Буття як людське існування, його властивості - Екзистенціальна філософія
Головне поняття екзистенціальної філософії - поняття буття. Екзистенціалісти розуміють буття як якусь нероздільну цілісність суб'єкта та об'єкта, як переживання суб'єктом свого "буття - у - світі".
Буття, таким чином, тлумачиться як дане безпосередньо, як людське існування ("екзистенція"), яке неможливо пізнати ані науковими, ані філософськими засобами, яке тотожне сутності.
Екзистенціалісті не роблять розподілу буття на буття як сутність та буття як існування, характерне для класичного підходу.
Для них сутність "Я" у тому, що "Я" існує, тобто сутність це і є існування (екзистенція). Найважливішою властивістю екзистенції є її скерованість на інше ("інтенціональність").
Екзистенція (за Хайдеггером та Сартром) є буття, скероване до ніщо, яке усвідомлює свою кінцевість. Опис структури екзистенції проходить через опис модусів людського існування (опіка, страх, рішучість, совість та ін.), через смерть та різні форми зіткнення з ніщо, руху до нього, втечі від нього та ін.
Тому саме у "прикордонній ситуації" (К. Ясперс), у моменти найглибших хвилювань людина прозріває екзистенцію як сутність свого сутнього, своєї сутності.
Іншою властивістю екзистенції є її кінцевість, яка тлумачиться як часовість, точкою відліку якої є смерть. На відміну від фізичного часу - чистої кількості, нескінченного ряду моментів, що плинуть, - екзистенціальний час якісний, кінцевий та неповторний; він виступає як доля (Хайдеггср, Ясперс) та невід'ємно пов'язаний з тим, що складає сутність екзистенції: народження, біль, каяття, смерть та ін.
У феномені часу екзистенціалісти підкреслюють визначальне значення майбутнього та розглядають його у зв'язку з такими екзистенціалами, як "рішучість", "проект", "надія", підкреслюючи таким чином особистісно-історичний (а не безособово-космічний) характер часу.
Цим стверджується зв'язок часу з людською діяльністю, пошуком, напруженням, чеканням. Історичність людського існування відбивається у тому, що воно завжди знаходиться у певній часовій ситуації, у яку воно потрапляє та з якою повинно рахуватися.
Належність до окремого народу, стану, наявність у індивіда тих чи інших біологічних, психологічних та інших якостей - все це емпіричний вираз первісного ситуаційного характеру екзистенції, того, що вона є "буття-у-світі".
Часовість, історичність та ситуаційність екзистенції - модуси її кінцевості.
Ще однією якістю екзистенції є трансцендування, тобто вихід за свої межі. Світ, у якому при цьому опиняється, заглиблюється ("виходить") людина, розуміється екзистенціалістами по-різному: у Хайдеггера це безособовий світ ("ман"), у якому все анонімне, у якому немає суб'єктів дії, є лише об'єкти дії, у якому всі "інші" і людина навіть по відношенню до самої себе є іншою; це світ, у якому ніхто нічого не вирішує, а тому й не несе ні за що відповідальності.
У Бердяєва цей світ має назву "світу об'єктивізації", риси якого:
- 1) відчуженість об'єкта від суб'єкта; 2) поглинання неповторно-індивідуального, особистого загальним безособово-універсальним; 3) панування необхідності, детермінації ззовні, утиски та ліквідація свободи; 4) пристосування до масовості світу та історії, до середньої людини, соціалізація людині та й думок, що знищують оригінальність.
Нарешті, важливим атрибутом екзистенції є самотність та абсолютна свобода. Людина самотня.
Спілкування індивідів, що здійснюється у сфері об'єктивізації, - ілюзія, самообман. Любов, дружба, товариство, солідарність - фальш та святенництво. Єдиний засіб справжнього спілкування - це єднання індивідів у бунті проти "абсурдного" світу, проти кінцевості, смертності, недосконалості, безглуздя людського буття (А. Камю).
Марсель, що не визнавав предметності "світу об'єктивізації", вважав його суто особистісним, проблему спілкування вирішував інакше. Він бачить його у особистому відношенні до іншої людини, що здійснюється перед обличчям Бога.
Щодо свободи, то екзистенціалісти відкидають і раціоналістичне розуміння свободи як усвідомленої необхідності, і гуманістично-натуралістичне - як розкриття природних задатків людини.
Свобода, згідно екзистенціалізму, - це сама екзистенція. Оскільки ж структура екзистенції має вияв у "скерованості", у трансцендуванні, то це або звернення до Бога (Марсель, Ясперс), або зберігання своєї "самотності", оригінальності, неповторності, своєї екзистенції у будь-яких умовах (Сартр, Камю).
Оскільки, на думку цих філософів, бути вільним - це бути самим собою, остільки "людина приречена бути вільною".
Свобода (воля), на думку Сартра, Камю, - тяжке ярмо, яке повинна нести людина, оскільки вона - особистість. Вона може відмовитися від своєї свободи (волі), перестати бути самою собою, стати "як всі", але лише ціною відмови від себе як особистості, шляхом "розчинення" у "мані", у безособовому світі.
Похожие статьи
-
"Новий поворот" до людини, його джерела та методологія - Екзистенціальна філософія
Осягнення людини завжди було метою філософського осмислення світу та майже у всіх філософських вченнях становило розділ, що мав назву "філософської...
-
Відомим філософом другої половини XIX ст. був П. Юркевич /1827-1874 рр./, професор Київської духовної академії. В 1860 р. він опублікував статтю "З науки...
-
Характеристика загальної категорії буття дає можливість виділити основні форми буття людини та його специфіку. Буття людини характеризується рядом...
-
Поняття любові, основні її прояви - Любов як найвище людське почуття
Найунікальнішою формою спілкування, яка дає найбільше міжособистісне єднання, є любов. Упродовж багатовікового існування людської культури вона вважалася...
-
В першому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини...
-
"Філософія серця" Григорія Сковороди - Українська філософія
Григорій Савич Сковорода /1722-1794 рр./ - видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській Академії. Його...
-
Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття
Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття. "Буття" - поняття, що багатьма мислителями минулого і сучасності покладене в основу філософських...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Зарубіжна філософія ХХ ст. - Етапи розвитку філософії
Заруб. Філософія ХХ ст. в багатьох відношеннях являє собою своєрідне та цікаве явище - вона активізує і широко використовує не тільки останні найновіші...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Питання свободи, вибору і відповідальності людини займає одне з головних місць в екзистенціалізмі. Людина вільна вибирати свою сутність і ставати тією,...
-
Сучасне світосприймання Литвинчук О. В. Кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних і соціальних наук, Житомирський державний технологічний...
-
Свобода як одвічно притаманна властивість людини - Філософія М. Бердяєва
На самому початку роботи філософія свободиІ Бердяєв гостро критикує пануючий тоді у Європі тотальний гносеологізм німецької філософії. Критика стосується...
-
Значення філософії Сковороди - Філософія Г. С. Сковороди
Дослідники Сковороди звичайно шукали джерела його філософії у закордонних філософських системах, шукали за впливами заходу і дивувались, що у нього якось...
-
Філософські течії в Давній Індії - Давня філософія
Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу не при - звели до виокремлення філософії з мітології та релігії. Перші філософські школи...
-
Буття людини як проблема філософії
Буття людини як проблема філософії "Що таке людина?" Філософська постановка проблеми. Проблема людини належить до розряду "вічних" філософських проблем,...
-
Філософія як теоретична форма світогляду - Основи філософії
Філософія - теоретичне ядро світогляду, його теоретична форма, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Г. С. Сковорода - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
У центрі уваги філософствування Григорія Савовича Сковороди (1722-1794) - релігійна і моральна проблематика. Він створив практичну філософію, не дбаючії...
-
Філософія перебудови Будь-які суттєві зміни в суспільному житті не відбуваються без їх філософського обгрунтування. Філософія Відродження провістила...
-
Вчення про причини і начала буття Перша філософія, що "має своїм предметом перші початки і причини" , викладена у творі, що одержав назву "Метафізика"....
-
Формування середньовічної філософської парадигми - Філософія Середньовіччя
Феодальний спосіб життя, який був панівним в Європейському Середньовіччі, на відміну від античності (орієнтованої на предметно-речове бачення світу),...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
-
Павло Верісаг, визначаючи свою особисту позицію та стиль філософствування, відразу ж заявляє про свою позицію дослідника об'єктивно-ідеалістичну та...
-
Висновки - Філософія М. Бердяєва
Отже, яскравою сторінкою в історії релігійної філософії Росії була і залишається спадщина Миколи Бердяєва. Ставши одним із фундаторів релігійного...
-
Творчість як продовження справи Бога і виправдання людини - Філософія М. Бердяєва
Тема, до якої філософ звертався на протязі усього життя, є проблема творчості. Тема про творчість, про творче призначення людини - основна тема мого...
-
Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і досліджень. "Чому взагалі є сутнє, а не навпаки -- ніщо?" -- це запитання М. Хайдеггер,...
-
Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів: - Філософія стародавнього сходу
- емпіризм визначає чуттєвий досвід джерелом знання і вважає, що зміст знання може бути представлений як опис цього досвіду або зведений до нього; -...
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
Аврелій Августин: філософія буття
Аврелій Августин: філософія буття Найбільшим християнським мислителем періоду патристики і найбільш видатним з "батьків церкви" був Аврелій Августин...
-
Російська філософія 19-20 ст. відрізняється тим, що філософські погляди цьогоперіоду будувалися саме на самобутності Росії і як один з критеріївцієї...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Вступ - Філософські ідеї Мартіна Хайдеггера
У філософії є низка так знаних одвічних питань. Але, на мій погляд, важливим є не лише розв'язання філософських проблем, але й сама правильна постановка...
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті
Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті Свобода необхідність сучасний суспільство Розв'язання антиномії...
-
Моральне виховання і самовдосконалення особистості
У словнику з етики моральне виховання розглядається як "одна з важливих сторін багатогранного процесу становлення особистості, засвоєння індивідом...
-
Демокріт - Філософія і математика
Аргументи Зенона розкрили внутрішні протиріччя, що мали місце в сформованих математичних теоріях. Тим самим факт існування математики був поставлений під...
-
Філософія серця Юркевича - Антропологічний характер філософії серця Г. С. Сковороди, П. Д. Юркевича
У філософії Юркевича поняття "серця" виступає центральною ідеєю, яку він аналізує у праці "Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
Буття як людське існування, його властивості - Екзистенціальна філософія