Висновки - Філософія в Києво-Могилянській академії (XVI

Києво-Могилянська Академія була заснована 1632 р. митрополитом Петром Могилою. За своїм теоретичним спрямування філософія, що викладалася в Києво-Могилянській Академії, має бароковий характер. Проте не менш яскравою є її спорідненість зі схоластичною філософією. Тому мають рацію дослідники, які характеризують філософію професорів Києво-Могилянській академії терміном ''барокова схоластика".

Як і західноєвропейські вищі учбові заклади, Академія мала чітку структуру поділу на окремі класи з певним обсягом предметів, що вивчалися в них. Після загальноосвітніх, граматичних класів приступали до вивчення поетики -- один рік, риторики -- один рік, філософії -- два роки і теології -- чотири роки.

Філософський курс в Академії був досить змістовним і поділявся на три частини: Філософія мисленна (логіка); Філософія природна, або фізика; Філософія божественна, або метафізика. Проблеми природи, космогонії, фізіології, психології тощо були в центрі уваги. Своєрідні риси барокового мислення яскраво відобразивсь у філософських курсах, які читались у Києво-Могилянській академії. Чітко простежується тенденція до розмежування філософії і теології, поступово акцент переноситься з пізнання Бога на пізнання природи і людини, усвідомлюється самоцінність природи і необхідність пізнання її закономірностей.

Раннє українське Просвітництво виникає на основі гуманізму і Реформації, поступово виявляючи свої специфічні риси, до яких можна віднести помітне розмежування сфер впливу філософії і релігії, підвищений інтерес до природознавства, відхід від спекулятивного осмислення природи тощо.

Центральним об'єктом дослідження барокової філософії, естетики та мистецтва є досконала людина, або "героїчна особа", яка втілює в собі не лише уявний, а й реально досяжний у цьому, земному житті ідеал людини.

У курсі риторики Й. Кононович-Горбацький проголошував: "Нічого немає на землі великого, крім людини, і нічого великого в людині, крім розуму". Особливої ваги набирає проблема громадського обов'язку, ідея патріотизму -- любові до своєї Вітчизни, відповідальності перед рідним народом -- цей напрям моральної філософії дістав назву "громадського гуманізму"

Українські гуманісти активно розробляли ідеї теорії "природного права" та "суспільної угоди". В Києво-Могилянській академії, прагнули теоретично обгрунтувати незалежність світської влади, неправомірність втручання церкви у справи світського державного життя.

Справедливою є держава, вважає він, що забезпечує життя громадян згідно з їхніми природними правами. Такими є, насамперед, право на власність, свобода совісті, слова, право жити відповідно до вказівок власного розуму. Закон природи один є мірою свободи людини, прав та обов'язків її. Розглядаючи питання про найкращу форму державного правління, віддається перевага становій монархії, де влада короля обмежується законом.

Людина вважалась вільною у вчинках стосовно Бога і не вільною щодо природи. Висувається проблема сенсу житія, визначення мети, до якої повинна прагнути впродовж свого життя людина. Цю проблему розв'язують у двох аспектах: йдеться про "фізичну" і "моральну" мету людини. "Фізичною" метою є досягнення блаженства, що полягає у "ясному баченні Бога". Це вважається найвищою досконалістю людини. "Моральна" мета пов'язана із земним життям і реалізується через досягнення блага у реальному бутті. Шлях до реалізації цієї мети для кожної людини пролягає через досягнення проміжних цілей, сукупність яких утворює громадський моральний кодекс культури українського бароко.

У стінах Києво-Могилянської академії, а згодом -- пов'язаних з нею колегіумів, вперше в історії української культури здійснюється формування здатних до професійної творчої діяльності, озброєних знаннями здобутків світової думки українських філософів. В цьому передусім і полягає місія Києво-Могилянської академії в історії української філософії. Вона стала лоном, що народило у світ перших українських філософів-професіоналів. Чи не найвизначнішим серед її вихованців був Григорій Сковорода.

Похожие статьи




Висновки - Філософія в Києво-Могилянській академії (XVI

Предыдущая | Следующая