ВИСНОВКИ - Постать Валентина Костенка в українській музичній культурі першої половини ХХ століття: історіографічний, світоглядний, стилістичний аспекти
Узагальнюються результати дисертації, а також визначаються перспективи подальшого дослідження теми.
Результативність дослідження полягає в актуалізації проблеми вивчення творчої спадщини В. Костенка, створення повної та цілісної наукової біографії митця.
На основі одержаних результатів доведено, що В. Костенко був однією з яскравих постатей української музичної культури першої половини ХХ століття, без якої неможливо об'єктивно осягнути сутнісні характеристики художньо-мистецьких процесів цієї доби. Тому вся його творчість набуває значення історичного документу. Здійснена у дисертації спроба осмислення особистості В. Костенка як цілісного явища в усіх проявах його ціннісно-смислової самореалізації (композитора, музичного критика, філософа, громадського діяча і педагога) стала своєрідним ключем до розуміння феномену конкретно-історичної епохи і, водночас, передумовою поглиблення й перегляду усталеного погляду щодо місця і значення постаті В. Костенка в українській музичній культурі першої половини ХХ століття.
З'ясування світогляду митця як важливої складової його особистості стало можливим завдяки актуалізації досі невідомої філософської спадщини В. Костенка. Проаналізовані рукописи характеризують його як людину енциклопедичної освіченості, високо етичну у своєму духовному пошуку. У такому сенсі відкриття філософської спадщини В. Костенка дає підстави для аргументованого спростування властивої сучасному музикознавству недооцінки постаті талановитого митця і безпідставного сприйняття його як людини заангажованої, амбіційної та консервативної. Вивчені рукописи дають підстави констатувати, що усвідомлення В. Костенком ідеї цілісності, взаємопов'язаності процесів макро - і мікрокосму, категорій "людського", "національного" і "вселюдського" лежить в одному руслі з мистецько-естетичною концепцією М. Хвильового, "філософією театру" Л. Курбаса, теоретичними розробками Б. Яворського, "філософією літератури" С. Єфремова, творчістю П. Тичини, М. Зерова, О. Довженка та ін. Глибоке осмислення Ідеї Всеєдності, сприйнятої від романтичної кантіансько-шеллінгіанської традиції, філософії "цільного знання" В. Соловйова, моністичних наукових систем В. Вернадського і К. Ціолковського, кордоцентричної традиції української філософії Г. Сковороди, П. Юркевича стало корелятом творчих ідей, громадських вчинків, особистого життя музиканта. На основі аналізу філософської, автобіографічної, епістолярної спадщини В. Костенка у роботі показано, що саме моральний імператив Волі, Честі, внутрішня самодісципліна, виховані в ньому з дитинства та юнацьких років є визначальними рисами постаті В. Костенка в його творчо-інтелектуальному пошуку.
Унаслідок системного аналізу архівних документів та матеріалів музичної періодики 1920-1940-х років у дисертації реконструйовано панораму творчості композитора, встановлено й уточнено часову атрибуцію творів, складено найбільш повну нотографію як інформаційну базу аналізу індивідуально-стильової еволюції творчості В. Костенка та визначення її поетапності.
Проаналізовані матеріали свідчать, що найбільш показово динаміку індивідуально-стильових пошуків композитора виявляє камерна музика. У своїх найхарактерніших змістовних тенденціях камерні твори відображають процес драматизації образно-інтонаційного мислення композитора від своєрідного "вітаїзму" 20-х років із його орієнтацією на обрядовий фольклор та думні музичні джерела до усвідомлення трагічної сутності буття у творчості кінця 30-40-х років та етико-філософського узагальнення ідеї життя у творах останнього десятиліття. Чітко окреслена яскраво національна природа музики В. Костенка, зв'язок з вітчизняною класико-романтичною музичною традицією є одними визначальних індивідуальних рис мислення композитора. Опрацьовані матеріали свідчать про невпинний творчий пошук митця, що полягав в опануванні нових знаково-символічних глибин філософського осмислення ідеї життя, розширенні жанрово-стилістичних обріїв у площині ліричного вислову. Думки і почуття, що відлунюють у його творах останнього періоду, у листах до дружини свідчать про той високий рівень духовної свободи і самовираження, якого набуває В. Костенко в останні роки життя. Етапні у цьому сенсі композиції -- опери "Кармелюк", "Сава Чалий", П'Ятий квартет за поемою "Сон" Т. Шевченка, вокальний цикл "12 солоспівів на вірші Лесі Українки ", Восьмиий квартет, симфонічна картина "Тайга"-- можна віднести до кращих зразків української музики 1920-1950-х років.
На базі широкого залучення матеріалів музичної періодики 1926-1930-х років у дисертації показано, що музично-критична і публіцистична діяльність В. Костенка має велике значення у формуванні музично-критичної думки в Україні.
У процесі аналізу з'ясовано, що музично-критична спадщина митця є явищем неоднорідним і полемічним. Попри типову для часу ідеологічну риторику вона є інформативною щодо розуміння принциповості позицій В. Костенка у найбільш актуальних питаннях, навколо яких точилися дискусії у тогочасній музичній пресі.
З'ясовано, що В. Костенку належить одна з унікальних для того часу спроб аналізу стилетворчих засад тогочасного музичного мистецтва у Контексті експресіоністичної естетики. Цим фактом спростовується поширена у сучасному українському музикознавстві думка щодо консервативності позицій В. Костенка в осмисленні нових стильових пошуків українських композиторів. В. Костенко був одним з тих, хто бачив перспективність цих пошуків і, зокрема, обстоював об'єктивність дослідження творчості Б. Лятошинського, Ю. Мейтуса, Б. Яновського, І. Белзи.
Аналіз музично-критичної спадщини В. Костенка виявляє глибоке розуміння ним цілісності і наступності процесу національного стилеформування як поетапного розкриття національно-індивідуального у всесвітньо-універсальному (М. Грінченко, П. Козицький, С. Людкевич).
Проаналізовані матеріали засвідчують провідну роль В. Костенка в музичних дискусіях 1926-1930-х років, особливо під час обговорень питань творчої практики у 1929-1930-х роках. Його позиції визначаються принциповістю у розумінні національного фактору як концепту сучасної музичної практики та послідовністю обстоювання ідеї консолідації українських музичних сил.
У дисертації показано, що постать В. Костенка з її різнобічністю та суперечностями, змістовністю творчо-індивідуальної самореалізації є прикладом високої людської та професійної гідності, творчого служіння етико-філософським принципам та ідеям, які історично відобразили духовну ойкумену української культури у сукупності її типологічних та яскраво особистісних виявів.
Перспективність подальшого вивчення теми зумовлена необхідністю поглиблення й розширення знання про творчу особистість митця у різних аспектах (джерелознавчому, філософському, психологічному, виконавському тощо), а ширше -- дослідження історії української музики першої половини ХХ століття у контексті проблеми "митець у катаклізмах трагічної епохи".
Композитор музичний культура нотографія
Похожие статьи
-
У Вступі Обгрунтовано вибір, актуальність теми дисертації, її мету та завдання, окреслено джерельну базу, матеріал дослідження, висвітлено методологічні...
-
Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням уваги сучасної музикознавчої науки до осмислення феномену української музичної культури ХХ століття....
-
Музика - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня, здобула cобі визнання в цілому світі. Подорож української капели, з хоровим співом у...
-
У XIV ст. велика частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. Україна об'єднується з Литвою в одну державу як рівна з...
-
Особливості романтизму в українській художній культурі - Періодизація української культури
Розвиток романтичного типу творчості, що почався у преромантизмі, як загальноєвропейське явище був зв'язаний з глибоким світоглядним переломом наприкінці...
-
Висновки - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному...
-
Інтенсивні глобалізаційні процеси та поява новітніх технологій у засобах комунікацій, промисловий раціоналізм і уніфікація візуально-комунікативних...
-
Ретроспектива української культури другої половини ХХ століття
Постановка проблеми. Наші часи у зв'язку з останніми революційними та військовими подіями, реформами й кардинальними змінами в країні, позначені...
-
Серед створених ним праць є три погруддя Т. Шевченка, портрет І. Франка і монументальна скульптура князя Володимира Великого. Він боляче переніс той...
-
На довгі роки Олександр Архипенко залишався прапором українського мистецтва, на який орієнтувалися як українські митці, так і критики їхньої творчості....
-
Вступ У Вступі обгрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність, визначаються основна мета, завдання, предмет, об'єкт, методика...
-
Мова і глобалізаційні трансформації в українській культурі: теоретичні аспекти
Мета статті - проаналізувати основні аспекти вирішення ідентифікаційних проблем української культури в умовах глобалізаційних трансформацій з...
-
В. Івасюк - основоположник української естрадної музики. Мета: Виховання ціннісних орієнтацій у сфер музичних інтересів, смаків і потреб особистості на...
-
Відродження української культури в 20-х роках ХХ століття - Українська культура XX століття
Відмітною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917--1918 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій,...
-
Місцезнаходження скарбів Волині ХІ - першої половини ХІІІ ст
Давньоруські жіночі прикраси, як істотна частина вбрання, є предметними виразниками особливостей матеріальної і духовної культури XI-першої половини ХІІІ...
-
Наприкінці XVI -- на початку XVII ст. освіта в Україні стає одним із найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження...
-
Правові сюжети в українській обрядово-звичаєвій культурі
Кандидат юридичних наук, доцент кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка У...
-
Для XVIII ст. характерний розвиток світської музики. У цей період у Києві створюються міська капела, музична школа та музичний цех. Музичні цехи...
-
Внесок польських дослідників другої половини ХІХ
Становлення краєзнавства як окремої галузі науки відбувалося на основі вивчення та систематизації досліджень наукових напрацювань попередників. Творчий...
-
На відміну від питань типу "Україна -- нація", "Україна -- держава", безпосередньо пов'язаних із політикою та інтересами інших країн, а тому гостро...
-
"Мабуть, ні один скульптор від часів Родена не наклав такої печаті на свою добу, як Архипенко. Ще в перше десятиліття своєї творчості він виробив нові...
-
Останніми роками в Україні з'являються публікації, автори яких коренів української мови дошукують в індоєвропейській прамові. Поновлюються в обігу...
-
Творчість відомого українського художника Миколи Корниловича Пимоненка посідає одне з провідних місць у побутовому живописі України кінця XIX -- початку...
-
Стаття присвячена аналізу композиторської творчості М. К. Чюрльоніса та І. В. Тилика в контексті принципу феноменологічної подібності. Висвітлені...
-
Дослідження парубоцьких та дівочих громад як соціального інституту контексті української історіографії (друга половина XIX - перша третина XX ст.)...
-
Хаос як естетичний та художній формотворчий принцип у музиці XX-ХХІ ст
Розглядаються погляди на природу музичних течій ХХ-ХХІ ст. Саме погляд на Хаос як на естетичний художній принцип формування музичного твору та метод...
-
Пролегомени до екстремального документального фільму
Для сьогодення стало звичним, що людське життя, в усій розмаїтості його проявів, дедалі частіше набуває екстремального характеру -- в шаленому темпі...
-
Реалізм та імпресіонізм: від зображення до враження
Мета. Ознайомити учнів із найкращими досягненнями реалізму та імпресіонізму. Розкрити основні принципи розвитку цих напрямів мистецтва. Познайомити з...
-
У статті аналізується взаємодія між популярною та елітарною культурами, зокрема ролі народного в уявленнях та практиках нідерландської еліти XVI ст....
-
1. Творчість незручного і "нестандартного" як для радянських часів митця замовчували близько п'ятидесяти років. Від монографічної статті Ю. Михайліва...
-
Вступ - Українська культура XX століття
Розвиток української культури XX ст. можна характеризувати як період її національно-державного відродження, започаткований демократичними перетвореннями...
-
Культурні здобутки та втрати в 40-80-х роках XX століття - Українська культура XX століття
Під час Другої світової війни всю територію України було окуповано німцями. Радянській владі, яка повернулась в Україну, необхідно було не тільки...
-
Побут і звичаї - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Культура український побут звичай Духовну культуру й побут суспільства визначав принцип корпоративності - належності індивіду до соціальної групи....
-
Актуальність теми. Ім'я Михайла Жука в українському мистецтві співвідноситься з такими видатними особистостями, як В. Кричевський, Г. Нарбут, М. Сосенко,...
-
Архіви виникли з появою писемності й утворення держав. Археологічні дослідження свідчать про існування архівів у рабовласницьких державах - в Китаї,...
-
У Другому розділі "Універсальне обдарування Михайла Жука як характерна прикмета творчої особистості доби модерну" Розглядаються чинники, які впливали на...
-
Часопростір постановок п'єс А. Чехова (український досвід у контексті практики східноєвропейських театрів 70-х -- початку 80-х років ХХ століття) У...
-
Культура як історичний феномен - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
"Культура" -- 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну...
-
Синтоїзм, буддизм та конфуціанство - Японська культура
Синто або Синтоїзм (яп. камі но міті - "шлях богів") - стародавня політеїстична релігія мешканців Японського архіпелагу. В її основі лежать анімістичні,...
-
Перша англійська національна опера - "Дідона та Еней" - належить Генрі Перселла. Діяльність цього великого композитора протікала в основному в області...
ВИСНОВКИ - Постать Валентина Костенка в українській музичній культурі першої половини ХХ століття: історіографічний, світоглядний, стилістичний аспекти