Тест Акабане - Рефлексотерапія

Тест Акабане використовується з 1952 р. (техніка ритмічного клювання стандартним джерелом тепла - сигаретою, спеціальною жертовною паличкою - з підрахунком кількості клювань). Тест було вдосконалено чеським лікарем Кайдошем В. (1976); який запропонував техніку постійного прогрівання з визначенням часу появи відчуття пекучого жару у секундах. Зараз існують апарати для тесту Акабане з контактним термоелементом та регулятором температури (Самосюк І. З., Лисенюк В. П., 1991).

Для тестування, як репрезентативні, використовують кінцеві точки 12 головних меридіанів, що розташовані на дистальних фалангах пальців рук та ніг з двох боків.

Отримані результати наносять на меридіанний графік, який прокалібровано рівномірно у секундах, і порівнюють їх, беручи до уваги як відносні коливання термочутливості по меридіанах, так і асиметрію показань для відповідних меридіанів з обох боків. Меридіани, термочутливість яких виходять за межі коридору норми ( 3 сек від середньої величини усіх вимірів), вважаються енергетично розбалансованими.

Лікувальному впливу піддається меридіан з найбільш вираженою термічною гіпоалгією.

Тест Акабане дає інформацію про стан переважно парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Похожие статьи




Тест Акабане - Рефлексотерапія

Предыдущая | Следующая