ВИСНОВКИ - Методи вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста у вищих музичних та музично-педагогічних закладах на основі використання регулятивно-особистісного підходу у навчальному процесі, що знайшло відображення в теоретичному обгрунтуванні поняття і структури виконавського апарату та експериментальній перевірці методів його удосконалення. Завершення дисертації, підтвердження гіпотези дослідження та вирішення усіх поставлених завдань дозволило зробити такі висновки.
На сучасному етапі розвитку музичної освіти актуальності набувають процеси ефективного становлення виконавської майстерності музиканта-інструменталіста, суттєвим компонентом якої виступає виконавський апарат. Теоретичний аналіз проблеми формування виконавського апарату музиканта у вищих навчальних закладах засвідчив, що при всій різнобічності поглядів, дослідники сходяться на визнанні необхідності трансформації підходу до музичного навчання студентів шляхом збагачення його теоретико-технологічних засад методами, спрямованими на професійне вдосконалення інструменталіста. Одним з механізмів, що забезпечує ефективний розвиток інструментальної підготовки студента визначається професійна рефлексія. У формуванні виконавського апарату через рефлексивну діяльність, глибокий рівень самоусвідомлення підвищується виконавська майстерність музиканта-інструменталіста, творчо втілюється його технічний та художній потенціал.
В дисертації обгрунтовано нову принципову позицію щодо розвитку та вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста. Сутність її виявляється у визнанні регулятивно-особистісного підходу основою методів формування виконавського апарату. Запропонований у дисертації напрямок, на відміну від декларативно-функціонального, де розвиток виконавського апарату здійснюється формально, стереотипно, із недостатнім урахуванням особистісної орієнтації у навчальному процесі, передбачає застосування методів вдосконалення виконавського апарату на основі активізації рефлексивної діяльності студента у формуванні його професійних умінь.
Виконавський апарат музиканта-інструменталіста визначається як сукупність технічно-інструментальних та художньо-інтерпретаційних умінь, сформованих на основі особистісних якостей музиканта. В структуру виконавського апарату входять технічний та художній комплекси. Технічний комплекс охоплює слухові та рухові здібності особистості, на основі яких, за допомогою активізації рефлексивної діяльності, формується біомеханістична та художня доцільність техніки інструменталіста. Художній комплекс включає емоційно-естетичні та інтелектуальні якості особистості, на грунті яких, шляхом активізації рефлексивної діяльності, формується художньо-доцільне виконання музичного твору.
У відповідності зі структурою розроблено критерії дослідження рівнів сформованості виконавського апарату музиканта-інструменталіста у вищих навчальних закладах. Для технічного комплексу основними критеріями визначено: ступінь оволодіння сенсорним аналізом, наявність біомеханістично-доцільних музично-ігрових рухів, здатність до оперативного застосування технічних умінь, показниками яких є виокремлення м'язового відчуття як основи музично-ігрових рухів, наявність оптимального м'язового стану при виконанні технічних прийомів, художня доцільність техніки інструменталіста. Критеріями для художнього комплексу обрано міру здатності до адекватного пізнання змісту музичного твору, визначення власного ставлення до музичного образу, регуляції суб'єктивного музичного образу виконавця у відповідності з драматургією музичного твору, показниками яких є особливості проведення студентом структурно-смислового аналізу музичного твору, наявність суб'єктивного уявлення виконавця про музичний образ твору, сформованість художньо-доцільного музичного образу виконавця. В ході експериментальної роботи визначено рівні сформованості технічного комплексу -- елементарний, раціональний, оперативний та художнього комплексу -- елементарний, аналітичний та образно-драматургічний, що в цілому складає низький, середній та високий рівні сформованості виконавського апарату музиканта-інструменталіста. Встановлено, що студентам-інструменталістам вищих музичних та музично-педагогічних закладів властиві неусвідомленість ролі м'язового відчуття у формуванні технічних прийомів, формальне розуміння драматургії музичного твору, відсутність потреби у рефлексивному пізнанні змісту музичного твору, що інтерпретується.
В дисертації доведено, що вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста відбувається ефективно за наявності певної сукупності педагогічних принципів, до яких віднесено: принцип взаємозумовленості між індивідуальними якостями особистості та змістом і особливостями професійного становлення інструменталіста; принцип взаємовідповідності між розвитком технічних умінь та усвідомленням студентами змісту музичного твору; принцип творчої організації навчально-виховного процесу; та спеціально організованих умов оптимізації даного процесу, зміст яких полягає в активізації рефлексивної діяльності у процесі формуванні виконавського апарату музиканта-інструменталіста; залученні студентів до самостійної технічно-пошукової та художньо-пізнавальної діяльності, спрямованої на оволодіння художньо-доцільною технікою та осягнення змісту музичного твору; застосуванні поетапної методики навчання.
У процесі формуючого експерименту розроблено та апробовано методи вдосконалення виконавського апарату. Експериментально визначено зміст і послідовність етапів, кожен з яких відрізняється змістом навчальних завдань і ступенем самостійності їх виконання студентами. Відповідно до результатів дослідження змістовна динаміка має включати послідовну активізацію рефлексивної діяльності у набутті технічних та художніх умінь студента у процесі формування його виконавської майстерності. Удосконалення технічного комплексу відбувається на основі методу сенсорного аналізу, методу регуляції та контролю за м'язовими відчуттями у музично-ігрових рухах інструменталіста, методу регуляції та контролю за відповідністю засобів технічної виразності інструменталіста драматургії музичного твору, що інтерпретується. Художній комплекс удосконалюється на грунті методу структурно-смислового аналізу музичного твору та методу рефлексивного осягнення студентом змісту музичного твору. Процес удосконалення виконавського апарату включає також такі методи навчання, як спостереження, лекції, бесіди, частково-пошуковий або евристичний метод.
В цілому дослідження підтвердило, що запропоновані методи здатні виступати міцним фундаментом у процесі вдосконалення виконавського апарату музиканта і можуть слугувати основою для оновлення змісту інструментальної підготовки майбутніх фахівців в системі сучасної музично-педагогічної освіти.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого наукового пошуку потребують психолого-педагогічні засади формування раціональної техніки скрипаля, педагогічне осмислення особливостей художньо-образного мислення інструменталіста в контексті трансформаційних процесів розвитку виконавської майстерності.
Похожие статьи
-
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ - Методи вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста
У Вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; сформульовано гіпотезу, окреслено методологічні та...
-
Актуальність дослідження. Стратегічним завданням формування вищої школи, згідно з Національною доктриною розвитку освіти, Державною програмою "Освіта"...
-
ВИСНОВКИ - Історико-культурна еволюція артикуляційного комплексу
У Висновках Визначені основні наукові наслідки дослідження, накреслені перспективи їх практичного використання і подальшої теоретичної розробки....
-
ВИСНОВКИ - Музична моторність як категорія музикознавства
У висновках Підведені підсумки дослідження і сформульовані основні положення, які стали результатом роботи: 1. У цілому дисертаційне дослідження дозволяє...
-
ВИСНОВКИ - Онтологічна концепція музики: на прикладі світських і духовних жанрів
У дисертаційному дослідженні апробована методологія онтологічного аналізу музики в культурологічному дискурсі. Обраний історичний підхід до розгляду двох...
-
Узагальнюються результати дисертації, а також визначаються перспективи подальшого дослідження теми. Результативність дослідження полягає в актуалізації...
-
Висновки - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX
Аматорський фольклористика музичний Важливо підкреслити, що розвиток культури в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. відбувається вкрай суперечливо. З...
-
Висновки - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина
У Висновках узагальнено результати дослідження. Василь Витвицький як науковець і митець проявив себе у різних ділянках музичного і громадського життя:...
-
Останніми роками в Україні з'являються публікації, автори яких коренів української мови дошукують в індоєвропейській прамові. Поновлюються в обігу...
-
Актуальність теми дослідження. Численна сучасна музична література для оркестру народних інструментів охоплює великий жанрово-стильовий репертуар....
-
Висновки - Український менталітет, як прояв самобутності
Вже зазначалось, що аналіз ментальної проблематики у вітчизняній науці далеко не повний, має переважно фрагментальний характер. Це зумовлено як...
-
Імпровізація - первинний і найдавніший вид творчості. Вона присутня в повсякденному житті людини, мистецтві, ігровому спорті, політиці. Імпровізація...
-
Висновки - Історіографія, як основа наукової інтерпретації сучасної української музичної культури
Зазначається, що музична українська культура на межі ХХ - ХХІ ст. характеризується множинністю жанрових та стильових проявів, тенденцією національного...
-
Висновки - Культурна спадщина і сучасний культурний розвиток Аргентини
Культура Аргентини характеризується великою різноманітністю завдяки мультикультуризму та мультиетнічності населення цієї країни, складеного переважно з...
-
Досвід побудови теорії жанру елегії та її апробація на матеріалі російської та української музики дозволили зробити такі узагальнення. Послідовний аналіз...
-
ВИСНОВКИ - Наукові і художні аспекти мистецької діяльності піаніста-концертмейстера
Гармонійно-узгоджувальна діяльність піаніста в інструментальній ансамблевій практиці усвідомлюється за допомогою психологічної настанови на генезу усіх...
-
Реферована дисертація - одне з перших в українському теоретичному музикознавстві досліджень, присвячених вивченню динамічних смисло - й формотворчих...
-
Історія розвитку інструментально-виконавської діяльності охоплює значний проміжок часу і має тисячолітню історію. Відомо, що однією з перших країн світу,...
-
У "Висновках" Зазначено, що сучасна подільська народнопісенна традиція, зберігаючи питомі особливості, зазнала впливу внутрішніх та зовнішніх факторів....
-
ВИСНОВКИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез
В дисертації здійснено аналіз сучасної естрадної музики на Україні та її взаємодії з автентичним фольклором. Виявлені стильові напрямки джазової, рок і...
-
Актуальність теми пов'язана з проблемою духовності в сучасній культурі. Генетичне лоно музики розвивалось упродовж трьохсот років у руслі гуманістичної...
-
Основний зміст дисертації - Комплексний підхід до формування виконавської майстерності піаніста
У Вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, сформульовані об'єкт, предмет, мета, основні завдання і методи дослідження, визначаються наукова...
-
Загальна характеристика роботи - Комплексний підхід до формування виконавської майстерності піаніста
Сучасне виконавство постійно вдосконалюється в аспекті розвитку співтворчості з композиторською діяльністю у сфері "нової музики", яка культивує...
-
Висновки - Етнопсихологія українського народу
Глибинні пласти українського менталітету, безумовно, закладені землеробством, яке з найдавніших часів було головним заняттям арієзованого проукраїнського...
-
Висновки - Рельєфний портрет Василя Стефаника
Класичний рельєф посідає певною мірою проміжне місце між скульптурою та живописом. За матеріалом і технікою, за значенням для нього дотикального...
-
Висновки - Етнічний склад населення України
Отже, національний склад населення України характеризується значною чисельною перевагою основної нації -- українців. За даними останнього перепису...
-
Висновки - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Українській жінці був завжди притаманний вишуканий смак, витончене відчуття краси. Своїми руками в хатніх умовах, вона пряла, фарбувала, ткала, шила,...
-
Висновки - Поділля як етнографічний район України
Етнографічний поділля говір звичай Отже, етнографічне районування - це поділ території на локальні культурно-побутові групи населення, які мають спільні...
-
Висновки - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Отже, в нашій роботі, намагаючись з'ясувати, як використовуються в українських прислів'ях і приказках назви рослин: злаків, овочевих культур, квітів,...
-
У Висновках Підсумовуються результати дослідження. 1. Відзначається, що головними чинниками розвитку камерно-вокального жанру у творчості композиторів...
-
Висновки - Релігія давніх слов'ян
1. Язичництво -- термін, що свого часу виник у церковному середовищі для позначення всього нехристиянського. У релігієзнавстві під "язичництвом"...
-
Висновки, Література - Українська демонологія
Отож, демонологія на Україні має дохристиянське походження і в минулі роки відігравала важливу роль у житті українського населення. Люди врили у нечисть,...
-
Висновки, Список використаної літератури - Свято Меланки і Василя в народних віруваннях та обрядах
Традиція обряд свято меланки Обрядовий календарний фольклор має для нас велике пізнавальне значення, бо в ньому художньо відбилися риси тисячолітньої...
-
"Один Швейцарський банк, щоб залучити відвідувачів, поставив при вході обтягнуту світлим пластиком стійку-подіум, де були помаранчеві навушники з хітом...
-
Отже, кераміка - це вироби з природних глин, а також їх сполук з мінеральними і органічними добавками. Поширення кераміки відіграло велику роль в історії...
-
Висновки - Метафізика тілесності
Тривала історія вивчення людини здавалось би повинна гарантувати те, що тілесність достатньо досліджена, але охоплюючи поглядом сучасну науку про людину,...
-
ВИСНОВКИ - Рок-музика в Україні
Рок-музика - це узагальнююча назва для багатьох різних напрямів у сучасній музиці, що існують ще з 1950-х років. Також роком називають своєрідний спосіб...
-
1. Творчість незручного і "нестандартного" як для радянських часів митця замовчували близько п'ятидесяти років. Від монографічної статті Ю. Михайліва...
-
ВИСНОВКИ - Кларнет у музичній культурі Європи ХVІІІ століття
- Кларнет у музичній культурі Європи ХVІІІ ст. вирізняється надзвичайним різнобарв'ям художнього трактування. В більшій мірі це стосується першої...
-
Досвід створення структурно-семантичного інваріанта хорового концерту (з урахуванням його історичної генези) та апробація створеної моделі на матеріалі...
ВИСНОВКИ - Методи вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста