Електрорефлексотерапія - Рефлексотерапія

Різновид рефлексотерапії коли дія на ТА здійснюється електричним струмом, отримала назву електропунктури та електроакупунктури (глибока стимуляція через введені в ТА металеві голки).

Електрична стимуляція в рефлексотерапії є доцільною насамперед через можливість дії на інформаційні регуляторні процеси в організмі, які опосередковуються нервовою системою, оскільки електричний струм малої напруги і величини може вважатися за фізіологічно адекватний подразник нервових структур. Крім того, при проходженні електричного струму через зону ТА відбувається ефективне подразнення рецепторних структур навіть якщо місце накладення електродів визначено не зовсім точно, що забезпечує більшу ефективність процедури порівняно з більш вимогливою до майстерності лікаря акупунктурою.

Електропровідність окремих шарів тканин, що лежать під електродами різна. Електроопір шкіри на декілька порядків перевищує опір внутрішніх тканин. Основною перешкодою для проходження струму є роговий шар епідермісу, товщина якого коливається на різних ділянках шкіри від 30-50 мкм до декількох міліметрів. Тому при електропунктурі опір шкіри можна вважати визначальним для всього ланцюга.

Проникнення електричного струму у живі тканини змінює їх електричний опір. При підвищенні напруги опір тканин зменшується, причому цей процес випереджує підвищення напруги. При певному значенні напруги, коли значення опору шкіри наближується до нуля, можлива ситуація електричного пробою, тобто сила струму різко зростає при незмінній напрузі. Це призводить до ушкодження шкіри, що є вкрай небажано. Як правило, пробій шкіри наступає при напрузі 10-50 В. Крім того, за законом Джоуля - Ленца, при проходженні струму у тканинах виділяється тепло. Тканини під електродами нагріваються. При тривалій хід струму великої щільності може наступити тепловий пробій шкіри, коли організм не спроможний компенсувати локальне підвищення температури. Встановлено, що небезпека теплового пробою зявляється при щільності струму вище за 10 А/см2. Тому крім міркувань фізіологічної ефективності при встановленні параметрів електростимуляції враховують і питання безпеки для здоровя хворого. У серійних апаратах "Еліта", "Рампа", "Рефлекс", "Z" та ін. напруга на виході не перевищує 10-12 В. Використовується як постійний (гальванічний) струм, так і змінний і імпульсний струми. Подразнююча дія імпульсного струму залежить від амплітуди, тривалості і форми імпульсу. При суттєвому зменшенні тривалості стумула порогове значення його інтенсивності починає збільшуватись; дуже короткими імпульсами збудження взагалі не можна викликати. Це справедливо для всіх електрзбудливих тканин. Для оптимального збудження тканини, що стимулюється, передній фронт електричного імпульсу повинен здійматися круто, щоб не втрачати своєї подразнюючої дії. Найбільш ефективні імпульси прямокутної форми, імпульси, що за формою нагадують потенціал дії, дещо менш ефективні імпульси списоподібної форми.

Похожие статьи




Електрорефлексотерапія - Рефлексотерапія

Предыдущая | Следующая