Висновки - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX

Аматорський фольклористика музичний

Важливо підкреслити, що розвиток культури в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. відбувається вкрай суперечливо. З одного боку, розгортаються процеси, зумовлені прагненням народу національно-культурного оновлення, демократизації суспільного життя. З іншого - загострюються негативні тенденції у соціальній інфраструктурі мистецтва, кадровому, фінансовому забезпеченні культурно-мистецької галузі. Перше пов'язане насамперед з активізацією культурного життя в регіонах в його змістовому і організаційно-управлінському планах. Друге - з виникненням нових жанрово-стилістичних напрямів у всіх видах художньої культури.

Музична культура Волинського краю розвивається як в руслі загальнонаціональних, так і регіонально специфічних тенденцій українського культурно-історичного процесу, виступаючи своєрідною і водночас органічною його складовою. Основними прикметами цього процесу є зняття нашарувань радянського ідеологічного тоталітаризму та поява механізмів національного самозахисту в зв'язку з набуттям Україною державної незалежності. На цьому грунті стало можливим повернення із забуття таких пластів музичної творчості, як повстанські та стрілецькі пісні, духовна музична спадщина.

Поряд з тим, ринково-економічні відносини, що формуються в сучасній Україні, породжують нові форми та методи організації культурної діяльності, інноваційні системи управління (моніторинг, маркетинг), аналітичне опрацювання інформативної бази.

Всупереч складностям перехідного періоду, яким часто називають зазначені роки, музична культура і мистецтво Волині переживають піднесення. В краї проводиться активна фольклористична робота, спостерігається широке побутування музичного фольклору (переважно автентично-обрядового, стрілецьких та повстанських пісень).

Проведене дослідження дає підстави для висновку, що в нинішніх політико-економічних умовах найдієвішими засобами збереження народної творчості на Волині виступають різноманітні фестивалі ("Берегиня", "Поліське літо з фольклором").

Фольклорна справа тісно пов'язана з аматорською творчістю, яка, в силу об'єктивних причин (географічне розташування, віддаленість від великих мистецьких центрів), є переважаючою в регіоні. Хоча в 90-х роках минулого століття клубна мережа переживала стагнацію, аматорство на Волині збереглось і поза формами клубної діяльності. Воно репрезентовано творчістю як традиційних хорових і танцювальних колективів ("Колос", "Подвиг", "Посвіт", "Волинянка"), так і нових інструментальних (аматорський симфонічний оркестр м. Ковеля).

Волинь славиться і своїми самодіяльними композиторами, які в 90-х роках ХХ століття створили Волинську філію Ліги українських композиторів України (голова - М. Стефанишин), що діє сьогодні як самостійна творча некомерційна організація.

В зазначений період відроджується церковна музична культура в краї. З'являються нові релігійні громади, духовні семінарії, відновлюється діяльність церковних хорів (архієрейський хор "Оранта"; хор костелу Св. Петра і Павла; хор молитовного співу "Волинські дзвони"), які, окрім богослужбових обов'язків на батьківщині, проводять активну зарубіжну концертно-конкурсну діяльність (Польща, Німеччина, Іспанія, Італія). Це забезпечує популяризацію українського музичного мистецтва та його інтеграцію в світовий культурний простір.

Дослідження творчої діяльності музичних професійних колективів Волині (камерний оркестр "Кантабіле", Волинський струнний квартет, Волинський народний хор) дозволило виокремити й визначити низку важливих, ключових, з точки зору розвитку сучасного музичного професіоналізму Волині, культурно-історичних ознак і мистецьких особливостей, які проявилися в:

    - репертуарній політиці колективів, керівники яких особливу увагу звертають на виконання музики українських композиторів минулого та сучасності, донесення до слухача кращих зразків волинського вокального та інструментального фольклору у вигляді автентики, авторських обробок і аранжувань; - загальному обширі гастрольної, конкурсно-фестивальної та концертної діяльності колективів, мірі їх входження у загальноєвропейський і світовий контекст.

Характеристика творчої діяльності волинських виконавців, а також композиторів досліджуваного періоду визначила внесок кожного у розвиток музичного професіоналізму Волині та національної музичної культури в цілому. Високий рівень професійної майстерності волинських митців забезпечує розгалужена, але водночас внутрішньо централізована музично-освітня система (школа, училище, інститут).

Не без уваги залишився молодіжний пласт популярної музики, який має певні традиції в краї (В. Зінкевич, тріо Маренич, "Світязь"), які в свій час були яскравими представниками української естрадної пісні. Нині на зміну музично-концертній діяльності приходить шоу-бізнес, особливістю якого є комерціалізація культурно-мистецької сфери. Звідси первинність прибуткового капіталу, що породжує падіння належного рівня, одноманітність, спів під фонограму, відверту антихудожність і примітивізм. Порівняльний аналіз розвитку української музичної поп-культури дав змогу виділити паростки нових тенденцій, які ініціював фестиваль співаної поезії та авторської пісні "Оберіг", забезпечивши потужний підйом національної самосвідомості і накресливши основні шляхи розвитку вітчизняної молодіжної поп-культури.

В результаті, Волинь подарувала українській поп-культурі таких яскравих виконавців як О. Гаркавий, В. Хурсенко, С. Шишкін, модифікований "Світязь" - гурт-дует у складі Д. Гершензона та А. Говорадла, які започаткували в Україні жанр музичної пародії та музичного портрету, а також С. Положинського з його альтернативним гуртом "Тартак". Кульмінаційним проектом даного аспекту є фестиваль "На хвилях Світязя", концептуальним ядром якого виступає боротьба за українську естрадну пісню на основі національної традиції та взаємопроникнення різноманітних жанрів й стилів.

Таким чином, музична культура Волині в досліджувані роки демонструє специфічні особливості, які тісно пов'язані з творчістю Лесі Українки та, в останні роки, з іменем І. Стравінського., водночас маючи загальнонаціональне коріння, що проявилися у пріоритеті вокально-хорових жанрів та складів над інструментальними, опорі на місцеві фольклорні зразки та джерела, художньо-естетичній виваженості, поміркованості.

Похожие статьи




Висновки - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX

Предыдущая | Следующая