Висновок - Філософія та етика стоїцизму та епікуреїзму

На завершення, хотілося б сказати, що в часи Античності, в Греції виникли два нові філософські напрями, що мали великий вплив на подальший розвиток філософської думки світу - це Стоїцизм та Епікуреїзм.

Необхідно зазначити, що за своєю впливовістю ці течії завжди конкурували одна з одною, а їх ідеологія і погляди на певні проблеми рідко співпадали, та були певні риси, що об'єднували їх. Наприклад такою об'єднуючою концепцією можна назвати "щастя", адже і стоїки і епікурейці головною метою свого філософствування вважали пошуки умов та правильних шляхів для досягнення людиною щастя, адже саме блаженний, позбавлений тілесних страждань і душевного неспокою внутрішній стан вважався ними головною ціллю існування людини на землі.

Не дивлячись на розбіжності у розумінні самої категорії "щастя", обидві школи вбачали його досягнення через боротьбу з внутрішніми пристрастями людського існування. Кожна з шкіл змогла певним чином навчити своїх прихильників як же цього щастя досягнути, але кожна вважала, що лише одиниці здатні стати повністю щасливими.

За стоїками людське щастя - це життя людини в гармонії з природою як істоти духовної, розумної і здатної здійснювати свій вибір. Прагнучи жити в єднанні з природою, стоїки шукали моральну свободу, звільнення від пристрастей, які є головним джерелом пороків і лих людини. Шлях до щастя лежить, згідно стоїкам, через викорінення, знищення пристрасних почуттів.

Епікур та його послідовники замислюючись про щастя людини, знаходили його в насолоді та задоволенні. Мета щасливого життя - у душевному спокої, в "безтурботності душі" (атараксії), тобто у такій душевній рівновазі, коли людина зберігає свободу від пристрастей - і від надмірних радощів, і від надмірної скорботи.

Вони розглядали подібні чесноти, якими повинна володіти людина, та мали різне розуміння їх значення в її житті. Мали вони й відмінне розуміння свободи, адже за стоїцизмом свобода визначена долею, фатумом, роком. Стоїки створили вчення про провидіння і свободу волі в рамках необхідності. Від незворотного ходу речей, а не від вільної волі самої людини залежать обставини всього його життя: багатство або бідність, здоров'я або хвороба, щастя або страждання. Людина не в змозі змінити свою долю, але вона може змінити своє ставлення до неї. Епікурейці ж вважали, що ніякого фатуму не існує, адже все в світі складається з атомів, кожний з яких наділений власною свободою, тому людна, її душа, як велика сукупність вільних атомів не залежать від богів та визначеної їм долі, свобода обмежується лише їх пристрастями та бажаннями.

Отже, такими є основні відмінності та подібності між Стоїцизмом та Епікуреїзмом - двома школами Давньої Греції, розвиток яких мав не абиякий вплив на подальшу еволюцію філософії та етичної думки.

Похожие статьи




Висновок - Філософія та етика стоїцизму та епікуреїзму

Предыдущая | Следующая