ВИСНОВКИ - Музичний фольклор Хмельницького Поділля (етномузикологічний та етносоціологічний аспекти дослідження)

У "Висновках" Зазначено, що сучасна подільська народнопісенна традиція, зберігаючи питомі особливості, зазнала впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. На трансформацію пісенного репертуару впливають періодичні видання, що містять фольклор різних етнічних регіонів України. Зовнішніми чинниками впливу є радіо, кіно, телебачення, звукозаписуюча апаратура. До внутрішніх чинників впливу відноситься діяльність співочих колективів, які діяли при клубах (домінуючими в їхньому репертуарі були ліричні та жартівливі пісні), впровадження працівниками Центрів народної творчості нових свят, що модернізують давні та негативно впливають на традиційну народну пісню.

Аналізуючи сучасні записи фольклору на Хмельниччині, спостерігається зменшення питомої ваги і ступеня активності функціонування в сучасному народновиконавському процесі календарно-обрядових пісень. Натомість активізуються нові необрядові жанри. 814 народнопісенних зразків, зафіксованих автором дослідження у 17-ти населених пунктах Хмельницької області, за жанровою приналежністю розподіляються на: обрядові весільні пісні - 421 зразок (51,7%), пісні весняного календарного циклу - 111 зразків (13,6%), пісні зимового календарного циклу - 68 зразків (8,35%), пісні літнього календарного циклу 63 зразки (7,7%), ліро-епічні пісні (балади) - 28 зразків (3,4%), пісні інших жанрів - 123 зразки (15,3%).

З усіх обрядових пісень доволі стабільно функціонують весільні. Вони зберігають сталий каркас та формотворчі елементи, втрачаючи при цьому дрібні композиційні елементи. Чільне місце в музиці сучасного подільського весілля займають 8 типових пісенних парадигм (мелодичних типів), що його обслуговують та є свідченням збереження цього народномузичного жанру.

Такі календарно-обрядові пісні, як колядки та щедрівки, зберігаючи свої стабільні елементи, все більше забуваються, переходять у напливову культуру та в зміненому вигляді знову переходять у фольклорне середовище. У досліджуваному регіоні найпоширенішим жанром зимового календаря на сучасному етапі є коляди християнського змісту.

Пісні весняного календарного циклу, так само як і весільні, збереглися в більш-менш повному обсязі, утримуючи традиційні композиційні та хореографічні елементи. Аналіз декількох гаївкових пісенних парадигм довів генетичну та синонімічну спорідненість їхніх варіантів, що представляють Східне та Західне Поділля.

Купальська обрядовість (літній календарний цикл) сформувала так званий "Подільський діалект", але, зазнавши пізніх нашарувань, останнім часом має схильність до затухання та часто до повного зникнення.

Обжинкові пісні, маючи багато спільних рис із весільними, також активно виходять з ужитку.

Необрядові пісні, зокрема балади, позначені функціонально-гармонічними впливами. Сучасні варіанти, зафіксовані в досліджуваному регіоні, виявляють генетичний (найближчий) рівень споріднення із варіантами, записаними тут же дещо давніше (в середині ХХ ст.). Записані нами балади об'єктивно відтворюють сюжети, які були популярними на обстеженій нами подільській території протягом останнього століття. Вони свідчать, що такі балади, порівняно з тими самими з інших територій, виявляють тенденцію до зменшення сюжетної матриці.

Баладні сюжети зустрічаються у календарно-обрядововому (в гаївках) та родинно-обрядовому фольклорі (у весільних піснях).

Сьогодні традиційний народнопісенний репертуар поволі виходить з ужитку, але водночас все ще залишається важливим компонентом історичної пам'яті народу. Записаний та проаналізований фольклорний матеріал, усі його вищезазначені характеристики розкривають локальні особливості музичного фольклору Хмельницького Поділля в умовах сучасності. Результати дослідження можуть слугувати для доповнення картини цілісності українського фольклору, уявлення про його розвиток, сприяти подальшому етномузикологічному дослідженню регіонального фольклору і проведенню порівняльних студій.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Музичний фольклор Хмельницького Поділля (етномузикологічний та етносоціологічний аспекти дослідження)

Предыдущая | Следующая