Вступ - Основні закони логіки

Мислення людини не хаотичне, воно підлягає логічним законам. Закон логіки - це внутрішній, необхідний зв'язок між думками людини. Філософи Давнього світу встановили: що зв'язки між думками в структурі міркування не залежать від волі людини. Три з основних законів сформулював Аристотель - закон тотожності, суперечності й виключеного третього. Закон достатньої підстави сформулював Г.-В. Лейбніц, хоча такі ж думки висловлював Е. Паскаль. Ці закони є основними тому, що вони такі корисні риси як логічно правильне мислення, як визначеність, послідовність, несперечливість і обгрунтованість думок. Логічні закони нерозривно пов'язані з законами об'єктивного світу. Вони є об'єктивними, не створені людським розумом, не продиктовані мисленню самим мисленням. Закони логіки мають свою основу, своє джерело. Закони логіки існують і діють незалежно від волі людини. Вони мають загальнолюдський характер, і їх повинні дотримуватись усі люди, незалежно від їхньої раси, нації та соціальної групи. Вони є єдиними для всіх людей. Діють закони логіки у всіх сферах людського мислення. Логічні закони є знаряддям пізнання дійсності, необхідною умовою точного і адекватного пізнання дійсності. Порушення вимог законів логіки призводить до неправильного і нелогічного мислення. Сучасна логіка визначає закон мислення як "завжди істинне". Закони логіки сформульовані таким чином використовуються при розв'язанні складних логічних задач у кібернетиці, теорії релейно-контактних схем, у роботі електронно-обчислювальних машин, автоматичних пристроїв, математичній лінгвістиці.

Похожие статьи




Вступ - Основні закони логіки

Предыдущая | Следующая