Мануальні методики м'язової корекції, Методики активації (фацилітації) м'язів - Рефлексотерапія

Методики активації (фацилітації) м'язів
    1. Тренування довільного контролю за станом м'яза у стані спокою і під час активного зусилля. Вирішується це завдання вихованням відчуття реального м'яза з наступною автоматизацією цього відчуття. Приклад: активація нижньої частини трапецієподібного м'яза (нижні фіксатори лопатки). В положенні стоячи пацієнт активно зсуває плечі вниз за рахунок підвищення функції нижніх фіксаторів лопатки. При цьому відбувається одночасна активація м'язів живота, глибоких флексорів шиї і сідничних м'язів при одночасному зменшенні активності грудних м'язів і поперекової порції розгинача спини. В результаті цього складного руху відбувається збільшення зросту пацієнта за рахунок зменшення поперекового лордозу і грудного кіфозу. Особливо слід звернути увагу на положення плечей: вони не повинні бути висунуті наперед (активація великого грудного м'яза!) і не повинні бути зведені назад (активація міжлопаткових м'язів!). Корисно виконання цієї вправи під час будь-якої діяльності пацієнта: під час ходьби, сидіння і професійної діяльності. Пацієнт повинен пам'ятати команду "Плечі вниз!". 2. Використання дихальних синергій. Відомо, що м'язи голови, шиї, грудної клітки, черевної стінки синергічно приймають участь в акті дихання. Як правило, під час вдиху м'язи напружуються, під час видиху - розслаблюються. Таким чином, замість довільного скорочення м'яза можна використовувати недовільне (рефлекторне) скорочення м'яза при диханні. В цьому випадку лікар повинен керувати дихання хворого. Вдих повинен бути глибоким і здійснюватись повільно близько 7-10 с (фаза фацилітації). Потім іде затримка дихання на 2-3 с і повільний видох (фаза релаксації) на протязі 5-6 с.

Є деякі виключення з цього правила. Так, в жувальних м'язах під час видиху відбувається фацилітація, а під час вдиху - релаксація, наприклад, при позіханні).

    3. Очнорухові синергії проявляються поєднаним рухом голови, шиї і тулуба в бік напрямку погляду. Рух очей значно активує м'язи, які забезпечують поворот голови і корпусу у напрямку погляду і гальмує їх, якщо погляд спрямований у протилежний бік. Це не відноситься до бокового нахилу. Погляд вверх активує і вдих, а погляд вниз - видих. На практиці застосовують поєднання очно-рухових і дихальних синергій. В цьому випадку лікар спочатку просить хворого спрямувати погляд у необхідний бік, відтак зробити повільний вдих. Після затримки дихання хворий спрямовує погляд у протилежний бік і робить повільний видих. Прикладом для поєднаного застосування перших трьох методик є йогівська вправа "кобра". 4. М'язи кінцівок активуються від периферії (пальці, кисть, стопа) і з свого боку вони справляють рефлекторну дію на м'язи голови тулуба за механізмом рухової синергії, наприклад, кисть - рот, як це відбувається під час їжі. 5. Пропріоцептивна нейромоторна фацилітація - це активація пропріоцепторів різного призначення і локалізації в наростаючій послідовності. Така активація досягається у висхідній позі пацієнта, яка включає "коротку стопу", напівзігнуті і спрямовані дещо назовні коліна, прямий корпус, трохи зігнуті в ліктьових суглобах руки, голова прямо. "Коротка стопа" формується скороченням плантарних м'язів, а також згиначів пальців, які зменшують поздовжній і поперечний розміри стопи. Таким чином формуються окремі аферентні потоки зі стопи, ікроножних м'язів, колінних і кульшових суглобів, мускулатури тулуба, особливо розгиначів спини і шиї.

Похожие статьи




Мануальні методики м'язової корекції, Методики активації (фацилітації) м'язів - Рефлексотерапія

Предыдущая | Следующая