціль об'єктивна за своїм...
-
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки
Формування в майбутнього вихователя підростаючих поколінь досвіду педагогічного мислення і поведінки Володимир Федчик, Старший викладач Донецького...
-
Організація та зміст експериментального дослідження Одним із головних завдань сучасної початкової школи є створення необхідних умов, у яких би...
-
Сучасна педагогіка існує як певна галузь теоретичних і емпіричних знань про педагогічні явища і являє собою систему педагогічних наук. На теоретичному...
-
Виявлення здібностей у дітей молодшого шкільного віку Як відомо, принцип індивідуалізації навчання визнаний одним із основних у педагогіці. Але його...
-
Відома велика роль засобів масової інформації у вихованні дітей і підлітків. Сучасні засоби масової інформації несуть виключно різноманітну,...
-
Загальноосвітня школа завжди прагнула до оцінювання діяльності вчителя та педагогічного колективу взагалі. Так, для оцінки рівня сформованості в учнів...
-
До основних функцій контролю слід віднести: § Контролююча. Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання і вивчення ефективності методів і...
-
Культурна компетентність вчителя
КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ Актуальність проблеми культурно обізнаного вчителя на сьогоднішній день стоїть дуже гостро. Майбутній фахівець у галузі...
-
Педагогічна техніка сучасного педагога
Педагогічні функції вчителя Для того, щоб учитель фізичної культури став майстром у розв'язанні педагогічних завдань, йому необхідно цілеспрямовано...
-
Урок-диспут - Інноваційні технології у педагогіці
Дискусія, розгляд, дослідження. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя...
-
Вступ - Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання
Екологічний виховання молодший школяр Формування нової національної стратегії освіти не може не враховувати тисячолітній досвід екологічного виховання...
-
Створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку...
-
Визначення та функції мас-медіа Інформаційне суспільство як нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є...
-
Основний логопедичний діагноз вихованців - системне недорозвинення мови (СНМ) тяжкого та середнього ступеня. Зустрічаються й діти, які зовсім не...
-
Навчання обдарованих дітей - Групування як один із засобів підтримки обдарованих дітей
При виявленні дітей з неабиякими розумовими можливостями постає проблема: чому і як їх вчити, як сприяти їх оптимальному розвитку. Програми для...
-
З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює...
-
Мета та завдання навчання. Мета та завдання виховання - Теоретико-методологічні основи педагогіки
Одним из определяющих компонентов процесса обучения является его цель. Цель обучения - это идеальное мысленное предвосхищение конечного результата...
-
Вода Уляна, земля Тетяна - Педагогіка любові
Усе в природі має свої імена, бо в іменах усіх речей і створінь закладено їхню програму дії і розвитку у світі. Тому в українській звичаєвій культурі...
-
На певному етапі біологічної еволюції наші далекі предки "вийшли з сфери суцільного підпорядкування біологічним законам і самі стали джерелом творення...
-
Друга половина XVII ст. визначила нові напрямки у розвитку освіти на українських землях. За результатами Переяславської угоди 1654 р. майже всі вони на...
-
Урок-семінар - Інноваційні технології у педагогіці
Семінар проводиться після кількох (2-4) уроків-лекцій. 3авдання семінару: 1. Перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу. 2. Розвивати вміння...
-
Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання Екологія (гр. Оikos - дім, родина) - наука, що "вивчає закономірності існування, формування і...
-
Розглянемо саме поняття перевиховання. - Методи та форми перевиховання неповнолітніх правопорушників
Перевиховання - система виховного впливу педагога, спрямованого на переробку, "перековування" неправильно сформованої особистості вихованця, на...
-
Грамоти Види образотворчого мистецтва на уроках навчання грамоти виступають як засоби наочного навчання. До видів образотворчого мистецтва відносяться :...
-
Характеристика особливості розвитку мовлення в дошкільному віці Стаючи більш самостійними, діти дошкільного віку виходять за межі вузькосімейних зв'язків...
-
Вікові особливості росту, розвитку та формування здоров'я дитини мають певні закономірності. Їм притаманні нерівномірність та морфо-функціональні...
-
Висновки - Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів
1. Молодший шкільний вік характеризується відносно рівномірним розвитком опорно-рухового апарату, але інтенсивність росту окремих розмірних ознак його...
-
Роль дитячого колективу в розвитку особистості - Формування особистості в колективі
Дитячий колектив - основна база накопичення дітьми позитивного соціального досвіду. Досвід набувається вихованцем в сім'ї, через спілкування з...
-
Вступ - Екологічний розвиток учнів. Екологія в українській освіті
Людина була і завжди залишається сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її прилучення до багатств духовної...
Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів - Мислителі Стародавнього світу, доби Відродження та Просвітництва про вчителя та педагогічну працю