Передмова - Рефлексотерапія

Посібник створювався відповідно до Програми курсу за вибором "Рефлексотерапія" для студентів вищих медичних закладів освіти України. Сподіваємося, що цей посібник зацікавить також студентів педагогічних, фізкультурних та інших медичних закладів освіти, а також тих лікарів, які цікавляться рефлексотерапією.

Посібник сприятиме обізнаності читачів з можливостями рефлексотерапії, ознайомить їх з основними концепціями та методами сучасної рефлексотерапії, допоможе практично засвоїти важливі для практичної діяльності підходи та методи лікування хворих.

Відновлювальне лікування, комплементарна медицина, не медикаментозні методи лікування, реабілітаційна медицина - ці ще не зовсім звичні для лікарського загалу поняття поступово набувають популярності серед лікарів та пацієнтів. Такі методи як рефлексотерапія, мануальна терапія, фітотерапія, гомеопатія, нутріціологія, психосоматична терапія все більшою мірою залучаються до комплексного лікування та реабілітації хворих. Доведено, що ці методи часто дають змогу зменшити дозування фармакологічних препаратів, дозволяють підвищити ефективність традиційного лікування, зменшити кількість його побічних впливів.

В основі розвитку і застосування цих "природних" способів лікування та реабілітації є свідоме і цілеспрямоване зміцнення та оптимізація реакцій саногенезу - системи захисно-пристосувальних механізмів боротьби з хворобою, одужання і підтримки здоровя - цієї антитези патогенезу. В поняття саногенезу включають процеси реституції, регенерації, компенсації ушкоджених структур та функцій організму, а також імунітет.

Організм реагує на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі як цілісна система, спрямована на самозбереження та самовідтворення, завдяки діяльності трьох потужних інтегративних систем: нервової, ендокринної та імунної. Оптимальне функціонування найважливішої з них - нервової забезпечується адекватною аферентною інформацією від ентерорецепторного, проприорецепторного та екстерорецепторного апарату. Модулюючи відповідним чином потік аферентних імпульсів, ми отримуємо змогу модифікувати і роботу нейроендокринної і імунної систем, впливати на перебіг саногенетичних реакцій організму у бажаному напрямку. Звичайно, система модулювання аферентної імпульсації повинна бути максимально диференційованою і точною як по топографії рецепторних полів, що стимулюються, так і по різноманіттю і силі стимулюючих подразнень. На цій ідеї побудовано потужне і розгалужене дерево сучасної рефлексотерапії, яке містить в собі власне акупунктурну терапію, фізіотерапію з бальнеологією, що можуть виступати в ролі зональної рефлексотерапії, або фізіопунктури, мануальну та кінезитерапію.

Крім нервово-рефлекторних механізмів, дія пунктурної рефлексотерапії опосередковується і низкою гуморальних факторів. Поштовхом для розвитку акупунктури у 70 рр. ХХ ст. стало відкриття у центральній нервовій системі ендогенних опіоїдів (ендорфінів, енкефалінів, динорфінів). Виявилося, що голковколювання сприяє віділенню цих речовин в організмі і цим самим тамує біль. Ендогенні опіоїди благотворно діють і на емоції людини. Нині хірурги проводять деякі оперативні втручання під акупунктурним знеболюванням, або комбінують його із звичайним наркозом, зменшуючи у такий спосіб витрату наркотичний препаратів. Ефективна дія ПРТ при багатьох інших соматичних і вісцеральних захворюваннях зумовлюється й виділенням багатьох інших медіаторних та гормоноподібних речовин. Деякі з них стимулюють діяльність імунної системи. Цим пояснюється дієвість ПРТ при лікуванні багатьох запальних та алергічних захворювань.

Мануальна терапія модифікує аферентну, головним чином пропріоцептивну, імпульсацію через активне втручання на рівні сегментарних нервових зв'язків та лікуванням захворювань рухової системи, в тому числі зворотних порушень у суглобах.

Автори.

Похожие статьи




Передмова - Рефлексотерапія

Предыдущая | Следующая